Рішення № 140820091, 14.10.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5284/25

2/214/5420/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сіденка С. І.,

за участю секретаря судового засідання Розстальної К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за підсудністю з Солом`янського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №239466700 від 22.06.2024 року в сумі 64 700,00 грн, а також судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн..

В обґрунтування позову зазначає, що 22.06.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 239466700 межах якого товариство надало Відповідачу кредит у гривні на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені Кредитним договором.

Укладення Договору здійснюється сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході у особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону споживача, що вказаний ним при вході.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив умови Договору та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті товариства, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому були зрозумілі.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

03.12.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/11 у відповідності до умов якого, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до укладеного Договору факторингу № МВ-ТП/11 від 03.12.2024 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №239466700.

Таким чином, ТОВ «Таліон Плюс» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за договором кредитної лінії №239466700 від 22.06.2024 року становить 64 700,00 грн., з яких: 20 000,00 грн. сума заборгованості по кредиту, 44 700,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом.

У зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду із заявленими вимогами.

Ухвалою від 09 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідача заперечив проти позову. Вважає, що в матеріалах справи відсутні копії договорів факторингу між Кредитодавцем та позивачем, у тосму числі докази оплати договору факторину та до нього додатків, що підтверджувало належність позичальника як нового кредитора. Більш того не надано доказів видачі грошових коштів відповідачу. Недоведеності правильності нарахування заборгованості, відсотків, строки, відсутність бухгалтерських документів. Також пояснив, що є військовослужбовцем, який бере участь у здійсненні заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії з боку рф у Донецькій та Луганській областях. Тому на нього поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а отже з відповідача не передбачається стягнення відсотків за користування кредитом. На підтвердження своєї позиції відповідачем подано до суду довідку форми 5, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на службі за контрактом в військовій частині НОМЕР_1 , посвідчення НОМЕР_2 .

Представником позивача через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, у якій остання наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем не повідомлено позивача про його статус військовослужбовця та не подано відповідного переліку документів. Також представник позивача наголосила на тому, відповідач в жодним чином не довів сумнівність нарахованих відсотків.

Відповідач не заперечує щодо укладання Кредитного договору кредитної лінії № 239466700 року, щодо отримання грошових коштів, а отже, підтверджує невиконання взятих на себе зобов`язань. Відповідачем не надано підтверджуючих документів, які б засвідчували проходження військової служби на момент укладення кредитного договору та протягом його дії (до моменту дострокового розірвання, або інші правові підстави для застосування пільг передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідач не звертався до позивача для врегулювання спору у досудовому порядку. Відповідно до п. 8.8 визначено проценти в розмірі за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми кредиту за кожний день користування ним за ставкою визначеною в порядку із розрахунку наявності 365 днів у році не залежно ввід того високосний рік чи ні. П.8.3 договору базова процентна ставка складає 1,5 відсотків, в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожен день користування ним, що становить 547,500 відсотків річних раз отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024 року Базова процента ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим Траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в ч.5 ст.8 Закону, що складає 1% . Слід зазначити, що при нарахуванні відсотків за користування кредитом, тобто від дати видачі Траншу до 21.07.2024 р. (включно) розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою 0,01 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 3,650 (три цілих шістдесят п`ять сотих) відсотків річних. (пункт 8.5.1 Договору). Пунктом 3.2. Договору, сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 21.07.2024 р. розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою 1,50 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 547,500 (п`ятсот сорок сім цілих п`ять десятих) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку (пункт 8.5.2 Договору). Як вбачається з розрахунку заборгованості Первісного кредитора, Відповідач в межах дії строку Дисконтного періоду ТРИЧІ вчиняв конклюдентні дії щодо продовження строку Дисконтного періоду кожного разу ще на 30 днів, сплативши при цьому всі фактично нараховані відсотки, строк оплати яких настав, а тому подальше нарахування відсотків відбулось за Індивідуальною процентною ставкою 1,50 відсотків річних а кожен день користування кредитними коштами (п. 8.7.2 Договору). Слід зауважити, що продовження строку Дисконтного періоду неможливу в односторонньому порядку. Для здійснення пролонгації необхідне волевиявлення споживача кредитних послуг, а саме, при здійсненні оплати фактично нарахованих відсотків останньому особисто необхідно в Особистому кабінеті активувати функцію продовження строку дисконтного періоду. Після закінчення Дисконтного періоду (з 01.11.2025 року), строк кредитування продовжився з нарахуванням відсотків по Базовійпроцентній ставці 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,500 (п`ятсот сорок сім цілих п`ять десятих) відсотків річних (п. 8.3 Договору). Також, акцентуємо, що здійсненні Відповідачем оплати в рахунок пролонгації відсотки ВЖЕ були враховані ПЕРВІСНИМ КРЕДИТОРОМ, відняті від суми заборгованості та відображені у рохрахунку. Відповідно до п. 8.9. сторони погодили, що у разі користування Кредитом після 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається. Перерахунок зобов`язань Позичальника по оплаті процентів під Базову процентну ставку, при користуванні Кредитом після спливу 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду може здійснюватися, на вибір Кредитодавця, за весь строк Дисконтного періоду або лише за останні 30 (тридцять) календарних днів дії Дисконтного періоду. Застосування знижок передбачених цим Договором є правом, а не обов`язком Кредитодавця, за винятком повного дострокового погашення Кредиту Позичальником протягом 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду кредитування. Відповідач після закінчення строку Дисконтного періоду свої зобов`язання відповідно до умов Договору не виконав, не вчиняв більше конклюдентних дій щодо продовження строку Дисконтного періоду, строк кредитування продовжувався, а тому нарахування відсотків відбувалося в межах строку користування кредитом (до дати дострокового розірвання Договору - 27.02.2025 року включно), а Позивач ТОВ «Таліон Плюс» має право нараховувати проценти за даним Договором починаючи з першого дня надання Траншу та до дня закінчення строку дії цього Договору, тобто до дня дострокового розірвання Договору (28.02.2025 року) під розрахунок по Базовій ставці 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,500 (п`ятсот сорок сім цілих п`ять десятих) відсотків річних (п. 8.3 Договору).

Крім того, позичальник, підписуючи кредитний договір, підтвердив факт ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику, отримання повної та достовірної інформації щодо умов кредитування, вартості кредиту та всіх платежів, пов`язаних із його отриманням та добровільно погодився з відповідними умовами договору.

Представник позивача до суду не з`явився, при подані позову заяву, в якій просить справу розглянути у відсутність свого представника, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином і своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 22.06.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії за №239466700.

Відповідно до п. 2 Договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі Правила). Загальний розмір кредиту становить 20 000,00 грн. (п. 2.3. Договору). Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором 22.06.2024 (що є датою надання Кредиту).

П.8.3 договору передбачена базова процентна ставка 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4441-11XX-XXXX-6411 що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Договір кредитної лінії підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора QJKW.

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши Позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами Договору, що визнається відповідачем.

03.12.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/11 у відповідності до умов якого, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до укладеного Договору факторингу № МВ-ТП/11 від 03.12.2024 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №239466700.

Таким чином, ТОВ «Таліон Плюс» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за договором кредитної лінії №239466700 від 22.06.2024 року становить 64 700,00 грн., з яких: 20 000,00 грн. сума заборгованості по кредиту, 44 700,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).

Так, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частини 1 статті 1049, частини 1 статті 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно зі змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Разом з тим, суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що в силу ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач звільняється від нарахувань процентів за користування кредитом, з огляду на таке.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон № 2011-XII від 20.12.1991) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII від 20.12.1991 військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Аналіз ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону №1357-IX від 30 березня 2021 року, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, свідчить про те, що пільги мають: - військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; - військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 01.01.2025 року) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15, від 11 грудня 2019 року у справі №521/7927/16-ц, від 14 травня 2021 року у справі №502/1438/18, від 24 лютого 2022 року у справі №591/4698/20, від 12 травня 2022 року у справі №336/512/18, від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21.

Застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед кредитодавцем, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність кредитодавця щодо наявності в особи спеціального статусу. Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі N 642/548/21.

Як вбачається із долучених відповідачем матеріалів ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, мобілізований до лав ЗСУ , перебуває на військовій службі, згідно з посвідченням та є учасником бойових дій.

Отже, оскільки, ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, та має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», а тому звільняється від сплати відсотків за користування кредитом.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами до задоволення не підлягають.

Підписавши кредитний договір в електронній формі, відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма його умовами, у тому числі з розміром та порядком сплати погодився з ними та зобов`язався належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню №239466700 від 22.06.2024 року становить 20 000 грн., з яких: 20 000,00 грн. сума заборгованості по кредиту.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Із змісту ст.137ЦПК України вбачається ,що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій», додаткової угоди до нього № 606 від 30.12.2024 року та із акту прийому-передачі наданих послуг від 30.12.2024 року, розмір правових послуг адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги ТОВ «Таліон Плюс» складає 5000,00 грн.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування з відповідача таких витрат в заявленому розмірі, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та є завищеним, виходячи з ринкових цін на адвокатські послуги.

Визначаючи розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, суд враховує клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що справа про стягнення кредитної заборгованості є справою, у якій вже склалася стала судова практика та яка не потребує додаткового вивчення норм законодавства та правових позицій, характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій їх необхідності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваних витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідачки на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача 823,00 гривні судового збору (20 000,00 гривень х 2 662,40 гривень / 64700,00 гривень).

Керуючись ст. ст.4,12,89,259,263-265,282 Цивільного процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» суму заборгованості за договором кредитної лінії № 239466700 від 22.06.2024 року в розмірі 20 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» судовий збір у сумі 823,00 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» юридична адреса: 14017, Чернігівська обл. м. Чернігів, вул. Жабинського, будинок 13 ЄДРПОУ 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Сіденко С. І.