Ухвала суду № 140820087, 21.10.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1971/26

Провадження №1-кс/190/267/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді і усього складу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

До П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_9 і усього складу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, мотивуючи це тим, що суддя ОСОБА_9 під час проведення процесуальних дій по кримінальному провадженню і прийнятті судових рішень проявила упередженість, встановивши порядок дослідження доказів із допиту потерпілого, яким є міський голова м. П`ятихатки ОСОБА_6 , тим самим порушила вимоги ч. 4 ст. 349 КПК України, якою встановлено обов`язковість допиту обвинуваченого. Крім того, остання, не відкриваючи і не проводячи підготовче судове засідання, окремо як слідча суддя, розглянула клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу, а після продовження строку відкрила та провела підготовче судове засідання. Також суддя ОСОБА_9 є головою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області, який находиться на території юрисдикції П`ятихатської ОТГ, яку очолює потерпілий у кримінальному провадженні міський голова ОСОБА_6 , а тому з метою недопущення можливого конфлікту інтересів просять відвести суддю ОСОБА_9 та весь склад П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від розгляду даного кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засідання клопотання про відвід судді ОСОБА_9 і усього складу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області підтримав та просив його задовольнити.

Прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судовому засіданні проти відводу судді ОСОБА_9 заперечували, посилаючись на те, що наведені захисником обвинуваченого підстави для відводу є надуманими та не відповідають дійсності. Крім того, зазначили, що КПК України визначає обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні, а не всього складу суду, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження.

Потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 проти заявленого відводу заперечували, посилаючись на те, що захисником обвинуваченого не наведено обставин, які б могли виключити участь судді у кримінальному провадженні.

Дослідивши клопотання про відвід, суд приходить до наступного висновку.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Запровадження законодавцем інституту відводу, унормованого в положеннях статей 75-83 КПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) кримінального провадження, задекларованих у статті 7 КПК України, якими є: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; розумність строків; мова, якою здійснюється кримінальне провадження, а також забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з цим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано, зокрема, у статтях 75, 76 КПК України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.

Положеннями частини 1 статті 21 КПК України визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Стаття 75 КПК України визначає обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та підстави для його відводу.

Так, частиною першою статті 75 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Оцінивши наведені заявником доводи окремо та в сукупності, суд дійшов висновку, що більшість із них ґрунтується на суб`єктивному сприйнятті заявником подій та твердженнях, які самі по собі не підтверджують фактичної упередженості судді ОСОБА_9 ..

Водночас оцінка заяви не може обмежуватися формальним відхиленням усіх доводів лише з тієї причини, що вони не доводять фактичної упередженості судді. Важливим є також забезпечення об`єктивної довіри до процедури судового розгляду, зокрема з огляду на характер наведених заявником претензій, його сприйняття процесуальної взаємодії із судом та необхідність виключити подальші сумніви в безсторонності судового розгляду.

Зважаючи на те, що викладені у заяві про відвід аргументи свідчать про наявність у заявника впевненості в упередженості судді ОСОБА_9 , а судовий розгляд повинен відбуватися за умов дотримання балансу інтересів сторін, рівності учасників судового процесу, довіри учасників провадження до складу суду, який розглядає справу та за результатами розгляду ухвалює відповідне рішення, з метою дотримання норм кримінального процесуального законодавства в системному взаємозв`язку із засадами судочинства, забезпечення об`єктивності та неупередженості розгляду справи, для усунення будь-яких суб`єктивних сумнівів учасників справи, з урахуванням підстав, передбачених ст. 75 КПК України, суд дійшов висновку про задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_9 від розгляду кримінального провадження №190/1971/26 (провадження № 1-кп/190/188/26) за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Що ж стосується клопотання захисника щодо відводу всього складу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області, то суд зазначає, що КПК України визначає обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні, а не всього складу суду, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження, тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_9 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України задовольнити частково.

Відвести суддю ОСОБА_9 від розгляду кримінального провадження №190/1971/26 (провадження № 1-кп/190/188/26) за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1