Ухвала суду № 140820025, 14.10.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1262/18

Провадження № 1-кп/185/370/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в умовах дії воєнного стану кримінальне провадження, відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника

потерпілих ОСОБА_8 (в режимі ВКЗ),

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Павлоградського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст.185 КК України.

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження згідно протоколу авторозподілу від 09.04.2025 року було встановлено склад колегії суддів, а саме: головуючий - суддя ОСОБА_1 , судді : ОСОБА_10 , ОСОБА_2

25 серпня 2025 року рішенням Вищої ради правосуддя суддю ОСОБА_10 було тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя, строком до 04.10.2025 року

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 року було встановлено новий склад колегії, замість вибувшого судді ОСОБА_10 призначено нового суддю в складі колегії, а саме ОСОБА_3 .

В судовому засіданні суддя ОСОБА_3 зазначила, що вона ознайомилася з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згодна з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до її заміни.

Прокурор не заперечував проти продовження судового розгляду, представник потерпілого також не заперечував проти продовження судового розгляду, обвинувачений та захисник просили розпочати судовий розгляд з початку.

Суд, заслухавши думки учасників приходить до такого.

Відповідно до вимог ст. 319 КПК України, у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 КПК України визначено, що суд своєю вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювались під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання вимог, передбачених п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 319 КПК України. У такому випадку докази, що були досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін кримінального провадження з цього приводу.

Аналогічна позиція наведена в постанові Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 753/11563/14-к.

В судовому засіданні судом було встановлено, що сторона обвинувачення та представник потерпілого не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійснені судом до заміни судді.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 319 КПК України у випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.

Суд, серед іншого, має прийняти до уваги свій обов`язок створити необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. 6 ст. 22 КПК України), у тому числі свій обов`язок забезпечити розумний строк розгляду справи (ч. 2 ст. 28 КПК України).

До заміни судді, судовий розгляд у даній справі триває понад 8 років і за цей час, судом було досліджено значний обсяг доказів, зокрема, допитано потерпілих, 31-го свідка, досліджено письмові докази в обсязі 9 томів кримінального провадження.

Приймаючи рішення щодо подальшої долі судового розгляду провадження після заміни судді, суд вважає за необхідне взяти до уваги право обвинувачених отримати судове рішення в розумний строк (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ч. 5 ст. 28 КПК України), яке при анулюванні результатів попереднього розгляду і розгляді справи з початку практично не може бути забезпечено.

За таких обставин, ухвалення такого рішення щодо продовження розгляду справи не виглядає довільним, враховуючи, у тому числі поведінку учасників судового процесу, зокрема обвинувачених (п. 2 ч. 3 ст. 28 КПК України), а саме відсутність з боку обвинуваченого та його захисника обґрунтування необхідності проводити весь об`ємний судовий розгляд з початку. Так посилання обвинуваченого на те, що не допитаний ще один свідок не є підставою для дослідження всіх доказів з початку.

Системний аналіз частин 1 і 2 статті 319 КПК України визначає, що судовий розгляд спочатку після заміни судді це не імперативний обов`язок суду, і рішення про можливість продовження судового розгляду шляхом визнання відсутності необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, належить до дискреційних повноважень суду, оскільки охоплюється суддівським розсудом, заснованим на суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи з подальшим вмотивованим обґрунтуванням.

Положення статті 319 КПК України не передбачають право на оскарження рішення суду про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку, що свідчить про те, що таке рішення суду не може становити істотного порушення норм КПК, ба більше враховуючи відсутність такого у переліку, наведеному в частині 2 статті 412 КПК України.

Окрім того, суд зазначає, що незмінність складу суду як прояв засади безпосередності дослідження та оцінки доказів не є абсолютним, та істотність його порушення належить оцінювати виключно в контексті обставин конкретної справи. Тобто засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді кримінального провадження, притаманна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах, що повністю відповідає нормам законодавства та судовій практиці, яка склалася в Україні. Тому істотність порушення, яке гіпотетично допущено під час судового розгляду, є оціночною категорією, й суд самостійно визначає, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та чи вплинуло таке порушення на остаточне судове рішення.

При цьому, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (ВП ВС) щодо застосування норм статті 2 КПК, викладеною у постанові від 31 серпня 2022 року в справі № 756/10060/17, відповідно до якої послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що належна юридична процедура є не самоціллю, а необхідним засобом досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Тобто доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, може бути нівельоване не в будь-якому випадку, а лише у разі порушення прав людини і основоположних свобод, або наявність обґрунтованих сумнівів щодо походження доказів, їх надійності і достовірності.

Суддя ОСОБА_3 ознайомлена з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згодна з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до її заміни, що було оголошено нею в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, беручі до уваги тривалий час судового провадження у справі, значний обсяг проведених процесуальних дій (здійснення допиту потерпілих та свідків, дослідження матеріалів провадження), суд дійшов висновку про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку та повторно здійснювати всі процесуальні дії, які вже здійснювались під час розгляду кримінального провадження.

Зазначене сприятиме дотриманню розумних строків розгляду кримінального провадження в суді, що відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в контексті усталеної практики Європейського суду з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року).

Керуючись ст. 319 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд спочатку та повторно здійснювати всі процесуальні дії, які вже здійснювались під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Продовжити діючий судовий розгляд з моменту заміни судді ОСОБА_10 на суддю ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3