Ухвала суду № 140819912, 16.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9633/26

Провадження № 1-кс/202/8034/2026

УХВАЛА

Іменем України

16 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури Жовнерчука про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026047210000286 від 29.08.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12026047210000286 від 29.08.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою.

Згідно з матеріалами клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що 03.09.2026 до ЧЧ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби " НОМЕР_1 " про те, що 03.09.2026 о 12 год. 44 хв. екіпажем патрульної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , зупинено транспортний засіб марки «BMW» моделі «520», з д.н.з. « НОМЕР_2 », з явними ознаками втручання до VIN-коду (ЄО № 21375).

Так, в ході невідкладної слідчої дії, а саме огляду місця події відкритої ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного 03.09.2026 у період часу з 13 год. 45 хв. по 14 год. 05 хв. слідчим СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_3 , виявлено: транспортний засіб марки «BMW» моделі «520», з д.н.з. « НОМЕР_2 », який вилучено до спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в Дніпропетровській області за адресою: АДРЕСА_2 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_4 , яке вилучено та запаковано до спец. пакету до спец пакету NPU 5705233.

Виявлені обставини підпадають під ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, а саме: знищення, підробка або заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу.

Таким чином транспортний засіб є засобом вчинення кримінального проступку, тому існує підстава вважати, що транспортний засіб зберігає на собі сліди кримінального проступку, необхідні для виконання цілей кримінального провадження, та містить в собі інші ознаки підробки чи заміни ідентифікаційного номера, номерів двигуна, або заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу.

Доказами в кримінальному провадженні, відповідно до ст.84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

04.09.2026 дізнавачем сектору дізнання Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 винесено постанову про визнання і залучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів, а саме виявлених та вилучених в ході невідкладної слідчої дії, а саме огляду місця події відкритої ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного 03.09.2026 у період часу з 13 год. 45 хв. по 14 год. 05 хв. слідчим СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_3 , транспортного засобу марки «BMW» моделі «520», з д.н.з. « НОМЕР_2 », свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_4 , яке запаковано до спец. пакету до спец пакету NPU 5705233.

Місцем зберігання речового доказу - транспортного засобу марки «BMW» моделі «520», з д.н.з. « НОМЕР_2 » - визначено спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в Дніпропетровській області за адресою: АДРЕСА_2 . Місцем зберігання речового доказу - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_4 , яке запаковано до спец. пакету до спец пакету NPU 5705233, визначено матеріали кримінального провадження.

Прокурор у судове засідання не з`явився, до клопотання додав заяву у якій просив розглянути клопотання у його відсутність, просить задовольнити.

Власник майна у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Повно та всебічно дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, що і потрібно під час даного досудового розслідування.

Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.

Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.

Виходячи з норм ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, серед іншого встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Нормами ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В свою чергу вказані предмети. відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є об`єктами кримінально протиправних дій. Слідчим винесено постанову про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час у слідства є достатньо підстав вважати, що вилучене під час вказаного вище огляду майно може бути використане у якості доказів у кримінальному провадженні.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а саме зазначеного вище речового доказу, для виконання завдання арешту майна, встановленого ч. 1 ст. 170 КПК України, щодо запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а також для забезпечення проведення експертиз, наявні підстави у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження арешту.

У разі зволікання із наданням дозволу на арешт майна (речового доказу) виникає ризик його знищення або переховування, тощо.

З метою подальшого використання вилученого майна у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.

Наведене зумовило прокурора звернутися із клопотанням до слідчого судді.

Між тим, клопотання прокурора про арешт майна надійшло до суду 15.10.2026 через кур`єрську службу «НАУКОВО - ВИРОБНИЧА ФІРМА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Однак, відповідно до ст. 1, 8, 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» послуги поштового зв`язку - це продукт діяльності оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень...

Оператор поштового зв`язку - суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.

Ефективність функціонування ринку послуг поштового зв`язку забезпечує ІНФОРМАЦІЯ_3 , на основі збалансування інтересів суспільства, операторів та користувачів послуг поштового зв`язку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 : встановлює порядок та форми ведення і веде єдиний державний реєстр операторів поштового зв`язку, забезпечує функціонування механізму для подання повідомлень про внесення інформації до єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку.

Оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність в установленому законом порядку.

Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови про затвердження Порядку та форми ведення єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку від 19.04.2023 №138, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_4 16.05.2023 за № 816/39872, ІНФОРМАЦІЯ_3 затвердила Порядок та форми ведення єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку.

Між тим, станом на 16.10.2026 приватне підприємство « ОСОБА_6 »(код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), відповідно до реєстру операторів поштового зв`язку, не є оператором поштового зв`язку.

Крім вказаного, Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулювання відносин між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі- Правила).

Відповідно до п. 9 зазначених Правил оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати: надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору;

Згідно із п. 58 Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.

Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.

У разі виявлення у поштових скриньках поштових відправлень, оплату яких здійснено із застосуванням відбитків маркувальної (франкувальної) машини, відбитків про оплату письмової кореспонденції, нанесених друкарським чи іншим способом, або інших відміток про оплату, такі відправлення за призначенням не пересилаються, а першочергово повертаються за зворотною адресою. У разі відсутності зворотної адреси такі поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку протягом установленого законодавством строку.

Проте, як слідує з долученої накладної №230858, на підтвердження дати відправлення клопотання, вказана накладна не відповідає встановленим Правилам надання послуг поштового зв`язку, оскільки на ній відсутній відбиток календарного штемпелю, який би підтверджував прийом поштового відправлення, контроль за маршрутом і часом перебування в дорозі.

А тому, враховуючи що клопотання прокурора про арешт майна надійшло поза межами строків визначених ч.5 ст.171 КПК України, через ПП « ОСОБА_7 », яка не є оператором поштового зв`язку - у його задоволенні слід відмовити.

Наведені висновки суду узгоджуються із позицією викладеною у постановах Верховного суду ( справа № 199/4716/24 провадження № 51-801 км 25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/128654011 ) справа №990/531/25 адміністративне провадження № П/990/531/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/131898035 ).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання прокурора - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1