Рішення № 140819817, 26.01.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2518/25

провадження № 2/208/567/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 січня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 230703-63021-1 від 03 липня 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 липня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 230703-63021-1 в електронній формі.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 150 днів, до 30 листопада 2023 року, шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПриватБанк», а відповідач зобов`язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті https://monetka.ua, проходження ним процедури ідентифікації та верифікації, ознайомлення з умовами кредитування та підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Позивач зазначає, що перед укладенням кредитного договору відповідач заповнив анкету-заяву, зазначив свої персональні дані, номер мобільного телефону, реквізити платіжної картки, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, паспортом споживчого кредиту та умовами кредитного договору.

03 липня 2023 року о 10 год. 12 хв. 09 сек. одноразовий ідентифікатор 636075 було направлено відповідачу шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер телефону НОМЕР_2 , зазначений ним під час реєстрації.

Згідно з наданою позивачем довідкою, повідомлення з одноразовим ідентифікатором було доставлене відповідачу за допомогою сервісу ТОВ «Мобізон».

03 липня 2023 року о 10 год. 12 хв. 24 сек. відповідач ввів зазначений одноразовий ідентифікатор в особистому кабінеті на веб-сайті https://monetka.ua, унаслідок чого кредитний договір було підписано.

Позивач зазначає, що після укладення договору кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн були перераховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПриватБанк».

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів позивачем надано лист АТ «ТАСКОМБАНК» про проведення переказу коштів.

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору проценти за користування кредитом визначені у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 1.3 кредитного договору встановлено строк кредитування 150 днів.

Відповідно до підпункту 2.4.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредитні кошти та нараховані проценти у встановлений договором строк не повернув.

Станом на 17 лютого 2025 року, відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість за кредитним договором становить 25 000,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 21 000,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом відповідно до пункту 1.2 кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом за період з 03 липня 2023 року по 30 листопада 2023 року включно.

Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві, зазначив розглядати справу за відсутністю представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини не явки до суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

13.03.2025 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх у сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За правилами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, у тому числі в електронній формі.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований, зокрема, в електронному документі або якщо воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частин першої та другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному законом.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» за домовленістю сторін електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що при оформленні кредиту відповідач пройшов передбачену інформаційною системою процедуру реєстрації, ідентифікації та верифікації, зазначив персональні дані та реквізити платіжної картки, ознайомився з умовами кредитування, після чого підтвердив згоду з умовами договору шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Наданий позивачем електронний кредитний договір містить відомості про сторони, суму кредиту, строк кредитування, порядок нарахування процентів та інші істотні умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що одноразовий ідентифікатор 636075 було направлено на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем під час оформлення кредиту, після чого зазначений ідентифікатор було введено в інформаційній системі позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, а кредитний договір № 230703-63021-1 від 03 липня 2023 року укладено в електронній формі з дотриманням вимог законодавства.

Саме по собі укладення договору в електронній формі не свідчить про відсутність між сторонами договірних правовідносин.

Щодо отримання відповідачем кредитних коштів суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підтвердження виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором надано документ щодо перерахування 03 липня 2023 року суми кредиту в розмірі 4 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були зазначені під час оформлення кредиту.

Номер платіжної картки, на яку було перераховано кредитні кошти, відповідає номеру картки, зазначеному в кредитному договорі.

Таким чином, суд вважає доведеним факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн.

Доказів повернення відповідачем кредитних коштів у повному обсязі або сплати нарахованих відповідно до умов договору процентів матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Отже, невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення отриманих кредитних коштів свідчить про порушення ним умов кредитного договору.

Щодо процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторони кредитного договору погодили розмір процентів за користування кредитом - 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Як убачається з розрахунку заборгованості, позивач нарахував за період з 03 липня 2023 року по 30 листопада 2023 року включно проценти у розмірі 21 000,00 грн.

Розрахунок відповідає зазначеним позивачем умовам пункту 1.2 кредитного договору та є арифметично правильним, оскільки 4 000,00 грн. ? 3,5 % ? 150 днів = 21 000,00 грн.

Відповідачем доказів сплати зазначеної суми процентів суду не надано.

За таких обставин суд вважає вимогу позивача про стягнення 21 000,00 грн. процентів за користування кредитом обґрунтованою.

Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором № 230703-63021-1 від 03 липня 2023 року становить 25 000,00 грн., яка складається з 4 000,00 грн. основної заборгованості за кредитом та 21 000,00 грн. процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем заборгованості.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання ним обов`язку щодо їх повернення та сплати процентів.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 25 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт № 299 від 26 грудня 2024 року, витяг з реєстру до акта та докази оплати відповідних послуг.

З урахуванням характеру спору, ціни позову, обсягу виконаної представником роботи та наданих доказів суд вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу підтвердженими та такими, що підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2 000,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 274-280 ЦПК України, ст. ст.15, 16, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 598, 599, 610, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ 43492595, адреса: місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок №4 заборгованість за договором № 230703-63021-1 від 03.07.2023 року, що складається з:

- 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом;

- 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками

Усього: 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ 43492595, адреса: місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок №4 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ 43492595, адреса: місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок №4 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач -Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ 43492595, адреса: місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок №4;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Похваліта С. М.