Рішення № 140819789, 21.10.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
21.10.2026
Номер справи
176/1963/26
Номер документу
140819789
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

справа №176/1963/26

провадження №2/176/2459/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Крамар О.М., розглянувши в залу суду м. Жовті Води за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

13.05.2026 року через систему «Електронний суд» на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі за текстом - «Фактор», «Позивач») укладено Договір факторингу № 261125/1 від 26.11.2025 (далі за текстом - «Договір факторингу»).

Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 3.1.3 зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, Право вимоги переходить до Фактора після підписання Сторонами цього Договору, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою Додатку 5 цього Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.

Оплата за договором факторингу підтверджується Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів (додається).

На виконання умов зазначеного договору складено Реєстр боржників в електронному вигляді до Договору факторингу № 261125/1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 2282242 від 05.05.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (далі за текстом - «Відповідач», «Боржник», «Позичальник»). На підтвердження зазначеного надаємо витяг з реєстру прав вимог №1.

В свою чергу Позивачем 01.12.2025 на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_8, було направлено СМСповідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу №261125/1 від 26.11.2025р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 2282242 від 05.05.2025. Ваш новий кредитор ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР": 43170298; 01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд.13; оф.601; 0-800-20-33-20; Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/"; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Отже, станом на дату подання даної позовної заяви Позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 2282242 від 05.05.2025 року, укладеним між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 .

Між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 05.05.2025 року укладено Кредитний договір № 2282242 (далі за текстом - «Договір»).

Перед укладенням Договору первинним кредитором було здійснено віддалену ідентифікацію відповідача, на підтвердження чого надаємо довідку про ідентифікацію.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 2000 грн., строком на 360 днів.

Згідно п.п. 1.5-1.8.2 Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0.01 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, в дату першого платежу - 20.05.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Знижка Споживачу від Товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати (дати першого платежу), перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Також, Споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку часткового дострокового повернення кредиту такий перерахунок здійснюється тільки до дати часткового дострокового повернення кредиту, надалі застосовується стандартна процентна ставка без знижки і перерахунку. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в п. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку. Мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (7200 грн. / 2000 грн. ) / 360 дн. ? 100 % = 1 % в день. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0.96 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (6903 грн. / 2000 грн.) / 360 дн. ? 100 % = 0.96 % в день. Загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 7200 грн. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 6903 грн.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .

Відповідно до договору кредиту Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 2000 грн., що належним чином підтверджується доказами про перерахунок коштів, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК», код ЄДРПОУ 44103264, яке надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку (копія листа ТОВ «ПЕЙТЕК», яку додаємо до позовної заяви).

Отже, Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 2282242 від 05.05.2025р., у зв`язку з чим станом на 26.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 9874.11 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 1997.99 грн. та за відсотками - 3876.12 грн., штраф - 4000.00 грн., чим порушуються права та інтереси Позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 187 ЦПК України витребувана інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін в приміщенні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Заочним рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2026 року позов задоволено.

З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» стягнуто заборгованість за Кредитним договором № 2282242 від 05.05.2025 року в розмірі 9 874.11 грн., а також судові витрати у розмірі 2662.4 грн. - судовий збір та 6000 грн. витрати за надання правничої допомоги.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2026 року, на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 заочне рішення суду скасовано. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Учасники справи про судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлені належним чином.

Відповідачу, відповідно до вимог ЦПК України, за місцем її реєстрації направлялись копія заочного рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

17.08.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області повернувся конверт з поштовим вкладенням для відповідача ОСОБА_1 з відміткою «адресат відсутній».

Відповідач, скористалася своїм правом, подала відзив на позовну заяву, який 25.08.2026 року надійшов на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, де відповідач ОСОБА_1 зазначила, що ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач отримала 14 серпня 2026 року особисто у відділенні пошти. Вважає позовні вимоги позивача безпідставними, які відповідач ОСОБА_1 не визнає з наступних підстав. За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України згідно з вимогами статей 526, 527, 530 ЦК України банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором. Зазначає, що позивач не надав належних та дорпустимих дтоказів на підтвердження того, що відповідач отримала кредитні кошти від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», в подальшому порушила обов`язок з їх повернення, тобто не виконувала, або неналежни чином виконувала умови договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2282242 від 05.05.2025 року. Відповідач зазначає, що визначення даної суми в договорі не свідчить про отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, зокрема саме у такому розмірі, і, відповідно про виконання позикодавцем своїх зобов`язань по договору. Належних та допустимих документів, які передбачені ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» і які підтверджують переказ позивачем кредитних корштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним, позивачем не надано. Окрім того, відповідач зазначає, що розрахунок заборгованості на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже, не є достовірним доказом наявності заборгованості на думку відповідача. Відповідач ОСОБА_1 зазначає, що слід врахувати, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону Україхни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з зазначеними положеннями закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можеть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщають записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Зазначає, що позивачем до позовної заяви не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по договору про споживчий кредит були перераховані грошові кошти у розмірах, які зазначені позивачем, не зазначено про подання таких і в описі додатків до позовної заяви, що підтверджується матеріалами справи. Надані позивачем документи, факт існування у позичальника заборгованості за вказаним кредитним договором не підтверджують. Щодо нарахованих відсотків відповідач зазначає наступне. Звертає увагу суду на те, що вимога про нарахування та слату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми копенсації, понад п`ятдесят відсотків вартості продукції, у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача насдмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими відсотками не є співрозмірною сумі кредиту за договором №2282242, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Щодо нарахування позивачем неустойки (пені, штрафу) по кредиту в сумі 4000 грн. зазначає, що відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальну було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке просточення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Що стосується витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., відповідач вважає суму завищеною і такою, що підлягає зменшенню до 1000 грн. За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу. Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат в всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач звертає увагу суду на те, що вважає справу незначної складності, в данній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг дослудженихз доказів є невеликим, тому вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 1000 грн., витрат на правову допомогу. Просить суд відповити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №2282242 від 05.05.2025 року, в повному обсязі.

09.09.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив, де зазначають, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено Договір №2282242 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.05.2025 р. (Кредитний договір) у електронному вигляді шляхом його підписання відповідачем акцепту електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора. Стороною первинного кредитора ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Кредитний договір підписувався аналогом власноручного підпису уповноваженої особи з відтиском печатки, що відтворений шляхом електронного копіювання у відповідності до п. 7.4 останнього. Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора "T742", який надсилався у смс-повідомлені на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Відповідач не заперечував, що вказаний засіб зв`язку (на який направлявся одноразовий ідентифікатор) належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Поряд з цим, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19. Відтак, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком. У відповідності до п.п. 2.1 Кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 . До позовної заяви додано лист ТОВ «ПЕЙТЕК», який підтверджує проведення перерахування кредиту на рахунок відповідача. Пунктом 10 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113 передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР_3 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Ті ж самі положення передбачені пунктом 64 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» від 29.07.2022 № 164 передбачено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний не копіювати платіжний інструмент чи його реквізити. Таким чином, відповідачем при оформленні Кредитного договору було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до вищенаведених Постанов Правління Національного банку України кредитор не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. Таким чином, електронний платіжний засіб відповідач зазначав самостійно в інформаційній системі, інша інформація щодо рахунку відповідача у позивача відсутня, оскільки зазначена інформація є банківською таємницею якою володіє виключно банк-емітент картки. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено порядок розкриття банками банківської таємниці, зокрема за рішенням суду. Сторона позивача наголошує, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, відповідач не надав до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, зокрема по рахунку № НОМЕР_4 , на спростування доказів, наданих стороною позивача, хоча такий обов`язок передбачений статтею 81 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Про неможливість подати такі докази відповідач не зазначав, клопотання про їх витребування не заявляв. Оскільки ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв. перерахування коштів відповідачу за кредитним договором не безпосередньо з банківського рахунку кредитора на банківських рахунок позичальника, а з використанням стороннього платіжного сервісу (еквайрингу "PayTech") не свідчить про те, що зобов`язання за кредитним договором не було виконано кредитором. Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем. Звертають увагу, що проценти розраховуються у відповідності до бази розрахунку, тобто залишку непогашеного залишку від всієї Суми [тіла] Кредиту та нараховуються щодня протягом Строку, на який надається кредит. Обрахування загальних витрат за споживчим кредитом базуються на припущені, що позичальник буде виконувати свої зобов`язання належним чином, а саме згідно з Графіком платежів. У випадку належного виконання зобов`язання проценти за наступним розрахунковим періодом були б обраховані, враховуючи зменшену базу розрахунку. Відтак, розрахунок заборгованості за кредитним договором проведений з урахуванням строку кредитування, виходячи із розміру процентної ставки, визначеної в кредитному договорі. На думку позивача, доводи відповідача про те, що вимога про стягнення процентів є «завищеною, несправедливою та суперечить засадам добросовісності та розумності», є повністю безпідставними, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та підлягають відхиленню судом. Згідно з п. 3.1 Договору № 2282242 від 05.05.2025 року, проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом.Таким чином, проценти за договором кредиту є платою за надану послугу (ціною договору в розумінні ст. 632 ЦК України) та основним зобов`язанням Відповідача, а не заходом цивільно-правової відповідальності (неустойкою, штрафом чи пенєю).У відзиві Відповідач посилається на порушення принципу пропорційності та несправедливість умов договору. Проте Позивач наголошує, що розмір процентної ставки за Договором повністю відповідає імперативним нормам законодавства України у сфері споживчого кредитування.За умовами п. 1.5.1 Договору № 2282242 від 05.05.2025 року, стандартна процентна ставка становить 1% в день. Відповідно до ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про споживче кредитування» (зі змінами, внесеними Законом України № 3498-ІХ), максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит не може перевищувати 1 відсоток у день.Таким образом, узгоджена Сторонами процентна ставка в розмірі 1% на день чітко відповідає встановленому державою граничному обмеженню, а отже, її встановлення є повністю правомірним і не може вважатися «зловживанням» або «несправедливістю» з боку фінансової установи. Відповідач у відзиві помилково посилається на п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 від 18.03.2020 року. По-перше, п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» стосується умов про сплату споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості) у разі невиконання зобов`язань (тобто санкцій/неустойки за порушення договору), а не базової ціни кредиту (процентів за правомірне користування). По-друге, висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 стосуються права суду зменшувати неустойку (штраф, пеню) та проценти за ст. 625 ЦК України як заходи відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Проценти за ст. 1048 ЦК України, нараховані у межах встановленого договором строку користування кредитом, не є відповідальністю за порушення, а тому не підлягають зменшенню судом на підставі статей 551, 625 ЦК України чи засадах зменшення розміру неустойки. Правова позиція Верховного Суду щодо неможливості довільного зменшення судом процентів за користування кредитом, підписаних сторонами у межах закону, є сталою.Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Під час укладення Договору №2282242 від 05.05.2025 року відповідач була ознайомлена з усіма його істотними умовами, у тому числі з розрахунком денної процентної ставки (п. 1.7), загальними витратами (п. 1.8), орієнтовною реальною річною процентною ставкою (п. 1.9) та Графіком платежів (Додаток № 1). Відповідач добровільно прийняла ці умови та підписала Договір за допомогою електронного підпису (одноразового ідентифікатора) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Протягом передбаченого ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 4.3.2 Договору 14-денного строку відповідач правом на відмову від Договору не скористалася, умов Договору в судовому порядку не оскаржувала, що свідчить про її повну згоду з розміром процентної ставки на момент укладення правочину. З огляду на викладене, нарахування процентів за користування кредитом у розмірі, передбаченому Договором та у межах законодавчого обмеження (1% на день), є правомірним, обґрунтованим та підлягає задоволенню судом у повному обсязі. Щодо правомірності нарахування штрафу за порушення виконання грошового зобов`язання, доводи відповідача щодо незаконності та безпідставності нарахування штрафу за кредитною заборгованістю є необґрунтованими. Підписавши Договір № 2282242 від 05.05.2025 року за допомогою електронного підпису, відповідач добровільно та беззастережно погодилася з його умовами, зокрема з умовами щодо відповідальності за порушення строків повернення кредиту у формі фіксованого штрафу. Позивач зазначає, що Договір № 2282242 було укладено 05.05.2025 року, тобто безпосередньо в період дії воєнного стану. Укладаючи Договір на зазначених умовах під час воєнного стану, Відповідач усвідомлювала свої зобов`язання та правові наслідки їх невиконання. Відповідач не надала жодного належного доказу, який би стосувався предмету доказування на підтвердження не укладення та не виконання умов кредитного договору. Просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, доходить висновку.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі за текстом - «Фактор», «Позивач») укладено Договір факторингу № 261125/1 від 26.11.2025 (далі за текстом - «Договір факторингу»).

Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 3.1.3 зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, Право вимоги переходить до Фактора після підписання Сторонами цього Договору, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою Додатку 5 цього Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.

Оплата за договором факторингу підтверджується Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів (додається).

На виконання умов зазначеного договору складено Реєстр боржників в електронному вигляді до Договору факторингу № 261125/1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 2282242 від 05.05.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (далі за текстом - «Відповідач», «Боржник», «Позичальник»). На підтвердження зазначеного надаємо витяг з реєстру прав вимог №1.

В свою чергу Позивачем 01.12.2025 на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_8, було направлено СМСповідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу №261125/1 від 26.11.2025р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 2282242 від 05.05.2025. Ваш новий кредитор ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР": 43170298; 01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд.13; оф.601; 0-800-20-33-20; Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/"; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Отже, станом на дату подання даної позовної заяви Позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 2282242 від 05.05.2025 року, укладеним між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 .

Між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 05.05.2025 року укладено Кредитний договір № 2282242 (далі за текстом - «Договір»).

Перед укладенням Договору первинним кредитором було здійснено віддалену ідентифікацію відповідача, на підтвердження чого надаємо довідку про ідентифікацію.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 2000 грн., строком на 360 днів.

Згідно п.п. 1.5-1.8.2 Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0.01 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, в дату першого платежу - 20.05.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Знижка Споживачу від Товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати (дати першого платежу), перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Також, Споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку часткового дострокового повернення кредиту такий перерахунок здійснюється тільки до дати часткового дострокового повернення кредиту, надалі застосовується стандартна процентна ставка без знижки і перерахунку. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в п. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку. Мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (7200 грн. / 2000 грн. ) / 360 дн. ? 100 % = 1 % в день. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0.96 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (6903 грн. / 2000 грн.) / 360 дн. ? 100 % = 0.96 % в день. Загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 7200 грн. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 6903 грн.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .

Відповідно до договору кредиту Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 2000 грн., що належним чином підтверджується доказами про перерахунок коштів, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК», код ЄДРПОУ 44103264, яке надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку (копія листа ТОВ «ПЕЙТЕК», яку додаємо до позовної заяви).

Отже, Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 2282242 від 05.05.2025р., у зв`язку з чим станом на 26.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 9874.11 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 1997.99 грн. та за відсотками - 3876.12 грн., штраф - 4000.00 грн., чим порушуються права та інтереси Позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом.

Зазначена заборгованість відповідачем у встановленому законом порядку не спростована, доказів повернення кредитних коштів суду не надано.

Судом встановлено, що відповідач у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 205 ЦК України - Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України, визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля- ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений.

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В матеріалах справи наявна довідка про ідентифікацію, яка надана ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», відповідно до якої позичальник ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання (перебування): АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Жовтоводським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 07.10.2004 р., 05.05.2025 року уклала кредитний договір № 2282242 на суму 2000 грн строком 360 днів, процентна ставка, річна 1%, фінансовий номер телефону позичальника НОМЕР_6 , одноразовий ідлентифікатор Р209, дата банківського переказу коштів позичальнику 05.05.2025 р. Прийняття та підтвердждення умов Договрру, його підписання позичальником, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідлентифікатором, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII відл 03.09.2015 р. /а. с. 7/.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконала.

На адресу суду надійшла інформація про те, що на ім`я ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_4 , 05.05.2025 року на її картку було здійснено нарахування 2000 грн.

Зазначену позивачем заборгованість за договором, відповідач у встановленому законом порядку не спростувала, доказів повернення зазначених коштів суду не надала.

Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту 1997.99 грн. підлягають задоволенню.

З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по тілу кредиту, яка становить 1997.99 грн.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за відсотками 3876.12 грн. судом встановлено.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

В силу положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1,2 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1,2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, тому, суд, вважає, що заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за відсотками, яка становить 3876.12 грн. за договором № 2282242 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.05.2025 р. не є співмірною сумі заборгованості за тілом кредиту, яка становить 1997.99 гривень, що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як поживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Зважаючи на це, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру заборгованості за відсотками за договором № 2282242 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.05.2025 р. до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів 1997.99 гривень.

А тому справедливим буде стягнення з відповідача відсотків, сума яких дорівнює вартості тілу кредиту, яка становить 1997.99 гривень.

Щодо нарахування позивачем заборгованості за штрафом за договором № 2282242 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.05.2025 р. в сумі 4000.00 грн., суд дійшов висновку з огляду на таке.

Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит регулюються Законом України «Про споживче кредитування». Відповідно до частини 3 статті 21 цього Закону, у договорах про споживчий кредит загальна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення споживачем виконання зобов`язань за таким договором, не може перевищувати 50 відсотків суми, одержаної споживачем за таким договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплати неустойки. За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЦК України, пункт 18, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відтак, правових підстав для нарахування даного штрафу у позивача не було, нарахування позивачем суми штрафу є безпідставним, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Позовні вимоги ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" підлягають задоволенню частково, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту, яка становить 1997.99 гривень, заборгованість за відсотками, яка становить 1997.99 гривень. на загальну суму 3 995,98 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, слід відмовити

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: 3 995,98 грн. сума заборгованості за договором № 2282242 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.05.2025 р. (1997.99 грн. заборгованість по тілу кредиту + 1997.99 грн. заборгованість за відсотками) / 9874.11 грн. ціна позову = 0,40469267 х 100% = 40,4692% (40,47%).

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1077,45 грн. = (0,40469267 х 2 662,40 грн).

Окрім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати понесені на правничу допомогу в розмірі: 2428,16 грн. = (0,40469267 х 6000 грн.= 2428,15602 грн.).

З відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, а саме 104,97 грн. = (0,40469267 х 259,38 грн.= 104,9691 грн.).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 141, 258, 259, 265,273,354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) заборгованість за Кредитним договором № 2282242 від 05.05.2025 року в розмірі 3 995,98 грн., а також судові витрати у розмірі 1077,45 грн грн. - судовий збір, 2428,16 грн. витрати за надання правничої допомоги, а також 104,97 грн. - витрати, понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 21.10.2026 року.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601).

Представник позивача: Савченко Тетяна Олексіївна, РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф. 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя

Часті запитання

Який тип судового документу № 140819789 ?

Документ № 140819789 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140819789 ?

Дата ухвалення - 21.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140819789 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140819789 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140819789, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 140819789, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 140819789 відноситься до справи № 176/1963/26

Це рішення відноситься до справи № 176/1963/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140802302
Наступний документ : 140819792