Рішення № 140819517, 21.10.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1486/26

Провадження № 2/692/1111/26

21.10.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» обґрунтовує тим, що 09.11.2023 ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 95563, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4900,00грн.

23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 23122024, згідно якого 23.12.2024 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 95563 від 09.11.2023.

Зазначив, що розмір заборгованості перед новим кредитором становить 21805,00грн., із яких:

- заборгованість за тілом кредиту 4900 грн.;

- заборгованість за відсотками 16905 грн.

Вказав, що позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Позивач вказав орієнтовний розрахунок судових витрат, що складається з сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00грн. За таких умов позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, також клопотав про витребування доказів з АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 18.09.2026 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано докази, про які клопотав позивач.

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив, про дату та час судового засідання відповідач повідомлявся належним чином, заяв та клопотань не надсилав.

13.10.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана інформація.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 95563 від 09.11.2023 його сторонами вказані ТОВ «ФК «Авіра Груп» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт).

Згідно п. 1.1 Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4900,00грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 1.2 Договору кредит надається строком на 90 днів, до 06.02.2024. Строк дії договору 90 днів, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами.

Згідно п. 1.3 Договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825% річних від суми кредиту в розрахунку 5,0 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно п. 1.4 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Згідно п. 3.1 Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 4.4.2 Договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати за користування кредитом в порядку, встановленому Договором.

Згідно п. 5.3 Договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, клієнт зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом КL9544.

Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту 95563 від 09.11.2023 є графік розрахунків та загальна вартість кредиту, відповідно до якого дата видачі кредиту: 09.11.2023, дата платежу: 7 періодів з 22.11.2023 по 06.02.2024, чиста сума кредиту 4900,00грн., сума платежу за розрахунковий період всього: 26950,00грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту: 4900,00грн., проценти за користування кредитом, всього: 22050,00грн., реальна річна процентна ставка: 160516344%, загальна вартість кредиту: 26950,00грн.

Згідно довідки про ідентифікацію від 01.07.2026 клієнт ОСОБА_1 09.11.2023 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Авіра Груп». Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 95563: унікальний ідентифікатор KL9544, номер картки: НОМЕР_1 , номер телефону: НОМЕР_2 , дата відправки ідентифікатора: 09.11.2023 о 20:42:04.

Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Профігід» адресованого ТОВ «ФК «Авіра Груп» товариство підтверджує здійснення успішного переказу грошових коштів на рахунок отримувача: 09.11.2023 у розмірі 4900,00грн., номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_1 , призначення платежу: видача кредиту #95563.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 95563 від 09.11.2023, позичальник: ОСОБА_1 , дата видачі кредиту: 09.11.2023, сума виданого кредиту: 4900,00грн., картка клієнта: НОМЕР_3 . Розрахунок виконано за період з 10.11.2023 по 16.12.2024. У період з 10.11.2023 по 22.11.2023 статус - активний, у період з 23.12.2023 по 16.01.2024 статус - протермінований, у період з 17.01.2024 та до кінця розрахунку статус - зупинені нарахування. Тіло кредиту є незмінним протягом всього періоду розрахунку та становить 4900,00грн. Відсотки по кредиту нараховувались щоденно за період з 10.11.2023 по 16.01.2024, з 17.01.2024 нарахування відсотків припинено.

Відповідно до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) та ТОВ «ФК «Авіра Груп» (клієнт), клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Згідно акту приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу № 23122024 від 23.12.2024 кредитор передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимог за Договором, складений за формою згідно із Додатком № 1 до даного Договору. Кількість боржників: 9820.

Згідно витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024, ПІБ боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , номер кредитного договору: 95563, дата кредитного договору: 09.11.2023, загальна сума заборгованості: 21805,00грн., заборгованість по тілу: 4900,00грн., заборгованість по відсотках: 16905,00грн., заборгованість по комісії та по пені: 0,00грн.

Згідно повідомлення АТ КБ «Приват Банк» № 20.1.0.0.0/7-260925/67823-БТ від 30.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , в банку емітовано карту № НОМЕР_5 .

Згідно доданої виписки за договором б/н за період 09.11.2023-09.11.2023, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , вказано інформацію про операцію з нарахування коштів 09.11.2023 у розмірі 4900,00грн., деталі операції: зарахування переказу.

Статтею 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вказаним Кредитним договором позичальник зобов`язався повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

ОСОБА_1 усунувся від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та відсотками.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Тому суд погоджується з вимогою про стягнення заборгованості за сумою кредиту у розмірі 4900,00 грн.

Щодо нарахування заборгованості за відсотками у розмірі 16905,00грн. суд зазначає наступне.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

На підставі ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

22.11.2023 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), далі - Закон № 3498-ІХ, яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

У кредитному договорі № 95563 від 09.11.2023 визначено денну процентну ставку 5,0%. Первісним кредитором нараховувались відсотки у період з 10.11.2023 по 16.01.2024 з застосуванням процентної ставки 5% в день протягом всього періоду розрахунку, що не відповідає вимогам законодавства, тому суд наводить власний розрахунок заборгованості за відсотками.

Сума кредиту: 4900,00грн., строк кредитування: 90 днів, період нарахування відсотків: 10.11.2023-16.01.2024.

За період з 10.11.2023 по 23.12.2023 (44 дні) тіло кредиту: 4900,00грн., денна відсоткова ставка: 5,00%, відсотки становлять 10780грн. (4900х44х5,0%=10780,00).

За період 24.12.2023 по 16.01.2024 (24 дні) тіло кредиту: 4900,00грн., денна відсоткова ставка: 2,5%, відсотки становлять 2940,00грн. (4900х24х2,5%=2940,00).

Таким чином загальний розмір заборгованості за відсотками становить 13720грн. (2940,00+10780,00=13720,00).

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково на суму 18620,00грн., що включає заборгованість за тілом кредиту 4900,00грн. та 13720,00грн. відсотків.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково то відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір в сумі 2273,51грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до Договору № 42649746 про надання правової допомоги він укладений 01.06.2026 між ТОВ «Діджи Фінанс» (клієнт) та ФОП Міньковською Анастасією Володимирівною і його предметом є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 4.1 Договору загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п. 4.8 даного Договору, а також додаткової оплати, яка зазначена у п. 4.9. даного Договору

Згідно п. 4.2 Договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання клієнтом рахунку та/або підписання акту наданих послуг, якщо інші терміни та умови оплати не було узгоджено сторонами.

Пунктом 4.8 Договору визначено тарифи за надані послуги.

Згідно п. 4.9 Договору у разі прийняття судом по матеріалам позовної заяви позитивного рішення клієнт зобов`язується сплатити гонорар на користь адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Додатковою угодою № 95563 від 29.06.2026 до Договору про надання правової допомоги № 42649746 розширено розділ 1 Предмет договору та визначено, що виконавець зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із гр. ОСОБА_1 .

Згідно Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Міньковською А.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості, за Договором про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 надано 5 послуг послуги (згідно доданого переліку) на загальну суму 6000,00грн.

Згідно Акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 29.06.2026 виконавець: ФОП Міньковська А.В. , клієнт: ТОВ «Діджи Фінанс», сторони підтверджують надання правової допомоги на суму 6000,00грн. (5 послуг згідно переліку).

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Договором № 42649746 від 01.06.2026 визначено тарифну сітку для визначення вартості наданих послуг. Згідно Акту надання послуг від 29.06.2026 вказано послуги: усна консультація клієнта щодо обставин справи, на що витрачено 0,5год., вартістю 500,00грн./год., загальною вартістю 250,00грн., письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин, на що витрачено 1 год, вартістю 750,00грн./год., вартістю 750,00грн., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», на що витрачено 1 год. вартістю 1500,00грн./год., загальною вартістю 1500,00грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач на що витрачено 2 год. вартістю 1500,00грн. на загальну суму 3000,00грн., та формування додатків до позовної заяви (письмові докази), на що витрачено 0,5год. вартістю 1000,00грн/год. на суму 500,00грн.

У вказаному акті зазначено про фактичне проведення 3 консультувань по справі, одне з яких було у письмовому вигляді, на що в загальному витрачено 2,5год. робочого часу надавача послуг, однак доцільність надання стількох консультувань не обґрунтована, також не надано доказів надання письмової консультації.

Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладно, правова допомога надавалась кваліфікованим надавачем правових послуг, вказаний позов було подано шляхом його направлення через систему «Електронний суд», а розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником на надання правової допомоги згідно вказаного переліку. Окрім того, послуга з формування додатків до позовної заяви не є окремим видом правових послуг та відсутня у переліку послуг з надання правової допомоги, вказаний у п. 4.8 Договору № 42649746.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, вказані вище, складність та категорію справи, часткове задоволення позову а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 3000,00грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код за ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором № 95563 від 09.11.2023 у розмірі 18620,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в сумі 2273,51грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 3000,00 грн. витрат на правову допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Л.О. Левченко