Рішення № 140818942, 21.09.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/10750/26

Провадження №2/523/6557/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"21" вересня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання машіномісця,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за утримання машиномісця №519 розташованого у будівлі паркінгу по АДРЕСА_1 , за період з 01.05.2015р. по 01.05.2026р. у розмірі 57 342,43 грн. (п`ятдесят сім тисяч триста сорок дві гривні 43 копійки), з яких 50 769,52 грн. основна сума боргу, 463,49 грн. інфляційні втрати, 6109,42 грн. 3% річних згідно ст.625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, на підставі Рішення Одеської міської ради від 08.07.2011р. №826-VI «Про визначення товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд» балансоутримувачем паркінгу на 550 машиномісць з вбудованими приміщеннями торгівлі і обслуговування, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 », здійснює управління та утримання вказаної будівлі паркінгу та забезпечує її належний технічний стан, охорону, освітлення, прибирання та інші послуги.

Відповідачу, на підставі Договору від 20.05.2010р. №20/05-519 про співробітництво у інвестуванні і будівництві багатоповерхової будівлі паркінгу, та відповідно до Акту від 11.01.2011р., передано для оформлення права власності, машиномісце № НОМЕР_1 у закінченому будівництвом паркінгу по АДРЕСА_1 .

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір від 11.01.2011р. №11/01- 519 про надання послуг з утримання паркінгу. Відповідно до пункту 1.1. цього Договору, Відповідач зобов`язаний відшкодовувати Позивачу витрати (сплатити вартість послуг) за утримання, обслуговування і ремонт паркінгу. Вартість послуг з утримання, обслуговування і ремонту паркінгу встановлюється тарифами, які затверджуються Позивачем і доводяться до відома Відповідача шляхом вивішування на дошці оголошень (п.4.1. Договору від 11.01.2011р. №11/01-519). За час діяльності паркінгу з 2010 року тарифи на послуги Позивача багато разів змінювалися у зв`язку зі змінами тарифів на комунальні послуги (електроенергія, водопостачання і водовідведення та інші), змінами законодавства щодо розміру мінімальних заробітних плат адміністративного і технічного персоналу, цін і тарифів на послуги, роботи і матеріали підрядників і постачальників необхідних для належного технічного обслуговування і ремонту технічних та інженерних мереж та конструктивних елементів будівлі та прилеглої прибудинкової території, збільшення податків і зборів, а також інших складових, що входять до розрахунку витрат на утримання і організацію належної експлуатації будівлі паркінгу.

На даний час багатоповерхова будівля паркінгу по АДРЕСА_1 , перебуває у задовільному технічному стані, усі внутрішньо будинкові мережі технічно справні і виконують своє функціональне призначення.

Між тим, як вбачається з оборотно-сальдових відомостей по особовому рахунку Відповідача щодо розрахунків за утримання машиномісця № НОМЕР_1 , Відповідач за весь час володіння і користування машиномісцем № НОМЕР_1 , фактично сплатив за утримання лише 5620,00 грн. Тобто, з 2011 року по травень 2015 року Відповідач фактично сплачував за утримання належного йому машиномісця №519, але з травня 2015 року і до теперішнього часу, Відповідач перестав платити свою частку витрат в результаті чого утворилась заборгованість.

Позивачем вживались спроби позасудовим способом зменшити існуючу заборгованість. Так, у 2023 році Відповідачу було направлена Претензія від 18.09.2023р. №03-189 щодо сплати боргу за утримання паркінгу на суму 30 329,52 грн. Однак Претензія не було узята Відповідачем до уваги і заборгованість і далі продовжувала накопичуватись.

В результаті викладеної ситуації станом на 01.05.2026р. у Відповідача утворилася заборгованість перед Позивачем у розмірі 50 769,52 грн. за період з 01.05.2015р. по 01.05.2026р., а з врахуванням інфляційних витрат 463,49 грн та 3% річних 6109,42 грн, загальна заборгованість становить 57 342,43 грн.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 10 червня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. В матеріалах справи є його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, а також зазначає, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання, в порядку статей 128, 130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що судом розцінюється як належне повідомлення. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.

Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, який причини неявки не повідомив, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали страви, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі Рішення Одеської міської ради від 08.07.2011р. №826-VI «Про визначення товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд» балансоутримувачем паркінгу на 550 машиномісць з вбудованими приміщеннями торгівлі і обслуговування, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 », здійснює управління та утримання вказаної будівлі паркінгу та забезпечує її належний технічний стан, охорону, освітлення, прибирання та інші послуги.

Відповідачу, на підставі Договору від 20.05.2010р. №20/05-519 про співробітництво у інвестуванні і будівництві багатоповерхової будівлі паркінгу, та відповідно до Акту від 11.01.2011р., передано для оформлення права власності, машиномісце № НОМЕР_1 у закінченому будівництвом паркінгу по АДРЕСА_1 .

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір від 11.01.2011р. №11/01- 519 про надання послуг з утримання паркінгу.

Відповідно до пункту 1.1. цього Договору, Відповідач зобов`язаний відшкодовувати Позивачу витрати (сплатити вартість послуг) за утримання, обслуговування і ремонт паркінгу.

Вартість послуг з утримання, обслуговування і ремонту паркінгу встановлюється тарифами, які затверджуються Позивачем і доводяться до відома Відповідача шляхом вивішування на дошці оголошень (п.4.1. Договору від 11.01.2011р. №11/01-519).

Відповідно до п. 7.1. Цей Договір укладений на строк до "11" січня 2016 р. і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

7.2. Цей Договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою Сторін.

7.3. Цей Договір не може бути розірваний в односторонньому порядку на вимогу однієї із Сторін.

7.4. У випадку відчуження Машиномісця, Замовник повинен письмово попередити про це Виконавця у строк не менше 7-ми днів до дати укладення відповідної угоди та бажаної дати розірвання Договору. Цей Договір може бути розірваний не раніше укладання новим власником Машиномісця договору із Виконавцем. До цього моменту цей Договір є чинним і Замовник несе усі зобов`язання за ним, в тому числі по сплаті вартості послуг.

7.5. У випадку якщо ні одна із сторін не заявить про свій намір розірвати цей Договір до дати, вказаної у п. 7.1., Договір вважається продовженим на такий саме термін.

Як зазначає позивач, за час діяльності паркінгу з 2010 року тарифи на послуги Позивача багато разів змінювалися у зв`язку зі змінами тарифів на комунальні послуги (електроенергія, водопостачання і водовідведення та інші), змінами законодавства щодо розміру мінімальних заробітних плат адміністративного і технічного персоналу, цін і тарифів на послуги, роботи і матеріали підрядників і постачальників необхідних для належного технічного обслуговування і ремонту технічних та інженерних мереж та конструктивних елементів будівлі та прилеглої прибудинкової території, збільшення податків і зборів, а також інших складових, що входять до розрахунку витрат на утримання і організацію належної експлуатації будівлі паркінгу.

Відповідно до Наказів директора ТОВ «ІНВЕСТБУД», було затверджено тарифи затрат на утримання паркингу для власників паркомісця за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії оборотно-сальдових відомостей по особовому рахунку ОСОБА_1 , щодо розрахунків за утримання машиномісця № НОМЕР_1 , Відповідач за весь час володіння і користування машиномісцем № НОМЕР_1 , фактично сплатив за утримання лише 5620,00 грн. Тобто, з 2011 року по травень 2015 року Відповідач фактично сплачував за утримання належного йому машиномісця № НОМЕР_1 .

Як зазначає позивач з травня 2015 року і до теперішнього часу, Відповідач не здійснює плату з утримання паркомісця №519.

Позивачем вживались спроби позасудовим способом зменшити існуючу заборгованість. Так, у 2023 році Відповідачу було направлена Претензія від 18.09.2023р. №03-189 щодо сплати боргу за утримання паркінгу на суму 30 329,52 грн.

В результаті викладеної ситуації станом на 01.05.2026р. у Відповідача утворилася заборгованість перед Позивачем у розмірі 50 769,52 грн. за період з 01.05.2015р. по 01.05.2026р., а з врахуванням інфляційних витрат 463,49 грн та 3% річних 6109,42 грн, загальна заборгованість становить 57 342,43 грн.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, ст. 322 ЦК України встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Верховний Суд в постанові від 14.11.2018 по справі №756/11308/15 виклав правовий висновок, що відсутність договору на утримання паркомісця не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати наданих послуг.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 02.12.2020 у справі №761/48615/18, який вказав, що відсутність договору не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за фактично надані йому послуги з утримання паркомісця, оскільки такі послуги не можуть бути відокремлені, та щодо отримання яких відповідач не може бути позбавлений у зв`язку із специфікацією їх надання (прибирання, охорона, утримання систем пожежної безпеки, освітлення тощо, які здійснюються для власників усіх паркомісць одночасно).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, незважаючи на те, що строк дії договору між позивачем та відповідачем закінчився та відсутність нового письмового договору про відшкодування витрат на утримання автостоянки, із фактичних правовідносин, що склалися між сторонами, вбачається, що такі договірні відносини між ними існують, оскільки позивачем надавалися у встановленому законом порядку послуги з утримання і обслуговування паркомісць відповідачу, у зв`язку з цим товариство несло витрати, а тому відповідач повинен також нести зобов`язання по їх сплаті, як власник машиномісця.

Таким чином, заборгованість, яка утворилась за відповідачем в зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання щодо оплати витрат по утриманню й обслуговуванню належного його машиномісця за період з 01 травня 2015 року по 01 травня 2026 рік в сумі 507869,52 грн, підлягає стягненню на користь позивача.

Вартість утримання одного паркомісця підтвердужється оборонно сальдовою відомістю (розрахунком) витрат по утриманню та експлуатації паркомісця № 519 підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 , затверджених директором ТОВ «ІНВЕСТБУД» Рудий О.Г. та головним бухгалтером Ротарь О.А..

Відповідачем не надано суду доказів на спростування визначеної у розрахунку суми щомісячного платежу, в установленому порядку зазначений розрахунок не оскаржено. Крім того відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, належних і допустимих доказів ненадання або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, суду не надав.

Згідно зі ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням встановлених судом обставин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт надання відповідачу послуг з утримання та обслуговування належного йому машиномісця, а також факт неналежного виконання відповідачем свого обов`язку щодо їх своєчасної та повної оплати. Матеріали справи свідчать, що відповідач, будучи власником машиномісця, користувався результатами наданих позивачем послуг, які за своєю природою є неподільними та надаються одночасно всім власникам машиномісць, тоді як належних та допустимих доказів їх ненадання, надання неналежної якості або сплати заборгованості у повному обсязі суду не надав. Відсутність нового підписаного договору не спростовують його обов`язку брати участь у витратах на утримання спільного майна та оплачувати фактично отримані послуги, а розрахунок вартості таких послуг підтверджується поданими позивачем доказами. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги у заявленому розмірі. Крім того, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних є похідними від основної вимоги про стягнення заборгованості та відповідають способу захисту майнового права, визначеному законом. Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд встановив, що він здійснений відповідно до вимог чинного законодавства, відповідачем не спростований та контррозрахунку суду не надано. Відтак позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими, доведеними належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст.ст.15, 16, 526, 610, 611, 612, 714 ЦК України, ст.ст. 56, 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії», ст.ст.12, 76, 223, 258, 259, 260, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання машіномісця - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ 32086768 р/ НОМЕР_3 в ПАТ «МТБ Банк», м.Одеса, вул. Космонавтів, 32), заборгованість за утримання машиномісця №519 розташованого у будівлі паркінгу по АДРЕСА_1 , за період з 01.05.2015р. по 01.05.2026р. у розмірі 57 342,43 грн., з яких 50 769,52 грн. основна сума боргу, 463,49 грн. інфляційні втрати, 6109,42 грн. 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ 32086768 р/ НОМЕР_3 в ПАТ «МТБ Банк» м.Одеса, вул. Космонавтів, 32) суму сплаченого судового збору в розмірі 3328,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 12.10.2026р., у зв`язку із перебуванням судді Далеко К.О. га лікарняному.

Суддя: К.О. Далеко