Ухвала суду № 140818869, 21.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20495/26

Провадження № 2-з/522/599/26

УХВАЛА

21 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Комунального підприємства Одеської міської ради «Одестранспарксервіс», ГО «Об`єднання автолюбителів «Середньофонтанський 19-В», третя особа: Обслуговуючий кооператив «Середньофонтанський 19-В» про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору, усунення перешкод у користуванні спільним майном співвласників будинку шляхом зобов`язання демонтажу юніпаркерів та заборони вчиняти певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 15.10.2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Комунального підприємства Одеської міської ради «Одестранспарксервіс», ГО «Об`єднання автолюбителів «Середньофонтанський 19-В», третя особа: Обслуговуючий кооператив «Середньофонтанський 19-В» про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору, усунення перешкод у користуванні спільним майном співвласників будинку шляхом зобов`язання демонтажу юніпаркерів та заборони вчиняти певні дії.

Матеріали позову суддя отримала 19.10.2026 року.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила:

- заборонити Одеській міській раді, Комунальному підприємству «Одестранспарксервіс», ГО «Об`єднання автолюбителів «Середньофонтанський 19-В» та будь-яким третім особам використовувати та експлуатувати технічні засоби обмеження руху (юніпаркери, бар`єри, блокиратори) на прибудинковій території та покрівлі споруди підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- зобов`язати відповідачів та будь-яких третіх осіб забезпечити безперешкодний, вільний проїзд та доступ співвласників будинку та спеціального транспорту (ДСНС, швидкої медичної допомоги, аварійних служб) до території житлового будинку та даху паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони чинення будь-яких перешкод у користуванні зазначеним майном;

- заборонити Одеській міській раді, Комунальному підприємству «Одестранспарксервіс», ГО «Об`єднання автолюбителів «Середньофонтанський 19-В» та будь-яким третім особам здійснювати новий монтаж та встановлення загороджувальних конструкцій, юніпаркерів чи інших технічних засобів обмеження руху, а також передавати в оренду або суборендне користування паркувальні місця на зазначеній території без відповідного рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За змістом частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, а також забороною вчиняти певні дії.

Згідно з частиною першою статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом, та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, забезпечення позову є процесуальним механізмом охорони матеріально-правових інтересів заявника, який застосовується за наявності обґрунтованого припущення, що невжиття відповідних заходів може призвести до істотного ускладнення або унеможливлення виконання можливого рішення суду чи ефективного захисту порушеного права.

При цьому обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є встановлення не лише зв`язку між запитуваним заходом та предметом майбутнього спору, а й наявності конкретних обставин, які підтверджують необхідність його застосування, з урахуванням співмірності обмеження прав інших осіб.

Так, відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. При цьому суд має брати до уваги інтереси не лише заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові від 25 травня 2016 року у справі N 6-605цс16 Верховний Суд України зазначив, що метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з метою забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення у разі задоволення позову, зокрема попередження потенційних труднощів у його виконанні.

Отже, заходи забезпечення позову мають застосовуватися лише за наявності об`єктивної необхідності, оскільки їх безпідставне застосування може призвести до порушення прав та законних інтересів інших осіб.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо правомірності рішення Одеської міської ради від 04.10.2017 року №2477-VІІ в частині включення земельної ділянки та розташованої на ній покрівлі споруди підземного паркінгу, яка є складовою частиною будівлі та прибудинкової територією за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо укладення договору між КП ОМР «Одестранспарксервіс» та ГО «Об`єднання автолюбителів «Середньофонтанський 19-В» з приводу використання прибудинкової території та покрівлі споруди підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 та усунення перешкод у користуванні прибудинкової території.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, що відповідачами та третіми особами самовільно, без відповідного рішення загальних зборів співвласників та з порушенням законодавства про благоустрій встановлено понад 40 обмежувачів руху юніпаркерів, бар`єрів та технічних блокираторів. Вказані конструкції використовуються сторонніми особами (більшість з яких не є мешканцями будинку) для протиправної здачі в оренду паркувальних місць за грошову винагороду, що позбавляє законних співвласників можливості вільно пересуватися та користуватися власною прибудинковою територією.

На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову призведе до:

- прямої загрози життю та безпеці громадян: незаконно встановлені юніпаркери та бар`єри фізично блокують проїзд спеціального автотранспорту (машин швидкої медичної допомоги, підрозділів ДСНС, аварійних служб), що в умовах воєнного стану створює безпосередню загрозу життю та здоров?ю мешканців будинку.

- продовження протиправної вимагацької діяльності на весь час тривалого судового розгляду справи відповідачі та сторонні особи продовжуватимуть протиправно протиставляти свої комерційні інтереси правам співвласників, протиправно обмежити доступ до спільного майна та стягувати коштів за користування власністю, яка їм не належить.

Також вказує на те, що відсутність термінової судової заборони дозволить відповідачам монтувати нові юніпаркери та загороджувальні пристрої, поглиблюючи правопорушення.

Вважає, що заявлені позивачем заходи є повністю співмірними із заявленими позовними вимогами, не зупиняють законну діяльність підприємств, а лише блокують протиправну експлуатацію незаконних блокрираторів та захищають спільну часткову власність.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок їх невжиття, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких звертається заявник, а також майнових наслідків застосування відповідного заходу забезпечення позову.

У постанові від 01 жовтня 2020 року у справі №524/188/18 Верховний Суд звернув увагу, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної та об`єктивно підтвердженої загрози порушення законних прав та інтересів заявника в разі невжиття відповідних заходів. При цьому заявник повинен довести належність йому відповідних прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, їх розумність, адекватність та співмірність, наявність безпосереднього зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутніх позовних вимог, імовірність утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду в разі невжиття таких заходів, а також необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін та недопущення порушення прав інших осіб.

Відтак, сам факт існування спору між сторонами та намір заявника звернутися до суду з позовом не є достатньою підставою для забезпечення позову. Необхідним є встановлення конкретних обставин, які свідчать про реальну загрозу ефективності майбутнього судового захисту та виправдовують застосування саме того заходу забезпечення, про який просить заявник.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає обґрунтованих підстав, що невжиття заходів забезпечення позову, які просить заявник, загрожує життю та безпеці позивачу.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 149-153, 157, 258-260, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Домусчі Л.В.