Рішення № 140818814, 09.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6057/26-Е

Провадження 2/522/7110/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Зелінська К.Ю.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання надати житлове приміщення

В С Т А Н О В И В:

14.04.2026 року Приморського районного суду м. Одеси через систему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 , поданий адвокатом Абрамовим М.В. до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання надати житлове приміщення.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В.

Позивач обґрунтовує позов тим, що внаслідок ракетного удару 09 червня 2025 року його квартира була повністю знищена та визнана аварійною. Відповідач відмовив у наданні рівноцінного житлового приміщення в позачерговому порядку, мотивуючи це відсутністю письмової згоди інших зареєстрованих членів сім`ї, які вимушено виїхали за кордон через збройну агресію. Позивач зазначає, що така відмова є незаконною та порушує його право на житло, гарантоване статтею 46 Житлового кодексу України та Законом України «Про основні засади житлової політики», оскільки вимога щодо надання згоди тимчасово відсутніх членів родини не може бути перешкодою для забезпечення житлом особи, чиє єдине помешкання було знищене внаслідок надзвичайної ситуації, у зв`язку з чим просить зобов`язати районну адміністрацію надати рівноцінне житло та вселити до нього без їхньої письмової згоди.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.

11.05.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у відзиві зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки посилання позивача на статтю 46 Житлового кодексу України є безпідставним, так як руйнування майна внаслідок збройної агресії не є стихійним лихом у розумінні Кодексу цивільного захисту України. Крім того, знищена квартира на момент пошкодження не була приватизованою, а інші зареєстровані особи виїхали за кордон до Німеччини. Попри те, що районна адміністрація вживає заходи для вирішення житлових питань громадян, які постраждали від обстрілів, для надання житла взамін зруйнованого необхідне обов`язкове спільне волевиявлення та згода всіх зареєстрованих членів сім`ї, якої позивачем надано не було.

До суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 13.05.2026 року вирішено витребувати з Державної прикордонної служби України (61601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію щодо перетину Державного кордону:

- громадянкою України ОСОБА_3 (у називному відмінку ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Тульчин, Вінницька обл., паспорт серія НОМЕР_1 з 24.02.2022 року по дату надання відповіді;

- громадянкою України ОСОБА_2 (у називному відмінку ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Одеса, паспорт серія НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 з 24.02.2022 року по дату надання відповіді.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року вирішено підготовче провадження закрити та призначити справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання призначене на 30.09.2026 року з`явився позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 , які під час судового засідання на задоволенні позову наполягали в повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторони позивача, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що розпорядженням виконкому Приморської районної ради народних депутатів № 428 від 14.05.1986, прийнятим на підставі рішення виконкому Приморської районної адміністрації № 230 від 16.04.1986, квартиру АДРЕСА_1 (4 кімнати, загальна площа 70,1 кв.м, жила площа 48,2 кв.м) було передано в користування ОСОБА_5 на сім`ю з 3 осіб.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № П7-230184-ю/о від 16.09.2025, виданої Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 03.06.1975); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 10.06.1992); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (з 19.10.2017).

ОСОБА_2 є донькою, а позивач ОСОБА_1 онуком (сином ОСОБА_2 ) первинного наймача ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача, виданим 09.04.2002 Відділом РАЦС Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 248.

Первинний наймач ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (лікарське свідоцтво про смерть № 1934, КНП «МКЛ № 1» ОМР).

09.06.2025 внаслідок ракетного удару збройних сил Російської Федерації будинок АДРЕСА_3 було пошкоджено. Згідно з актом комісійного обстеження об`єкта від 12.06.2025 та технічним звітом ФОП ОСОБА_6 від 07.07.2025 (договір № 124/06 від 25.06.2025, замовник Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради) несучі та огороджувальні конструкції будівлі літ. А отримали пошкодження 4-ї категорії «аварійний» (ДСТУ 9273:2024); квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 визнані знищеними внаслідок вибуху; необхідний повний демонтаж конструкцій цих квартир.

Квартира АДРЕСА_5 станом на 12.06.2025 не була приватизована.

Як зазначає позивач, у зв`язку зі збройним конфліктом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишили місце проживання та перебувають у Федеративній Республіці Німеччина, отримати їх письмову згоду на теперішній час неможливо. Відповідач цих обставин по суті не заперечує, зазначаючи, що саме з указаної причини вони не можуть бути віднесені до осіб, на яких поширюється визначення соціального житла.

06.11.2025 позивач звернувся до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради із заявою про надання житла замість знищеного. Листом від 12.11.2025 № 01-2123/4 відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на необхідність волевиявлення всіх членів сім`ї відповідно до статей 64, 65 Житлового кодексу України.

Відповідач у відзиві від 11.05.2026 визнав, що сім`я позивача потребує іншого житла взамін знищеного, а також що на даний час райадміністрація вживає заходів щодо вирішення питання надання житла взамін зруйнованого сім`ям, які постраждали внаслідок обстрілів. Водночас відповідач вважає, що для отримання такого житла необхідне волевиявлення всіх членів сім`ї.

Позивач просить зобов`язати відповідача надати йому замість знищеної квартири рівноцінне жиле приміщення з житлового фонду Одеської міської ради та вселити до нього себе, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без їх письмової згоди, посилаючись на статті 46, 58 ЖКУ, Закон України «Про основні засади житлової політики» № 4751-IX, статті 47, 48 Конституції України та статтю 8 Конвенції.

Вирішуючи спір суд керується Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» № 2923-IX від 23.02.2023 (надалі Закон № 2923-IX), який визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна), - єдина державна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації (документів) про рухоме та нерухоме майно (далі - майно), пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, осіб, майно яких пошкоджено або знищено, матеріальну шкоду (у тому числі збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення такого майна, компенсацію за пошкодження та знищення такого майна, фінансування відновлення пошкодженого та знищеного майна, а також іншої інформації (документів), визначеної цим Законом № 2923-IX.

Приписами п.4 ч.1 ст.1 ЗУ №№ 2923-IX визначено, що знищені об`єкти нерухомого майна - об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним: а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.

Відповідно до ст. 3 Закону № 2923-IX для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації , окрім іншого, здійснює розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, у тому числі: а) приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна; одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документи та/або інформацію, необхідні для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації). (ч. 4 ст.3 Закону № 2923-IX)

Процедура подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна унормована приписами ст.4 Закону №2923-IX.

Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473, визначає механізм оперативного реагування виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту, спрямований на ліквідацію наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд на території України, крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, а також застосовується для фіксації пошкоджень будівель та споруд, зумовлених збройною агресією Російської Федерації:

1) на території України (крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації), - щодо будівель та споруд приватної та комунальної форми власності в рамках виконання невідкладних робіт відповідно до пунктів 6, 7-9 цього Порядку;

2) на територіях активних бойових дій, на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій, - щодо будівель та споруд, визначених у пункті 6-1 цього Порядку.

Обстеження пошкоджених об`єктів здійснюється за рішенням уповноважених органів шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно до пункту 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно до пункту 9 цього Порядку, - відповідно до затвердженого плану робіт. (п.6 Порядку)

Відповідно до пункту 6-1 Порядку з метою фіксації факту знищення об`єктів, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій, проводиться обстеження:

1) за відсутності безпосередньої загрози життю та здоров`ю людей під час проведення обстеження, зумовленої воєнними (бойовими) діями, та за умови наявності можливості дотримання заходів, передбачених пунктом 8 цього Порядку, - шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно пункту 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно пункту 9 цього Порядку;

2) в інших випадках - шляхом проведення комісією, утвореною відповідно до пункту 8-1 цього Порядку, дистанційного обстеження відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.

Відповідно до абзацу 8 пункту 8-1 Комісія складає акт комісійного обстеження та реєструє відомості з нього в Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів проти України, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна). Уповноважений орган за можливості письмово повідомляє власника (управителя) про результати комісійного обстеження шляхом надсилання копії комісійного акта протягом трьох календарних днів з дня складання такого акта або шляхом надсилання засобами Порталу Дія.

Відповідно до пункту 8-2 Порядку у разі коли за результатами комісійного обстеження неможливо встановити ступінь наявних пошкоджень або факт знищення будівлі, проведення технічного обстеження пошкодженого об`єкта є обов`язковим, крім випадків, передбачених підпунктом 2 пункту 6-1 цього Порядку.

Відповідно до ст.7 Закону № 2923-IX підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є: 1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону; 2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.

Статтею 6 Закону №2923-IX регламентована процедура розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає: 1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна; 2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна; 3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом: а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них; б) витребування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна) (за необхідності); в) витребування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.

Відповідно до ст.7 Закону № 2923-IX підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є: 1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону; 2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.

Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 р. № 600 визначає механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до абзацу 2 п.15 Порядку №600 комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.

Комісія повідомляє заявнику про прийняття рішення щодо надання/відмови, зупинення розгляду заяви невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення: в електронній формі - засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія); у паперовій формі - на поштову адресу або в інший спосіб, зазначений заявником у заяві. (пункт 17 Порядку №600)

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Положеннями статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Аналіз вищевикладених статей свідчить про те, що встановлене законом право громадянина на компенсацію за знищене житло презюмується і підлягає захисту у разі його порушення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено факти надання житла в користування сім`ї позивача, реєстрації позивача в ньому, знищення цього житла внаслідок збройної агресії, звернення позивача до відповідача та відмови останнього.

Водночас суд враховує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залучені до участі у справі як треті особи, самостійних вимог щодо предмета спору не заявляють, письмової згоди на отримання житла та вселення до нього не надавали, а їх волевиявлення з цього питання в матеріалах справи відсутнє. Суд не може вирішувати питання про права та обов`язки цих осіб, зокрема зобов`язувати відповідача вселити їх до нового житла без їхньої згоди, оскільки це виходило б за межі повноважень суду та порушувало б їхнє право самостійно визначати своє місце проживання і розпоряджатися своїми житловими правами. Права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на забезпечення житлом цим рішенням не припиняються й не обмежуються; вони можуть реалізувати їх шляхом самостійного звернення до відповідача.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, виключно в межах прав та інтересів позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання надати житлове приміщення задовольнити частково.

Зобов`язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , замість знищеної квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 70,1 кв.м., жила площа 48,2 кв.м.,) жиле приміщення з житлового фонду Одеської міської ради та вселити до нього: - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 19.10.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

09.10.26