Ухвала суду № 140818407, 19.10.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/15416/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» (далі ПрАТ «Дніпроспецсталь») (код ЄДРПОУ 00186536) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62021000000000146 від 16.02.2021,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПрАТ «Дніпроспецсталь» звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2022 у справі №757/36610/22-к.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухвалою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ПрАТ «Дніпроспецсталь».

Зазначає, що арешт на майно було накладено з метою збереження речових доказів, однак, вважає постанову слідчого про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні в частині визнання його засобами та знаряддям вчинення кримінального правопорушення незаконною. Власник майна стверджує, що майно не є і не могло бути засобом і знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки, на його переконання, відсутній логічний та юридичний зв`язок між майном підприємства та привласненням бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Адвокат ОСОБА_3 вважає, що процесуальне рішення про визнання органом досудового розслідування майна речовим доказом було вирішальним для ухвалення рішення про накладення арешту на майно. Постанова про визнання майна речовим доказом є безпідставною, необґрунтованою і невмотивованою в частині висновку слідчого про віднесення майна до засобу та знарядь вчинення кримінального правопорушення. Постанова не наводить жодного аргументу і роз`яснення, чому майно віднесено до засобів і знарядь вчинення злочину. Відтак, арештоване майно набуло статусу речового доказу формально і не відповідає критеріям речового доказу, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, а отже, таке визнання було недобросовісним і незаконним.

Крім того вказує, що надмірна тривалість арешту майна у кримінальному провадженні в сукупності з непередбачуваністю в національному законодавстві граничних строків проведення досудового розслідування порушує принцип законності, пропорційності та справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та захисту фундаментальних прав особи, а також покладає на власника майна індивідуальний та надмірний тягар.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у ньому. Звернув увагу на те, що арешт накладено на понад 140 об`єктів майна підприємства, з моменту арешту минуло 4 роки, жодній службовій особі підприємства повідомлення про підозру не пред`явлене, відтак, це є безпідставним зловживанням і недобросовісною поведінкою органу досудового розслідування, оскільки в даному випадку метою арешту є не збереження речових доказів, а санкція і стягнення, які застосовуються до підприємства.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні подав письмові заперечення проти задоволення клопотання про скасування арешту майна. Мотивуючи свою позицію прокурор зазначив, що підприємство ПрАТ «Дніпроспецсталь» не позбавлене можливості володіти і користуватись майном, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт. Крім того, прокурор зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а відтак, продовжують існувати обставини, які слугували підставою для накладення арешту на майно. Також вказав, що у кримінальному провадженні прокурором призначено судову економічну експертизу щодо підтвердження висновків аналітичного дослідження Державної податкової служби України № 30/99-00-08-03-02-20/286536 від 18.02.2026, проведення якої доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, проведення якої триває дотепер, а тому, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, та додатки до нього, письмові заперечення прокурора, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 62021000000000146 від 16.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України.

Як вбачається з поданого клопотання та додатків до нього, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 19.12.2022 у справі № 757/36610/22-к у кримінальному провадженні №62021000000000146 від 16.02.2021 було накладено арешт на майно, яке на праві приватної власності належить ПрАТ «Дніпроспецсталь» і детально зазначено у змісті вказаної ухвали.

За своїм змістом клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «Дніпроспецсталь» є апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 19.12.2022, проте при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що ухвалою Київського апеляційного суду від 04.02.2025 ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2022 залишено без змін.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, якою визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю, або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту. Хоча само по собі клопотання адвоката про скасування арешту майна є апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження: 1) речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 вказаної статті, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 вказаної цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 19.12.2022 вбачається, що слідчому судді була доведена правова підстава арешту майна ПрАТ «Дніпроспецсталь», надано достатньо доказів необхідності застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б спростовувало висновок, викладений в ухвалі Печерського районного суду м.Києва від 19.12.2022 про арешт майна та надало б слідчому судді підстави на даний час вважати, що необхідність у накладенні арешту на майно, яке перелічено в ухвалі, та з якого адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПрАТ «Дніпроспецсталь», просить скасувати арешт, на теперішній час відпала. Таким чином обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування шляхом оцінки в сукупності з іншими зібраними у справі доказами.

З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «Дніпроспецсталь» (код ЄДРПОУ 00186536) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62021000000000146 від 16.02.2021,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1