Ухвала суду № 140818397, 19.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
19.10.2026
Номер справи
756/4696/15-ц
Номер документу
140818397
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

19.10.2026 Справа № 756/4696/15-ц

Справа № 756/4696/15-ц

Провадження № 4-с/756/136/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Тихої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Лук`янової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Дніпро Агро», про зобов`язання зняти арешт з нерухомого майна боржника,

У С Т А Н О В И В :

21.09.2026 ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Савицької С.В. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Оболонський ВДВС), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Оболонського ВДВС щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2;

- зобов`язати посадових осіб Оболонського ВДВС вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, припинити обтяження № 20068799 (спеціальний розділ);

- скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника від 21.07.2016 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, зареєстрований за номером запису про обтяження № 20068799 (спеціальний розділ), предметом якого визначено все нерухоме майно боржника.

Скаргу обґрунтовано тим, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2015 у справі № 756/4696/15-ц з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 162/2007 у розмірі 988 820,41 грн та судовий збір у розмірі 3 654 грн. На підставі виданого 28.03.2016 виконавчого листа відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, у межах якого 21.07.2016 державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою наклав арешт на все майно ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 988 820,41 грн, а також постанову про розшук майна боржника. 15.12.2017 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У подальшому 25.09.2019 право вимоги за кредитним договором № 162/2007 від 25.12.2007 ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «Прайм Альянс», яке того ж дня відступило його ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро». Останнє як кінцевий правонаступник первісного кредитора підтвердило повне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором і відсутність будь-яких претензій до нього, у тому числі щодо виконання рішення суду від 15.07.2015.

10.08.2026 представник скаржника звернулася до Оболонського ВДВС із заявою про зняття арешту з майна боржника. У відповіді від 19.08.2026 № 177414, отриманій 09.09.2026, Оболонський ВДВС, визнавши відсутність у ОСОБА_1 заборгованості перед новим кредитором, у знятті арешту фактично відмовив з посиланням на постанову Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 202/1182/22 та на наявність у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 залишку до сплати в розмірі 99 151,04 грн, з яких 98 882,04 грн - виконавчий збір, 269 грн - витрати виконавчого провадження.

Скаржник вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки зобов`язання, для забезпечення виконання якого накладено арешт, виконано; арешт накладено виключно в межах суми боргу за виконавчим документом; постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 не виносилась; збереження протягом тривалого часу арешту за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій стягувача є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном. Висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 202/1182/22, на думку скаржника, стосуються неподібних правовідносин, оскільки в тій справі заборгованість за судовим рішенням погашена не була.

Ухвалою судді від 28.09.2026 скаргу прийнято до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні.

18.10.2026 представник Оболонського ВДВС подала пояснення щодо скарги, в яких просила у задоволенні скарги відмовити. Зазначила, що 20.05.2016 державний виконавець Городня Г.Ю. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, наявність якої у скаржника свідчить про його обізнаність щодо виконавчого провадження; 21.07.2016 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, запис про обтяження внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 20068799; 15.12.2017 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», що, з урахуванням висновку Верховного Суду у справі № 202/1182/22, не має наслідком зняття арешту. Стягувач про виконання рішення не повідомляв, тому 25.06.2026 державний виконавець скерував запит, на який 06.07.2026 ТОВ «Кредитні ініціативи» підтвердило відступлення права вимоги. З урахуванням поданих боржником документів станом на 19.08.2026 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 залишок заборгованості до сплати становить 99 151,04 грн (98 882,04 грн виконавчого збору та 269 грн витрат виконавчого провадження). Обов`язок сплатити виконавчий збір виник у боржника у зв`язку з невиконанням рішення у строк для самостійного виконання і не припинився, а підстав, визначених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, для зняття арешту немає. Надати більш ґрунтовну інформацію (документи) у виконавчому провадженні неможливо у зв`язку із закінченням строку зберігання його матеріалів.

У судове засідання представник скаржника - адвокат Савицька С.В. подала заяву про розгляд скарги за її відсутності, вимоги скарги підтримала.

Представник Оболонського ВДВС, представники ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро» у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2015 у справі № 756/4696/15-ц, яке набрало законної сили 26.07.2015, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 162/2007 у розмірі 988 820,41 грн та судовий збір у розмірі 3 654 грн.

28.03.2016 Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 756/4696/15-ц, на підставі якого постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.05.2016 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.

21.07.2016 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою наклав арешт на все майно ОСОБА_1 у межах суми стягнення 988 820,41 грн; запис про обтяження внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 20068799. Того ж дня винесено постанову про розшук майна боржника.

15.12.2017 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що майно боржника, оголошене в розшук, не розшукане протягом року.

Згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 30.06.2026 виконавче провадження № НОМЕР_2 має стан «Завершено», виконавчий документ - «Повернений стягувачу».

25.09.2019 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено договір факторингу, за яким відступлено право вимоги за кредитним договором № 162/2007 від 25.12.2007; того ж дня між ТОВ «ФК «Прайм Альянс» та ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро» укладено договір відступлення права вимоги № 25/09/19ВП/2. Факт відступлення права вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» підтвердило листом від 06.07.2026, адресованим Оболонському ВДВС, що зазначено у поясненнях останнього.

Згідно з довідкою ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро» від 22.05.2026 № 07 товариство як кінцевий правонаступник первісного кредитора підтвердило відсутність будь-яких майнових, фінансових та інших претензій до ОСОБА_1 за кредитним договором № 162/2007 від 25.12.2007, а також за рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 15.07.2015 у справі № 756/4696/15-ц у зв`язку з припиненням зобов`язань, передбачених кредитним договором, його виконанням.

10.08.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Савицька С.В. звернулася до Оболонського ВДВС із заявою № 01/08-2026 про скасування заходів примусового виконання рішення, вжитих у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, та зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою від 21.07.2016.

Листом від 19.08.2026 № 177414, надісланим представнику скаржника електронною поштою 09.09.2026, Оболонський ВДВС, визнавши відсутність у ОСОБА_1 заборгованості за рішенням суду перед новим кредитором, підстав для зняття арешту не вбачав з огляду на облік у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 залишку до сплати в розмірі 99 151,04 грн (98 882,04 грн виконавчого збору та 269 грн витрат виконавчого провадження).

Відомостей про повторне пред`явлення виконавчого листа № 756/4696/15-ц до виконання після 15.12.2017, як і відомостей про перебування на виконанні постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору чи витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, матеріали справи не містять, Оболонський ВДВС на такі обставини не посилався.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавче провадження № НОМЕР_2 відкрито та арешт на майно боржника накладено під час дії Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 57 Закону № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Згідно з ч. 3 цієї статті постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. Відповідно до ч. 8 ст. 28 Закону № 606-XIV постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається. Відповідно до ч. 5 цієї статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною третьою ст. 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 27 Закону № 1404-VIII у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника. Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Пунктом 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачено, що постанова про зняття арешту з майна боржника виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження, за заявою боржника, зокрема, у разі, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу, та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає), а також у разі, якщо арешт з майна боржника або інші заходи примусового виконання рішення скасовані судовим рішенням. Цим же пунктом визначено, що у разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника, знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24) дійшла висновку, що «законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження та у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків». Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, отримавши заяву боржника про скасування арештів, накладених у межах знищеного виконавчого провадження, орган державної виконавчої служби «повинен був вжити заходів з відновлення матеріалів виконавчого провадження, за результатами їх розгляду встановити конкретні підстави завершення цього провадження (проваджень) та після цього прийняти рішення за результатами розгляду заяви», а місцевий суд, розглядаючи скаргу, мав «встановити підставу завершення цього виконавчого провадження та в залежності від цього прийняти рішення за скаргою».

Суд враховує, що у цій справі, на відміну від справи № 202/1182/22, на яку посилається Оболонський ВДВС, спір виник не з приводу самого лише повернення виконавчого документа стягувачу за наявності невиконаного судового рішення. Встановлено, що після повернення виконавчого документа стягувачу 15.12.2017 рішення суду, на виконання якого накладено арешт, виконано боржником поза межами виконавчого провадження: кінцевий правонаступник стягувача підтвердив повне виконання зобов`язання та відсутність претензій до боржника, а Оболонський ВДВС факт відсутності заборгованості за рішенням суду визнав. Отже, мета, з якою накладено арешт, - забезпечення реального виконання рішення про стягнення 988 820,41 грн - досягнута, а повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання з метою стягнення цієї суми втратило сенс.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19) зазначив, що «Законом № 1404-VIII не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв`язку з його добровільним виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення», та дійшов висновку, що «наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».

У постанові від 11.04.2024 у справі № 569/6143/23 (провадження № 61-1026св24), ухваленій за подібних обставин (виконавчий документ повернуто стягувачу, після чого боржник погасив борг перед новим кредитором поза межами виконавчого провадження), Верховний Суд погодився з тим, що незняття арешту з майна боржника є протиправною бездіяльністю державного виконавця, та зазначив: «Посилання у касаційній скарзі на несплату боржником виконавчого збору, не заслуговують на увагу, оскільки суди встановили, що у матеріалах справи відсутні відомості про те, що з метою стягнення виконавчого збору державний виконавець виносив постанову, відкривав виконавче провадження і задля виконання саме цього виконавчого документа накладав арешт на майно боржника. Аргументи касаційної скарги про те, що для скасування накладеного на майно боржника арешту необхідним є відновлення відповідного виконавчого провадження, є безпідставними, оскільки у цій правовій ситуації відмова зняти арешт з майна боржника унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна».

Крім того, у постанові від 09.08.2023 у справі № 756/4902/22 (провадження № 61-1883св23) Верховний Суд, скасовуючи судові рішення про відмову в задоволенні скарги боржника, вказав, що суди «не встановили обставин, які мають значення для вирішення справи, зокрема, які підтверджували б існування обов`язку боржника сплатити виконавчий збір; не перевірили чи існують підстави для стягнення виконавчого збору з урахуванням фактів повернення виконавчого листа та добровільного (поза межами виконавчого провадження) задоволення вимог кредитора (…); не перевірили факт сплати або часткової сплати боржником виконавчого збору та не визначили його конкретну суму; не з`ясували, які дії вчинялись державним виконавцем з метою стягнення виконавчого збору».

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Єдиною підставою, з якою Оболонський ВДВС пов`язує неможливість зняття арешту, є облік у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 суми виконавчого збору 98 882,04 грн та витрат виконавчого провадження 269 грн.

Однак за змістом ч. 1, 3 ст. 28 Закону № 606-XIV виконавчий збір стягується з боржника постановою державного виконавця, яка виноситься під час першого надходження виконавчого документа та надсилається боржнику. Оболонський ВДВС не надав суду ні постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, ні постанови про стягнення витрат виконавчого провадження, не зазначив дати та номера таких постанов, не надав доказів їх надіслання боржнику чи пред`явлення до виконання. В інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження такі документи також не відображені. Посилання на знищення матеріалів виконавчого провадження у зв`язку із закінченням строку зберігання не звільняє орган державної виконавчої служби від обов`язку відновити ці матеріали за допомогою відомостей автоматизованої системи, передбаченого п. 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, та довести суду правомірність своєї бездіяльності. Сама лише вказівка на облік сум у системі, яка дорівнює 10 відсоткам суми боргу, не підтверджує прийняття державним виконавцем у встановленому законом порядку рішення про стягнення виконавчого збору.

Поряд із цим арешт на майно боржника постановою від 21.07.2016 накладено в межах суми звернення стягнення 988 820,41 грн, тобто без урахування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, що допускалось ч. 3 ст. 57 Закону № 606-XIV. Отже, цей арешт забезпечував виконання саме рішення суду про стягнення боргу, яке виконано.

Виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII, яка не належить до випадків, за яких ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII зобов`язує державного виконавця після повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору. Законом стягнення невиплаченої частини виконавчого збору пов`язується з наступним пред`явленням виконавчого документа до виконання (ч. 3 ст. 28 Закону № 606-XIV, ч. 6 ст. 27 Закону № 1404-VIII), однак після 15.12.2017 виконавчий документ, на виконання якого відкривалося виконавче провадження № НОМЕР_2, до виконання не пред`являвся, а відкритих виконавчих проваджень, у межах яких діяв би оспорюваний арешт, немає.

Суд відхиляє доводи представника Оболонського ВДВС про те, що обов`язок сплатити виконавчий збір та витрати виконавчого провадження виник у боржника у зв`язку з невиконанням рішення у строк, наданий постановою про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання. Зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2016 відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV про те, що у разі невиконання рішення у цей строк буде розпочато примусове виконання із стягненням виконавчого збору та витрат, є попередженням боржника про наслідки, а не рішенням про їх стягнення. Конкретної суми виконавчого збору та витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, ця постанова не визначає. Виконавчий збір стягується постановою державного виконавця (ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV), а постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, є самостійними виконавчими документами (п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону № 606-XIV у редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII). Сума 99 151,04 грн наведена лише у відповіді Оболонського ВДВС від 19.08.2026 та його письмових поясненнях, проте постанови, якою цю суму визначено та яка надсилалася боржнику, суду не надано. Крім того, оспорюваний арешт виконання такої постанови не забезпечував, оскільки його накладено лише в межах суми основного боргу. Зняття цього арешту не припиняє обов`язку боржника сплатити виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, якщо такий обов`язок оформлено у визначеному законом порядку, і не перешкоджає їх примусовому стягненню.

За таких обставин посилання Оболонського ВДВС на несплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження не ґрунтуються на матеріалах виконавчого провадження, у якому накладено арешт, і не можуть бути підставою для безстрокового збереження арешту на все нерухоме майно боржника. Вирішуючи цю скаргу, суд не надає оцінки наявності чи відсутності в боржника обов`язку сплатити виконавчий збір, а оцінює лише, чи є посилання на нього законною підставою для збереження арешту, накладеного для забезпечення виконання вже виконаного рішення суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Арешт на все майно ОСОБА_1 діє понад десять років, з них майже дев`ять років - після повернення виконавчого документа стягувачу, за відсутності відкритого виконавчого провадження щодо стягнення основного боргу та майнових претензій з боку стягувача, а рішення суду, для забезпечення виконання якого його накладено, виконано. Збереження такого арешту не відповідає меті, визначеній ч. 1 ст. 57 Закону № 606-XIV, і є невиправданим втручанням у право скаржника на мирне володіння своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи представника Оболонського ВДВС про обізнаність скаржника щодо відкриття виконавчого провадження та обов`язок сторони цікавитися станом провадження не стосуються предмета цієї скарги, оскільки скаржник оскаржує не відкриття виконавчого провадження чи повідомлення про нього, а незняття арешту після виконання рішення суду. Посилання на постанову Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 641/7824/18 також не спростовує доводів скарги, оскільки збереження арешту на все нерухоме майно безпосередньо обмежує права скаржника як власника.

Отже, відмовивши у знятті арешту за відсутності передбаченої законом підстави для його збереження, Оболонський ВДВС допустив бездіяльність, яка порушує права скаржника. Ані стягувачем, ані Оболонським ВДВС не доведено суду підстав збереження арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Вирішуючи питання про спосіб поновлення порушеного права скаржника, суд враховує, що вимоги про зобов`язання посадових осіб Оболонського ВДВС вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту та про скасування арешту судом спрямовані на досягнення одного й того самого правового результату - припинення дії арешту, накладеного постановою від 21.07.2016, а тому підлягають вирішенню в один спосіб, який є ефективним у цих правовідносинах.

Обставина, з якою пов`язана відсутність підстав для подальшого збереження арешту, - виконання боржником рішення суду поза межами виконавчого провадження після повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII - не належить до підстав для зняття арешту виконавцем, вичерпно визначених ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII. Виконавче провадження № НОМЕР_2 завершене, його матеріали знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання, виконавчий документ на виконанні не перебуває. Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Отже, у цій правовій ситуації арешт підлягає скасуванню безпосередньо судом.

Такий спосіб захисту узгоджується з практикою Верховного Суду. У постанові від 26.07.2023 у справі № 761/687/14 (провадження № 61-5887св23), ухваленій за подібних обставин (виконавчий документ повернуто стягувачу, повторно до виконання не пред`являвся, відкритих виконавчих проваджень щодо боржника немає), Верховний Суд виходив з того, що «вчинення будь-яких дій державним виконавцем за межами виконавчого провадження є неможливим», визнав неправомірною бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо незняття арешту з майна боржника та скасував арешт, накладений постановою державного виконавця. У постанові від 10.12.2025 у справі № 202/5715/24 (провадження № 61-15823св24) Верховний Суд, зазначивши, що «у частині четвертій статті 59 Закону № 1404-VIII передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону № 1404-VIII)», за скаргою боржника зняв арешт з його майна, накладений постановою державного виконавця, а в задоволенні інших вимог скарги відмовив.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону № 1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Пунктом 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень скасування арешту судовим рішенням також визначено підставою для винесення постанови про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Отже, обов`язок Оболонського ВДВС винести постанову про зняття арешту та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження № 20068799 виникає на підставі закону з набранням законної сили цією ухвалою.

Таким чином, порушене право скаржника поновлюється безпосередньо скасуванням арешту судом, що відповідає меті, визначеній ч. 2 ст. 451 ЦПК України. Додаткове зобов`язання Оболонського ВДВС вчинити дії щодо зняття того самого арешту дублювало б судове рішення про його скасування. Тому вимога про зобов`язання посадових осіб Оболонського ВДВС вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 та припинити обтяження № 20068799 задоволенню не підлягає.

За таких обставин скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 18, 258-261, 353-355, 447-452 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Дніпро Агро», про зобов`язання зняти арешт з нерухомого майна боржника - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.

Скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 21.07.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, зареєстрований за номером запису про обтяження № 20068799 (спеціальний розділ).

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Тиха

Часті запитання

Який тип судового документу № 140818397 ?

Документ № 140818397 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140818397 ?

Дата ухвалення - 19.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140818397 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140818397 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140818397, Оболонський районний суд міста Києва

Судове рішення № 140818397, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 140818397 відноситься до справи № 756/4696/15-ц

Це рішення відноситься до справи № 756/4696/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140818396
Наступний документ : 140818398