Рішення № 140818322, 21.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11627/26

Справа №754/11770/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 5 940,00 грн, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", звернувся до суду з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за споживчим кредитним договором № 30.03.2024-100002615 від 30.03.2024 в загальному розмірі 5 940,00 грн, що складається з 3 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 2 940,00 грн заборгованості за сумою відсотків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.03.2024 між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та Відповідачем у формі електронного документа за допомогою одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" було укладено договір про споживчий кредит № 30.03.2024-100002615. За умовами вказаного договору Позивач надав Відповідачу кредит у розмірі 3 000,00 грн на строк 42 дні з датою повернення до 10.05.2024 зі сплатою фіксованої процентної ставки "Економ" у розмірі 2,00% за кожен день користування протягом первинного періоду (14 днів) та ставки "Стандарт" у розмірі 2,50% за кожен день користування протягом чергових періодів.

Зобов`язання з надання кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн Позивач виконав у повному обсязі 30.03.2024 шляхом їх перерахування у безготівковій формі на банківський рахунок Відповідача з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу НОМЕР_5 через платіжний сервіс LiqPay (квитанція про виплату від 30.03.2024 № 2443705111).

За твердженням Позивача, Відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання та у встановлений строком до 10.05.2024 термін не повернув суму отриманого кредиту і не сплатив нараховані проценти за користування ним. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору у Відповідача утворилася заборгованість у заявленому розмірі 5 940,00 грн.

Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Відповідач відзив на позов не подав.

Відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи у суді, отримав копію ухвалу про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 04.07.2026. Суд додатково надсилав інформацію (смс-повідомленя) щодо дати початку розгляду справи по суті на номер телефону НОМЕР_1 (а також НОМЕР_2 ), що вказані в позовній заяві та кредитному договорі, з метою вжиття заходів щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи.

Суд вирішує справу за наявними матеріалами у зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву (частина восьма статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит є видом кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

30.03.2024 о 15:44 між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) у порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію", було укладено електронний кредитний договір № 30.03.2024-100002615. Договір сформовано на основі Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 30.03.2024, Заявки від 30.03.2024 та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту). Позичальник акцептував оферту та підписав її шляхом введення одноразового ідентифікатора E464, отриманого в смс-повідомленні на свій фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , а Кредитодавець підписав договір кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи ОСОБА_2 .

Перед укладенням Договору Кредитодавець здійснив ідентифікацію та верифікацію Відповідача за допомогою Системи BankID НБУ через АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Одноразовий ідентифікатор E464 був сформований інформаційно-комунікаційною системою Позивача та надісланий в смс-повідомленні 30.03.2024 о 15:44 на верифікований фінансовий номер мобільного телефону Відповідача НОМЕР_1 , який Відповідач вказав під час реєстрації та ідентифікації в особистому кабінеті.

Введення вказаної алфавітно-цифрової послідовності у спеціальне поле на вебсторінці Позивача фактично прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи та свідчить про безумовне прийняття (акцептування) умов оферти (постанова Верховного Суду від 31.08.2026 року у справі № 583/5039/25 (провадження № 61-7156св26); постанова Верховного Суду від 04.02.2026 року у справі № 758/14925/23).

За умовами Заявки та Акцепту до кредитного договору № 30.03.2024-100002615 від 30.03.2024 Кредитодавець надав Позичальнику кредит у розмірі 3 000,00 грн на строк 42 дні з датою повернення 10.05.2024. Договором було встановлено первинний період користування кредитом тривалістю 14 днів та чергові періоди по 14 днів. Процентна ставка за користування кредитом становила: у первинний період - фіксована ставка "Економ" у розмірі 2,00% за кожен день користування; в інші (чергові) періоди - ставка "Стандарт" у розмірі 2,50% за кожен день користування. Денна процентна ставка склала 2,33%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 174 052,35%, а загальна вартість кредиту - 5 940,00 грн. Графік платежів передбачав сплату процентів періодами по 14 днів та повернення суми кредиту 3 000,00 грн в останній день строку 10.05.2024.

30.03.2024 Кредитодавець направив Позичальнику Підтвердження кредитного договору № 30.03.2024-100002615 та здійснив перерахування кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу НОМЕР_5 через платіжну систему LiqPay (квитанція про виплату від 30.03.2024 № 2443705111).

У період з 30.03.2024 по 10.05.2024 Позичальник користувався наданими кредитними коштами за договором № 30.03.2024-100002615. У визначений договором термін 10.05.2024 сума основного боргу у розмірі 3 000,00 грн повернена не була, у зв`язку з чим у Позичальника виникло зобов`язання з її погашення перед Кредитодавцем.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справах про стягнення заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 415/160/17, від 20.11.2024 у справі № 243/7840/15, від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 (провадження № 61-8803св22)).

У пунктах 15.15, 15.16 постанови від 27 березня 2024 року у справі № 191/4364/21 Велика Палата Верховного Суду з посиланням на висновки постанови від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20 зауважила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Стандарт доказування "вірогідність доказів" підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Факт укладення кредитного договору в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора та надання кредитних коштів за відсутності доказів протилежного вважається доведеним (постанова Верховного Суду від 31.08.2026 у справі № 583/5039/25 (провадження № 61-7156св26); постанова Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19).

Суд, ураховуючи принцип змагальності, бере до уваги відсутність будь-яких заперечень щодо вказаних обставин зі сторони Відповідача. Відповідач не заперечував проти факту укладення договору та отримання коштів, не надав суду жодних доказів на спростування вказаних обставин, не посилався на те, що його персональні дані були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, не спростував, що банківська картка, на яку зараховано кредитні кошти, та номер телефону, використаний для підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором, належать йому (постанова Верховного Суду від 31.08.2026 у справі № 583/5039/25 (провадження № 61-7156св26)).

Суд звертає увагу, що факт надання коштів і укладення договору встановлюється як юридичний факт виключно на підставі оцінки поданих Позивачем доказів. Відповідач не надав банківської виписки з власного рахунку для спростування доказів Позивача, клопотання про витребування доказів не заявляв, не посилався на неправомірне використання його персональних даних, тому Суд, застосовуючи стандарт вірогідності доказів, доходить висновку, що факт укладення договору та видачі коштів є доведеним.

Перевіряючи порядок нарахування процентів за користування кредитом та розрахунок заборгованості за процентами у розмірі 2 940,00 грн, наданий Позивачем, Суд виходить з такого.

22.11.2023 прийнято Закон України № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема доповнено розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" пунктом 17 та внесено зміни до частини п`ятої статті 8 цього Закону.

За загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25)).

Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки - максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 % (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25)).

Суд встановив, що Договір № 30.03.2024-100002615 про надання коштів на умовах споживчого кредиту було укладено 30.03.2024, тобто у період дії першого етапу перехідного періоду (з 24.12.2023 по 21.04.2024 включно).

У зв`язку з цим за період користування кредитом з 30.03.2024 по 10.05.2024 (42 дні) визначені Договором розміри процентних ставок: 2,00% за кожен день користування протягом первинного періоду (14 днів) та 2,50% за кожен день користування протягом чергових періодів (28 днів) - відповідали вимогам закону та не перевищували встановлений імперативний ліміт 2,5% на день для договорів, укладених на першому етапі перехідного періоду.

У період з 30.03.2024 по 10.05.2024 Кредитодавець здійснював щоденне нарахування процентів за користування кредитом за договором № 30.03.2024-100002615 за встановленими договором ставками 2,00% та 2,50% на день від суми кредиту 3 000,00 грн. Станом на 12.04.2024 (закінчення першого 14-денного періоду за ставкою 2,00%) сума нарахованих процентів склала 840,00 грн (3 000,00 грн x 2,00% x 14 днів). Станом на 10.05.2024 (закінчення 42-денного строку договору за ставкою 2,50% за наступні 28 днів) сума нарахованих процентів за другий та третій періоди склала 2 100,00 грн (3 000,00 грн x 2,50% x 28 днів), а загальна сума нарахованих процентів за користування кредитом склала 2 940,00 грн. Після закінчення встановленого договором 42-денного строку кредитування 10.05.2024, починаючи з 11.05.2024, Кредитодавець припинив подальше нарахування процентів за користування кредитом, що підтверджується Розрахунком заборгованості за договором № 30.03.2024-100002615 від 30.03.2024 станом на 28.05.2026.

Нарахована Позивачем сума процентів у розмірі 2 940,00 грн є обґрунтованою та повністю відповідає законодавчим обмеженням.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (частина перша статті 526 ЦК України).

Позивач довів факт укладення кредитного договору в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора та надання кредитних коштів, порушення Відповідачем умов цього договору шляхом неналежного виконання обов`язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Натомість Відповідач не реалізував своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надав суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої кредитної заборгованості.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованості наданого Позивачем розрахунку, а також не надав свій власний контррозрахунок заборгованості.

Суд перевірив розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, визнав його обґрунтованим. Цей розрахунок підтверджується первинними документами, які були подані разом із позовною заявою.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд вирішив, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі у загальному розмірі 5 940,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 2 940,00 грн заборгованість за відсотками.

Розподіл судових витрат

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Позов задоволено повністю. Судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованість у загальній сумі 5 940,00 грн, що включає: 3 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 2 940,00 грн заборгованості за сумою відсотків, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Загальна сума стягнення становить 8 602,40 грн.

Позивач (Стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133, літера А, код ЄДРПОУ 37356833, IBAN: НОМЕР_3 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у м. Києві).

Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 21.10.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО