Рішення № 140818292, 21.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/23694/26

провадження № 2-а/753/333/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренко К.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 1. Інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Яценка Віктора Анатолійовича, 2. Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Голубовського Павла Володимировича засобами підсистеми «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Яценка Віктора Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 7883254 від 14.09.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням штрафу в розмірі 340,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 14.09.2026 о 18:29:14 за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Грушевського, буд. 28/2, позивач керував належним йому автомобілем марки HONDA CIVIC, номерний знак НОМЕР_1 . О 19:02:28 інспектором Яценком В.А. винесено оскаржувану постанову, у якій вказано, що водій керував транспортним засобом, у якого несправна система відпрацьованих газів, що проявляється підвищеним шумом, чим порушено пункт 31.4.6 Правил дорожнього руху. Позивач вважає зазначену постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки інспектором поліції не проведено інструментального контролю параметрів вихлопу за допомогою засобів вимірювальної техніки, відомості про вимірювальні прилади в постанові відсутні, висновок про підвищений шум зроблено суб`єктивно, а портативний відеореєстратор № 477648 не є вимірювальним приладом. Також позивач посилався на вихід посадової особи за межі територіальних повноважень.

05.10.2026 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва відкрито провадження у справі та витребувано у відповідача-2 докази.

17.10.2026 відповідач-2 (Департамент патрульної поліції) через представника Сердюка Антона Вячеславовича подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначено, що 14.09.2026 приблизно о 18 год. 27 хв. за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, б. 28/2, інспектором Яценком В.А., який перебував у службовому відрядженні згідно з наказом Департаменту патрульної поліції № 469_аг від 11.09.2026, виявлено автомобіль HONDA CIVIC, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 з ознаками перероблення системи випускання відпрацьованих газів на систему «прямоток» (видалення сіток та флейт пригнічення шуму, встановлення кінцевого сегменту труби збільшеного діаметру), що проявлялося підвищеним рівнем шуму під час їх виходу, у порушення підпункту «в» пункту 31.4.6 Правил дорожнього руху та пункту 6.6.7 ДСТУ 3649:2010. Відповідач-2 наголошував, що позивача притягнуто до відповідальності саме за керування ТЗ з несправною/зміненою системою випуску газів, а не за сам рівень шуму, тому вимірювання децибелів не проводилося. Крім того, відповідач-2 вказав, що належним доказом технічного стану автомобіля є Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, складений відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух», який позивач суду не надав.

18.10.2026 позивач через представника подав відповідь на відзив, у якій вказав на суперечність між текстом постанови та доводами відзиву, а також наголошував, що за частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування правомірності рішення покладається виключно на відповідача.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Представник відповідачів у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у поданому відзиві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника та відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, з`ясувавши доводи, на які учасники справи посилаються як на підстави своїх вимог і заперечень, дослідивши матеріали справи та відеозаписи з нагрудного відеореєстратора № 477648, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

14.09.2026 о 19:02:28 інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Яценком Віктором Анатолійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7883254.

Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно з текстом постанови серії ЕНА № 7883254: «14.09.2026 18:29:14 | М. Київ, вулиця Михайла Грушевського 28/2 | Водій керував т/з у якого несправна система відпрацьованих газів, що проявляється підвищеним шумом, пвр 477648 | чим порушив п. 31.4.6 ПДР - керування водієм ТЗ, що має тех. несправності двигуна».

Надаючи оцінку суб`єктному складу спірних правовідносин та позовним вимогам, заявленим до відповідача-1 - Інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Яценка Віктора Анатолійовича, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі безпосередньо територіальний орган такого органу), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 46 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Аналіз наведених норм свідчить, що при розгляді справ про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення належним відповідачем є саме відповідний суб`єкт владних повноважень - орган Національної поліції, а не поліцейський, який безпосередньо виніс оскаржувану постанову.

Виконуючи від імені держави управлінські функції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, поліцейський діє як посадова особа відповідного органу Національної поліції. Отже, правовідносини виникають між позивачем та суб`єктом владних повноважень, від імені якого виступає посадова особа.

У цій справі юридичною особою публічного права, в структурі якої перебуває посадова особа, що винесла оскаржувану постанову, є Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646).

З огляду на викладене, Інспектор 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Яценко Віктор Анатолійович є неналежним відповідачем у даній справі, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до ОСОБА_2 , слід відмовити саме з цієї підстави.

Розглядаючи позовні вимоги, заявлені до належного відповідача - Департаменту патрульної поліції, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та зважає на вимоги статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення: «Керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306: «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил».

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом «в» пункту 31.4.6 Правил дорожнього руху передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: «31.4.6. Інші елементи конструкції: ... в) несправна система випускання відпрацьованих газів».

Крім того, відповідно до пункту 6.6.7 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання»: «Система випускання відпрацьованих газів КТЗ має бути комплектною і справною. Не дозволено змінювати конструкцію системи випускання відпрацьованих газів, комплектність та розміщення її елементів».

Згідно з пунктом 7.6.4 ДСТУ 3649:2010 відповідність вимогам пунктів 6.6.5-6.6.8 перевіряють візуально.

Згідно зі статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до статей 72, 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими є докази, які одержані в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може застосовувати автоматичну фото- і відеотехніку, а також технічні засоби фото- і відеотехніки.

Дослідивши у судовому засіданні надані відповідачем-2 відеозаписи з портативного відеореєстратора (боді-камери) поліцейського № 477648, суд перевірив їх на відповідність критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.

Суд зазначає, що відеозапис здійснений інспектором поліції за допомогою службового технічного засобу під час виконання ним публічно-владних управлінських функцій із забезпечення безпеки дорожнього руху. Запис є безперервним, фіксує дату та час події (14.09.2026 з 18:27:47 по 19:02:28), хід процедури зупинки ТЗ, спілкування з водієм та складання процесуальних документів. Відеозапис отриманий у передбаченому законом порядку, без порушення конституційних прав учасників процесу, а тому суд визнає його належним та допустимим доказом у справі на підставі статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту дослідженого судом відеозапису вбачається, що під час руху та зупинки автомобіля марки HONDA CIVIC, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , зафіксовано специфічний гучний звук роботи вихлопної системи, а також візуальні ознаки внесення змін у конструкцію елементів випускання відпрацьованих газів (відсутність глушника стандартного зразка, встановлення вихлопної труби збільшеного діаметру). Під час спілкування з працівниками поліції водій ОСОБА_1 підтвердив факт придбання автомобіля у такому стані та намір його переобладнати у майбутньому.

Оцінюючи доводи позивача про відсутність вимірювання рівнів шуму спеціальними приладами та відсутність інструментального контролю, суд підкреслює, що підставою для притягнення до відповідальності слугувало виявлення факту керування транспортним засобом із несправною та конструктивно зміненою системою випускання відпрацьованих газів, що є самостійним порушенням вимог підпункту «в» пункту 31.4.6 Правил дорожнього руху та пункту 6.6.7 ДСТУ 3649:2010.

Пунктом 7.6.4 ДСТУ 3649:2010 прямо передбачено, що відповідність системи випускання відпрацьованих газів встановленим вимогам перевіряється саме візуально. Наданий відповідачем-2 відеозапис з портативного відеореєстратора № 477648 у своїй сукупності дає змогу візуально та акустично встановити факт наявності технічної несправності та конструктивних змін вихлопної системи ТЗ. Проведення спеціальних замірів шуму за допомогою засобів вимірювальної техніки при виявленні змін у конструкції вихлопної системи законодавством як обов`язкова умова не вимагається.

Обов`язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які підтверджуються відеозйомкою фіксації події (постанова Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 496/4315/16-а).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено: «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».

Згідно зі статтею 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При оцінці достатності доказів діють спеціальні правила стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень у спорі. Позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведена, доки інша сторона її не спростує, оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути єдиним доказом правопорушення, оскільки за своєю правовою суттю є рішенням, законність якого оскаржується.

У цій справі відповідач-2 на виконання вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України надав суду належний, допустимий та достатній доказ - відеозапис з портативного відеореєстратора № 477648, який повністю підтверджує обставини виявлення технічної несправності та модифікації вихлопної системи автомобіля позивача.

Зважаючи на те, що відповідач надав належні та допустимі докази на підтвердження правомірності винесеної постанови, тягар спростування цих обставин відповідно до засад змагальності покладається на позивача.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про дорожній рух»: «Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому техничному контролю відповідно до цієї статті. За результатами перевірки технічного стану видається Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу».

Доказом на спростування висновків поліцейського та даних відеозапису про невідповідність системи випускання відпрацьованих газів заводським стандартам є надання суду Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, виданого суб`єктом проведення обов`язкового технічного контролю.

Проте позивач під час розгляду справи не надав суду Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу чи будь-яких інших належних і достатніх доказів, які б спростовували факт наявності несправності вихлопної системи станом та підтверджували її повну відповідність вимогам ДСТУ 3649:2010 на дату складання оскаржуваної постанови.

Таким чином, позивачем у даній справі не було доведено обґрунтованості своїх позовних вимог та протиправності постанови про накладення адміністративного стягнення.

Доводи позивача щодо відсутності у інспектора Яценка В.А. повноважень на розгляд справи у м. Києві спростовуються поданим відповідачем-2 наказом Департаменту патрульної поліції № 469_аг від 11.09.2026 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції», згідно з яким старшого лейтенанта поліції Яценка В.А. відряджено до Управління патрульної поліції у м. Києві у період з 14.09.2026 по 27.09.2026.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовної вимоги до Інспектора Яценка В.А. у зв`язку з тим, що він є неналежним відповідачем, а в задоволенні позовної вимоги до Департаменту патрульної поліції - у зв`язку з її необґрунтованістю та недоведеністю позивачем протиправності оскаржуваної постанови.

Керуючись статтями 2, 4, 9, 46, 72-77, 90, 229, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 121, 247, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до 1. Інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Яценка Віктора Анатолійовича, 2. Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - відмовити.

Постанову серії ЕНА № 7883254 від 14.09.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн - залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення (підписання).

Суддя В.М. Маркєлова