Ухвала суду № 140817315, 08.10.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 449/245/26

Провадження № 2/444/1822/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 09.02.2023-100000313 від 09.02.2023 року, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Жовківського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 09.02.2023-100000313 від 09.02.2023 року.

25.06.2026 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в справі. Призначено судове засідання на 21.09.2026 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином.

25.09.2026 року від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, яку відповідачка обґрунтовує тим, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 відкрито провадження у справі №914/2661/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 . Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника фізичної особи від боргів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.01.2024 р. у справі №914/2661/23 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_3 суд ухвалив:

1. Звільнити фізичну особу ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.

2. Провадження у справі №914/2661/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - закрити.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.01.2024 р. у справі №914/2661/23 встановлено: «Ухвалою суду від 19.10.2023 р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_3 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича; попереднє засідання суду призначено на 12.12.2023 р.

Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_3 опубліковано на офіційному веб-порталі судової влади України 23.10.2023 р. за №71693.

29.01.2024 через систему Електронний Суд від керуючого реструктуризацією надійшла заява № 02-01/56/2540 від 12.01.2024 про закриття провадження у справі. Означеною заявою керуючий реструктуризацією просить:

1. Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

2. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича;

3. Звільнити фізичну особу ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства;

4. Грошові вимоги кредиторів до фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а також грошові вимоги кредиторів (їх правонаступників), які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), але не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, - визнати погашеними, а виконавчі документи за такими вимогами такими, що не підлягають виконанню;

5. Провадження у справі №914/2661/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) закрити;

6. Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1949 від 03.01.2020 р., РНКОПП: НОМЕР_2 ) заборгованість за Договором про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 03.07.2023 року, з оплати/авансування частини основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи боржника ОСОБА_3 в сумі 24 156 грн. 00 коп.

Правовими наслідками неподання письмових заяв з вимогами до боржника у відповідний строк є закриття провадження усправі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ (у разі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство невисунуто вимог) та визначена частиною четвертою цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурснихкредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документів за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.

Так, згідно п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог.

Згідно ч. 3 ст. 90 КУзПБ про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 4 ст. 90 КУзПБ у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд вухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи завідповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Відповідач в судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомлено.

Оскільки учасники справи в судове засідання не прибули, а тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяву та матеріали цивільної справи дійшов наступних висновків.

У позовній заяві позивач просить стягнути із відповідачки заборгованість за Кредитним договором №09.02.2023-100000313 від 09.02.2023 року.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з ч. 2 ст.4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Будь-якого виключення з цього правила Прикінцеві та Перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять.

Отже, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: 1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; 2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду; 3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника; 4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; 5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; 6) строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав; 7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 року в справі №914/2661/23 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , ідентифікаціний номер НОМЕР_1 .

На підставі даної ухвали введено процедуру реструктуризацію боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючого реструктуризації, вказані відомості опубліковано на офіційному веб-порталі судової влади України.

Із конкретизованого списку кредиторів, зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області, встановлено, що у ОСОБА_3 відсутні реальні фінансові можливості належним чином виконати свої грошові зобов`язання перед 2 банками 26 мікрофінансовими організаціями на загальну суму 640 273 грн 44 коп.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.01.2024 року у справі № 914/2661/23 фізичну особу ОСОБА_3 звільнено від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, ухвалено вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню, провадження у справі №914/2661/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 - закрито.

З даної ухвали вбачається, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_3 закрито на підставі п.8 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства та до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог.

З матеріалів справи вбачається, що підставою позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов`язання за яким у відповідача виникло з 09.02.2023 року (тобто до дня відкриття провадження у справі про банкрутство).

На підставі вищевикладеного, суд зауважує, що розгляд майнового спору до ОСОБА_3 повинен був відбуватись саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебувала справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відтак, оскільки позивач звернувся до Жовківського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_3 з вимогою про стягнення заборгованості після закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, пред`явлення та розгляд якої могли відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, суд вважає, що справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним закрити провадження у даній справі.

Окрім цього, згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Як встановлено із наявної у матеріалах справи платіжної інструкції ТзОВ "Споживчий центр" № СЦ00075079 від 02.02.2026, позивачем ТзОВ "Споживчий центр" сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 гривень.

Відтак, враховуючи, що суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, необхідне повернути позивачу судовий збір у розмірі 2662,40 гривень на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 133, ч. 3 ст. 142, ст.ст. 255, 256, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 09.02.2023-100000313 від 09.02.2023 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", юридична адреса: 01032 м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833, з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2662,40 грн. згідно платіжної інструкції ТзОВ "Споживчий центр" № СЦ00075079 від 02.02.2026.

Копію ухвали направити учасникам справи - для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Повний текст ухвали складено 08.10.2026 року.

Суддя: Олещук М. М.