Рішення № 140816825, 15.10.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12066/26

Провадження № 2-о/727/389/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівцях в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану та внесення змін до актового запису про шлюб,

в с т а н о в и в:

26 серпня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Сарафінчан І.Ф. звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити неправильність запису в актовому записі про шлюб № 1187 від 05 серпня 1994 року, складеному відділом реєстрації актів громадянського стану м. Чернівці (відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції), в частині неправильного написання прізвища чоловіка як « ОСОБА_2 » та прізвища дружини після реєстрації шлюбу як « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 », а також внести відповідні зміни до зазначеного актового запису.

В обґрунтування заяви зазначає, що 05 серпня 1994 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Чернівці зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис № 1187. Після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_3 ». У виданому подружжю свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 05 серпня 1994 року прізвище обох з подружжя зазначено правильно « ОСОБА_3 ».

Водночас з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00060557963 від 24 серпня 2026 року заявниці стало відомо, що в самому актовому записі про шлюб прізвище подружжя помилково зазначено як « ОСОБА_2 », тобто з зайвою літерою «н».

Правильність написання прізвища « ОСОБА_3 » підтверджується свідоцтвом про народження чоловіка, паспортами громадянина України та документами про присвоєння реєстраційних номерів облікових карток платника податків, виданими на ім`я заявниці та її чоловіка, а також свідоцтвом про народження їхнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Жодних документів, які б свідчили, що заявниця чи її чоловік коли-небудь мали прізвище « ОСОБА_2 », не існує.

Заявниця зверталася до органу державної реєстрації актів цивільного стану з питанням внесення змін до актового запису про шлюб, однак їй роз`яснено, що для цього необхідне звернення обох осіб, щодо яких складено актовий запис. Оскільки її чоловік ОСОБА_4 перебуває за межами України, забезпечити спільне звернення подружжя неможливо, а тому усунути помилку в позасудовому порядку вона позбавлена змоги.

Наявність розбіжностей між актовим записом про шлюб та іншими документами перешкоджає заявниці в реалізації її прав, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду.

Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заперечень щодо заяви не подав. Листом від 29 вересня 2026 року № 2762/26.10.4-01 начальник відділу Репчук В. просила розглянути справу без участі представника заінтересованої особи.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Представник заявника адвокат Сарафінчан І.Ф. у судовому засіданні заяву підтримала з підстав, викладених у ній, та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 247 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 05 серпня 1994 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Чернівці, громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Орджонікідзе Кустанайської області, та громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Чернівці, 05 серпня 1994 року уклали шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 1187. Після укладення шлюбу присвоєно прізвища: чоловікові « ОСОБА_3 », дружині « ОСОБА_3 ».

Разом з тим, відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00060557963, сформованого 24 серпня 2026 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Управління державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в актовому записі про шлюб № 1187 від 05 серпня 1994 року, складеному відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції (зареєстрованому в Реєстрі 05 жовтня 2009 року за № 00005194654), у відомостях про одного з подружжя прізвище до та після державної реєстрації шлюбу зазначено як « ОСОБА_2 », власне ім`я, по батькові « ОСОБА_7 »; у відомостях про другого з подружжя прізвище до державної реєстрації шлюбу зазначено як « ОСОБА_8 », прізвище після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 », власне ім`я, по батькові « ОСОБА_9 ».

Таким чином, прізвище подружжя в актовому записі про шлюб зазначено з помилкою із зайвою літерою «н» після літери «й», що не відповідає змісту виданого на підставі цього ж актового запису свідоцтва про укладення шлюбу.

Правильність написання прізвища « ОСОБА_3 » підтверджується такими документами.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05 липня 1976 року районним бюро ЗАГС Орджонікідзевського району Кустанайської області Казахської РСР, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками записані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Отже, прізвище « ОСОБА_3 » чоловік заявниці мав від народження, тобто ще до реєстрації шлюбу.

Згідно з паспортом громадянина України, виданим Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 12 жовтня 1999 року, його власником є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Орджонікідзе Кустанайської області, Казахстан. На сторінці паспорта «Сімейний стан» міститься відмітка ЗАГС м. Чернівці про реєстрацію 05 серпня 1994 року шлюбу з гр. ОСОБА_5 , 1974 року народження. Довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера, виданою ДПІ по м. Чернівці 15 березня 1999 року, також підтверджується прізвище чоловіка заявниці « ОСОБА_3 ».

Відповідно до паспорта громадянина України, виданого Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 12 жовтня 1998 року, його власницею є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Чернівці. На сторінці паспорта «Сімейний стан» міститься відмітка ЗАГС м. Чернівці про реєстрацію 05 серпня 1994 року шлюбу з гр. ОСОБА_4 , 1976 року народження. Згідно з карткою фізичної особи платника податків, виданою Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях 29 вересня 2003 року (дублікат), ОСОБА_1 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Як убачається з повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 20 березня 2019 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Чернівці, про що 23 квітня 1996 року складено актовий запис № 23; його батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Отже, всі наявні у справі документи, як ті, що видані до реєстрації шлюбу, так і ті, що видані після неї, послідовно й узгоджено підтверджують, що правильним є прізвище « ОСОБА_3 », і лише актовий запис про шлюб № 1187 від 05 серпня 1994 року містить написання « ОСОБА_2 ».

Матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що заявниця або її чоловік змінювали прізвище чи коли-небудь мали прізвище « ОСОБА_2 ».

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав і інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення неправильності запису в актах цивільного стану.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення неправильності запису в актах цивільного стану подається до суду за місцем проживання заявника, якщо органи державної реєстрації актів цивільного стану відмовили у виправленні внесеного запису.

Згідно зі ст. 319 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є підставою для виправлення запису в акті цивільного стану органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 2 цієї статті актами цивільного стану, зокрема, є шлюб. Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦК України шлюб підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За результатами розгляду заяви орган державної реєстрації актів цивільного стану складає висновок про внесення змін або про відмову в цьому, яка може бути оскаржена до суду.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану визначено Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі Правила).

Відповідно до п. 2.13 розділу II Правил підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, а також рішення суду, у якому зазначено про внесення конкретних змін до актового запису цивільного стану.

Згідно з п. 2.15.9 розділу II Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться, якщо під час державної реєстрації акта цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Предметом розгляду у цій справі є встановлення неправильності запису в актовому записі про шлюб № 1187 від 05 серпня 1994 року в частині написання прізвища подружжя.

Дослідивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що чоловік заявниці від народження мав прізвище « ОСОБА_3 », а заявниця під час реєстрації шлюбу обрала прізвище чоловіка, яке і було правильно зазначене у виданому того ж дня свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 05 серпня 1994 року, у відмітках про реєстрацію шлюбу в паспортах обох з подружжя, а також у свідоцтві про народження їхнього сина.

Розбіжність між прізвищем « ОСОБА_3 », зазначеним в усіх документах, що посвідчують особу заявниці та її чоловіка, і прізвищем « ОСОБА_2 », внесеним до актового запису про шлюб, полягає у зайвій літері «н» та є очевидною технічною (граматичною) помилкою, допущеною посадовою особою органу реєстрації актів громадянського стану під час складання актового запису у 1994 році, тобто помилкою у розумінні п. 2.15.9 розділу II Правил. Ця розбіжність не пов`язана зі зміною прізвища заявниці чи її чоловіка після реєстрації шлюбу.

Суд звертає увагу, що помилку допущено в обох графах відомостей про чоловіка «Прізвище до державної реєстрації шлюбу» та «Прізвище після державної реєстрації шлюбу», а також у графі «Прізвище після державної реєстрації шлюбу» відомостей про дружину. Заявниця просить виправити прізвище чоловіка в актовому записі без зазначення конкретних граф, проте з досліджених доказів, зокрема свідоцтва про народження ОСОБА_4 , вбачається, що прізвище « ОСОБА_3 » він мав і до реєстрації шлюбу. Тому для повного усунення неправильності запису та правової визначеності суд вважає за необхідне зазначити в рішенні всі графи актового запису, що підлягають виправленню, що не виходить за межі заявленої вимоги про виправлення прізвища чоловіка.

Щодо дотримання заявницею порядку звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану суд зазначає таке.

Як убачається з пояснень представника заявника, заявниця зверталася до органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін до актового запису про шлюб, однак їй роз`яснено, що для цього необхідне звернення обох з подружжя, щодо яких складено актовий запис. Чоловік заявниці перебуває за межами України, у зв`язку з чим спільне звернення подружжя є неможливим. Заінтересована особа, будучи обізнаною про зміст заяви та подані докази, обставин, викладених заявницею, не спростувала, заперечень щодо заяви не висловила та про можливість усунення помилки в позасудовому порядку не повідомила.

За таких обставин суд вважає, що заявниця фактично позбавлена можливості виправити помилку в актовому записі про шлюб в адміністративному порядку, а відсутність письмового висновку органу державної реєстрації актів цивільного стану про відмову у внесенні змін не може бути підставою для відмови в судовому захисті її прав.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має бути практичним і ефективним, а не теоретичним чи ілюзорним, а надмірний формалізм при застосуванні процесуальних норм може становити порушення цього права (рішення у справі «Белеш та інші проти Чеської Республіки» від 12 листопада 2002 року, заява № 47273/99). Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час розгляду справи спору про право не встановлено. Заявниця не просить змінити своє прізвище чи прізвище чоловіка, а лише привести відомості актового запису у відповідність до документально підтверджених даних. Встановлення неправильності запису не породжує нових прав та не зачіпає прав інших осіб, а лише усуває помилку, допущену під час державної реєстрації шлюбу.

Встановлення неправильності запису має для заявниці юридичне значення, оскільки наявна невідповідність між відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян та документами, що посвідчують її особу і сімейний стан, перешкоджає реалізації її особистих немайнових та майнових прав.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявницею доведено наявність неправильності запису в актовому записі про шлюб № 1187 від 05 серпня 1994 року в частині написання прізвища подружжя, а тому заява підлягає задоволенню.

Рішення суду після набрання ним законної сили є підставою для внесення органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідних змін до актового запису про шлюб.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Тому сплачений заявницею судовий збір у розмірі 665,60 грн залишається за нею.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 7681, 89, 211, 247, 258, 259, 263265, 268, 293, 294, 317319, 354 ЦПК України, ст. 49 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», пп. 2.13, 2.15.9 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану та внесення змін до актового запису про шлюб задовольнити.

Встановити неправильність запису в актовому записі про шлюб № 1187 від 05 серпня 1994 року, складеному відділом реєстрації актів громадянського стану м. Чернівці (відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції), щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині зазначення прізвища одного з подружжя (чоловіка) до та після державної реєстрації шлюбу як « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 » та прізвища другого з подружжя (дружини) після державної реєстрації шлюбу як « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 ».

Рішення суду після набрання ним законної сили є підставою для внесення Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України змін до актового запису про шлюб № 1187 від 05 серпня 1994 року, складеного відділом реєстрації актів громадянського стану м. Чернівці (відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції), а саме:

у відомостях про одного з подружжя ( ОСОБА_7 ) у графах «Прізвище до державної реєстрації шлюбу» та «Прізвище після державної реєстрації шлюбу» замість « ОСОБА_2 » зазначити « ОСОБА_3 »;

у відомостях про другого з подружжя ( ОСОБА_9 ) у графі «Прізвище після державної реєстрації шлюбу» замість « ОСОБА_2 » зазначити « ОСОБА_3 ».

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду.

Суддя Н.М. Танасійчук