Рішення № 140816766, 20.10.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2494/26Провадження № 2/724/1175/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М? ? У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судових засідань: Копайгородського Д.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог?

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 15 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» (далі ТОВ «Клай Інвест») та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту №242410 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 3000 грн, а позичальник зобов`язалася повернути використану суму в строк до 28.09.2023 року, сплатити проценти за користування кредитними коштами та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Зазначає, що ТОВ «Клай Інвест» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами кредитного договору.

23.12.2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №23122024, відповідно до якого ТОВ «Клай Інвест» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників за договорами, у т.ч. за договором про надання фінансового кредиту №242410 від 15.09.2023 року, що укладений між ТОВ «Клай Інвест» та позичальником, яким є ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Діджи Фінанс» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника згідно з договором факторингу, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 10 950,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3 000 грн; заборгованість за відсотками 7 950 грн., заборгованість за комісіями та пенею 0,00 грн.

Оскільки до теперішнього часу на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасила, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, тому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 950 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн і витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 19.08.2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Витребувано, за клопотанням представника позивача, з АТ КБ "Приват Банк" інформацію щодо банківської картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та інформацію про зарахування коштів на дану банківську карту у сумі 3 000 грн (а.с.51-52).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Ухвалу суду від 19.08.2026 р. та копію позовної заяви відповідач отримала 10.09.2026, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення кореспонденції (а.с.62), станом на 20.10.2026 року відзив на позов не подала, будь-яких клопотань не надіслала.

07.09.2026 року на адресу суду надійшли з АТ КБ «ПриватБанк» витребувані судом документи (а.с.59-60).

Фактичні обставини встановлені судом та застосовані норми права

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 15 вересня 2023 між ТОВ «ЗАЙМЕР», яке в подальшому змінило найменування на ТОВ «Клай Інвест» (на підставі протоколу №13/09/2023 загальних зборів учасників товариства) та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №242410 з якого кредитодавець зобов`язався передати грошові кошти позичальнику у сумі 3000,00 гривень строком на 14 днів терміном до 28.09.2023 року, встановивши процентну ставку - 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % (процентів) на добу. Номер електронного платіжного засобу позичальника ОСОБА_1 №473118хххх6688. Договір підписано з використанням одноразового ідентифікатора CL7903 (а.с.22-26).

Відповідно до п. 4.3.3 Договору Клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення Кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.

Також сторонами погоджено Графік платежів, відповідно до якого встановлено: період кредитування з 15.09.2023р. по 28.09.2023р. сума кредиту 3000,00 грн. та нараховані проценти 2100,00 грн (а.с.26 зворот-27).

На виконання умов кредитного договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 3000,00 грн., що підтверджується Підтвердженням про здійснення перерахування кредитних коштів в сумі 3000,00 грн. на картку № НОМЕР_2 (а.с.28).

На виконання ухвали про витребування доказів, АТ КБ «ПриватБанк» надав інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 15.09.2023р. зараховано переказ в сумі 3000,00 грн (а.с.59-60).

Зі змісту розрахунку заборгованості ТОВ «Клай Інвест» за кредитним договором №242410 від 15.09.2023 вбачається, що сума основного боргу становить 3000,00 грн., проценти 7950,00 грн., нараховані за період з 16.09.2023р. по 06.11.2023р (а.с.17-20).

23 грудня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №23122024, відповідно до умов якого ТОВ «Клай Інвест» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників за кредитними договорами, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №242410 від 15.09.2023 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 та актом приймання передачі реєстру прав вимоги від 23.12.2024 (а.с.29-31,34-35).

Відповідно до витягу Реєстру боржників до Договору факторингу заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 10950 гривень, з яких 3000,00 грн. основна сума, 7950,00 грн. проценти.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо укладення кредитного договору в електронній формі.

Як встановлено судом, між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 15.09.2023 р. укладено кредитний договір № 242410 шляхом використання одноразового електронного ідентифікатора.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Щодо відступлення права вимоги.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно ч. 1 ст.1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст.1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують відступлення прав вимоги за кредитним договором від 15.09.2023р № 242410 від ТОВ «Клай Інвест» до ТОВ «Діджі Фінанс».

Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору передбачено, Кредит надається строком на 14 днів, тобто до 28-09-2023.Строк дії договору 14 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.(п. 1.3)

При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 14 днів з 15.09.2023 року. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 14 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 14 днів.

Таким чином, договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 2100,00 грн., такий же розмір процентів погоджено в таблиці обчислення загальної вартості кредиту, а тому суд приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення процентів в іншій частині, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 1.2 кредитного договору термін повернення кредиту визначено 28.09.2023 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 29.09.2023 року по 06.11.2023 року відсутні.

Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування за договором №242410 від 15.09.2023 року був пролонгований кредитодавцем відповідно до п. 4.3.3. договору, також не було надано оновлених графіків платежів, тому строк кредитування становив 14 днів.

Крім того, наявний в матеріалах справи розрахунок не містить в собі відомостей щодо застосованої процентної ставки після закінчення строку кредитування.

Отже, продовження нарахування процентів після закінчення строку кредитного договору є неправомірним.

За таких обставин, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягнувши з відповідача 2100,00 грн. відсотків за кредитним договором №242410 від 15.09.2023 року, які нараховані в межах строку кредитування.

Враховуючи вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 5100,00 грн., з яких: 3000,00 грн. тіло кредиту, 2100,00 грн. відсотки. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується квитанцією від 30.06.2026 (а.с.7).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково на загальну суму 5 100 грн, що становить 46,57% від ціни позову (10950 грн), тому на користь позивача із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 1 239,87 грн (2662,40 х 46,57%).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, то суд прийшов до наступного висновку.

За статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані наступні документи: Договір №42649746/02 про надання правової допомоги, укладений 01.06.2026 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП ОСОБА_2 , додаткову угоду №242410 від 21.07.2026 до договору №42649746/02 про надання правової допомоги, укладеного 01.06.2026 року; детальний опис робіт; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 21.07.2026; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.38-44).

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 та Акту надання послуг на підтвердження надання правової допомоги від 21.07.2026 року, адвокатом надано позивачу наступні послуги професійної правничої допомоги: усна консультація клієнта щодо обставин справи (0,5 години) 500 грн.; письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин (1 год) 750 грн; правовий аналіз спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів (1 година) 1500 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (2 години) - 3000 грн, формування додатків до позовної заяви (0,5 год.) - 500 грн., всього 6000 гривень (а.с. 42-43).

Відповідно до п.4.2 Договору про надання правничої допомоги від 01.06.2026 року сторони погодили, що оплата за цим договором здійснюється не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання клієнтом рахунку.

Згідно Акту від 21.07.2026 року наданих послуг сторони підтвердили факт надання адвокатом послуг відповідно до положень укладеного Договору про надання правничої допомоги №42649746/02 від 01.06.2026 року, жодна зі сторін не мають жодних претензій, скарг та зауважень одна до одної стосовно виконання ними Договору від 01.06.2026 року. Оплата юридичних послуг виконавця здійснюється клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту (а.с.43).

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

ОСОБА_1 не надала суду клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги.

Суд вважає, що надані позивачем докази підтверджують витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката та є обґрунтованими.

Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, їх характер та необхідність, а також критерій розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат з розглядом справи, відсутність аргументованого клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених витрат, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, визначений розмір витрат на правову допомогу підлягає перерахунку, пропорційно задоволеним вимогам.

Отже, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (46,57%) у розмірі 2 794,20 грн (6 000 грн х 46,57 %).

Керуючись ст.ст. 526, 625, 626, 628, 1049, 1050, 1054,1077,1078,1081,1082 ЦК України та ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

? В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження за адресою: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, Київської області, код ЄДРПОУ 42649746, розрахунковий рахунок НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №242410 від 15.09.2023 року в розмірі 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок, яка складається з: 3 000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 2 100 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження за адресою: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, Київської області, код ЄДРПОУ 42649746, розрахунковий рахунок НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 239 (одна тисяча двісті тридцять дев`ять) гривень 87 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 794 (дві тисячі сімсот дев`яносто чотири) гривні 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження за адресою: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, Київської області, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 20.10.2026 року.

Суддя: Т.М.Ковальчук