Рішення № 140816708, 20.10.2026, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 717/1105/26

Номер провадження 2/722/938/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 жовтня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Унгуряна С.В.

секретаря Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» Міньковська А.В. подала до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10500 грн.

В обґрунтування вимог щодо предмета спору посилалася на те, що 09.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» (далі ТОВ «ФК «ІРБІС») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №25847892. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалося електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, вказаний Позичальником при укладення кредитного договору.

За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Згідно укладеного кредитного договору №25847892 від 09.10.2021 року ТОВ «ФК «ІРБІС» перерахувало кредитні кошти на картковий рахунок відповідача у сумі 3000 грн.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі ТОВ «ФК «Позика») відповідно до чинного законодавства України, укладено Договір факторингу №01092025/1, згідно з умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №25847892 від 09.10.2021 року у розмірі 10500 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №25847892 від 09.10.2021 року у розмірі 10500 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Куриліної В.В. надійшла заява про розгляд справи без участі, в які вона просила розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час, день та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не подав, а також не подав відзив на позов.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши досліджені письмові докази, які є належними та допустимими, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 09.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором укладено договір про надання фінансового кредиту №25847892 (далі Договір), згідно з умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 3000 грн., з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п.3.2 цього договору (стандартна процентна ставка 3%, пільгова процентна ставка (знижена) - 2%) строком до 07.01.2022 року.

Згідно п.11.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 07.01.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання Клієнтом зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 11.4. Договору передбачено умови продовження строку кредитування, шляхом укладення додаткового договору.

Відповідно до п.13.1 Договору, цей Договір є електронним договором у розмінні Закону України «Про електронну комерцію», оформленим в електронній формі, складений українською мовою та має повну юридичну силу.

Укладення ТОВ «ФК «ІРБІС» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним укладенню кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі, що було обумовлено сторонами у самому договорі.

Відповідач прийняв (акцепт) пропозицію ТОВ «ФК «ІРБІС» укласти договір №25847892 про надання фінансового кредиту підписавши його 09.10.2021 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 961907, що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта, виданою 16.02.2026 року ТОВ «ФК «ІРБІС».

Крім цього, між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 з метою продовження дії строку кредитування було укладено 18.10.2021 року додатковий договір №1 до Договору про надання фінансового кредиту №25847892 від 09.10.2021 року та 20.10.2021 року додатковий договір №1 до Договору про надання фінансового кредиту №25847892 від 09.10.2021 року, які відповідачем підписані з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 961907.

Згідно листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3152_251023173614 від 23.10.2025 року, щодо укладеного між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 06.04.2021 року, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 09.10.2021 року о 09:55:09 на суму 3000 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 113358447.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено договір факторингу №01092025/01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІРБІС» відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Позика» права вимоги зазначені в Реєстрі прав вимоги.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру прав вимог від 01.09.2025 року за договором факторингу №01092025/001092025/01 від 01.09.2025 року ТОВ «ФК «ІРБІС» передало (відступило), а ТОВ «ФК «Позика» прийняло реєстр прав вимог за договором. Кількість боржників 25419.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №01092025/001092025/01 від 01.09.2025 року, до реєстру включено відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер договору - 25847892, дата договору 26.01.2025 року, сума заборгованості 10500 грн., яка складається з: сума заборгованості за тілом кредиту 3000 грн., сума заборгованості за відсотками 7500 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Позика» за договором про надання фінансового кредиту №25847892 від 09.10.2021 року, який укладений між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між первинним кредитором та відповідачем виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням за договору про надання фінансового кредиту №25847892 від 09.10.2021 року.

Відповідач, будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав кредитні документи. Отже, сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. Кредитодавець за вказаним договором виконав взяті на себе зобов`язання, натомість відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують укладення відповідачем за договором про надання фінансового кредиту №25847892 від 09.10.2021 року, в електронній формі, з урахуванням додаткових договорів до нього, погодження істотних умов кредитування та підписання електронних документів одноразовим ідентифікатором 961907.

Відповідно до умов договору, ТОВ «ФК «ІРБІС» надало відповідачу кошти в сумі 3000 грн., а останній зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом, розмір яких визначений договором про надання фінансового кредиту №25847892 від 09.10.2021 року.

09.10.2021 року кредитні кошти перераховані відповідачу, згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» щодо здійснення переказу грошових коштів. Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «ФК «ІРБІС» суд вважає доведеним.

Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 25847892, наданого ТОВ «ФК «ІРБС» вбачається, що станом на 18.01.2022 року загальна сума боргу відповідача становить 10500 грн., з яких: 3000 грн. залишок основного боргу; 7500 грн. залишок відсотків за кредитом.

У подальшому позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №25847892 від 09.10.2021 року.

У підписаному відповідачем договорі про надання фінансового кредиту №25847892 від 09.10.2021 року, з урахуванням додаткових договорів до нього, визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, а, отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору.

Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором про надання фінансового кредиту №25847892 від 09.10.2021 року перейшло від ТОВ «ФК «ІРБІС» до позивача на підставі договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 року та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 року.

Відповідач доказів визнання недійсним договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 року, припинення зобов`язання, сплати заборгованості або неправильності розрахунку заборгованості суду не надав, а також не надав доказів повернення основної суми боргу за кредитним договором, сплати процентів, неправильності їх нарахування або припинення відповідного зобов`язання.

За таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №25847892 від 09.10.2021 року у розмірі 10500 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають до повного задоволення.

Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому оскільки позов задовольняється повністю, то із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню сплачений, згідно платіжної інструкції в національній валюті від 14.05.2026 року №25847892 судовий збір, в розмірі 2662,40 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн. позивачем надано копії: договору №39493634/01 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року; додаткової угоди № 25847892 від 08.05.2026 року до договору №39493634/01 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості від 08.05.2026 року; акту надання послуг від 08.05.2026 року на підтвердження факту надання правової допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №841 від 22.07.2016 року.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами з урахуванням їх реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, ціною позову і обсягом наданих послуг.

Суд враховує, що справа є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, предметом спору є стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, участі у судовому засіданні представник позивача не брав, справа не містить складних фактичних чи правових питань, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5500 грн. є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом виконаної роботи та характером наданих послуг.

З огляду на характер спору, його складність, ціну позову, типовість заявлених вимог, обсяг виконаної представником роботи, розгляд справи без участі представника позивача у судовому засіданні, а також критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 509, 510, 512, 514, 526, 530, 610, 625, 629, 1047, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 133, 137, 141, ч.2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, ст. 280, ч.4 ст. 287, ч.2 ст. 288, ст.ст. 289, 352, 354, п.15.5, 18 Перехідних положень ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1; IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «Акорд Банк», МФО 380634), заборгованість за кредитним договором № 25847892 від 09.10.2021 року у розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1; IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «Акорд Банк», МФО 380634), судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В.Унгурян