Рішення № 140816690, 21.10.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 725/8218/26

Провадження №2/726/1014/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21.10.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Садгірського районного суду м. Чернівці за підсудністю надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому позивач просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 240665 від 17.08.2023 у розмірі 10 950,00 грн, а також стягнути із відповідачки сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

У позові зазначає, що 17.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай інвест» та ОСОБА_1 в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, укладений кредитний договір № 240665, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Вказує, що кредит у сумі 3000 грн наданий клієнту (відповідачці) в безготівковій формі на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Також зазначає, що 23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай інвест» та позивачем відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024/1, згідно з умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 240665 від 17.08.2023.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором становить 10 950,00 грн, із яких:

-заборгованість за тілом кредиту - 3000 грн;

-заборгованість за відсотками - 7950 грн.

З посиланням на відповідні правові норми просить задовольнити позов. Також наводить підстави для стягнення судових витрат.

Від відповідачки ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Вказаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором сформований в системі «Електронний суд» 14.08.2026 та першочергово поданий до Чернівецького районного суду м. Чернівці.

На підставі ухвали судді Чернівецького районного суду м. Чернівці Нестеренко Є.В. від 24.08.2026 матеріали справи надіслані за підсудністю до Садгірського районного суду м. Чернівці.

Згідно із відомостями протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2026 матеріали справи передані на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Своєю ухвалою від 21.09.2026 суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С.А. прийняв зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи визначив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначив на 13.10.2026, про що секретар повідомила сторони у справі.

Також ухвалою суд задовольнив клопотання позивача та витребував докази у справі.

У зв`язку із неявкою сторін та невиконанням ухвали про витребування доказів у справі судове засідання у справі відкладене на 21.10.2026.

Витребувані докази надійшли до суду 19.10.2026.

У судове засідання, представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У позові позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача та у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи, за адресою реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Про поважні причини неявки суду не повідомила. Будь які клопотання та відзив на позов від відповідачки не надходили.

Стаття 280 ЦПК України передбачає, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, надавши їм відповідну оцінку, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що 17.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Клай інвест» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання фінансового кредиту № 240665 (далі - кредитний договір або договір) відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 3000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Кредит надається строком на 14 днів, тобто до 30.08.2023. Строк дії договору 14 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

Згідно із п. 1.3. Договору, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору, у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення.

У додатку № 1 до Договору передбачений Графік розрахунків та загальна вартість кредиту.

Такий кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «CL6514».

Відповідно до даних Довідки про ідентифікацію клієнта від 01.07.2026 ТОВ «Клай інвест» підтверджує, що Акцепт оферти Позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 240665 відбувся 17.08.2023, унікальний ідентифікатор KL5758 відправлений на номер телефону НОМЕР_2 , номер картки НОМЕР_1 .

До матеріалів справи позивач долучає Підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів у якому вказано про те, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-1 від 30.09.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід», як надавачем платіжних послуг, 17.08.2023 о 05:18 було здійснено успішний переказ грошових коштів у розмірі 3000,00 грн на рахунок отримувача: НОМЕР_1 , PRIVAT BANK, призначення платежу - видача кредиту № 240665, номер транзакції 39223-86834-77953.

Також суд отримав витребувані за клопотанням позивача докази у справі від АТ КБ «ПриватБанк», а саме інформацію про те, що у банку емітовано на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_3 . Також долучена виписка про рух грошових коштів з карткового рахунку, яка підтверджує зарахування кредитних коштів у розмірі 3000 грн за кредитним договором № 240665 від 17.08.2023.

Згідно із даними розрахунку заборгованості за кредитним договором № 240665 від 17.08.2023, проведеного ТОВ «Клай інвест», заборгованість ОСОБА_1 становить 10950,00 грн, із яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 3000 грн;

- заборгованість за відсотками - 7950 грн.

Платежів у рахунок погашення заборгованості не вказано у розрахунку.

Даних про добровільну оплату заборгованості на момент розгляду справи відповідачкою до матеріалів справи не долучено.

Суд також встановив, що 23.12.2024 між ТОВ «Клай інвест» та ТОВ «Діджи фінанс» укладений Договір факторингу № 23122024/1, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з умовами Договору факторингу Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а разом із правом вимоги до Фактора переходять інші права та обов`язки Клієнта за відповідним Кредитним договором.

Перехід права вимоги відбувається з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог у формі, наведеній у Додатку № 1 до Договору факторингу.

До матеріалів справи долучені Акт приймання-передачі реєстру прав вимог від 23.12.2024, витяг із Додатку № 1 до Договору факторингу 23122024/1 від 23.12.2024 та платіжні документи на підтвердження оплати права вимоги.

Відповідно до витягу із додатку № 1 до Договору факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024 ТОВ «Діджи фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 240665 від 17.08.2023 у розмірі 10 950,00 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд враховує, що згідно із положеннями ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Суду надані відповідні документи, зокрема Договір факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024, Акт приймання-передачі реєстру прав вимог від 23.12.2024, витяг із Додатку № 1 до Договору факторингу та платіжні інструкції, відповідно до даних яких позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 240665 від 17.08.2023 на суму 10 950,00 грн, тобто у визначеному первісним кредитором розмірі (після переходу права вимоги жодні додаткові нарахування не здійснювалися).

Таким чином позивач, як новий кредитор отримав право вимоги до відповідачки, а доказів визнання недійсним вказаного вище Договору факторингу суду не надано. Також у судовому провадженні не заперечений факт правомірності його укладення.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором № 240665 від 17.08.2023, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора, тобто позивача у справі.

Зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що свідчили б про припинення між сторонами грошового зобов`язання, суд не встановив.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір № 240665 від 17.08.2023, укладений сторонами в електронному вигляді та під час його укладення сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та визначили: валюту кредитування, суму кредиту, строк кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту. Отже укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав йому кредитні кошти, однак в порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка свої зобов`язання не виконала, а саме не здійснила погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 , утворилася заборгованість перед позивачем (як новим кредитором).

Відповідачка не надала суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що вона не укладала із ТОВ «Клай інвест» вказаного вище кредитного договору та не отримувала кредитних коштів на вказаний нею рахунок.

Більше того, факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджений документально, витребуваними у справі доказами.

Також відповідачка не надала альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, не спростувала проведеного розрахунку.

Перевіряючи проведений розрахунок заборгованості за кредитним договором в частині нарахованих процентів за кредитом, суд враховує таке.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).

У проведеному розрахунку заявлено до стягнення окрім непогашеного тіла кредиту заявлені до стягнення проценти за користування кредитом, нараховані первісним кредитором за відсотковою ставкою 5 % в день, визначеною у п. 1.3 Кредитного договору.

Однак сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків.

У графіку розрахунків передбачено, що проценти за користування кредитом становлять 2 100 грн, тобто 150 грн х 14 днів (строк кредитування).

Однак позивач заявляє до стягнення також нараховані проценти у період з 31.08.2023 до 08.10.2023 (включно).

Відповідно до постанов Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України (пункт 116), а у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (пункт 141).

Таким чином, застосовуючи наведені міркування та правові норми до обставин цієї справи, суд доходить висновку, що після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування, тобто після 30.08.2023, право первісного кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося. Відтак нарахування процентів за період з 31.08.2023 до 08.10.2023 (включно) є неправомірним, а тому у їх стягненні суд відмовляє.

Висновки суду.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» ґрунтуються на законі і підлягають до часткового 4 задоволення, а з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 240665 від 17.08.2023 у розмірі 5 100,00 грн, тобто за виключенням процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, у стягненні яких суд відмовляє.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звернувся до суду в електронній формі та сплатив судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто з у розмірі 2 662 гривні 40 копійок (платіжна інструкція № 240665 від 30 червня 2026 року).

Позов заявлено всього на суму 10950 грн, а задоволено на суму 5100 грн, тобто на 46,58 % (5100 грн х 100 % / 10950 грн).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на 46,58 %, із відповідачки на користь позивача потрібно стягнути 1 240,15 грн (2662,40 х 46,58 %) судового збору.

Також суд зауважує, що позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 6000,00 грн.

На підтвердження таких витрат позивач надає Договір № 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026, укладений між ТОВ «Діджи фінанс» та ФОП ОСОБА_2 , відповідно до умов якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами. У договорі наведена тарифна сітка послуг та їх ціни. Також надає документи на підтвердження повноважень адвоката.

Згідно із даними Додаткової угоди № 240665 до Договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 року виконавець зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із гр. ОСОБА_1 . Оплата здійснюється після фактичного надання послуг, що підтверджується підписаним сторонами відповідним Актом про надання послуг, складеним та підписаним сторонами на підставі Детального опису робіт (наданих послуг).

Також до матеріалів справи позивач долучив Детальний опис робіт (наданих послуг), відповідно до даних яких надані послуги: усна консультація Клієнта щодо обставин справи 0,5 год 250 грн; письмова консультація Клієнта щодо спірних правовідносин 1 год 750 грн; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів 1 год 1500 грн; складання позовної заяви 2 год 3000 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 0,5 год 500 грн. Всього 6000 грн.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на юридичну (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт понесення таких витрат.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до суду не надійшло.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ураховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), враховуючи конкретні обставини справи, зокрема ціну позову, а також факт часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що визначений та заявлений у позові розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції в сумі 6 000 грн є завищеним та неспівмірним та не підлягає до стягнення.

Зважаючи на факт часткового задоволення позовних вимог, проведення судового засідання за відсутності представника, суд вважає за доцільне стягнути із відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

На підставі ст.ст.2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 549, 610- 612, 625, 633-634, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 м. Бровари Київська область, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851, заборгованість за кредитним договором № 240665 від 17.08.2023 у розмірі 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 м. Бровари Київська область, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851, понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 15 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог- відмовити.

Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Садгірським районним судом м. Чернівці за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не будуть подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 м. Бровари Київська область.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяС. А. Асташев