Рішення № 140816688, 20.10.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2852/26

Провадження №2/726/893/26

Категорія 35

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20.10.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., при секретарі Колісник А.Ю. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін цивільну справу за позовною заявою МКП «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача в якому вказує, що підприємством було надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії в квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , опалювальної площею 25,50 кв.м. Користувачами послуг та власниками квартири є відповідачі. Зазначає, що із 01.03.2025 року по 30.06.2026 року відповідачі не виконують належним чином свої обов`язки по оплаті наданих послуг, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 3 722,47 гривень. На письмові прохання про погашення заборгованості відповідачі не реагують.

Враховуючи викладене, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на їхню користь заборгованості по оплаті за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 3 722,47 грн, 217,01 гривень плату за абонентське обслуговування, а також судові витрати, витрати від інфляційних процесів та 3 % річних.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву з проханням справу розглянути без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що позивач надає послуги з постачання теплової енергії в квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , опалювальною площею 25,50 кв.м.

Між позивачем та відповідачами існують фактичні договірні правовідносини передбачені ст.11 ЦК України - «Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків» - шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади Чернівецької міської ради від 28.10.2022 року у квартирі АДРЕСА_2 , зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 .

Крім того, як це встановлено із витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 473794587 від 22.04.2026 року, власниками квартири АДРЕСА_2 є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Майно належить їм на праві спільної часткової власності, частка кожного у майні складає по 1/2 частині.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку, за період з 01 березня 2025 року по 30 червня 2026 року за відповідачами обліковується заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 3 722,47 грн та за період з 01 січня 2026 року по 30 червня 2026 року заборгованість з плати за абонентське обслуговування в розмірі 217,01 грн.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Водночас, відповідно до статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також у витратах на виконання зобов`язань щодо спільного майна.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За змістом статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється на договірних засадах. При цьому укладення договору про надання відповідної послуги не є єдиною обставиною, з якою закон пов`язує виникнення обов`язку власника житла брати участь у витратах на його утримання та оплачувати комунальні послуги, надані до належного йому приміщення.

За визначеннями, які зазначені у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV), житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Такі послуги надаються споживачу фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

У пункті 5 частини третьої статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV передбачено, що споживач зобов?язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обовязку оплачувати надані послуги.

Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Нарахування відповідачам за надані житлово-комунальні послуги проводилось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21 серпня 2019 р., Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 року.

Вартість послуги з постачання теплової енергії визначається за показниками комерційного вузла обліку або розрахунковим методом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21 серпня 2019 р. та за встановленими тарифами на послугу з постачання теплової енергії відповідно до рішень Виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 450/13 від 23.06.2021р., № 813/24 від 20.10.2021 р., № 605/30 від 12.10.2022 р., № 637/22 від 26.09.2023 р., № 661/19 від 24.09.2024 р

Отже, встановлені у справі обставини щодо надання позивачем послуг з постачання теплової енергії до квартири, належної відповідачам на праві спільної часткової власності, свідчать про виникнення у них обов`язку оплачувати відповідні послуги в установленому законодавством порядку.

Окрім того, у згідно п.6, ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-УІІІ споживачами, які отримують послуги теплопостачання здійснюється плата за абонентське обслуговування.

Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю послуги для відшкодування витрат виконавця пов`язаних із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами у багатоквартирному будинку та у випадках, визначених Законом, також і витрати на обслуговування лічильників теплової енергії.

Плата за абонентське обслуговування є окремим платежем, передбаченим законодавством у сфері житлово-комунальних послуг. Її нарахування здійснюється в установленому порядку з урахуванням умов відповідного договору та законодавчих обмежень. За умови підтвердження правильності розрахунку й відсутності доказів оплати вимога про стягнення такої заборгованості є обґрунтованою.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, установлених договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за наявності прострочення оплати наданих житлово-комунальних послуг кредитор має право вимагати стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних. Перевіривши поданий позивачем розрахунок та встановивши, що він відповідає періодам прострочення, розміру непогашених зобов`язань і вимогам статті 625 ЦК України, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення 202,33 грн інфляційних втрат та 59,17 грн трьох процентів річних.

Водночас суд не погоджується з вимогою позивача про солідарне стягнення всієї суми заборгованості з обох відповідачів з огляду на таке.

Згідно з частиною шостою статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" заборгованість власників квартир за укладеними договорами, пов`язаними з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг, стягується в судовому порядку.

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідно до статті 356 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобовязаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обовязкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобовязаннями, повязаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).

Отже, кожен із власників спільної часткової власності несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у спільному майні.

Якщо у зобовязанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обовязок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (стаття 540 ЦК України).

Натомість, солідарний обов?язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязання (статті 541 ЦК України).

Встановлено, що позивач надавав послуги з теплопостачання у квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності відповідачам.

Сам по собі факт належності квартири двом особам на праві спільної часткової власності не свідчить про виникнення між ними солідарного обов`язку щодо сплати всієї заборгованості за житлово-комунальні послуги. Визначаючи обсяг відповідальності кожного співвласника, суд має враховувати встановлені законом підстави солідарності, умови договірних відносин, характер зобов`язання та розмір частки кожного у праві власності.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 344/1792/16-ц Верховного Суду щодо розподілу обов`язку зі сплати заборгованості за теплопостачання між співвласниками житла за відсутності встановлених законом або договором підстав для солідарного стягнення. За відсутності договору, який визначає солідарне зобов`язання або домовленості між співвласниками щодо порядку несення витрат за отримані послуги та не визначення уповноваженого власника квартири, суд висновує про необхідність стягнення із відповідачів заборгованості у розмірі, який відповідає розміру їхніх часток у спільному майні.

З огляду на наведене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими в частині стягнення заявлених сум заборгованості та нарахувань, однак такими, що підлягають частковому задоволенню в частині обраного позивачем способу стягнення солідарної відповідальності відповідачів.

Враховуючи викладене, вказана сума заборгованості підлягає стягненню із відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 546, 570, 610, 612, 623, 629, 635 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 141, 263-265, 280-283 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстровано по АДРЕСА_1 , на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (ЄДРПОУ 34519280, на р/р НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» м. Чернівці, МФО 322313, код 34519280) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 1861,2 гривень, заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 108,5 гривень, втрати від інфляційних процесів у розмірі 101,1 гривень, 3% річних у розімірі 29,6 гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (ЄДРПОУ 34519280, на р/р НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» м. Чернівці, МФО 322313, код 34519280) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 1861,2 гривень заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 108,5 гривень, втрати від інфляційних процесів у розмірі 101,1 гривень, 3% річних у розімірі 29,6 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстровано по АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (ЄДРПОУ 34519280, на р/р НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» м. Чернівці, МФО 322313, код 34519280) судовий збір у розмірі по 1331,2 гривень з кожного.

У задовленні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддяС. В. Мілінчук