Рішення № 140816683, 19.10.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2946/26

Провадження №2/726/927/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19.10.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., при секретарі Колісник А.Ю. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду із позовом, в якому вказує, що 23.12.2025 року між сторонами укладено кредитний договір (оферту) № 23.12.2025-100000079, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 500 грн строком на 217 днів, із кінцевим терміном повернення 27 липня 2026 року.

Позивач стверджує, що відповідач належним чином не виконав зобов`язань за договором, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 17 190 грн, яка складається з 4 500 грн основного боргу, 6 975 грн процентів за користування кредитом, 405 грн комісії за надання кредиту, 810 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 4 500 грн процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, просить суд стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість за вказаним договором у розмірі 17 190,00 гривні, а також судовий збір.

Представник позивача подав до суду клопотання з проханням справу розглянути у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 23.12.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір (оферту) № 23.12.2025-100000079, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 500 грн строком на 217 днів, із кінцевим терміном повернення 27 липня 2026 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на день. Договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, а надання кредитних коштів підтверджується квитанцією про їх перерахування на платіжну картку відповідача.

Крім того, договором встановлено сплату комісії, повязаною із наданням кредиту у розмірі 9 % від суми кредиту, що складає 405,00 гривень та комісію за обслуговування кредитної заборгованості, зокрема організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості, у розмірі 405 гривень у кожному з 2 чергових періодів.

З розрахунку видно, що дійсно, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, загальна сума заборгованості за договором № 23.12.2025-100000079 становить

17190 грн., та складається з:

- тіла кредиту - 4500 грн;

- процентів - 6975 грн;

- комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 405 грн;

- додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 810 грн;

- відсотків, нараховані за 625 ст. ЦК України 4500 грн.

Так, згідно ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог кодексу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування", передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Таким чином встановлено, що відповідачем дійсно було укладено договір споживчого кредиту. Оцінивши досліджені докази судом може бути констатовано, що відповідач дійсно отримав кредитні кошти, ознайомившись при цьому із умовами кредитування. Будь-яких обставин, які могли б свідчити про неукладеність договорів або про порушення вимог при його укладенні судом не встановлено. При цьому, грошові кошти у встановлений договором строк не повернув. Судом перевірено правильність розрахунків позивача, які є достовірними. Позивачем також доведено існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та є передумовою для стягнення комісії..

Таким чином встановлено, що відповідачем дійсно порушені умови взятих на себе зобовязань за договорами, грошові кошти не повернуто. В даному випадку право позивача як кредитора/позикодавця було порушено та підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією.

Що ж стосується стягнення заборгованості зі сплати відсотків на підставі ст. 625 ЦК України,варто вказати, що за змістом частини другої вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Разом із тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у

період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому виключення зі змісту Законі України «Про споживче кредитування» норм щодо заборони стягнення під час воєнного стану з боржника неустойки за невиконання позикових (кредитних) зобов`язань, на які посилається позивач, немає правового значення, оскільки якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України (п. 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021року у справі №334/3161/17).

Таким чином боржника звільнено від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а тому позовні вимоги у частині стягнення визначених даною статтею відсотків у розмірі 4500,00 гривень задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 551, 625, 626, 628, 634, 1046, 1048 ЦК України, ст.ст. 141, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано по АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 23.12.2025-100000079 від 23.12.2025 року у розмірі 12 690,00 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано по АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1965,40 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддяС. В. Мілінчук