Ухвала суду № 140816356, 20.10.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1597/26

Провадження №:2/138/2520/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення сплачених за електронні торги коштів з примусової реалізації лоту,

ВСТАНОВИВ:

До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з Вінницького міського суду Вінницької області надійшов вказаний вище цивільний позов.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, враховуюче таке.

Згідно п.4, 5,7 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач пред`являє позов про стягнення 194200,00 грн., які вона сплатила за електронні торги з примусової реалізації лоту №443816, а саме 1/2 частки нежитлової будівлі (вбиральні), загальною площею 104,0 кв.м. та 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,0068 га, кадастровий №0510400000:00:004:0142, які визнані судом недійсними.

Тобто, предметом спору є стягнення сплачених за електронні торги коштів з примусової реалізації лоту і, таку вимогу вона пред`являє до ОСОБА_2 , яка була попереднім власником майна і яка довела в судовом порядку, що майно вибуло з її власності незаконно, в той час, як ОСОБА_4 , якого в позові вказано лише третьою особою був стягувачем у виконавчому провадженні в межах якого і було реалізовано спірне мано і який отримав кошти, які позивач бажає повернути.

Таким чином, фактично, в позові відсутнє правове обґрунтування пред`явлення вимог саме до ОСОБА_2 .

Доводи позову з приводу необхідності застосування судом реституцій по усіх правочинах які є недійсними, саме в межах даного провадження у справі, зводяться фактично лише до незгоди позивача з попередніми судовими рішеннями, які розглядали спори відносно спірного майна, яке було повернуто ОСОБА_2 , при чому позивач не була стороною недійсного правочину на підставі якого спірне майно незаконно вибуло із власності ОСОБА_2 .

Посилання позивача на судову практику щодо необхідності обрання способу захисту прав такого виду щоб уникнути подальших звернень до суду не є релевантним даному спору, оскільки позивач вказує не про уникнення особистого звернення до суду з іншим позовом, а про уникнення звернення до суду інших осіб, які набували спірне майно, або ОСОБА_4 , який отримав в ході примусового виконання судового рішення грошові кошти, які хоче повернути позивач.

Більш того, ні в позові, ні в доданих документах взагалі відсутні згадки про те, чи отримувала ОСОБА_2 будь-які кошти за спірне майно і, як зазначалось вище вона довела в судовому порядку, що спірне майно вибуло поза її волею і таке вибуття було незаконним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (Постанови ВС від 14.08.2019 у справі № 519/77/18, від 15.04.2020 у справі № 474/106/18).

Попередній склад суду уже звертав увагу позивача на те, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) прилюдних торгів за позовом учасника таких торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами прилюдних торгів, виникають права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, а саме: у покупця - повернути придбане майно, у продавця - повернути отримані від покупця кошти. За змістом частин першої та другої статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція та відшкодування збитків (додатковий наслідок). Правила статті 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину. Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14.07.2021 року у справі №161/2823/19 (провадження №61-6515св20), від 02.06.2021 у справі №552/5052/20 (провадження №61-3585св21).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18)).

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та враховуючи сам предмет позову в розумінні виниклих спірних правовідносин, позивачу слід вказати правову підставу пред`явлення позову саме до ОСОБА_2 .

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, вважаю, що слід надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, залишивши позовну заяву без руху.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статті 175 і 177 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.4, 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення сплачених за електронні торги коштів з примусової реалізації лоту, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Б.Київська