Рішення № 140814904, 20.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/5171/26

Провадження № 2/638/6342/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м.Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Поляков О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кутоманової К.С.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Борівської селищної ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Борівської селищної ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років в смт. Борова Борівського району Харківської області померла його рідна бабця по лінії матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у с. Підвисоке Борівського району Харківської області, Україна. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54.0 кв.м., житловою площею -31.3 кв.м.

ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від спільного проживання у них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

07 березня 1985 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_5 . Реєстрація шлюбу була проведена Борівським відділом ЗАГС Харківської області, за актовим записом № 16. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 перейшла на прізвище чоловіка ОСОБА_6 . Від спільного проживання у них народився, син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У свідоцтві про народження ОСОБА_1 батьками вказано: батько - ОСОБА_5 мати - ОСОБА_7 .

Шлюб батьки розірвали, про що 16 жовтня 2021 року складено відповідний актовий запис № 13.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцем по закону після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її донька: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інших спадкоємців по закону, або за заповітом позивачу не відомо. Матір ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до ст. 1270 ЦК України своєчасно не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Отже, позивач вважає, що вона є спадкоємцем п`ятої черги на спадкування.

На день смерті бабці - ОСОБА_2 , яка проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , разом з нею проживав і був зареєстрований ОСОБА_1 .

06 лютого 2026 року, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Стрельцової Олени Олександрівни Ізюмського районного нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , але листом від 24 лютого 2026 року № 91/01-16 було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Пропуск звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивач обумовлює тим, що проживаючи зі спадкодавцем, ОСОБА_1 сподівався, що прийняв спадщину фактично і йому не має потреби зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що в будь-який момент він зможе піти до нотаріуса і оформити спадщину. У зв`язку з чим позивач просить суд надати йому додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.05.2026 до суду від Борівської селищної ради надійшла письмова заява, у якій селищна рада Ізюмського району Харківської області не заперечує проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини та просить суд розглядати дану справу без представника Борівської селищної ради.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 09 липня 2026 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд позовні вимоги задовольнити, надати ОСОБА_1 додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. За змістом ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Як роз`яснює п.п. 2-3 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Як свідчать матеріали справи, позивачу як спадкоємцю листом від 24.02.2026 № 91/01-16 приватний нотаріус Стрельцова О.О. відмовила у підтверджені його прав шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав пропущення строку для прийняття спадщини.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для його оформлення у нотаріальному порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Отже, відповідно до ст. 392 ЦК України з вимогами про визнання права власності на спадкове майно спадкоємець може звернутися до особи, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як зазначив позивач, на день смерті бабці - ОСОБА_2 , яка проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , разом з нею проживав і був зареєстрований ОСОБА_1 . Але ця обставина не підтверджена жодними доказами. Довідка Виконавчого комітету Борівської селищної ради № 4270 видана 08.10.2018, довідка про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 04/18 видана Центром надання адміністративних послуг Борівської селищної ради 16.02.2026. У копії паспорта позивача наявна інформація про зареєстроване місце проживання позивача за адресою АДРЕСА_3 з 19.09.2018, тобто вже після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Тобто фактичне прийняття спадщини позивачем не доведене.

За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).

За змістом ч. 1 та ч. 3 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважних причин пропущеного строку на прийняття спадщини позивач не повідомив.

Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років, який видано Борівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що складено відповідний актовий запис №161.

Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Борівською державною нотаріальною конторою Харківської області від 21.03.2006 за реєстровим № 477 та свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого Борівською державною нотаріальною конторою Харківської області 21.03.2006 за реєстровим № 483, зареєстрованих в КП "Борівське БТІ" Харківської області 21.03.2006 за №2024 в книзі 16, реєстраційний номер квартири 6224819, після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, яка складається з 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54,0 кв.м., житловою площею - 31,3 кв.м.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.09.2024 року № 396167060 ОСОБА_2 є власником 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54,0 кв.м., житловою площею - 31,3 кв.м.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Борівського районного управління юстиції Харківської області 22 листопада 2005 року, про що в Книзі реєстрації смертей 2005 року вересня місяця 11 числа зроблено відповідний актовий запис за № 108. Від шлюбу у них народилася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим міським ЗАГС м. Красний Луч луганської області, за актовим записом № 694.

07 березня 1985 року ОСОБА_4 зареєструвала свій шлюб з ОСОБА_5 . Від спільного проживання у них народився, син- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,що підтверджується свідоцтвом про народження, виданий Артемівським районним відділом реєстрації актів громадянського стану м. Луганська 26 січня 1982 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про народженні зроблено відповідний запис, № 108 батьками якого зазначені батько - ОСОБА_5 , Мати - ОСОБА_7 .

Згідно із свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданого Борівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розірвано, про що 16 жовтня 2021 року складено відповідний актовий запис № 13.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Позивач не є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки, як він сам зазначив у позовній заяві, спадкоємцем по закону є донька померлої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка також своєчасно не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Суду не було надано доказів про коло спадкоємців, про факт неприйняття спадщини ОСОБА_7 , не заявлено клопотання про витребування спадкової справи для встановлення належних відповідачів.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір, сплачений позивачем, відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 258-259, 263-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , до Борівської селищної ради, код ЄДРПОУ 04397939, адреса реєстрації: смт. Борова , вул. Центральна, 1, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Поляков