Рішення № 140814319, 21.10.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/199/26

Провадження № 2/690/287/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року Багачевський міський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Вахнової Л.А.,

за участю секретаря судового засідання Вельган А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Багачеве в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 14.05.2023 на офіційному вебсайті navse.in.ua відповідачем було подано заявку на отримання кредиту № 1205-4883. Після проходження верифікації за допомогою BankID та отриманні рішення щодо надання кредиту клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладення договору. Після ознайомлення з умовами відповідач підтверджує укладення шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договор. Таким чином, між сторонами 1205-4883 було укладено електронний кредитний договір №1205-4883, за умовами якого позивач надав відповідачу 29500 грн на строк 300 днів, з базовим періодом 14 днів під 1,5% в день та зниженою процентною ставкою під 1,2% а також комісію за видачу кредиту в розмірі 15% від суми кредиту. Позивач на виконання умов договору через партнера АТ «Приват банк» платформу «Liqpay» видав відповідачу кредитні кошти на зазначений ним картковий рахунок, чим виконав свої зобов`язання. Натомість відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, станом на 06.02.2026р. загальна заборгованість складає суму 125042,00 грн, з яких: за кредитом 20355,00 грн, за процентами 104687,00 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд постановити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1205-4883 від 14.05.2023 у загальному розмірі 112062,00 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 26.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити з наступних підстав. Позивач не надав оригіналу електронного договору, технічні дані накладення підпису, підтвердження отримання відповідачем одноразового ідентифікатора, лог-файли, IP адреси, дані входу в кабінет. Також позивачем не надано банківські виписки відповідача чи інших первинних бухгалтерських документів, а тому відсутні належні докази видачі кредиту. Щодо процентів зазначила, що позивач нарахував проценти за тривалий період з розміром 1.5% за день, що складає понад 500% річних, а тому просила врахувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 в справі №679/1103/23, що свідчить про ідентичний характер правовідносин та наявність тих самих порушень принципів справедливості, добросовісності та пропорційності. Вимогу про стягнення комісії за надання та обслуговування кредиту також вважала необґрунтованими, оскільки суперечать правовим позиціям, викладеним в справах №707/477/24 та 524/5152/15-ц. Щодо розрахунку заборгованості позивача вважає його таким, що суперечить дійсному розміру заборгованості відповідача: - відповідачем за період з травня по червень 2023 було внесено грошові кошти в сукупності 35000,00 грн, проте позивач належний перерахунок з урахуванням сплачених коштів не здійснив. Більше того, платежі відповідача в окремих випадках спрямовувались виключно на погашення процентів та комісій без належного зменшення основної суми боргу, що призвело до штучного збільшення заборгованості. У контррозрахунку заборгованості зазначила, що отримала кредит в загальному розмірі 29500,00 грн (25.05.2023 11741,00 грн; 31.05.2023 5700,00 грн; 11.06.2023 10997,00 грн; 14.06.2023 7000,00 грн), зазначила про здійснені в цей період платежі з урахуванням 1.2 % в день, а тому залишок заборгованості станом на 14.06.2023 склав суму 2144 грн (35438,00 29500,00). Вважала заборгованість у розмірі понад 100000,00 грн штучно завищеною та економічно необґрунтованою. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити та вирішити питання про стягнення з позивача понесені нею витрати на правничу допомогу у загальній сумі 7500 грн.

У додаткових письмових поясненнях по суті спору позивач зазначив, що кредитний договір було укладено між сторонами в електронній формі з урахуванням вимог ст.ст. 3,11,12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 639 ЦК України та підписано сторонами за допомогою електронних підписів, що відображено в кредитному договорі №1205-4883 від 14.05.2023. Також зазначили, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, тобто є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг надання коштів у позику без відкриття рахунку, тому неможливо надати будь-які первинні бухгалтерські документу. На підтвердження здійснення господарської операції щодо перерахування грошових коштів відповідачу позивачем надано довідку про перерахування суми кредиту, квитанція АТ КБ «Приватбанк» та розрахунок заборгованості станом на 06.02.2026. Належність карткового рахунку відповідачу було підтверджено за допомогою верифікації через Bank ID та клієнт самостійно вносить номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Тобто перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок, зазначений ОСОБА_2 під час заповнення Заявки. Долучені докази на підтвердження перерахування відповідачу грошових коштів є достовірними і належними, та підтверджують отримання ОСОБА_2 кредитних коштів в розмірі 29500 грн. Також між сторонами було укладено 14.05.2023 Договір про відкриття кредитної лінії №1205-4883, згідно умов сума кредиту 29500,00 грн, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми виданого кредиту; строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, знижена % ставка 1,2% в день, стандартна % ставка 1,5 % в день; строк повернення кредиту 08.03.2024.

На переконання позивача наданий ними розрахунок в повній мірі відповідає умовам договору та містить реальну заборгованість відповідача, в тому числі відображає зарахування здійснених відповідачем платежів у загальній сумі 33438,00 грн, з яких 9145,00 грн в рахунок основного боргу, 21686,00 грн на погашення процентів та 4425,00 грн на погашення одноразової комісії. Також нарахування процентів зупинено 08.03.2024, тобто в межах строку дії договору. Позивач не нараховував відповідачу процентів за несвоєчасне повернення кредиту згідно ст. 625 ЦК України, а також пеню, штраф та інші платежі за неналежне виконання зобов`язань.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві клопотали про розгляд справи без їх участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечили.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду тощо до суду не надходило.

Згідно вимог ст. 223 ЦПК України відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) приходить до наступного.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України та ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Як установлено судом та підтверджується письмовими доказами, 14.05.2026 року між сторонами укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1205-4883.

На умовах, встановлених Договором, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язується надати Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору.

Відповідно до п.4.1. загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 29500,00 гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 14.05.2023.

Відповідно до п. 4.1 загальний розмір кредиту складає 29500,00 грн. Згідно із п. 4.10. Договору строк кредиту 300 днів. Продовження Строку кредитування або строку виплати Кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.5% (одна ціла, п`ять відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою) (п.4.6. договору). Комісія за видачу кредиту становить15.00 % від суми виданого Кредиту (п. 4.7. договору).

На підставі погоджених умов позивач надав кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 29500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на належну йому платіжну картку, що підтверджується листом платіжного провайдера «Liqpay», який містить всі обов`язкові реквізити із зазначенням суми перерахування, номеру та дати укладення договору.

Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Так, відповідно до п.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надало ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 29500,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Ураховуючи викладені обставини, договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 погодили суму кредиту 29500,00 грн, строк кредитування 300 днів, розмір та підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами 1,5% стандартна в день (1,2 % знижена процентна ставка), а також комісію за видачу кредитних коштів 15% від суми кредиту, що складає суму 4425,00 грн. Зазначені умови відображені в Договорі про відкриття кредитної лінії №1205-4883, розділу 4 «Порядок та умови надання Кредиту. Порядок сплати процентів за користування Кредитом» на умовах споживчого кредиту від 14.05.2023, який підписаний його сторонами у відповідності до вимог ЗУ «Про електронну комерцію», що підтверджується в тому числі довідкою про ідентифікацію акцепту договору позичальником, а тому вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідач не заперечувала проти укладення нею кредитного договору на суму 29500,00 грн, проте вважала необхідним дослідити оригінали електронних доказів без зазначення сумнівів щодо достовірності їх електронної копії.

Так, положеннями статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій та другій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зауважувала, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Аналогічні процесуальні положення закріплені у пункті 1 частини другої статті 76 ЦПК України та частині третій статті 100 ЦПК України.

Подання електронного доказу в паперовій копії саме собою не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (див.: постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 травня 2025 року у справі № 199/9897/22 викладено висновок: "Наказ про передання земельної ділянки у власність, внесений до електронної системи (Електронний документообіг), існує як електронний документ, має юридичну силу оригіналу, якщо він оформлений відповідно до вимог чинного законодавства. Електронний документ, створений з дотриманням вимог законодавства, має таку ж юридичну силу, як і документ на паперовому носії. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях. Оцінка електронного доказу здійснюється судом на загальних підставах, передбачених статтею 89 ЦПК України.".

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Надані суду докази через електронний кабінет в електронному вигляді підписані електронним цифровим підписом представника позивача, а тому сумнівів під час їх дослідження судом не викликають, при цьому відповідач не посилався як на підставу своїх заперечень на певний електронний договір або окремі його положення щодо порушення його цілісності і незмінюваності цих положень після укладення відповідного договору, як і не заперечував свій електронний підпис за допомогою одноразового ідентифікатора, відповідних доказів його неналежності відповідачу не надав.

Отже заперечення відповідача щодо належності та достовірності наданих позивачем електронних доказів у електронній формі через електронний кабінет та витребування їх оригіналу не спроможні внаслідок відсутності заперечень щодо їх цілісності і незмінюваності, а також не узгоджуються із позицією відповідача про здійснення нею власного розрахунку заборгованості та визнання обставини щодо часткового виконання кредитного договору, і з цих підстав суд вважає їх такими, що відповідають вимогам ст. 79 ЦПК України.

Відповідач належно і у доступній формі ознайомився з усіма умовами договору, тарифами кредитора, повністю і однаково з кредитором їх розумів, вважав їх справедливими, адекватними, розумними і жодних заперечень не мав. Надаючи свої персональні дані, проставивши підпис у договорі шляхом , врешті решт отримав кредитні кошти, фактично підтвердивши реальність даного кредитного договору та висловив свою згоду з його умовами. Не відмовився від отриманого кредиту протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання коштів.

Разом з тим у порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 751/861/17 (провадження № 61-28582ск18).

Відповідно до частини 1статті 13 Закону України «Про електронну комерцію», розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Частиною 3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року (№ 342/180/17) та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 року (№ 6-16цс15).

Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем.

Відповідач не визнав розмір заборгованості, заперечив проти правильності розрахунку позивача та навів у відзиві власний розрахунок.

Оцінюючи згідно вимог ст. 89 ЦПК України надані позивачем докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає необхідним зазначити наступне.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ст. 82 ЦПК України).

На підтвердження виконання укладеного договору №1205-4883 від 14.05.2023 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було перераховано грошові кошти в розмірі 29500,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_2 , які були нею отримані, про що зазначено у відзиві, а тому в цій частині сумнівів у суму не викликають та доказуванню не підлягають. Зазначена сума відповідачем в повному розмірі не була повернута протягом 300 днів, а тому в цій частині вимоги підлягають задоволенню в сумі 20355,00 грн.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості за процентами судом було досліджено наступні докази.

Відповідно до викладених вище умов Кредитного договору позивач здійснював нарахування протягом перших 70 днів з 14.05.2023 по 22.07.2023 за зниженою процентною ставкою 1,2% в день, та починаючи з 23.07.2023 до 08.03.2024 (строк повернення кредиту) за стандартною процентною ставкою 1,5%.

Позичальник в строк до 08.03.2024 свої зобов`язання у повному обсязі не виконав, загальна заборгованість склала суму 125042,00 грн, з яких: тіло кредиту 20355,00 грн, та нараховані за цей період проценти за користування кредитними коштами 104687,00 грн. не повернув.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Укр Кредит Фінанс» проценти після закінчення строку дії договору не нараховував.

За період дії кредитного договору відповідачем було здійснено наступні платежі:

-25.05.2023 в сумі 4425,00 грн, які зараховані позивачем для погашення заборгованості за комісією про видачу кредитних коштів;

-27.05.2023 в сумі 7316,00 грн, які зараховані позивачем для погашення заборгованості за процентами в сумі 4956,00 грн та тіло кредиту - 2 360,00 грн;

-10.06.2023 в сумі 4956,00 грн, які зараховані позивачем для погашення заборгованості за процентами в сумі 4956,00 грн;

-24.06.2023 в сумі 11741,00 грн, які зараховані позивачем для погашення заборгованості за процентами в сумі 4956,00 грн та тіло кредиту - 6785,00 грн;

-08.07.2023 в сумі 4956,00 грн, які зараховані позивачем для погашення заборгованості за процентами в сумі 4956,00 грн;

-22.07.2023 в сумі 2044,00 грн, які зараховані позивачем для погашення заборгованості за процентами в сумі 2044,00.

Посилання відповідача на порушення черговості зарахування коштів на погашення простроченого тіла кредиту та процентів суд до уваги не приймає, оскільки строк кредитування між сторонами встановлено в 300 календарних днів, в той час як проценти нараховувалися згідно з розрахунком 300 днів, відтак погашення боргу в порядку статті 534 ЦК України є законним та обґрунтованим..

За викладених підстав вимоги позивача про стягнення процентів згідно ст. 1048 ЦК України підлягають задоволенню в межах строку дії договору з 14.02.2023 по 08.03.2024 включно, тобто за 300 днів, за вирахуванням здійснених погашень відповідачем, а також шляхом застосування програми лояльності та часткового списання, тобто самостійного їх зменшення до розміру 91707,00 грн, які було правомірно та у відповідності до домовленостей між сторонами, що викладені в даному Договорі, нараховано в межах дії даного Договору з урахуванням погоджених умов щодо строку договору та розміру денної ставки.

Відповідачем було укладено Кредитний договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням кредитного договору Позичальник отримав від Кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами Договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання Договору, Відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків.

Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20 незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а тому вважали її розмір розумним та справедливим.

Обов`язок виконання зобов`язань та недопустимість односторонньої відмови не допускається, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, що визначено положеннями ст.ст. 525, 615, 526, 1048, 627, 625 ЦК України.

Надані позивачем докази, суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Крім того, суд звертає увагу, що діючи добросовісно, та виконуючи в строк зобов`язання, ОСОБА_1 не мала би наслідком постійне збільшення плати за користування кредитом. Судом встановлено, що при укладенні кредитного договору кредитодавець надав відповідачу у повному обсязі інформацію стосовно умов кредитування, зауважень при його укладенні не висловлено. Крім того, й на час розгляду даної цивільної справи ОСОБА_1 не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження повернення заборгованості за договором.

Ураховуючи те, що позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі та належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом в сумі 112062,00 грн, які доведені належним розрахунком заборгованості та підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позовної заяви сплачено 2662,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1205-4883 від 14.05.2023 року у загальному розмірі 112062,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн, а всього стягнути суму 114 724,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено протягом п`яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бул. Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Л.А. Вахнова