Рішення № 140813661, 21.10.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/1108/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2026 р. селище Шишаки Полтавської області

Шишацький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Вергун Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Споживчий центр » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

16 вересня 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник позивача Омельяненко Р.Р., який діє на підставі довіреності, вказав, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 15 листопада 2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 15.11.2025-100001001. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 1500 грн., строком на 189 днів і датою його повернення 22 травня 2026 року, із застосуванням фіксованої незмінної процентної ставки 1,0% за один день користування кредитом.

Відповідно до умов Договору від 15 листопада 2025 року та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 1500 грн. на строк, зазначений в умовах кредитного договору.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 8 520 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту 2500 грн., по процентам 3100 грн., неустойки 2500 грн. комісії 420 (70 - за надання кредиту, 350 - за обслуговування кредиту) грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 15.11.2025-100001001 від 15 листопада 2025 року у розмірі 8 520 грн., а також просить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3330984 від 17 вересня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.58).

Ухвалою суду від 17 вересня 2026 року позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, до відому яких доведено, що розгляд справи відбудеться у порядку письмового провадження о 10 год. 40 хв. 21 жовтня 2026 року (а.с.59).

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відзив на позов не подав (а.с.62).

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положенням статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 15 листопада 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір № 15.11.2025-100001001, шляхом надсилання кредитодавцем Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 15 листопада 2025 року, подання відповідачем Заявки кредитного договору від 15 листопада 2025 року та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) від 15 листопада 2025 року ( а.с. 12-19 ).

Укладені документи підписані одноразовим ідентифікатором «Е732», що надсилався на фінансовий номер позичальника 0502155384.

За умовами пунктів 1-7 Договору № 15.11.2025-100001001 від 15 листопада 2025 року кредит надається у сумі 1500 грн. на 189 днів до 22 травня 2026 року з застосуванням денної процентної ставки 1,00% за один день користування кредитом, що застосовується протягом перших трьох періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів.

11 грудня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоді про надання ОСОБА_1 додаткових коштів у розмірі 1000 грн. 00 коп.(а.с. 19 зворот -22)

15 листопада 2025 року позивач на виконання умов Кредитного договору № 15.11.2025-100001001 перерахував грошові кошти у розмірі 1500 грн. на платіжну картку відповідача за № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ ФК« Контрактовий дім» № 331769-1709472311-20042026 від 20 квітня 2026 (а.с. 23).

11 грудня 2025 року позивач на виконання умов додаткового договору № 15.11.2025-100001001 перерахував грошові кошти у розмірі 1000 грн. на платіжну картку відповідача за № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-1804 від 18 квітня 2026 (а.с. 24).

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за Кредитним договором № 15.11.2025-100001001 від 15 листопада 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 по вищевказаному кредитному договору становить 8 520 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту 2500 грн., по процентам 3100 грн., неустойки 2500 грн. комісії 420 (70 - за надання кредиту, 350 - за обслуговування кредиту) грн. (а.с. 25-27).

Статтями 4, 5 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст.627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 2500 грн. неустойки, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору 15 листопада 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 , так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит(позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу,пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка(штраф,пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання(невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, у стягненні неустойки з відповідача на користь товариства слід відмовити.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 350 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальними витратами за споживчим кредитом, є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що встановлення комісії за надання послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредиту, зазначених в Договорі 15.11.2025-100001001 від 15 листопада 2025 року є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались відповідачу, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 350 грн., тому позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за вказаною комісією, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за основним зобов`язання у розмірі 2500 грн., заборгованість за процентами у розмірі 3 100 грн., заборгованість за комісією 70 грн., що у сумі складає 5 670 грн.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1 771,56 грн. (66,54% від 2662,40 грн.).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.11.2025-100001001 від 15 листопада 2025 року у загальному розмірі 5 670 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 1 771 грн. 56 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01132, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 21 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя: