Рішення № 140811911, 14.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/701/26

730/1740/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

прокурора: Чемерис О.І.,

представника позивача: Полях Т.М.,

представника третьої особи: Васильчук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Борзнянської міської ради Чернігівської області в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , до ОСОБА_8 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

встановив:

У грудні 2025 року Борзнянська міська рада Чернігівської області(далі по тексту позивач) звернулася до Борзнянського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_8 (далі по тексту відповідач), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області, в якому просила відібрати неповнолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , без позбавлення її батьківських прав та стягнути з останньої аліменти на їх утримання у розмірі не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісяця, починаючи від дня подачі позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дана позовна заява подається у зв`язку з загрозою для життя та здоров`я дітей через ухилення матері від виконання батьківських обов`язків. Відомості про батька дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , записані зі злів матері. ОСОБА_8 оселилась разом із дітьми в с. Миколаївка Ніжинського р-ну Чернігівської обл. восени 2024 року, надалі змінили місце проживання, а влітку 2025 року знову переїхали в с. Миколаївку на проживання. 18.05.2025 року сім`я була взята на облік сімей, які опинились у складних життєвих обставинах. При відвідуванні сім`ї складались акти про те, що у помешканні брудно, одяг у дітей є, але він брудний, продуктів харчування обмаль, запас продуктів відсутній, город не оброблявся, овочі не зібрані, консервація на зиму відсутня, зготована їжа завжди була відсутня. В школу діти часто ходили у брудному одязі. Після проведення бесід відповідач тільки обіцяла все виправити та влаштуватись на роботу. Оскільки ситуація тривалий час не змінювалась, діти були вилучені у КПН «Борзнянська міська лікарня» для проведення медичного огляду. До того ж, ОСОБА_8 не має стабільного доходу, жила за рахунок соціальних виплат, які закінчились при досягненні дитиною трирічного віку, постійно має боргові зобов`язання. Відібрання дітей забезпечить їм безпечне середовище, а відповідач не буде позбавлена можливості виправити існуючу ситуацію у кращий бік.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 23.09.2026 року заперечувала щодо відібрання дітей, зазначила має тимчасові матеріальні труднощі. Діти завжди були на кормлені, одягнені, відвідували школу та садочок. В будинку дійсно були розкидані одяг та іграшки коли приходили служби, але це зумовлено тим, що діти малі і відповідач не завжди встигала все прибрати. Відповідач зазначила, що після відібрання дітей службою продовжує з ними спілкуватися в телефонному режимі, також на прохання дітей передавала їм посилки з смаколиками.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, оскільки, на її думку, у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Представник третьої особи підтримала позовні вимоги.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні(ч. 1 ст. 211 ЦК України).

Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 02.12.2025 року справу передано на розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026 року справу передано до провадження судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А.

Ухвалою суду від 08.01.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 25.03.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її судовий розгляд.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, відповідача та третьої особи, дослідивши документи, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, щобатьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_8 (а.с. 11-14).

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_11 та ОСОБА_8 (а.с. 15-16).

Батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с. 17).

Відомості про батька ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 18-20).

ОСОБА_8 разом із дітьми зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21-28).

Згідно довідки-характеристики, виданої Миколаївським старостинським округом, ОСОБА_8 проживає без реєстрації на території Миколаївського старостинського округу разом із своїми дітьми: ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_7 . На територію Миколаївського старостинського округу ОСОБА_8 зі своїми дітьми приїхала на проживання у жовтні 2024 року. Проживала сама з дітками в орендованому житлі, у якому неналежним чином дотримувались санітарні норми проживання. Неодноразово проводились обстеження житла, під час якого були виявлені недоліки, що впливали на належні умови для проживання дітей. Соціальними службами було рекомендовано усунути недоліки та покращити умови проживання, але рекомендації до уваги мама не взяла. За час проживання у с. Миколаївка ОСОБА_8 зарекомендувала себе як спокійна, безконфліктна у спілкуванні, з оточенням поводиться ввічливо. У даній сім`ї низький матеріальний достаток (а.с. 29).

Відповідно до інформації, наданої Миколаївського загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Борзнянської міської ради Чернігівської області, під час відвідування родини ОСОБА_8 у жовтні 2025 року педагоги помітили, що санітарний стан житлових приміщень та подвір`я незадовільний: відсутнє регулярне прибирання та провітрювання, захаращеність речами, які лежать не на своїх місцях, велика кількість одягу, яка потребує прання, безлад у коридорі та на кухні. У будинку мало меблів, а ті що є потребують ремонту. Побутової техніки недостатньо: є лише холодильник (благодійність), чайник, одноконфоркова електрична плитка. Телевізора немає. Умови для зберігання продуктів харчування та приготування їжі обмежені: мало посуду, столових приборів, у будинку відсутнє водопостачання. Холодильник має незадовільний санітарний стан, брудний, а продукти скидані в купу, навіть не розкладені по полицях та морозильну камеру. Діти частково забезпечені ліжками: сплять по двоє. На ліжках замість постільної білизна та матраців лежали купи брудного одягу. У будинку холодно, обід не зварений. Матеріальне забезпечення сім`ї незадовільне. ОСОБА_8 не працює, тому родина живе з того, чим допомагають небайдужі жителі Миколаївського старостинського округу. На даний момент відсутній запас овочів, фруктів, м`яса. На початок опалювального сезону завдяки благодійникам родині було завезено дрова на перший час, оскільки мати сама не подбала про заготівлю твердого палива. Зі слів сусідів, ОСОБА_8 часто залишала дітей без нагляду. Діти школу відвідували без пропусків, проблем з навчальною дисципліною в них не було. Мати не завжди контролювала чистоту тіла та охайність дітей, але після зауважень класних керівників виправляла ситуацію, яка періодично повторювалася. ОСОБА_8 завжди була на зв`язку, цікавилась навчанням дітей, їх поведінкою (а.с. 30).

Діти ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 навчаються у Миколаївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів та характеризуються як діти, які регулярно відвідують школу, виконують поставлені завдання, мають гарні стосунки з однолітками. Діти ходять до школи одягнуті відповідно до погодних умов, але не завжди охайні. Шкільним приладдям забезпечені частково матір`ю, решта вчителі або учень. Мати цікавиться навчанням дітей, завжди на зв`язку з вчителями, реагує на зауваження, прислухається до порад. Старші сини з повагою ставляться до мами, дівчата мають хороші стосунки з мамою (а.с. 34).

Молодші діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відвідують заклад дошкільної освіти «Чебурашка», але, за твердженням директора, ходять неохайні. Мати на зауваження не реагує, придбала необхідні товари ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 тільки розмальовку та кольорові олівці (а.с. 35-37).

Згідно акту оцінки потреб сім`ї/особи від 15.08.2025 року, за результатами проведення оцінювання 14.08.2025 року 15.08.2025 року, ОСОБА_8 проживає у АДРЕСА_2 , є безробітною, діти відвідують школу та садок.

Стан та потреби дітей. Зі слів матері, ОСОБА_20 має розумові відхилення, потребує допомоги у встановленні інвалідності, не має декларації із сімейним лікарем. Діти мають занедбаний вигляд, недотримуються особистої гігієни, мають брудний одяг, діти часто голодні, не забезпечені продуктами харчування. Мати не на належному рівні піклується про дітей. Зі слів матері, вона любить своїх дітей, ОСОБА_27 вказав, що має довірливі стосунки з мамою, ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 зазначили, що люблять маму.

Зі слів ОСОБА_8 , вона може вживати алкогольні напої. ОСОБА_8 має борги за світло та дитячий садок, у неї періодично виникають конфліктні ситуації з колишнім співмешканцем та його сестрою. Стан житла незадовільний, брудно, відсутні меблі, постільна білизна, побутова техніка(а.с. 41-51).

Спеціалістами служби у справах дітей та сім`ї 26 серпня 2025 року, 03 вересня 2025 року, 25 вересня 2025 року та 14 листопада 2025 року проводились обстеження умов проживання, про що складались відповідні акти.

У вказані періоди бути встановлені різні негативні обставини, а саме, у будинку, де мешкає сім`я, не прибрано, продукти харчування в малій кількості, запаси твердого палива малі, зготована їжа відсутня, посуд на кухні брудний, одяг складений неправильно, город не вибраний (а.с. 55-58)

26 серпня 2025 року, 25 вересня 2025 року, 14 листопада 2025 року ОСОБА_8 ознайомлено про відповідальність по утриманню, вихованню та навчанню неповнолітніх дітей(а.с. 52-54).

Наказом Служби у справах дітей Борзнянської міської ради Чернігівської області від 17 листопада 2025 року №55, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків (а.с. 38).

Крім того, 18 листопада 2025 року складено акти проведення оцінки рівня безпеки дітей (а.с. 59-93), за результатами яких прийнято рішення про негайне вилучення дітей від матері №187 від 19 листопада 2025 року, у зв`язку із загрозою їх життю та здоров`ю через ухилення матері від виконання батьківських обов`язків (а.с. 94).

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 та ч.5 ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У ч. 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 25 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини

є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині першій статті 164 СК України (позбавлення батьківських прав).

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-X11 від 27 лютого 1991 року, в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У судовому засіданні представник позивача вказувала, що відповідач неналежним чином виконує свої обов`язки по відношенню до дітей, не піклується про них належним чином, дітей часто залишає вдома самих без нагляду дорослих, що є врай небезпечним у їх віці. При цьому, у будинку відсутні належні умови для проживання дітей, часто діти голодні, продукти харчування не у достатній кількості.

Проте, у судовому засіданні не було встановлено, що мати систематично та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що створює загрозу для життя та здоров`я дітей.

Наявність тимчасових труднощів у родині не свідчать про ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Суду не надано доказів того, що виправити дану ситуацію можливо лише шляхом застосування такої крайньої міри як відібрання дітей у матері. При цьому, під час судового засідання відповідач бажала повернути дітей, усвідомила свою поведінку та дії, що вказує на усвідомлення нею необхідності належного виконання своїх батьківських обов`язків, та, більш того, з наданих нею пояснень вбачається, що на даний час відповідач веде активну роботу над усуненням можливих недоліків у вихованні дітей та тих обставин, які призвели до відібрання у неї дітей.

Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані її сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Таким чином, з наданих учасниками справи та досліджених в судовому засіданні доказів суд встановив, що станом на день вирішення питання про відібрання дітей від матері відсутні підстави для відібрання дітей.

Як зазначено в ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Статтею 12 «Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.

За змістом ст. ст. 151, 163 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.

Відібрання дітей від батьків або одного з них без позбавлення батьківських прав має бути наслідком невиконання батьківських обов`язків або їх неналежного виконання, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я та морального виховання.

Суд виходить з того, що найкращим для дітей є їх проживання в рідній сім`ї, що не заперечувалося прокурором, і більш того, відібрання дітей у матері, при встановлених під час судового розгляду конкретних обставинах, що існують на даний час, не відповідає інтересам дітей.

Варто зауважити, що з місця проживання відповідач характеризується позитивно, доказів притягнення її до адміністративної відповідальності щодо невиконання своїх батьківських обов`язків матеріали справи не містять. Відповідач цікавиться навчанням дітей у школі, по мірі можливості забезпечує їх необхідними речами, одягом. Дітям, які відвідують дошкільний навчальний заклад, за можливості придбала необхідні товари. Наявність фінансових труднощів у родині, низький рівень доходів матері не свідчить, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей.

Для з`ясування всіх обставин справи, судом було задоволено клопотання сторони позивача про виклик свідків, однак представник позивача зазначила про неможливість забезпечити їх явку в судове засідання.

Окрім того, ухвалою суду від 14.04.2026 року позивача було зобов`язано забезпечити явку в судове засідання неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для заслуховування їх пояснень, оскільки вони досягли віку, з якого їх думка має бути врахована під час розгляду даної категорії справ. Однак, ухвала була залишена без виконання, та діти до судового засідання позивачем не доставлені.

Суд також враховує, що відповідач зробила для себе висновки, бажає і надалі виконувати батьківські обов`язки, має любов до своїх дітей, має бажання жити з дітьми та опікуватись ними.

За змістом ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Порівнюючи вагомість тих обставин, на які, як на підставу для відібрання дітей посилається представник позивача, і вагомість психологічного аспекту відібрання, враховуючи особу і поведінку відповідача, а також враховуючи, що відібрання дітей від матері може бути застосовано лише як крайня міра, коли без відібрання не можна усунути загрозу для життя та здоров`я дитини у інший спосіб, то при наданих доказах і при вставлених судом конкретних обставинах, - суд не вбачає підстав для відібрання малолітніх дітей у матері, без позбавлення батьківських прав, на даний час та вважає, що таке відібрання не відповідатиме інтересам дітей, на підставі чого відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 5, 7,150, 155, 164,167, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 141, 217-242, 258-259, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про охорону дитинства»,суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Борзнянської міської ради Чернігівської області в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , до ОСОБА_8 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Борзнянська міська рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061725, адреса: Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, 104;

Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 43976671, адреса: Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, 104.

Суддя Осаулова Н.А.

Рішення проголошено 21.10.2026 року