Рішення № 140811871, 21.10.2026, Тетіївський районний суд Київської області

21.10.2026 Провадження по справі № 2/940/1062/26

Справа № 940/1670/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчатися, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з моменту подання позову до суду і до закінчення навчання - 30.06.2028, але не більше ніж до досягнення сином 23-річного віку.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі виконавчого листа № 2-686, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області від 07.02.2012, з відповідача на користь позивачки стягувались аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі частки від доходу відповідача, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2012.

02.09.2026 синові сторін виповнилось 18 років і стягнення аліментів на його утримання з відповідача за виконавчим листом № 2-686 було припинено.

Водночас вказано, що згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання та офіційним підтвердженням реєстрації для постановки на облік, позивачка та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.04.2024 разом зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, як підтверджується довідкою зі школи від 08.09.2026, ОСОБА_3 з 01 серпня 2026 року до 30 червня 2028 року навчається на очній (денній) формі навчання.

Відтак, як зазначено представником позивачки, у зв`язку з навчанням на денній формі, повнолітній син сторін позбавлений можливості працювати та самостійно утримувати себе, задовольняти свої потреби життєдіяльності, тому перебуває на повному утриманні матері (позивачки), з якою проживає. Позивачці одній тяжко утримувати сина, а відповідач не бере участі у матеріальному забезпеченні сина, хоча має таку можливість, оскільки за наявною у позивачки інформацією є військовослужбовцем та має постійний дохід.

За таких обставин, представник позивачки просить задовольнити позов.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 23.09.2026 відкрито провадження в справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач ОСОБА_2 отримав копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У встановлений строк відзив на позов відповідач суду не надав, відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 7).

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання та офіційним підтвердженням реєстрації для постановки на облік, надані органом реєстрації управління з питань порядку та безпеки відділу обслуговування громадян, бюро обслуговування громадян, м. Франкфурт-на-Одері, з 11.04.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 9, 10, 11, 12, 13, 14).

Згідно з довідкою зі школи від 08.09.2026, ОСОБА_3 є учнем центру старшої школи ім. Конрада Вахсманна міста Франкфурт-на-Одері, відвідує клас FOSG26а з 01.08.2026 орієнтовно до 30.06.2028, у формі навчання: очна (денна) форма (а. с. 15-16).

Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доведеним, що у зв`язку з навчанням повнолітній син сторін потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України (далі - СК України), яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200 СК України).

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У цій справі суд встановив, що повнолітній син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 01.08.2026 навчається на очній (денній) формі у центрі старшої школи ім. Конрада Вахсманна міста Франкфурт-на-Одері, у зв`язку з чим не має можливості офіційно працювати та отримувати доходи, а тому потребує матеріальної допомоги від батьків.

Згідно з відповіддю № 3485984 від 21.10.2026 з Державного реєстру фізичних осіб-платника податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 1 кварталу 2026 по 4 квартал 2026 року, відповідач ОСОБА_2 має доходи.

Водночас відповідач не надав суду будь-яких доказів наявності аліментних зобов`язань перед іншими особами та соціальних зобов`язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів.

Отже, з огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, є одним із способів захисту його інтересів, забезпечення одержання коштів, необхідних для його життєдіяльності, оскільки на період навчання повнолітній син сторін не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати свого сина, що продовжує навчатися, до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Відтак, відповідач ОСОБА_2 , який має доходи, зобов`язаний надавати сину матеріальну допомогу до припинення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відтак, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а саме з 21.09.2026.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Разом з тим, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 1331 грн 20 коп.

Керуючись статтями 182, 191, 199, 200 СК України, статтями 10, 12, 81, 141, 178, 264, 279, 354, 430 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, починаючи з 21.09.2026 та до закінчення навчання - 30.06.2028, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В.МАНДЗЮК