Рішення № 140811511, 10.08.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 755/4279/26

Провадження № 2-о/366/54/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 серпня 2026 року Іванківський районний суд Київської області в складі головуючого-судді Гончарука О.П., при секретарі Дурицького М.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іванків Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дідовець Руслан Сергійович, заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту родинних відносин та факту смерті на тимчасово окупованій території України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Дідовця Руслана Сергійовича - звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , а саме те, що вони є братом і сестрою, а також факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Залізний Порт Скадовського району Херсонської області.

Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , є неповнорідною сестрою заявника; їхньою спільною матір`ю є ОСОБА_4 . Останнє місце проживання ОСОБА_2 знаходилося в селі Залізний Порт, де настали її смерть та поховання. Отримати медичний документ про смерть установленої законодавством України форми заявник не має можливості через тимчасову окупацію цієї території.

За змістом заяви, відомості про смерть отримала дочка заявника ОСОБА_5 від родички ОСОБА_6 , а надалі - від сусідки померлої ОСОБА_7 , яка проживає в селі Залізний Порт. Через застосунок «Телеграм» були передані фотографії поховання та повідомлення про смерть. На табличці на хресті зазначено прізвище, ім`я, по батькові померлої, дату її народження та дату смерті.

Встановлення обох фактів потрібне заявнику для державної реєстрації смерті сестри та подальшої реалізації спадкових прав. Документи, які безпосередньо підтверджують походження сестри від спільної матері, отримати не вдалося. Заявник надав архівну довідку про склад домогосподарства, відповідь Державного архіву Житомирської області, особисті документи, нотаріальні документи, сімейні фотографії, копії електронного листування та фотографій поховання, а також заявив клопотання про виклик свідків.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 березня 2026 року справу передано за територіальною підсудністю до Іванківського районного суду Київської області. Після надходження матеріалів справу прийнято до розгляду Іванківським районним судом Київської області в порядку окремого провадження; ухвалами від 10 та 15 червня 2026 року визначено її подальший розгляд.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні представник заявника адвокат Дідовець Р.С. заяву підтримав та просив задовольнити її в повному обсязі.

У судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

ОСОБА_6 , про виклик якої зазначалося у первісному клопотанні, у судове засідання прибути не змогла. У зв`язку з цим представником заявника подано додаткове клопотання від 01 липня 2026 року про виклик та допит свідка ОСОБА_9 . ОСОБА_6 судом не допитувалася.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився. Письмових пояснень щодо заяви до суду не подано.

Частиною третьою статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною першою статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

ОСОБА_1 бере участь у справі через представника - адвоката Дідовця Р.С., який з`явився у судове засідання та підтримав заявлені вимоги. Оскільки особисту явку заявника суд не визнавав обов`язковою та необхідності в його особистих поясненнях не встановив, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності заявника.

Частиною першою статті 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вислухавши представника заявника, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України до справ, які суд розглядає в порядку окремого провадження, віднесено справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктами 1 та 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Частинами першою та другою статті 294 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Заявлені ОСОБА_1 вимоги стосуються встановлення юридичних фактів, необхідних для державної реєстрації смерті та реалізації спадкових прав. За відсутності встановленого судом спору про право ці вимоги підлягають розгляду в порядку окремого провадження.

У постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 180/2132/21 Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду в одному провадженні вимог про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України та факту родинних відносин. Відмінності в процесуальному регулюванні таких вимог не перешкоджають їх спільному розгляду. У цій справі обидві вимоги пов`язані спільною метою та доказами.

Абзацом другим частини першої статті 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Пунктами 1-3 частини другої цієї статті передбачено такі засоби встановлення цих даних: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами першою та другою статті 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, надані заявником документи, фотографії, електронне листування та показання свідків підлягають оцінці як окремо, так і в сукупності щодо підтвердження кожного із заявлених юридичних фактів.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 Верховний Суд зазначив, що родинні відносини можуть підтверджуватися не лише свідоцтвами та актовими записами цивільного стану, а й погосподарськими книгами, сімейними фотографіями, особистим листуванням, іншими документами та показаннями обізнаних свідків. Перелік таких доказів не є вичерпним; неможливість отримання актових записів потребує оцінки інших джерел відомостей.

У постанові від 20 січня 2025 року у справі № 734/2458/23 Верховний Суд підтвердив можливість встановлення спорідненості на підставі сукупності доказів, включно з показаннями свідків, зокрема за втрати відповідних актових записів. Хоча та справа розглядалася в позовному провадженні, наведені висновки щодо засобів доказування враховуються і при оцінці доказів у цій справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями паспорта та свідоцтва про народження. Батьками у свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .

Відповідно до архівної довідки Комунальної установи «Трудовий архів Брусилівської селищної ради» Житомирської області від 13 листопада 2025 року № 01-15/225, складеної за даними книги № 5 Новоозерянської сільської ради за 1950-1952 роки, сторінка 9, господарство № 255, у домогосподарстві в селі Озеряни обліковувалися: ОСОБА_10 , 1924 року народження, - голова господарства; ОСОБА_4 , 1912 року народження, - дружина; ОСОБА_1 , 1948 року народження, - син; ОСОБА_11 , 1940 року народження, - дочка; ОСОБА_12 , 1896 року народження, - мати; ОСОБА_13 , 1950 року народження, та ОСОБА_14 , 1951 року народження, - дочки. Підставою видачі довідки зазначено фонд № 68, опис 2, справу 39, аркуші 8-9.

Листом Державного архіву Житомирської області від 18 грудня 2025 року № П-5790/02 повідомлено, що у книзі реєстрації актових записів про народження по Озерянській сільській раді Брусилівського району Житомирської області за 1941 рік, яка надійшла на зберігання частково, запису про народження ОСОБА_15 не виявлено. Книга за 1940 рік на зберігання до архіву не надходила, у зв`язку з чим архів не має можливості підтвердити дату її народження.

Копія паспорта ОСОБА_2 та її картка платника податків містять відомості про дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - село Нові Озеряни Брусилівського району Житомирської області та РНОКПП НОМЕР_1 . Паспортні відомості про проживання у селі Залізний Порт узгоджуються з нотаріальними документами.

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 01 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. за реєстровим № 2033, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала після смерті свого сина ОСОБА_16 квартиру АДРЕСА_1 . У документі зазначено її РНОКПП НОМЕР_1 та місце реєстрації: АДРЕСА_2 . Долучені витяги зі Спадкового реєстру та Державного реєстру речових прав узгоджуються з цими відомостями. Ці документи підтверджують особу ОСОБА_2 та юридичну мету звернення, але самі по собі не доводять її спорідненості із заявником.

Відповідно до частин першої та другої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

У судовому засіданні суд оглянув оригінал архівної довідки від 13 листопада 2025 року № 01-15/225 та оригінали фотографій із сімейного архіву. Розбіжностей між оглянутими оригіналами та долученими до матеріалів справи копіями не встановлено.

На підтвердження родинних відносин заявником надано п`ять фотографій із сімейного архіву, які пред`явлено свідкам під час їх допиту в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

Свідок ОСОБА_5 , яка є дочкою заявника, підтвердила родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як братом і сестрою, а також повідомила відомі їй обставини смерті ОСОБА_2 . Пояснила, що дошлюбне прізвище ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яке остання змінила на ОСОБА_17 у зв`язку з укладенням шлюбу.

Свідок ОСОБА_9 , яка є онукою заявника, підтвердила родинні відносини між заявником та ОСОБА_2 , відомі їй обставини смерті останньої та зміну нею прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_17 у зв`язку з укладенням шлюбу.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що особисто знала ОСОБА_2 , неодноразово відпочивала у неї в селі Залізний Порт Херсонської області, знає її брата ОСОБА_1 та його дочку ОСОБА_5 . З огляду на особисте знайомство та спілкування з указаними особами підтвердила родинні відносини між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як братом та сестрою.

Під час дослідження фотографій із сімейного архіву свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 впізнали на них ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_1 та інших родичів. Упізнання особи ОСОБА_2 узгоджується з повідомленими свідками обставинами їхнього особистого знайомства та родинного спілкування.

Представник заявника звернув увагу суду на візуальну відповідність зображення ОСОБА_2 на фотографіях із сімейного архіву її фотозображенню в долученій до справи копії паспорта громадянина України.

Зіставляючи зазначені фотозображення у сукупності з показаннями свідків, які особисто знали ОСОБА_2 та впізнали її на сімейних фотографіях, суд дійшов висновку, що на цих фотографіях зображена саме ОСОБА_2 , відомості про яку містяться у долученій копії паспорта. Показання ОСОБА_5 та ОСОБА_9 щодо дошлюбного прізвища ОСОБА_3 і зміни його на ОСОБА_17 після укладення шлюбу узгоджуються з архівними відомостями про ОСОБА_11 та документами на ім`я ОСОБА_2 .

Оцінивши свідоцтво про народження заявника, архівну довідку про склад сім`ї, документи, що містять відомості про особу ОСОБА_2 , сімейні фотографії та показання свідків у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що вони підтверджують походження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище якої - ОСОБА_3 , від спільної матері - ОСОБА_4 . Неможливість одержання актового запису про народження ОСОБА_2 за встановлених у справі обставин не перешкоджає встановленню цього факту на підставі інших досліджених доказів, які підтверджують, що заявник та ОСОБА_2 є неповнорідними братом і сестрою по матері.

Частиною першою статті 1262 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Наявність спільної матері за різних батьків не виключає відповідного ступеня спорідненості. Встановлення цього факту створює умови для реалізації заявником спадкових прав, однак не вирішує питань прийняття спадщини, складу спадкового майна, наявності інших спадкоємців, черговості закликання до спадкування чи права власності на конкретне майно.

Встановлення заявлених фактів має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки необхідне для державної реєстрації смерті сестри та подальшого оформлення спадкових прав. Спору про право, який підлягав би вирішенню в порядку позовного провадження, судом не встановлено.

Зі змісту фотографій поховання вбачається наявність могили з хрестом і табличкою з написом « ОСОБА_18 », датами « ІНФОРМАЦІЯ_5 -ІНФОРМАЦІЯ_8». Загальні та наближені знімки відображають те саме поховання; на загальному знімку поруч видно інше поховання. Відомості про ім`я та дату народження на табличці відповідають особистим і нотаріальним документам ОСОБА_2 .

У долученому до матеріалів справи листуванні в застосунку «Телеграм» із контактом «ОСОБА_21» містяться фотографії могили та повідомлення від 13 листопада про те, що ОСОБА_2 була сусідкою співрозмовниці в Залізному Порту, померла цього року та була похована в селі сусідами ІНФОРМАЦІЯ_6 . У листуванні також зазначено про періодичне відвідування ОСОБА_2 за місцем її проживання. Заявник ідентифікує співрозмовницю як ОСОБА_19 , номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до частини першої статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Частиною другою статті 100 ЦПК України встановлено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Частиною третьою статті 100 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до частини четвертої статті 100 ЦПК України учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Згідно з частиною п`ятою статті 100 ЦПК України, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У судовому засіданні суд безпосередньо дослідив на мобільному телефоні, наданому свідком ОСОБА_5 , її листування у застосунку «Телеграм» із ОСОБА_20 , номер телефону НОМЕР_2 , контакт якої збережено під назвою «ОСОБА_21». Досліджене листування стосується смерті та поховання ОСОБА_2 й містить фотографії місця її поховання з могильною табличкою. Під час огляду встановлено відповідність змісту повідомлень та фотографій долученим до матеріалів справи паперовим копіям.

Отже, судом перевірено відповідність поданих паперових копій відомостям, які містяться в електронному листуванні безпосередньої його учасниці - ОСОБА_5 . Зазначені повідомлення та фотографії суд оцінює в сукупності з показаннями свідків та іншими доказами щодо обставин смерті ОСОБА_2 , без надання будь-якому з цих доказів наперед установленої сили.

Щодо факту смерті суд застосовує спеціальні правила статті 317 ЦПК України. Село Залізний Порт належить до Бехтерської сільської територіальної громади Скадовського району Херсонської області. За Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, Скадовський район (код UA65080000000090947) включено до розділу II «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України», пункту 11 «Херсонська область», з датою початку окупації 24 лютого 2022 року. Отже, на час смерті ОСОБА_2 зазначений населений пункт перебував на тимчасово окупованій території.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відсутність медичного документа встановленої форми за обставин окупації пояснює необхідність судового встановлення факту та не означає, що він може підтверджуватися в суді виключно таким документом.

У постанові від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22 Верховний Суд роз`яснив, що стаття 317 ЦПК України не вимагає обов`язкового попереднього звернення до органу ДРАЦС та отримання письмової відмови як передумови звернення до суду. Тому відсутність у матеріалах цієї справи такої відмови сама по собі не перешкоджає розгляду заяви.

У цій справі висновок про смерть ґрунтується на взаємопов`язаних відомостях: фотографіях конкретного поховання з ідентифікаційними даними та датами життя, листуванні з особою, яка повідомляє про сусідство з померлою в Залізному Порту, її смерть і поховання, а також особистих і нотаріальних документах, які узгоджуються з даними на могильній табличці та підтверджують зв`язок померлої з цим населеним пунктом. Ці докази оцінюються разом із перевіреними судом відомостями про джерело їх походження та показаннями фактично допитаних свідків.

За результатами безпосереднього дослідження зазначеної сукупності доказів суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, Україна.

Частиною четвертою статті 317 ЦПК України передбачено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

За таких обставин рішення в частині встановлення факту смерті ОСОБА_2 підлягає негайному виконанню. Спеціальні правила негайного виконання, встановлені наведеною нормою, стосуються вимоги про встановлення факту смерті; на вимогу про встановлення родинних відносин вони не поширюються.

Відповідно до частини п`ятої статті 317 ЦПК України копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

З огляду на місце ухвалення цього рішення його копію належить невідкладно надіслати до Іванківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .

Частиною другою статті 319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Підстав для відшкодування судових витрат у цій справі судом не встановлено.

Керуючись статтями 58, 64, 76-81, 89, 90, 95, 100, 223, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 317-319, 354, 355 ЦПК України, статтею 1262 ЦК України, статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту родинних відносин та факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Нові Озеряни Брусилівського району Житомирської області, дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , є неповнорідними братом та сестрою, які мають спільну матір - ОСОБА_4 .

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Нові Озеряни Брусилівського району Житомирської області, громадянки України, жіночої статі, дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, Україна, на тимчасово окупованій території України.

Суддя: О.П. Гончарук