Єдиний державний реєстр судових рішень
ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 292/520/26
Провадження № 2/292/456/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 року с-ще Пулини
Пулинський районний суд Житомирської області в складі - головуючого судді Лотуги В. Ф., з участю секретаря судового засідання Черниш М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
У червні 2026 року позивач ТОВ "Споживчий центр" звернувся до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №09.12.2025-100001851 від 09.12.2025 у розмірі 81196,45 грн та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.12.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 09.12.2025-100001851, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 27000 грн, які перераховані на її рахунок 4483-82ХХ-ХХХХ-5512, строком на 182 днів, дата повернення (виплати) кредиту - 08.06.2026, процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, комісії за надання кредиту - 20% від суми кредиту, яка дорівнює 5400 грн.
Товариство свої зобов"язання за договором виконало в повному обсязі, а ОСОБА_1 зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 81196,45 грн, з них: по тілу кредиту - 27000 грн, процентам - 40770 грн, комісії (пов"язаної з наданням кредиту) - 2032,45 грн, відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України - 11394 грн.
Ухвалою суду від 24.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 27.07.2026, за клопотанням відповідачки ОСОБА_1 у ТОВ "Споживчий центр" витребувано інформацію про укладення кредитного договору, а саме: спосіб підписання договору (КЕП, SMS, BankID тощо), IP-адресу та технічні дані входу, номер телефону та електронну пошту, використані при оформленні, докази отримання та використання кредитних коштів ОСОБА_1
27.08.2026 судом задоволено клопотанням представника позивача ОСОБА_2 та витребувано в АТ "Державний ощадний банк України" інформацію про видачу банківської картки № НОМЕР_1 на ім"я ОСОБА_1 та про рух коштів по банківському рахунку за період з 09.12.2025 та протягом наступних п`яти днів.
Розпорядженням керівника апарату Пулинського районного суду Житомирської області № 75 від 16.09.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 292/520/26 у зв"язку зі звільненням судді ОСОБА_3 з посади судді Пулинського районного суду Житомирської області.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2026 справу передано на розгляд судді Лотузі В. Ф., яким 30.09.2026 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
07.07.2026 та 27.07.2026 до суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає що із заявленими позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та недоведеними. Позивачем не надано доказів проходження нею процедури електронної ідентифікації підчас укладення спірного кредитного договору. Сам по собі факт існування відомостей про ідентифікацію у 2021 році не підтверджує волевиявлення на укладення нового кредитного договору у 2025 році. Причинно-наслідковий зв`язок між ідентифікацією 2021 року та укладенням кредитного договору у 2025 році позивачем не доведений. До матеріалів долучено документи, у яких приховано частину інформації шляхом її ретушування, зокрема приховано електронну адресу, окремі умови договору щодо відсотків (або інших істотних умов), що позбавляє її можливості перевірити справжність документа, його повноту, встановити чи саме на відповідну електронну адресу направлявся кредитний договір, перевірити зміст істотних умов договору. Вона не визнає належності зазначеного в довідці щодо відкриття банківського рахунку в АТ КБ "ПриватБанк" від 08.08.2020, рахунку та вказує, що користувалася іншим банком. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
29.07.2026 та 05.08.2026 від представників позивача надійшли відповіді на відзив, в яких зазначають, що позивачем подано докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує позовні вимоги, однак не надала жодного доказу на підтвердження своїх заперечень та на спростування доводів позивача. Виписки по рахунках відповідача або клопотання про витребування таких доказів, не далалана. Між товариством та відповідачкою укладено кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії); 2) подання відповідачем заявки кредитного договору (кредитної лінії); 3) надсилання відповідачем відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії). Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом є оригіналом такого документа. Кредитодавцем кредитний договір підписано електронним підписом, а відповідачкою - одноразовим ідентифікатором, який було надіслано у смс повідомленні на номер, вказаний, як фінансовий. Відповідачка не заперечує, що відповідний засіб зв`язку належить їй. Поряд з цим, без реєстрації та здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений. Посилання відповідачки на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідачку, як особу, що фактично вчинила дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код. Підписавши кредитний договір, відповідачка погодилася з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від товариства, який є чинним та підлягає виконанню сторонами. Відповідачкою та позивачем досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідачка не спростувала. Позивачем кошти перераховано на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу. Позивач надав на підтвердження доказ видачі кредитних коштів, що є первинним платіжним документом. Із змісту кредитного договору вбачається, що відповідачка самостійно зазначила номер платіжного засобу, на який перераховані кредитні кошти, а також підтвердила власним підписом достовірність наданих відомостей. Заперечуючи про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, відповідачка не надала суду виписки по її рахунках в банківських установах. Під час укладення кредитного договору проведено ідентифікацію відповідачки через систему BankID та встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті cпецифікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку. Успішне проходження процедури багатофакторної автентифікації користувачем є обов`язковою умовою для передавання його даних абоненту надавачу послуг/абоненту - надавачу послуг зі спеціальним статусом. Просять позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив просить розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з"явилася, надала суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, врахувати доводи відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь позивача в повному обсязі, у задоволенні позову відмовити повністю.
З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 279 ЦПК України, з повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
09 грудня 2025 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) № 09.12.2025-100001851 шляхом підписання відповідачкою заявки та пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) одноразовим ідентифікатором Е898.
Відповідно до умов договору відповідачці надано кредит в сумі 27000 грн, строком на 182 днів, з визначеною датою повернення - 08.06.2026. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 5400 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 4420,92%. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 70425,30 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом - 43425,30 грн.
Згідно графіку платежів, за користування кредитом встановлено 6 чергових платежів: 1 - загальний розмір платежу 11737,55 грн, розмір процентів - 8370 грн, комісія - 3367,55 грн, дати початку і закінчення чергового періоду - 09.12.2025-08.01.2026, дата чергового платежу - 08.01.2026; 2 - загальний розмір - 11737,55 грн, розмір процентів - 8370 грн, комісія - 2032,45 грн, розмір платежу з суми кредиту - 1335,1 грн, дати початку і закінчення чергового періоду - 09.01.2026-08.02.2026, дата чергового платежу - 08.02.2026; 3 - загальний розмір платежу - 11737,55 грн, розмір процентів - 7186,17 грн, розмір платежу з суми кредиту - 4551,38 грн, дати початку і закінчення чергового періоду - 09.02.2026-08.03.2026, дата чергового платежу - 08.03.2026; 4 - загальний розмір платежу 11737,55 грн, розмір процентів - 6545,19 грн, розмір платежу з суми кредиту - 5192,36 грн, дати початку і закінчення чергового періоду - 09.03.2026-08.04.2026, дата чергового платежу - 08.04.2026; 5 - загальний розмір чергового платежу 11737,55 грн, розмір процентів - 4776,35 грн, розмір платежу з суми кредиту - 6961,2 грн, дати початку і закінчення чергового періоду - 09.04.2026-08.05.2026, дата платежу - 08.05.2026; 6 - загальний розмір платежу 11737,55 грн, розмір процентів - 2777,59 грн, розмір платежу з суми кредиту - 8959,96 грн, дати початку і закінчення чергового періоду користування кредитом - 09.05.2026-08.06.2026, дата чергового платежу - 08.06.2026.
Відповідно до договору про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024, укладеного між ТОВ "Споживчий центр" (торговець) та ТОВ "Універсальні платіжні рішення" (платіжна установа), останній приймає на себе зобов"язання надавати торговцю послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, а саме: здійснювати від імені торговця прийом на розрахунковий рахунок платіжної установи безготівкових платежів споживачів, що звертаються до платіжної установи з метою здійснення переказу коштів в якості оплати торговцю вартості його товарів, робіт або послуг, та виконувати платіжні операції з переказу торговцю отриманих від споживачів платежів в порядку, в розмірі та у строки, передбачені цим договором, та/або виконувати платіжні операції з переказу споживачам виплат в порядку, в розмірі та у строки, передбачені цим договром.
Відповідно до повідомлення ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-1606 від 16.06.2026, останнім відповідно до договору від 09.12.2025 о 18:57:49 успішно перераховано кошти в суму 27000 грн, на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 944110956, призначення платежу: видача за договором кредиту №09.12.2025-100001851.
З розрахунку заборгованості за договором №09.12.2025-100001851 від 09.12.2025, вбачається, що станом на 16.06.2026 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 81196,45 грн, з яких: основний борг - 27000 грн, відсотки - 40770 грн, комісія - 2032,45 грн, відсотки за ст. 625 ЦК України - 11394 грн.
Згідно інформації отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача, найменування банку - АТ "Державний ощадний банк України", банківська дата - 23.08.2021, ПІБ позичальника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону позичальника НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання позичальника - АДРЕСА_1 .
Відповідно до візуальної форми послідовності дій учасників електронної комерції (кредитора та позичальника) щодо укладення електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, кредитний договір №09.12.2025-1000001851 від 09.12.2025: ідентифікація клієнта в ІТС відбулася 09.12.2025 о 18:55:30, направлення клієнтом запиту (заяви) фінансовій установі щодо можливості отримання кредиту з інформацією про бажані параметри кредиту - 09.12.2025 о 18:56:38, направлення фінансовою установою клієнту одноразового ідентифікатора - 09.12.2025 о 18:56:40, направлення позичальнику паспорту споживчого кредиту - 09.12.2025 о 18:55:30, направлення позичальнику заявки, оферти та акцепту, які містять істотні умови кредитного договору - 09.12.2025 о 18:57:19, підписання позичальником акцепту одноразовим ідентифікатором та направлення його фінансовій установі - 09.12.2025 о 18:57:45, направлення фінансовою установою клієнту підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа - 09.12.2025 о 18:57:45.
Згідно відповіді АТ "Державний ощадний банк України" від 21.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_3 , до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 .
З виписки по рахункам ОСОБА_1 за період з 09.12.2025 по 15.12.2025, вбачається, що 10.12.2025 відбулось зараховано коштів на рахунок в сумі 27000 грн, якими вона користувалася.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З положень ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
У відзиві на позовну заяву відповідчка стверджує, що позивач не довів направлення кредитної документації їй в форматі електронної адреси та укладення кредитного договору саме нею.
Дані твердження відповідачки суд вважає безпідставними та такі, що не ґрунтуються на досліджених судом доказах наданих позивачем.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: "Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію". Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі".
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").
У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").
Верховний Суд у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".
Згідно з ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною 5 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У ч. 1 ст. 11 Закону встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.
З викладеного вбачається, що без реєстрації та здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19
Згідно інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 , остання вказала свій контактний телефон, інформацію про місце роботи, фактичну та юридичну адресу місця роботи, контактний телефон організації, персональні дані третьої особи та її контактний телефон, номер банківської картки належної саме їй.
Також, договір містить інформацію, яка ідентифікує відповідачку, зокрема, щодо її особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, адреса місця проживання.
Кредитний договір між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачкою укладено шляхом подання останньою 09.12.2025 заявки кредитного договору №09.12.2025-100001851 (кредитної лінії), після чого їй було надіслано товариством пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) та 09.12.2025 відповідачка надіслала відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії).
Доказів, що указаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не відповідачці, останньою не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 12.08.2022 у справі №234/7297/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19.
Підписуючи оферту відповідачка підтвердила той факт, що розуміє умови на яких укладається договір: "Я розумію, що підписую та укладаю кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення): Для підписання та укладання договору введіть код з смс повідомлення, яке було відправлене на Ваш фінансовий номер".
У відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), відповідачкою було підтверджено розуміння та чіткість умов укладання даного договору: "Я розумію, що підписую та укладаю кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс повідомлення): Для підписання та укладання договору введіть код з смс повідомлення, яке було відправлене на Ваш фінансовий номер"
Тобто, відповідачка підтвердила факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодилася на відповідні умови кредитування.
Також, відповідачкою не було надано відомостей щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку.
Відтак, відповідачкою та позивачем досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідачка не спростувала.
Таким чином встановлено, що договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Е898, який був надісланий у смс повідомленні на фінансовий номер 0987043060.
Будь-яких доказів, які б підтверджували, що даний номер телефону не належить відповідачці, що вона про це повідомляла товариство, звернення до правоохоронних органів про незаконне оформлення на її ім`я кредиту, несанкціонований доступ до її особистих даних, незаконне використання банківської картки на її ім`я по рахунку відкритому в АТ "Державний ощадний банк України", відповідачка до відзиву не надала і не повідомила, що за її зверненнями правоохоронними органами проводиться досудове розслідування за такими фактами, або є рішення суду, що набрало законної сили.
Таким чином, підписання відповідачкою договору шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію".
Також, безпідставними є доводи відповідачки щодо того, що позивач посилається на документи щодо проходження електронної ідентифікації через систему BankID НБУ, однак відповідна інформація датована 23.08.2021, тоді як спірний кредитний договір укладений 09.12.2025.
Відповідно до пунктів 22-25 Положення про Систему BankID Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.03.2020 № 32 (далі - Положення) користувач для отримання послуги на порталі послуг із використанням Системи BankID Національного банку має обрати Систему BankID Національного банку як спосіб електронної дистанційної ідентифікації та/або верифікації.
Система BankID Національного банку після вибору користувачем Системи BankID Національного банку як способу електронної дистанційної ідентифікації та/ або верифікації спрямовує його на центральний вузол Системи BankID Національного банку, на якому користувач має обрати абонента-ідентифікатора.
Система BankID Національного банку після вибору користувачем абонента ідентифікатора перенаправляє його на сторінку сервісу автентифікації обраного абонента-ідентифікатора для проходження користувачем багатофакторної автентифікації.
Абонент-ідентифікатор після успішного проходження користувачем багатофакторної автентифікації формує ЕПІ з даними користувача, запит на які надійшли в ЕЗІ.
Відповідно до п. п. 16 п. 2 Положення терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні: електронне підтвердження електронної дистанційної ідентифікації (далі - ЕПІ) - складова частина електронної дистанційної ідентифікації - інформація у вигляді електронної анкети, яка формується відповідно до вимог специфікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку та містить дані користувача Системи BankID Національного банку.
Відповідно до п. п. 13 п. 2 Положення терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні: дані користувача Системи BankID Національного банку ідентифікаційні дані та інша інформація про користувача Системи BankID Національного банку, перелік якої визначено в електронній анкеті специфікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку.
Відповідно до п.п. 1-2 п. 2 Положення терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні: абонент-ідентифікатор - банк України, який є абонентом BankID Національного банку та безпосередньо виконує функції ідентифікації, автентифікації та верифікації клієнтів (банку), які є користувачами Системи BankID Національного банку; 2) абонент - надавач послуг - абонент Системи BankID Національного банку, який з її використанням отримує від абонента-ідентифікатора дані користувача Системи BankID Національного банку з метою надання йому послуг.
Як вбачається з інформації отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача, особу відповідачки було встановлено шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті специфікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку.
Відповідно до пунктів 60-62 Розділу VIII "Вимоги до автентифікації" Положення, абоненти ідентифікатори зобов`язані забезпечити захист конфіденційності даних користувача, що використовуються для його автентифікації.
Успішне проходження процедури багатофакторної автентифікації користувачем є обов`язковою умовою для передавання його даних абоненту надавачу послуг/абоненту - надавачу послуг зі спеціальним статусом.
Процедура заміни раніше збереженого фінансового номера телефону користувача, який використовується під час багатофакторної автентифікації користувача, має здійснюватися абонентом-ідентифікатором за фізичної присутності користувача або з використанням одного з необмежених лімітами способів верифікації, визначених Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65 (зі змінами).
Відомості щодо ідентифікації відповідача через систему Bank ID були отримані у порядку і у формі, що передбачені Специфікацією взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку України, затвердженою Рішенням Ради Системи BankID Національного банку України (протокол від 20.09.2022 №В/57-0003/75064.
Відповідно до п. 13 Додатку 1 "Належна перевірка клієнтів" до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління національного банку України від 28.07.2020 № 107 установа зобов`язана забезпечувати актуалізацію даних про клієнта (отриманих та існуючих документів, даних та інформації про нього): 1) не рідше одного разу на рік, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є високим; 2) не рідше одного разу на три роки, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є середнім; 3) не рідше одного разу на п`ять років - в інших випадках за умови відсутності підозр.
Відтак, від центрального вузла системи BankID Національного банку України були отримані зокрема дані, які однозначно ідентифікують відповідачку.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачка зазначає, що не визнає належності зазначеного в довідці щодо відкриття банківського рахунку в АТ "ПриватБанк" від 08.08.2020, рахунку та вказує, що користувалася іншим банком.
Дані твердження відповідачки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами - кредитним догвором №09.12.2025-100001851 від 09.12.2025, повідомленням ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-1606 від 16.06.2026, інформацією отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача, відповіддю АТ "Державний ощадний банк України" від 21.09.2026 та випискою по рахункам ОСОБА_1 .
Так, у п. 4.1 кредитного договору зазначено, що спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4483-82ХХ-ХХХХ-5512.
Згідно відповіді АТ "Державний ощадний банк України" від 21.09.2026, на ім"я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_3 , до якого було емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 .
Інформацією отриманою з центрального вузла Системи BankID НБУ підтверджується, що ОСОБА_1 з 23.08.2021 користується карткою АТ "Державний ощадний банк України".
Про те, що дана платіжна картка належить ОСОБА_1 також вбачається з повідомлення ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-1606 від 16.06.2026 та виписки по рахункам ОСОБА_1 , в яких зазначено, що на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 , 09.12.2025 успішно перераховано кошти на суму 27000 грн.
Отже, згідно наданих документів, ОСОБА_1 відкрито рахунок в АТ "Державний ощадний банк України" на який перераховано кошти, а не в АТ КБ "ПриватБанк" від 08.08.2020, як вона зазначає у відзиві.
ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - відповідачці надано кредит в розмірі 27000 грн, шляхом перерахування на її картковий рахунок № НОМЕР_1 .
У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, а саме - не повернула кредит, не сплатила відсотки за його використання та комісію, внаслідок чого згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 81196,45 грн, з яких за тілом кредиту - 27000 грн, за відсотками - 40770 грн, комісії за надання кредиту - 2032,45 грн, відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України - 11394 грн.
Суд не погоджується щодо заявленої до стягнення з відповідачки заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 11394 грн, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та пункт 6 викладено в новій редакції, яким передбачено умови звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, у тому числі від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності даним Законом України, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності.
Указом Президента України №№64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи.
Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Згідно частин 2, 3 ст. 66 Закон України "Про правотворчу діяльність", у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього Кодексу (аналогічного підходу дотримав Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)). Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21(пункт 42), від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 (пункт 75).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Враховуючи викладене та те, що проценти в порядку ст. 625 ЦК України за кредитним договором нараховані з 09.01.2026, тобто під час дії на всій території України воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а не п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", оскільки норми ЦК України є пріоритетними над нормами Закону.
При зазначених обставинах, відповідачка звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання, а тому заявлена вимога про стягнення з відповідачки процентів в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 11394 грн, задоволенню не підлягає.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка сплатила проценти в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 2106 грн, які були нараховані неправомірно, а тому підлягають відрахуванню з заборгованості по відсоткам 40770 грн - 2106 грн = 38664 грн.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору та не сплатила заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з неї на користь позивача заборгованість в розмірі 67696,45 грн, з яких за кредитом - 27000 грн, за процентами - 38664 грн, за комісією за надання кредиту - 2032,45 грн, а у стягненні процентів нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 11394 грн, слід відмовити згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню примусово заборгованість на суму 67696,45 грн, що становить 83,37 % ціни позову
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (67696,45/81196,45)х2662,40 = 2219 грн 74 коп.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження витрат, пов"язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення позивач надав опис вкладення на ім"я ОСОБА_1 та квитанцію № 2123564 від 18.06.2026 на суму 123,78 грн.
При зазначених обставинах з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати, пов"язані з підготовкою та направленням документів боржнику пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 123,78х83,37% = 103 грн 19 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ - 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) заборгованість за кредитним договором № 09.12.2025-100001851 від 09 грудня 2025 року в сумі 67696 (шістдесят сім тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 45 (сорок п"ять) коп., судовий збір в сумі 2219 (дві тисячі двісті дев`ятнадцять) грн 74 (сімдесят чотири) коп. та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі в розмірі 103 (сто три) грн 19 (дев`ятнадцять) коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", знаходиться за адресою: вул. Саксаганського, 133-А, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Суддя В. Ф. Лотуга
Судове рішення № 140811121, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області) було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 292/520/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: