Ухвала суду № 140811026, 20.10.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 285/1806/24

провадження 1-кс/287/286/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді,

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області для розгляду на підставі ухвали Житомирського апеляційного суду від 29.09.2026 надійшли матеріали заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12023060530001154 від 19.10.2023 за 1 ст. 376, ч. 2 ст. 345 КК України відносно ОСОБА_3 (справа № 285/1806/24, провадження 1-кс/277/207/26).

У поданій заяві ОСОБА_3 просить відвести суддю Ємільчинського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 від розгляду кримінальної справи № 285/1806/24 з огляду на обґрунтовані сумніви викладені у заяві.

Заява про відвід судді, зокрема, обґрунтована заявником виявленими, на його думку, відомостями про обставини недоброчесності та неетичної поведінки, порушення процесуального права, незаконної зміни номера справи. Зокрема, зазначає, що згідно відповіді на запит (додаток 1) заявника до Володимирецького районного суду Рівненської області від 08.06.2026 року за вих. № 556/2395/25-2705/2026 (додаток 2) за підписом судді ОСОБА_5 , до судді ОСОБА_4 було застосовано судовий наказ за позовом ПрАТ «Рівнеобленерго» щодо стягнення заборгованості. Вказаний судовий наказ вступив в силу 05.02.2026 та не оспорювався ОСОБА_4 (тобто визнано фактично боржником), але відомості про його виконання у суду відсутні, що дає підстави вважати про ігнорування його виконання боржником, тому невиконання рішення суду власне суддею є вагомою підставою вважати його дії як особи, що використовує своє службове становище. Разом з тим, з огляду на матеріальний стан та розрахунок заробітної плати в межах понад 80000 грн. на місяць (згідно наданих розрахунків ТУ ДСА, що долучено у відводі № 1,2), у заявника не виникає сумнівів у платоспроможності судді , наявні чи зазначені матеріальні цінності в рухомому чи нерухомому майні також підтверджують фінансову спроможність.

Також, зазначає, що згідно відкритої інформації та поданої декларації суддею ОСОБА_4 вказано, що вона орендує тривалий час житло загальною площею 54 м. кв. у ОСОБА_6 в смт. Ємільчине. Перевіряючи у державних реєстрах відомості та право власності вказаної особи, чоловіком якої є ОСОБА_7 , що працює завідувачем Олевської державної нотаріальної контори , заявник встановив, що схоже майно (згідно декларації) чомусь було зареєстровано іншим державним реєстратором в іншому місті, але не містить 54 м. кв. житлової площі, як вказує суддя ОСОБА_4 , що на думку заявника, не може бути звичайною неточністю або помилкою та може носити ознаки внесення недостовірних відомостей до декларації судді.

Ознайомлюючись із судовими справами за участі судді Ємільчинського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 в результату пошуку заявником було виявлено у судовому реєстрі справу № 277/1622/25, відповідачем в якій зазначено ОСОБА_8 . Заявник вказує, на те, що участь у судочинстві родича квартироздавача мала б сприяти рішенню судді ОСОБА_4 для заявлення самовідводу у розгляді даної справи як зацікавленої особи, що передбачено ст. 15 Кодексу суддівської етики.

Також, заявник стверджує, що ним виявлено порушення процесуального права ОСОБА_3 . Так, ним раніше до суду було направлено запит щодо отримання інформації про надсилання повісток у червні місяці, а саме про призначене судове засідання на 18 червня 2006 року, оскільки жодних повісток він не отримував . Отже, умисне не надсилання повістки може свідчити про упередженість та цілеспрямоване перешкоджання у реалізації своїх прав ОСОБА_3 та порушення його права на захист.

Окрім цього, заявник зазначає, що на його думку, наявні порушення зі сторони судді ОСОБА_4 з ознаками зловживання службовим становищем та втручання в автоматизований розподіл справ. У заявленому суддею Ємільчинського районного суду Житомирської області ОСОБА_9 самовідводі в основній справі ЄУН 285/1806/24 було зареєстровано справу № 277/1453/25 від 12 листопада 2025 року та у зв`язку з неможливістю утворення складу суду для розгляду заяви суддею ОСОБА_4 про самовідвід, що зазначено в апеляційній ухвалі від 01.12.2025 року Житомирським апеляційним судом. Заявник вважає, що таким чином суддею ОСОБА_4 порушено рішення Ради суддів України № 39 від 11 листопада 2024 року, зокрема п. 2.2.4 та наказ ДСА України від 20.08.2019 № 814 «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України». Зазначає, що в подальшому суддя ОСОБА_4 знову порушує вищевказану Інструкцію та змінює номер кримінальної справи з ЄУН285/1806/24 на 277/422/26, що говорить про свідоме втручання в АСДС та ЕРС.

Вищезазначене, викликає у заявника обґрунтовані сумніви у безсторонньому, об`єктивному та сумлінному розгляді кримінального провадження ЄУН 285/1806/24 суддею ОСОБА_4 та унеможливлює, на його думку, розгляд зазначеної справи суддею Ємільчинським районним судом Житомирської області ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу заяву ОСОБА_3 про відвід судді передано судді ОСОБА_1

19.10.2026 до Олевського районного суду Житомирської області від заявника ОСОБА_3 надійшло звернення. У поданому зверненні ОСОБА_3 заперечує стосовно розгляду заяви про відвід суддею ОСОБА_1 , вимагає долучити дане заперечення до матеріалів справи ЄУН285/1806/24 при розгляді відводу судді ОСОБА_4 , що не є відводом судді ОСОБА_1 та направити даний відвід до найближчого, утвореного законом, окружного суду.

У обґрунтування зазначає, що до провадження Олевського районного суду Житомирської області направлено згідно ухвали Житомирського апеляційного суду для розгляду відвід судді ОСОБА_4 у кримінальній справі № 285/1806/24 , в якій стороною є ОСОБА_3 . Зазначає, що, дана заява про відвід судді ОСОБА_4 не підлягає розгляду суддею ОСОБА_1 , оскільки згідно витягу з ЕДР даний суд утворено 05.06.1981 року,отже він не відноситься до часів незалежності України та є таким , що не утворено у відповідності до КУ, тобто не існує в природі , що прямо суперечить ч. 2 ст. 125 чинної Конституції України. Також, вказує, що Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 451/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів», який набрав чинності, вже є ліквідованою установою. Натомість новоствореним вважається Олевський окружний суд із місцезнаходженням в м. Олевську, який власне може розглядати справу. На думку заявника, враховуючи, що Олевський районний суд Житомирської області, не утворено законом, знаходиться в стані припинення, не фінансується з державного бюджету України, тому участь в прийнятті ухвал неповажним та незаконним спеціальним судом розцінюється як повалення конституційного ладу України. Водночас отримана судова повістка не містить фактичного підпису судді, що має бути обов`язковим реквізитом цього бланку. Також, зазначає, що за результатами журналістського розслідування суб`єктивно встановлено, що між суддею ОСОБА_1 та ОСОБА_4 існують обставини, що можуть становити докази упередженості. З наведеного вище та відповідних правових позицій та рішень ЄСПЛ, законів, норм Конституції України слід зазначити, що участь суддів вказаного суду у розгляді справи ЄУН 285/1806/24 має ознаки упередженості, необ`єктивності, відсутності законності правосуддя, а майбутнє ухвалення рішення нестиме ознаки «отруйного дерева» та матиме підстави для його скасування , а всі наступні рішенні відповідно незаконними. В судове засідання заявник ОСОБА_3 та суддя ОСОБА_4 до суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви про відвід судді повідомлені належним чином, у встановленому чинним законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Водночас Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачена обов`язкова участь учасників провадження при розгляді заяви про відвід. Тобто, неявка учасників судового провадження, які були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджають вирішенню питання про відвід.

Таким чином суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви ОСОБА_3 про відвід судді за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі частини 4 статті 107 КПК України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Суд дослідив заяву про відвід судді, а також надані матеріали та дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

У поданому зверненні ОСОБА_3 заявлено вимогу про направлення заяви про відвід судду ОСОБА_4 до найближчого, утвореного законом, окружного суду.

Так, 29 грудня 2017 року видано Указ Президента України за № 451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів». При цьому відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію. До зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ у межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Олевський районний суд Житомирської області є юридичною особою, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює діяльність у сфері юстиції та правосуддя, діяльність суду не припинено. При цьому Олевський окружний суд на даний час не утворений та не розпочав свою діяльність.

Також, твердження ОСОБА_3 про те, що між суддею ОСОБА_1 та ОСОБА_4 існують обставини, що можуть становити докази упередженості, участь суддів вказаного суду у розгляді справи ЄУН 285/1806/24 матиме ознаки упередженості, необ`єктивності, відсутності законності правосуддя, є необгрунтованим та не підтверджується відповідними доказами.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи судова повістка про виклик до суду, оформлена належним чином та вручена ОСОБА_3 у встановленому чинним законодавством порядку.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відсутні підстави для направлення заяви про відвід судді ОСОБА_4 до іншого суду.

Слід зазначити, що неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 75 КПК України, визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Також частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Таким чином, положеннями ст.75,76 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.

Окрім цього, слід відмітити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. У ст. 129 Конституції України закріплено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

У даному випадку підставами для відводу судді ОСОБА_4 , на думку заявника, є виявлені, на його думку, відомості про обставини недоброчесності та неетичної поведінки судді, порушення процесуального права, незаконної зміни номера справи.

Слід зазначити, що із заяви про відвід судді та долучених матеріалів вбачається, що наведені у заяві про відвід судді доводи є не обгрунтованими та не підтверджуються відповідними доказами.

Суд звертає увагу, що у заяві ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 не зазначено обставин, які б викликали об`єктивний сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 чи посилання на інші підстави, передбачені ст. 75, 76 КПК України, а також не долучено належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді.

Отже, у даному випадку відсутні підстави для відводу судді ОСОБА_4 , передбачені КПК України, оскільки доводи заявника ОСОБА_3 є надуманими та ґрунтуються на суб`єктивних припущеннях заявника.

Окрім цього, відсутні докази та обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, а також в ході розгляду заяви про відвід, судом не встановлено наявність певної особистої зацікавленості судді, певних його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у зазначеному кримінальному провадженні, а також не встановлено можливого потенційного конфлікту інтересів.

Враховуючи зазначене, заява ОСОБА_3 про відвід судді не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 21, 75, 76, 80, 81, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1