Постанова № 140810870, 20.10.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2786/26

Провадження № 3/935/896/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Рибнікова М. М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , головного лікаря КНП «Коростишівська ЦРЛ ім.. Д. І.Потєхіна, РНОКПП НОМЕР_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.164-14 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення №06/18/2026/пр від 15.09.2026 стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.164-14 КУпАП, відповідно до якого за наслідками проведеного відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 та пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, моніторингу процедури закупівлі, здійсненої КНП «Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І. Потехіна», виявлено порушення законодавства про закупівлі, зокрема, невиконання рішення Антимонопольного комітету України, як органу оскарження за результатами розгляду скарги суб`єктів оскарження, подання яких передбачено законом, а саме за період з 02.06.2026 по 01.07.2026 та станом на момент виявлення порушення (14.08.2026) не було виконано рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства сфері публічних закупівель від 01.06.2026 № 6560-р/пк-пз, зокрема, не внесено передбачені цим рішенням зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі «33190000-8-Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № ID: UA-2026-05-15-000226-a, що є порушенням ч.22 ст.18 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 та пункту 55 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, повідомлена належним чином.

Захисник Міхненко С. С. не заперечив проти проведення судового розгляду без участі ОСОБА_1 , повідомив, що позиція сторони захисту узгоджена.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглядати справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні захисником заявлено клопотання про закриття провадження у справі на підставі ст..22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. Захисник також пояснив, що оскільки діяння містило в собі певні юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 164-14 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, дії керівника КНП "Коростишівська центральна районна лікарня" ОСОБА_1 суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода не була заподіяна, тож, враховуючи, характер вчиненого правопорушення, спосіб вчинення правопорушення, який не призвів і не міг призвести до заподіяння істотної суспільної шкоди, виявлене порушення вимог АМК не спричинило негативних наслідків для будь - кого з учасників закупівель, оскільки згідно протоколу про прийняття рішення уповноваженою особою від 03.08.2026 закупівлю було відмінено фактично до виявлення адміністративного правопорушення. Рішення Антимонопольного комітету не було оскаржено у зв`язку з відсутністю подальшої потреби у закупівлі даного товару у зв`язку з звільненням лікаря , а відкриті торги автоматично відмінені електронною системою 14.08.2026. ОСОБА_1 з 05.06.2026 по 29.06.2026 перебувала у щорічній відпустці. Посадова особа лікарні, яка відповідальна за проведення закупівель - ОСОБА_2 , була притягнута до відповідальності. Окрім того, ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності та виключно позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , 2009 року народження, розмір її посадового окладу за місцем роботи фактично прирівнюється розміру штрафу, що створює для неї значний матеріальний тягар, повністю визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення №06/18/2026/пр. від 15.09.2026;

- висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.08.2026, з якого убачається, що комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за результатами розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийняла рішення від 01.06.2026 №6560-р/пк-пз (далі - рішення АМКУ №6560- р/пк-пз), яким зобов`язала Замовника внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі «33190000-8-Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні», оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2026-05-15-000226-а. За результатами моніторингу встановлено, що в інформаційно телекомунікаційній системі публічних закупівель Prozorro (далі - електронна система) відсутня інформація або документи стосовно виконання Замовником рішення АМКУ №6560-р/пк-пз. На запит посадової особи органу державного фінансового контролю Замовником 14.08.2026 надано пояснення: «... Замовником не проводилось оскарження рішення постійно діючої адміністративної колеги Антимонопольного комітету України від 01.06.2026 №6560-р/к-пз до окружного адміністративного суду. Будь-які судові провадження з цього приводу відсутні. ... Рішення Органу оскарження №6560-р/пк-из не було виконано Замовником у зв`язку з повною відсутністю подальшої потреби в закупівлі даного товару та неможливістю його подальшого використання. » яке підтверджує встановлене порушення. Крім того, Замовником 03.08.2026 року о 15:04 год оприлюднено повідомлення про відміну відкритих торгів в електронній системі закупівель відповідно до частини сімнадцятої статті 14 Закону, а саме: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів (послуг) в зв`язку із звільненням лікаря. Відкриті торги автоматично відмінені електронною системою 14.08.2026;

- рішення Антимонопольного комітету України від 01.06.2026 №6560-р/пк-пз, відповідно до якого Замовником у документації прямо ідентифіковано необхідний товар як полотна (леза) для осциляторної пилки виробництва Ruijin. Пунктом 3 додатка 1 документації Замовник встановив, що учасник у складі Пропозиції зобов`язаний надати одночасно три самостійних документи: сканований оригінал сертифіката відповідності системи управління щодо протидії корупції учасника вимогам національного стандарту України ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, IDT) "Системи управління щодо протидії корупції; скановану копію Атестата про акредитацію (з усіма додатками), виданого Національним агентством з акредитації України (НААУ) органу, що видав сертифікат, який має бути акредитований НААУ на ДСТУ ISO 37001:2018 на момент видачі сертифіката; копію звіту з перевірки системи управління щодо протидії корупції (або звіту про наглядовий аудит/технічний нагляд чи іншого документа, що підтверджує проведення аудиту), складеного акредитованим НААУ органом, з дотриманням визначених Замовником часових рамок реєстрації сертифіката та проведення аудиту. Разом з тим, скаржник ОСОБА_4 , за скаргою якого і було проведено перевірку, зазначив, що що встановлена Замовником вимога безпосередньо суперечить наведеним нормам, оскільки вона не передбачена законодавством для цього предмета закупівлі та не пов`язана з предметом закупівлі (придбання медичного обладнання). Покладення на учасників обов`язку мати непрофільний для предмета закупівлі сертифікат антикорупційного менеджменту обмежує коло потенційних учасників за ознакою, яка не має об`єктивного та обгрунтованого зв`язку ані з предметом закупівлі, ані зі здатністю учасника його поставити, що прямо порушує імперативну заборону, встановлену частиною 4 статті 22 та принципи статті 5 Закону. Жоден нормативно-правовий акт України не зобов`язує суб`єктів господарювання, що здійснюють постачання медичних виробів, мати сертифікат ДСТУ ISO 37001:2018. Зокрема, його не передбачають Технічний регламент щодо медичних виробів (постанова КМУ від 02.10.2013 № 753), законодавство про лікарські засоби, ліцензійні умови провадження господарської діяльності. Обов`язковий мінімум антикорупційних заходів юридичних осіб встановлено статтями 61, 62 Закону України "Про запобігання корупції", і він не передбачає ані обов`язкової сертифікації за ISO 37001, ані обов`язку доводити її наявність контрагентам. Витрати на впровадження системи та сертифікаційний аудит є значними та непропорційними щодо окремої закупівлі, що створює бар`єр насамперед для суб`єктів малого та середнього підприємництва. Замовник вимагає не лише сертифікат, а одночасно Атестат НААУ органу сертифікації та звіт про аудит з дотриманням вузьких часових рамок. Кожна з умов окремо звужує коло учасників, а їх сукупність створює фактичний бар`єр, який можуть подолати лише окремі гравці ринку. Відповідно до додатку 3 Документації Замовник закуповує великі полотна Ruijin для осциляторної пилки 100х22. Відповідно до пункту 4.1. розділу 4 "Інформація про предмет закупівлі" назва предмета закупівлі - ДК 021:2015: 33190000-8 - Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні. Враховуючи наведене, у тому числі, предмет закупівлі Замовник не обгрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції. За таких умов, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати наведені вище документи, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб`єктів господарювання, у тому числі, Скаржника. Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників,

суддя дійшов наступних висновків.

Так, згідно рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №6560-р/пк-пз від 01.06.2026 постановлено: Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І.Потехіна" Коростишівської міської ради (код ЄДРПОУ: 01991731) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "33190000-8 - Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-05-15-000226-а, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Стаття 18 Закону № 922-VIII передбачає, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (ч. 1 ст. 18 Закону України № 922-VIII).

Нормами Закону України № 922-VIII передбачено, що орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються, зокрема, строк оскарження рішення (ч. 19, 20 ст. 18).

Частина 22 ст. 18 Закон України № 922-VIII передбачає, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Як убачається з протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 03.08.2026, підписаного , відповідно, уповноваженою особою ОСОБА_5 відмінено закупівлю згідно з предметом закупівлі, код національного класифікатора України ДК 021:2015: 33190000-8-Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні, UA-2026-05-15-000226-а (ідентифікатор закупівлі) з підстави, що передбачена згідно з ч. 17 ст. 14 Закону, а саме: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів (послуг) в зв`язку із звільненням лікаря; оприлюднено повідомлення про відміну відкритих торгів в електронній системі закупівель.

Згідно висновку провідного державного аудитору відділу контролю у сфері закупівель Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.08.2026, Замовником 03.08.2026 року о 15:04 год оприлюднено повідомлення про відміну відкритих торгів в електронній системі закупівель відповідно до частини сімнадцятої статті 14 Закону, а саме: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів (послуг) в зв`язку із звільненням лікаря. Відкриті торги автоматично відмінені електронною системою 14.08.2026

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП, перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

Відповідно до диспозиції ч. 5 ст.164-14 КУпАП відповідальність настає за - невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб`єктів оскарження, подання яких передбачено законом.

Об`єктом правопорушень, передбачених ст.164-14 КУпАП є суспільні відносини в сфері закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Такі закупівлі здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього в порядку, визначеному законом. Сторонами у цих правовідносинах виступають державний замовник, що діє від імені держави, та суб`єкт господарювання виконавець державного замовлення, який може бути будь-якої форми власності. Між такими учасниками укладаються державні контракти договори, в яких визначаються економічні та правові зобов`язання сторін і регулюються їх господарські відносини. При цьому, порядок формування державного замовлення, безпосереднє здійснення закупівлі та виконання зобов`язань учасниками правовідносин має детальну нормативну регламентацію.

Об`єктивна сторона правопорушень, передбачених ст.164-14 КУпАП полягає у порушенні законодавства про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Суб`єктивну сторону цього правопорушення становить наявність вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктом правопорушення може бути лише посадова особа.

Частиною 22 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду скарги, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Як убачається з матеріалів справи рішення Антимонопольного комітету України оскаржено не було, а рішення не було виконано у зв`язку з відмовою замовника від проведення закупівель у зв`язку з відсутністю потреби у закупівлі відповідного товару у зв`язку із звільненням лікаря.

За змістом ч. 1ст. 44 Закону України «Про публічні закупівлі», за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Суд, дослідивши матеріали справи, кваліфікує дії головного лікаря КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім..Потехіна Д. І.» за ч. 5 ст.164-14 КУпАП, як невиконання рішення Антимонопольного комітету України, як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб`єктів оскарження, подання яких передбачено законом.

Однак, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 хоча і містяться всі елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.164-14 КУпАП, проте зазначене діяння не заподіяло шкоди правовідносинам, пов`язаним із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенням конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганням проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, оскільки закупівля не була проведена, відкриті торги були відмінені в електронній системі закупівель відповідно до ч.17 ст.14 Закону, а саме відсутності подальшої потреби у закупівлі 03.08.2026, тобто до проведення перевірки 14.08.2026.

Разом з тим, суддя вважає, що вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 164-14 КУпАП, слід дотриматись вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При цьому суд, за наявності підстав, повинен розглядати питання про можливість звільнення осіб від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП.

Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність обраного виду адміністративного стягнення меті адміністративної відповідальності. Також даний принцип передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчиненого, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 3 червня 2005 р. № 8 роз`яснив, що вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст.22 КУпАП, суди повинні враховувати як вартість, так і кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.

У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. У кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи, зокрема, з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали, або не здатні завдати значної шкоди суспільним, або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Таким чином, для встановлення ступеня суспільної небезпечності необхідно проаналізувати всі сторони допущеного порушення, оцінити обставини вчинення порушення, мету, мотив і спосіб, а також наявність умов, що дають змогу досягти виховних і превентивних цілей.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, зважаючи на те, що шкоди суспільним, державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, завдано не було, приймаючи також до уваги, що відкриті торги були відмінені, зважаючи на відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , суд вважає можливим застосувати до останньої положення ст. 22 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, якого буде достатньо для запобігання вчинення інших правоворушень.

На переконання суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде справедливим, необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7-9, 22, 23, 33, 164-14, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.164-14 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.164-14 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя М. М. Рибнікова