Рішення № 140810781, 19.10.2026, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/654/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Брусилівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді О. С. Данилюк,

за участю секретаря судового засідання Марієвської Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у с-щі Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 127842 у розмірі 3 398, 34 грн.

Позовні вимоги обґрунтували тим, що 03.01.2025 між ТОВ «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 127842 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, відповідно до умов якого останній надав кредит у розмірі 4000 грн. на 90 днів з відсотковою ставкою 0,72% на добу.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав. Станом на 20.02.2026 загальний розмір його заборгованості за кредитним договором № 127842 від 03.01. 2025 становить 3 398, 34 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 3 047, 30 грн., заборгованість за відсотками 351, 04 грн.

Позивач зазначив, що 19.12.2025 між ТОВ «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» було укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, вказаних в реєстрах боржників, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 127842 у розмірі 3 398, 34 грн.

Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 127842 від 03.01.2025 у розмірі 3 398, 34 грн., сплачений судовий збір у сумі 2 662, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500, 00 грн.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 16 липня 2026 року у вказаній цивільній справі було відкрито спрощене позовне провадження та справу було призначено до розгляду в судовому засіданні.

Також ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 31 липня 2026 року за клопотанням представника позивача було витребувано у АТ «Державний Ощадний Банк України» відомості щодо випуску банківської карти № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а також виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 03.01.2025 року по 13.01.2025 року.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву, якою просив розглянути справу без його участі, вимоги позовної заяви підтримав повністю, просив їх задовольнити, проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, про причини неявки в судове засідання суду не повідомив, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. ст. 509, 1054 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 03 січня 2025 року між ТОВ «Авіра Груп» та ОСОБА_1 було в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 127842 (а.с. 23-27).

Відповідно до умов кредитного договору товариство надає клієнту кредит у розмірі 4 000 грн.(п. 1.1. договору) строком на 90 днів (п. 1.2. договору). За користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8% річних від суми кредиту в розрахунку 0,72% на добу (п.1.3. договору). Денна процентна ставка складає 1%, загальні витрати клієнта за кредитом складають 3 592 грн.(п. 3.4. договору). Строк дії договору до 02.04.2025 (п. 1.5.договору). Номер електронного платіжного засобу клієнта: НОМЕР_1 .

Даний договір був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором KL8914, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор 380682757449 (а.с. 20)

Також відповідач ознайомився та підписав одноразовим ідентифікатором KL8914 Графік розрахунків та відомості про загальну вартість кредиту, який є Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 127842 від 03 січня 2025року. (а.с. 28)

Листом ТОВ «ПрофітГід» підтверджено переказ грошових коштів в сумі 4 000 грн. на рахунок отримувача № НОМЕР_1 , призначення переказу - видача кредиту № 127842. Отримання відповідачем коштів підтверджується також випискою з його банківського рахунку, наданою АТ «Державний ощадний банк України». (а.с. 32, 54-61). Отже, судом встановлено, що ТОВ «Авіра Груп» свої зобов`язання за кредитним договором № 127842 від 03 січня 2025року виконало в повному обсязі.

Також судом встановлено, що 19.12.2025 між ТОВ «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Венера Фінанс» отримало право грошової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 127842 від 03.01.2025 на суму 3 398, 34 грн., з яких : 3 047, 30 грн. - тіло кредиту; 351, 04 грн. - відсотки, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу.(а.с. 29-31)

ТОВ «ФК «Венера Фінанс» 20.03.2026 направило відповідачу ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов`язання за кредитним договором та повідомило його про відступлення прав вимоги. (а.с. 18)

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 127842 від 03.01.2025, наданого позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем станом на 20.02.2026 становить 3 398, 34 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту -3 047, 30 грн., заборгованість за відсотками 351, 04 грн. (а.с. 19)

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно статей 525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання, які взяли сторони на себе при укладенні договору, повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як слідує з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням наведених норм закону та встановлених обставин справи суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, що виникла у зв`язку з порушенням кредитного зобов`язання, в загальній сумі 3 398, 34 грн., яка складається з заборгованості за сумою кредиту 3 047, 30, грн.; заборгованості за сумою відсотків 351, 04 грн.

Щодо вимог про відшкодування понесених позивачем витрат на надання правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09.04.2026; акт отримання правової допомоги від 14.07.2026 із детальним описом наданих послуг на суму 15 500,00 грн.; копію платіжної інструкції № 4700 від 14.07.2026 про сплату 15 500,00 грн., рахунок № 14.07.2026-51 від 14.07.2026, та копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю від 18.07.2019, а тому вважає за необхідне їх стягнути з відповідача в повному обсязі (а.с. 21-22, 33, 41, 42, 44). При цьому суд враховує, що клопотань в порядку ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідач до суду не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662, 40 грн.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» (адреса:03115, вул. Львівська, 23, офіс 703, м. Київ, код ЄДРПОУ 43561872) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 127842 від 03.01.2025 року у розмірі 3 398 гривень 34 копійки, судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 15 500 гривень 00 копійок, а всього 21 560 (двадцять одна тисяча п`ятсот шістдесят) гривень 74 копійки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя О. С. Данилюк