Рішення № 140810764, 30.09.2026, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/799/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

30 вересня 2026 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі - Довгаленко О.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі Брусилівського районного суду Житомирської області цивільну справу №275/799/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія" "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

ТОВ "Фінансова Компанія" "Кредит-Капітал" 18.08.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17982 гривні.

Позовні вимоги обґрунтували тим, що 03.11.2020 між ТОВ "Лінеура" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1211292. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених цим договором.

Через неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору станом на дату подання позову заборгованості відповідача перед позивачем становить 17982 грн., яка складається з: 6000грн- заборгованість за тілом кредиту, 11982 грн.- заборгованість за відсотками.

Між ТОВ "Лінеура" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір фікторингу №ККЛУ-21042021 від 21.04.2021, відповідно до якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1211292 від 03.11.2020 у розмірі 17982 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 17982 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662, 4 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 8000грн.

До суду представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду повторно не з`явився; відзиву, заяв та клопотань від нього не надходило, про причини неявки суд не повідомив.

Суд ухвалює заочне рішення зі згоди позивача, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03.11.2020 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір №1211292 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 6000 грн., терміном на 30 днів, а споживач - одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема, відповідачем договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором " Т931".

У пункті 1.4.2 вказаного договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,90 % від суми кредиту за кожень день користування кредитом (693,50% річних), застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного у п.1.3 цього договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за заниженою ставкою 9420 грн., за стандартною ставкою 9420 грн.(п.1.6.1-1.6.2 цього договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 .

Пунктом 3.1 договору погоджено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Додатком №1 до вказаного договору є Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів в якому зазначені реквізити для оплати.

Кредитні кошти у розмірі 6000грн. були перераховані 03.11.2020 о 15:25:03 на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджено листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 11.05.2026р.

З інформацції АТ "Приват Банк" від 02.09.2026 слідує, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та 03.112020 було здіснено зарахування на картковий рахунок кредитні кошти в розмірі 6000 грн.

21 квітня 2021 року між ТОВ "Лінеура"та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" укладено договір факторингу № ККЛУ-21042021, згідно з умовами якого ТОВ "Лінеура" відступив ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором №1211292 від 03.11.2020, укладеним з ОСОБА_1 .

Згідно витягу з реєстру боржників від 21.04.2021 року ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 17982 грн., з яких: 6000грн.- заборгованість за тілом кредиту, 11982 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1211292 від 03.11.2020 року, наданого позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.04.2021 становить 17982 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 11982 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.ст.3,12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно статтей 525, 526,530, 610 ЦК України, зобов"язання, які взяли сторони на себе при укладенні договору, повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як слідує з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами( ст. 629 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором( стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ "Лінеура" були виконані умови договору №1211292 від 03.11.2020 та перераховано 6000 грн. відповідачу ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов"язання за вказаним договором не виконав та станом на день подання позову ( 18.08.2026 року) має заборгованість перед позивачем, до якого відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України перейшло право вимоги, у розмірі 17982 грн., з яких: 6000грн.- заборгованість за тілом кредиту, 11982 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідач не надав суду доказів на спростування розміру заборгованості перед позивачем та відсутності заборгованості.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1211292 від 03.11.2020 у розмірі 17982 гривень.

Щодо вимог про відшкодування понесених позивачем витрат на надання професійної правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладеного між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та адвокатським об`єднанням "Апологет", акт наданих послуг за договором про надання правничої допомоги відповідно договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року ( вартість виконаних робіт -8000грн.) , детальним описом наданих послуг до акту за договором про надання правової допомоги, копію ордеру та свідоцтва про право на адвокатську діяльність.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, суд враховує характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною, типовою та не потребує особливих затрат часу на її складання. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

На підставі Законів України " Про електронну комерцію","Про електронні документи та електронний документообіг", ст.ст.525,526,530,610,611,629, 1048-1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 288 ЦПК України, суд-

ВИРІШІВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ:35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача АТ "Креді Агріколь Банк") заборгованість за кредитним договором №1211292 від 03 листопада 2020 року у розмірі 17982 (сімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) гривні, сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення, яке складено 07 жовтня 2026 року

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення, яке складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя Л.І. Лівочка