Рішення № 140810480, 15.10.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1776/26

Провадження № 2-а/163/17/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача Кривошей А.М. просить визнати протиправними та скасувати постанови серії ЕНА № 7507812, № 7507833 від 07 липня 2026 року, винесені сержантом відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Ковальчуком А.О., у справах про адміністративні правопорушення, якими на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення за ч.2 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що постановою серії ЕНА № 7507812 від 07.07.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е ПДР, а постановою серії ЕНА № 7507812 від 07.07.2026 притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, чим порушив п.2.1.а ПДР. Вважає зазначені постанови такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки позивачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення було повідомлено співробітнику поліції про обставини непереборної сили, зокрема, що він керував транспортним засобом для уникнення небезпеки здоров`ю дружини та доставлення дітей до безпечного місця перебування, знав про позбавлення права керування транспортними засобами, але вимушений був діяти всупереч забороні в стані крайньої необхідності. Крім цього, вважає, що у зв`язку з відсутністю умислу на порушення правил користування сигналами світлофора через фізичну неможливість бачити їх через закриття оглядовості рослинністю дерев, в діях позивача відсутній склад правопорушення, встановлений ч.2 ст.122 КУпАП. Також відбулося суттєве порушення порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, оскільки при їх винесенні працівник поліції не застосував положень ст.36 КУпАП, яка визначає порядок накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох правопорушень.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву, у якому вказала на без-підставність заявлених вимог, оскільки факт вчинення позивачем правопорушень підтверджується відеозаписом, на якому зафіксовано рух автомобіля під керуванням позивача по вулиці Соборності в місті Любомль, який здійснив проїзд регульованого пішохідного переходу на заборонений червоний сигнал світлофора. Вважає. що оскаржувані постанови є законними, а доводи ОСОБА_1 суб`єктивні, спрямовані на уникнення відповідальності. Тому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явились, про причини неявки не сповістили, заяв чи клопотань стосовно процедури розгляду справи не подали.

З огляду на викладене суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

07 липня 2026 року поліцейський відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області сержант поліції Ковальчук Анатолій Олексійович виніс постанови про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7507812, № 7507833, якими позивача ОСОБА_1 визнав винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 та ч.4 ст. 126 КУпАП, і наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень та 20400,00 гривень відповідно.

Відповідно до змісту зазначених постанов ОСОБА_1 07 липня 2026 року о 14:49:59 годині по вулиці Соборності,13 в місті Любомль, керуючи автомобілем «Chevrolet Volt», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд регульованого пішохідного переходу на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е ПДР України. Того ж дня о 14:49:54 встановлено, що водій ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом будучи позбавлений права керування строком на 1 рік на підставі постанови Любомльського районного суду Волинської області від 14.08.2025, яка набрала законної сили 26.08.2025, чим порушив п.2.1.а ПДР України.

Згідно із пунктом 8.7.3 е) Правил дорожнього руху червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Частина 2 статті 122 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або ...

У відповідності до п.2.4. ПДР України, на вимогу працівника поліції, водій повинен пред`явити для перевірки документи, зазначення у п.2.1 вказаних правил.

Згідно п. 2.1а Правил дорожнього руху України, водій повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Положеннями ч. 4 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

На підставі постанови Любомльського районного суду Волинської області від 14.08.2025, яка набрала законної сили 26.08.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

ОСОБА_1 достовірно знав про наявність у нього зазначеного адміністративного стягнення, що ним і не оспорюється.

Позивач заперечує вчинення ним правопорушення, посилаючись на те, що він діяв в стані крайньої необхідності, а працівник поліції не оцінив належним чином його доказів.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

До відзиву на позовну заяву представник відповідача додала компакт-диск із відеозаписами із боді-камери поліцейського та автомобільного реєстратора службового транспортного засобу.

Із перегляду відеозапису встановлено, що на ньому 07 липня 2026 року о 14:49 годині зафіксований рух автомобіля «Chevrolet Volt», номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Соборності в місті Любомль на червоний сигнал світлофора . На вимогу працівника поліції водій зменшив швидкість руху, звернув на праву сторону і зупинився. При цьому, на відео видно, як водій виходив із водійського сидіння автомобіля.

Отже, факт порушення позивачем вимог пункту 8.7.3.е Правил дорожнього руху України мав місце і належним чином підтверджений.

Під час зупинки транспортного засобу поліцейський представився, пояснив причину зупинки, роз`яснив позивачу його права, здійснив перевірку документів та розгляд справи.

Істотних порушень зі сторони поліцейського, які б порушували чи обмежували права позивача, не встановлено.

Частиною 2 статті 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, в силу цієї норми, враховуючи накладення оскаржуваними постановами стягнень за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, посилання позивача на неврахування поліцейським при накладенні стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, є безпідставними.

Крім цього, твердження позивача про керування транспортним засобом в стані крайньої необхідності є суперечливими та необгрунтованими, оскільки на пропозицію поліцейського викликати бригаду медичних працівників для його дружини, ОСОБА_1 відмовився та самостійно ні позивач, ні його дружина не звернулися за медичною допомогою протягом розгляду справи, що тривав з моменту вчинення правопорушення о 14:49 годині та до моменту винесення оскаржуваних постанов о 15:46 та о 15:49 годині. Згідно медичної довідки №76 про звернення на приймальне відділення дружина позивача ОСОБА_2 звернулася на приймальне відділення 07 липня 2026 року о 16:15 годині, тобто вже після розгляду справи та оформлення поліцейським вищезазначених постанов.

Частиною 2 статті 36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Щодо застосування ч.2 ст.36 КУпАП в цій справі суд вважає, що розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху безпосередньо на місці їх вчинення є спрощеним провадженням. Технічні можливості системи патрульної поліції (інформаційні планшети) передбачають генерацію окремої постанови на кожне окреме правопорушення. Відтак, накладення стягнення шляхом поглинання менш суворого більш суворим відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП є прерогативою органу (посадової особи), яка здійснює повний, а не спрощений розгляд справ, об`єднаних в одному провадженні.

Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на підставі досліджених у справі доказів суд дійшов висновку, що факти вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП, знайшли своє належне та обґрунтоване підтвердження, а отже постанови серії ЕНА № 7507812, № 7507833 прийняті поліцейським правомірно, відповідно до закону, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.

Згідно п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищенаведені висновки стосовно суті спору та заявлених вимог, судом встановлено підстави для відмови у задоволенні позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України,

у х в а л и в :

Постанови поліцейського відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області сержанта поліції Ковальчука Анатолія Олексійовича про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7507812, № 7507833 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП, і накладення стягнень у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень та 20400,00 гривень залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування зазначених постанов без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту рішення.

Інформація про сторін:

позивач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач Головне управління Національної поліції у Волинській області; місце знаходження - вулиця Винниченка 11, місто Луцьк; код ЄДРПОУ 40108604.

Головуючий: суддя О.С.Павлусь