Ухвала суду № 140808082, 12.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 Справа №607/21324/24 Провадження №1-кп/607/937/2026Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 дистанційно в режимі відеоконференції, обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , перекладача ОСОБА_17 дистанційно в режимі відеоконференції, у м.Тернополі в залі суду під час відкритого судового засідання у кримінальному провадженні №12023210000000443, стосовно:

1. ОСОБА_10 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 - ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України;

2. ОСОБА_8 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28 - ч.4 ст.189 КК України;

3. ОСОБА_9 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.27 - ч.4 ст.189 КК України;

4. ОСОБА_7 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189 КК України;

5. Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-1 КК України, -

встановив:

Прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, зокрема у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189 КК України. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_7 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків/потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони відомі ОСОБА_7 . Просить врахувати, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків/потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_7 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків/потерпілих та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь. ОСОБА_7 не працює, не має постійного законного заробітку, осіб на його утриманні немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місцях його проживання. Вказані обставини характеризують ОСОБА_7 як особу, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень, і дає підставу вважати, що останній перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_6 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків/потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони відомі Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI Просить врахувати, що Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків/потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків/потерпілих та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь. Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI не працює, не має постійного законного заробітку, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місцях його проживання. Вказані обставини характеризують Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI як особу, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень, і дає підставу вважати, що останній перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявлені ним клопотання підтримав, посилаючись на зазначені у них мотиви.

Захисник ОСОБА_12 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, як безпідставне. Крім того, адвокат ОСОБА_12 подав клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави до 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 399 360 грн., з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КК України, оскільки саме такий розмір застави відповідатиме документально підтвердженій спроможності заставодавців. Просить врахувати документи, які свідчать про реальний майновий стан обвинуваченого, у тому числі щодо країни Грузія. Зазначає, що тривалість невнесення застави протягом 145 днів є самостійною обставиною, яка об`єктивно підтверджує, що визначений судом розмір застави перевищує можливості обвинуваченого та його родини. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 9-р(ІІ)/2026 від 30 червня 2026 року просить врахувати, що застава має залишатися реальною альтернативою триманню під вартою, а не прихованою формою тримання під вартою. Розмір застави має бути відчутним для особи, але не таким, що фактично позбавляє її цієї альтернативи. Тяжкість обвинувачення, хоч і є релевантним чинником, не може сама по собі виправдовувати тривале тримання під вартою. Перекладення на обвинуваченого тягаря доведення відсутності ризиків суперечить ст. 5 Конвенції (Ilijkov v. Bulgaria, № 33977/96, 26.07.2001, §§ 81, 84-85). Підстави тримання під вартою мають бути «відповідними і достатніми» від першого рішення, а з плином часу потребують дедалі переконливішого обґрунтування.

Обвинувачений Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, клопотання захисника ОСОБА_12 підтримав в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_13 щодо задоволення клопотання прокурора не заперечили.

Прокурор ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави заперечив, як безпідставне.

Інші учасники клопотань та заперечень не заявили.

В порядку ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189 КК України; Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-1 КК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI, колегія суддів враховує ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Це може бути мотивом і підставою для обвинувачених переховуватися від суду, що узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

Також суд враховує, що ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обвинувачуються у вчиненні злочину поєднаного з насильством за попередньою змовою групою осіб, а відтак, вони особисто або через третіх осіб можуть незаконно впливати на свідків/потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показань, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення від явки до суду для надання показань, що негативно вплине на розгляд кримінального провадження. Обвинувачені володіють інформацією про свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, тому реальним є ризик того, що обвинувачені ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI можуть незаконно впливати на свідків та потерпілих.

Ризик вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI інших кримінальних правопорушень є реальним, оскільки наявні в матеріалах справи відомості про особу обвинувачених, свідчать про стійкість їх протиправної поведінки.

Стороною захисту не надано суду доказів про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків і запобігти ризикам передбаченим п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення , передбачене ч.4 ст.189 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна).

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наявність кількох ризиків у сукупності унеможливлює застосування до обвинувачених ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI менш суворих запобіжних заходів, оскільки жоден з них не зможе запобігти існуючим ризикам і забезпечити виконання ними своїх обов`язків.

Будь-яких обставин, що виникли після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу та його продовження, які б спростовували наявність чи свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також спростовують суспільну небезпеку осіб обвинувачених, стороною захисту суду не надано.

Суд вважає, що продовження дії строку запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI кореспондується з характером суспільного інтересу. Зокрема, відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення у справі Летельє проти Франції особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи наведене, для забезпечення належної поведінки обвинувачених та виконання ними процесуальних обов`язків, запобігання можливому переховуванню від суду і вчиненню інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків, потерпілих, створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, з врахуванням осіб обвинувачених, їх стану здоров`я, майнового стану, тяжкості інкримінованих їм кримінальних правопорушень, рівня міцності соціальних зв`язків, суд приходить до переконання про необхідність продовження кожному з них дії строку виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці.

При вирішенні клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави колегія суддів враховує наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У даній справі Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України), за що передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2026 року судом здійснено повторну оцінку доказів обґрунтованості визначеного запобіжного заходу та врахувавши майновий стан обвинуваченого, відсутність постійного доходу і перебування на його утриманні двох малолітніх дітей, суд зменшив розмір застави обвинуваченому Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI з 500 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (що є гранично допустимою межею за загальним правилом, визначеним ч. 5 ст. 182 КПК України для особливо тяжких злочинів).

Оцінюючи доводи захисника ОСОБА_12 про непомірність визначеного судом розміру застави та клопотання про його зменшення до 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, колегія суддів зазначає, що сторона захисту, в порушення вимог ст. 201 КПК України, не надала суду доказів, які б відображали дійсний майновий стан обвинуваченого Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI (зокрема, відомостей про наявність чи відсутність у нього рухомого/нерухомого майна, корпоративних прав, грошових активів, рахунків у банківських та інших фінансових установах як на території України, так і за її межами, зокрема у Грузії).

Посилання на майновий стан потенційних заставодавців оцінюються судом критично, оскільки законодавець у ст. 182 КПК України пов`язує помірність чи непомірність застави першочергово з майновим станом самого обвинуваченого, а не лише третіх осіб, які виявляють бажання виступати заставодавцями.

Обґрунтовуючи клопотання фінансовою спроможністю потенційних заставодавців, сторона захисту не надала суду жодних належних, допустимих та документально підтверджених доказів щодо осіб, які висловили готовність виступити заставодавцями. У матеріалах справи відсутні будь-які письмові заяви останніх про згоду на внесення застави, а також документи, що підтверджують їхні особи, рівень доходів, майновий стан тощо. За таких обставин, абстрактні доводи захисника про спроможність потенційних заставодавців внести заставу у визначеному ним розмірі є повністю безпідставними, не підтвердженими жодними доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях.

Крім того, сам по собі факт невнесення застави протягом 145 днів не є безумовною та автоматичною підставою для зменшення її розміру, оскільки тривалість перебування під вартою за наявності альтернативи застави може свідчити не про відсутність у особи фінансової спроможності, а про свідоме небажання обвинуваченого використати даний правовий інститут або про намір створити штучні підстави для пом`якшення запобіжного заходу.

Правова позиція Конституційного Суду України, викладена у рішенні № 9-р(ІІ)/2026 від 30 червня 2026 року, та практика ЄСПЛ передбачають, що застава має бути реальною альтернативою триманню під вартою. Разом із тим, визначений розмір застави повинен гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та стримувати його від реалізації наявних ризиків. З огляду на те, що Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, є громадянином іншої держави, не має постійного офіційного джерела доходу в Україні та міцних соціальних зв`язків, колегія суддів вважає, що раніше визначений розмір застави є співмірним із ступенем тяжкості інкримінованих злочинів, характеру суспільного інтересу та існуючим ризикам переховування від суду, незаконного впливу на свідків і потерпілих та вчинення інших правопорушень.

Зменшення розміру застави до 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за наявності встановлених та підтверджених ризиків переховування, здійснення незаконного впливу на свідків/потерпілих та вчинення інших правопорушень, не забезпечить належного виконання обвинуваченим Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI його процесуальних обов`язків. Така сума застави не матиме достатнього стримуючого характеру та знівелює мету застосування запобіжного заходу.

Визначений ухвалою суду від 30 червня 2026 року розмір застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб достатньою мірою враховує майновий стан та особу обвинуваченого, є співмірним із тяжкістю інкримінованих йому злочинів і встановленими ризиками, при цьому доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні суду не надано, тому клопотання захисника ОСОБА_12 про зменшення розміру застави до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, Главою 18, ст.ст.182, 183, 331, 336, КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 задовільнити.

ОСОБА_7 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці до 11 грудня 2026 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI задовільнити.

Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці до 11 грудня 2026 року.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI шляхом зменшення розміру застави, визначеної ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2026 року з 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 120 (ста двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень, відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали закінчується 11 грудня 2026 року в 23 год. 59 хв.

Копію ухвали вручити сторонам та надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» Міністерства юстиції України для виконання та вручення обвинуваченим.

Копію ухвали в перекладі грузинською мовою, засвідчену перекладачем ОСОБА_17 , надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» Міністерства юстиції України для вручення Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI.

Апеляційна скарга на ухвалу в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3