Рішення № 140807419, 21.10.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1720/26

Провадження № 2/455/1069/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Івасенко С.М.,

секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,

учасники справи - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ КОМПАНІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ КОМПАНІЇ» (далі позивач, новий кредитор) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за договором № 3794000 про надання споживчого кредиту від 09.03.2021 року (далі кредитний договір ) та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 09.03.2021 року уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі кредитор) кредитний договір. Кредитор свої обов`язки виконав надав кредит. Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання, визначені кредитним договором, не виконував, що стало підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості в судовому порядку. При цьому, кредитор відступив право вимоги за кредитним договором позивачу.

15.09.2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Суд не визнавав явка сторін обов`язковою. За клопотанням позивача витребував від АТ «А-Банк» фінансові та інші документи, які мають значення для правильного вирішення справи. 21.09.2026 року АТ «А-Банк» виконало вимогу суду та надало витребувану інформацію та документи.

Судове засідання, призначене на 07.10.2026 року, суд відклав на 21.10.2026 рік, оскільки це була перша неявка відповідача, повідомленого належним чином, і який не проінформував суд про причини неявки. Відзиву не подав.

В судове засідання, призначене на 21.10.2026 рік , сторони не з`явилися.

Позивач повідомлений про дату час та місце судового засідання через електронний суд. В прохальній частині позовної заяви міститься заява про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача та погодження на ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач викликався до суду шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті суду 07.10.2026 року, оскільки попередня судова повістка повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» ( трекінг 067282007158). Суд також повідомляв відповідача про судове засідання через СМС повідомлення на номер телефону та на електронну адресу, зазначені в позовній заяві. Електронні сповіщення на електронну пошту відповідач отримав 08.10.2026 року.

Суд вжив всі передбачені процесуальним законом заходи, однак в судове засідання, сторони не з`явилися

Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, тому у відповідності до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази та здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

09.03.2021 року кредитор та відповідач уклали кредитний договір, що підтверджується паперовою копією цього договору.

Кредитний договір сторони уклали за допомогою ІТС кредитора 1, доступ до якої забезпечувався відповідачу через Вебсайт або Мобільний додаток відповідно до п. 1.1.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 8000 гривень (п. 1.3.).

Строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в графіку платежів, що є додатком №1 до кредитного договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. ( п.1.4.).

Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується (п.1.5.):

- у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою позичальника відповідно до п.4.2 Договору;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6.).

Кредитор надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок відповідача за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 . (п. 2.1.).

Строк кредиту може бути продовжено (п.4.1.):

- за ініціативою позичальника на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2. (пп. 4.2.1.-4.2.4.) кредитного договору;

- в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору.

Сторони домовились, якщо у позичальника на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою позичальника відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4 кредитного договору, кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту ( п. 4.3.1.).

Кредитор має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди позичальника ( пп. 3 п.5.1.).

В додатку №1 до кредитного договору сторони узгодили графік платежів.

Кредитний договір містить і інші умови, які є обов`язковими для такого типу договорів.

Директор кредитора підписав кредитний договір та додаток №1 до нього аналогом власноручного підпису з відтиском печатки, що відтворені засобами електронного копіювання відповідно до п. 9.6. Відповідач підписав кредитний договір та додаток №1 до нього електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором А994308) 09.03.2021 року відповідно до п. 9.6.

09.03.2021 року відповідач електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором A994308 ) підтвердив ознайомлення з Паспортом споживчого кредитування.

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, 09.03.2021 об 13:25 перерахував на картковий рахунок відповідача НОМЕР_2 кошти в сумі 8000 грн, що підтверджується копією листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (easypay|) №2345 від 18.01.2023 року, номери транзакції № 920529142. AT "А-БАНК" підтвердило, що на ім`я відповідачки емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 09.03.2026 року зараховано кошти в сумі 8000,00 грн, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку за 09.03.2021 -14.03.2021 рік та листом АТ "А-БАНК" від 17.09.2026 року №63721/47-260917/580-БТ.

Заборгованість за кредитним договором, яка розрахована кредитором станом на 17.10.2021 рік становила 25985,00 грн, з яких: за основним боргом (тілом кредиту) 8000,00 грн; за процентами 17985,00 грн та поденно відображена в картці обліку Договору (розрахунок заборгованості). Кредитор зазначив, що відповідач погасив 255,00 грн, які ним були скеровані на погашення процентів. Проценти нараховані з 09.03.2021 року до 07.07.2021 року включно за процентною ставкою 1,9% в день ( 152,00 грн х100%/8000,00 грн).

08.04.2021 року строк кредитування був продовжений відповідно до п. п. 4.3.1 кредитного договору, що підтверджується листом кредитора від 08.04.2021 року, адресованого відповідачу.

18.10.2021 року кредитор та позивач уклали договір № 18/10/2021/2022 відповідно до якого кредитор відступив на користь позивача право вимоги за кредитним договором , що підтверджується копіями договору факторингу № 18.10.2021 від 18.10.2021 року, платіжних доручень №№ 6020,6019 від 18.10.2021 року, акта прийому передачі реєстру боржників від 18.10.2021 року, витягу з реєстру боржників від 18.10.2021 року.

Копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витягу із державного реєстру фінансових установ, свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК В0000362 від 15.09.2021 року та статута підтверджується, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та має право на надання фінансових послуг.

Кредитор має право на надання фінансових послуг, що підтверджується копіями розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 756 від 28.03.2017 року, свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 28.02.2017 року ФК№870.

Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами . Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі споживчого кредиту, що врегульовано статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) із врахуванням Закону України »Про споживче кредитування» та Закону України »Про електронну комерцію».

Сторони підписали кредитний договір за допомогою електронних підписів, що відповідає положенням та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК. Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

Відповідач отримав кредитні кошти за кредитним договором в строки та в розмірах, обумовленими в цих договорах.

Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов`язань, обов`язковість договору і наслідки не виконання зобов`язання передбачені статтями 525, 526, 530 , 610, 611 ЦК.

У порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.

В силу статей 512, 1077, 1078 ЦК позивач в законному порядку набув права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу, відповідач не надав доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань або/чи які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № № 61-11608св22), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК.

Суд погоджується із розрахованою сумую заборгованості по основному боргу та процентами, оскільки відповідач не надав доказів щодо їх частково чи повного погашення, а здійснений розрахунок відповідає умовам кредитного договору. Проценти нараховані відповідно до обумовленої відсоткової ставки 1,9 % в день та в межах строку кредитування з 09.03.2021 року до 07.07.2021 року включно ( з врахуванням пролонгації строку кредитування відповідно до п. 4.3.1.).

При перевірці правильності визначення строку кредитування за кредитним договором суд врахував положення п.4.3. ( пп. 4.3.1-4.3.2., п.4.4.) та те, що строк кредитування був автопролонгований на 90 календарних днів. Тобто, загальний строк кредитування становив 120 календарних днів ( 30 днів+90 днів). За цей строк нараховані відсотки становлять (8000 грн х1,9%/100%) х 120 днів = 18240 грн, що підтверджує правильність розрахунку заборгованості за процентами. Кредитор врахував здійснені відповідачем погашення 255,00 грн, які він зарахував на погашення процентів, а тому сума заборгованості вірно розрахована кредитором та становить 17985,00 грн ( 18240,00-255,00=17985,00 грн).

Отже, підтверджена заборгованість за кредитним договором становить 25985,00 грн, з яких за основним боргом (тілом кредиту) 8000грн; за процентами 18240,00 грн, а тому, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачено 2662,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.08.2026 року.

Крім цього, позивач просив суд стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. Відповідач не подавав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, визначені статтею 141 ЦПК України ( див постанову Верховного Суду по справі № 369/576/22 від 28 червня 2023).

Суд враховує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), принципу «pacta sunt servanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому уст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі № 910/15191/19).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, основні засади (принципи) цивільного судочинства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023 року № 910/7032/17).

На підтвердження витрат на правову допомогу представник позивача подав копії таких документів:

- договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/08/2024 від 01.08.2024 року, укладеного між адвокатом Дідух Є.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ КОМПАНІЇ» ;

- додаткової угоди №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/08/2024 від 01.08.2024 року від 09.12.2025 року;

- заявки № 3794000 від 01.07.2025 року на виконання доручення до договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року;

- рахунку на оплату №3794000 від 27.05 2026 року ;

- акта № 3794000 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року.

- детального опису робіт ( надання послуг) № 3794000 від 27.05.2026 року.

Згідно із заявкою № 3794000 сторони погодили надання переліку правових послуг з визначенням часу та вартості.

Суд зазначає, що складові надання професійної правової допомоги, визначені адвокатом в п. 1-7,8-9 охоплюються послугою з підготовки та подання позовної заяви і не підлягають виокремленню ( подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

Суд констатує, що спір, який є предметом розгляду у цій справі, для професійного правника є незначної складності, відноситься до категорії малозначних та типових справ. Адвокат Дідух Є.О. надає позивачу послуги правового характеру в таких категоріях спорів на постійній основі ( про що свідчить договір про правову допомогу), позовна заява є типовою, не містить складних юридичних конструкцій, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень є явно завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги необхідних та достатніх для підготовки та складання позовної заяви в таких категоріях справ. Представник позивача не мотивував необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених ним.

Керуючись принципом справедливості, виходячи з критерію реальності витрат та розумності їх розміру, тобто відповідності понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої представником допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною позову, конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, є явно завищеним і непропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, обсяг наданих представником послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити заявлений загальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 4000, 00 гривень, оскільки саме такий розмір витрат вважає необхідним і неминучим для позивача, який залучив Адвоката Дідух Є.О. для надання професійної правничої допомоги у цій справі.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ КОМПАНІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ КОМПАНІЇ» заборгованість за договором № 3794000 про надання споживчого кредиту від 09.03.2021 року у розмірі 25985 грн 00 коп.( двадцять п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 00 копійок) з яких:

-заборгованість за основним боргом (кредиту) 8000,00 гривень;

-заборгованість за процентами за користування кредитом 17985,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ КОМПАНІЇ» судові витрати, що становлять 2662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ КОМПАНІЇ» судові витрати, що становлять 4000 грн. 00 коп. (чотири тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 21 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ КОМПАНІЇ», місцезнаходження: м. Київ, вул.. Глибочицька, буд. 32В, приміщення 154, код юридичної особи в ЄДР 40966896, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_4 (UAH).

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя С.М. Івасенко