Рішення № 140806697, 20.10.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6626/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту,

встановив:

Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16980,00 грн, що складається зі суми прострочених платежів по тілу кредиту - 6000,00 грн, суми прострочених платежів по відсотках - 6780,00 грн, суми по комісії - 1200,00 грн, сум по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України - 3000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 12 лютого 2026 року між сторонами укладено Договір № 493856-КС-007 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця. Пунктом 2 Договору кредиту № 493856-КС-007 від 12 лютого 2026 року передбачено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 6000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Строк кредиту: 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1% фіксована. Комісія за надання кредиту: 1200,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 6000,00 грн. Строк дії Договору: до 04 червня 2026 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 12215,37 грн. загальні витрати за кредитом: 6215,37 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 90727,96 процентів. Однак, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у боржника станом на 10 серпня 2026 року утворилась вищевказана заборгованість. У зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

28 вересня 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначивши, що відсутні докази укладання між сторонами вказаного кредитного договору, а також, зазначає, що відсутні підстави для стягнення комісії в розмірі 1200,00 грн та відсотків відповідно до статті 625 ЦК України. В зв`язку з наведеним, просить у задоволені позову відмовити /а.с.95-98/.

Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» подав до суду відповідь на відзив, у якому позов підтримав, зазначивши, що стягнення відсотків за користування кредитними коштами, комісії передбачено умовами кредитного договору, який відповідач підписав добровільно шляхом заповнення анкети-заяви на кредит, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефона та електронної адреси, паспортні дані, домашню адресу /а.с.99-118/.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін не надходило, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 12 лютого 2026 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 493856-КС-007 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця /а.с.24/.

Пунктом 2 Договору кредиту № 493856-КС-007 від 12 лютого 2026 року передбачено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 6000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Строк кредиту: 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1% фіксована. Комісія за надання кредиту: 1200,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 6000,00 грн. Строк дії Договору: до 04 червня 2026 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 12215,37 грн. загальні витрати за кредитом: 6215,37 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 90727,96 процентів.

У підпункті 1.2 Договору кредиту № 493856-КС-007 від 12 лютого 2026 року зазначено, що сайт (вебсайти кредитодавця) - htts://bizpozyka.com або htts://my.trozyka.com, його url (уніфікований показник регресу), через який позичальник має можливість отримувати доступ до ІКС кредитодавця, інформації про кредитодавця і умов кредитування.

Відповідно до підпункту 11.3.2 Договору кредиту № 493856-КС-007 від 12 лютого 2026 року, позичальник підтверджує, що він до укладання договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством, зокрема, частиною 2 та 5 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

На виконання зазначених вимог позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначено позичальником у його анкеті в особистому кабінеті, для підписання Договору кредиту № 493856-КС-007 від 12 лютого 2026 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів /а.с.40/.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

ТзОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6000,00 грн шляхом перерахування 12 лютого 2026 року на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» /а.с.41/.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором кредиту 493856-КС-007 від 12 лютого 2026 року станом на 10 серпня 2026 року у нього існує заборгованість перед позивачем у розмірі 16980,00 грн, що складається зі суми прострочених платежів по тілу кредиту - 6000,00 грн, суми прострочених платежів по відсотках - 6780,00 грн, суми по комісії - 1200,00 грн, сум по відсотках відповідно до статті 625 - 3000,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.12-14/.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статі 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

12 лютого 2026 року ОСОБА_1 на сайті htts://my.trozyka.com створив та заповнив анкету-заяву на кредит, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефона та електронної адреси, паспортні дані, домашню адресу.

Суд вважає, що зазначені дані могли бути повідомлені лише особисто позичальником при укладенні кредитного договору. При цьому, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що його анкетні дані в незаконний спосіб могли бути використані іншою особою.

Анкета-заява на кредит також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви, зокрема про такі дії: заповнення заяви, автоматичну перевірку, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, перевірку у базі кредитних історій, обробку, підписання договору.

Отже, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «Бізнес Позика» подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним у заяві номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використав для підтвердження підписання договору.

Тобто, відповідач, як позичальник шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір (здійснив акцепт пропозиції товариства), тобто відповідний договір вважається укладеним у відповідності до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б спростували створення відповідачем особистого кабінету на сайті ТОВ «Бізнес Позика», приналежність засобів зв`язку, які використовувались як ТОВ «Бізнес Позика», так і відповідачем при укладенні договору, іншій особі ніж відповідач, а також як укладення самого договору, так і отримання ним коштів за таким на вказаний картковий рахунок (приналежність такого не відповідачу, а іншій особі, відповідачем не доведено).

За наведеного, суд приходить до висновку, що, як факт підписання Договору кредиту № 493856-КС-007 від 12 лютого 2026 року в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора ОСОБА_1 , так і факт отримання останнім кредитних коштів від позивача в розмірі 6000,00 грн є доведеним.

З аналізу змісту Договору кредиту № 493856-КС-007 від 12 лютого 2026 року вбачається, що позичальника повідомлено, що у разі надання позичальнику кредиту, останній за договором споживчого кредитування зобов`язаний буде сплачувати відсотки, розмір та порядок нарахування яких було визначено в договорі та паспорті споживчого кредиту, з яким він ознайомився та без будь яких заперечень підписав. Крім того, відповідача повідомлено, що орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складатиме 12215,37 грн та включає в себе суму кредиту (6000,00 грн) та проценти за користування кредитом в розмірі 6215,37 грн за весь строк кредитування.

Таким чином, позичальника повідомлено про загальні витрати, які будуть понесені ним у разі отримання кредиту у відповідній фінансовій установі, зокрема, повідомлено про реальну переплату за кредитом, тобто розмір відсотків, які зобов`язані будуть повернуті позичальником разом із грошовими коштами, наданими фінансовою установою позичальнику у кредит.

На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не звертався до позикодавця ТОВ «Бізнес Позика» зі заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився зі всіма умовами такого договору.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними грошима відповідачем матеріали справи не містять.

Таким чином, позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання за договору кредиту № 493856-КС-007 від 12 лютого 2026 року не виконав, у передбачений в договорах строк обумовлені умовами кредитного договору грошові кошти, а саме: суму кредиту в розмірі 6000,00 грн та нараховані проценти за користування позикою в розмірі 6780,00 грн не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.

Суд не бере до уваги твердження відповідача щодо неправомірності стягнення з нього заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1200,00 грн, з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) вказано, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження N 61-7620св24).

Отже, позикодавець у кредитному договорі мав право встановити комісію за надання кредиту в розмірі 1200,00 грн, оскільки Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право позикодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту. Тому доводи відповідача, що позивач безпідставно нараховував комісію за видачу кредиту є неспроможними та не беруться судом до уваги.

З огляду на встановлені у цій справі обставини, суд приходить до висновку, що неналежне виконання грошових зобов`язань зі сторони відповідача призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором, тому є обґрунтованими вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000,00 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 6780,00 грн, заборгованості за комісією в розмірі 1200,00 грн, а відтак, у позикодавця виникло право на стягнення суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 13980,00 грн.

Щодо вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України в розмірі 3000,00 грн.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Отже, з урахуванням введення в Україні воєнного стану, та враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України, позовна вимога про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Висновки суду.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, і тому вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000,00 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 6780,00 грн, заборгованості за комісією в розмірі 1200,00 грн підлягають задоволенню, а у задоволені вимоги про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України в розмірі 3000,00 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Судові витрати у справі складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн /а.с.11/. У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо інших судових витрат .

Беручи до уваги, що позовні вимоги в розмірі 16980,00 грн були задоволені частково на суму 13980,00 грн, що становить 82 % від ціни позову, суд вважає, що відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді в сумі 2183,20 грн, тобто, пропорційно до задоволених позовних вимог (2662,40 грн. : 100% х 82% = 2183,20 грн).

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість в розмірі 13980 гривень 00 коп. та судовий збір в розмірі 2183 гривень 20 коп. Всього стягнути - 16163 (шістнадцять тисяч сто шістдесят три) гривні 20 коп.

У решті вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411; ЄДРПОУ 41084239).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_3 ).

Суддя:

Оригінал рішення.