Рішення № 140806437, 20.10.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/1426/26

Провадження № 2/439/928/26

20 жовтня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 25.01.2026-100000123 від 25 січня 2026 року в розмірі 73 640 (сімдесят три тисячі шістсот сорок) гривень.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 25 січня 2026 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як позикодавцем, було укладено електронний кредитний договір № 25.01.2026-100000123, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умов про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно позикодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.

Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 28 000 гривень за тілом кредиту, 27 440 гривень заборгованості за нарахованими процентами, 4 200 гривень комісії, пов`язаної з наданням кредиту, та 14 000 гривень відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 25.01.2026-100000123 від 25 січня 2026 року та судові витрати по справі.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

17 червня 2026 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримуються повністю. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.

Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280281 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 25 січня 2026 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як позикодавцем, було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту за № 25.01.2026-100000123, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з умовами договору (з урахуванням додаткового договору), позичальнику надано кредит у загальному розмірі 28 000 гривень, строк кредитування 98 днів, зі сплатою процентів та комісій, що підтверджується наданими суду кредитом, додатковим договором та паспортом споживчого кредиту.

Окрім цього, позивачем надано суду розрахунок заборгованості, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 складає 73 640 гривень, з яких: 28 000 гривень тіла кредиту, 27 440 гривень нарахованих процентів, 4 200 гривень комісії та 14 000 гривень відсотків за ст. 625 ЦК України.

Мотиви суду.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Крім того, відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Умови щодо нарахування та сплати комісії за надання та обслуговування кредиту були узгоджені сторонами при підписанні кредитного договору, відповідач погодився з відповідним обов`язком, а тому нарахування комісії є правомірним та підлягає виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів та комісії, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Доказами встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір № 25.01.2026-100000123 від 25 січня 2026 року, при цьому позичальник ОСОБА_1 погодився з істотними умовами такого договору, про що свідчить проставлений ним електронний підпис.

Проте останній належним чином своє зобов`язання в повному обсязі не виконав, допустивши заборгованість.

За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 28 000 гривень та нарахованими процентами в розмірі 27 440 гривень підлягає задоволенню в загальній сумі 55 440 гривень, оскільки вона підтверджена належними доказами.

Щодо стягнення 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 3 проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 14 000 гривень.

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Як встановлено судом, нарахування 3 процентів річних у розмірі 14 000 гривень здійснювалось за період дії воєнного стану.

З огляду на імперативні приписи п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, відповідач звільнений від даного виду відповідальності, а відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у частині стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 14 000 гривень задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 4 200 гривень, судом встановлено наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Законом України «Про споживче кредитування» до спірних правовідносин не застосовуються.

Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника за кожним платіжним періодом.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

З матеріалів даної справи слідує, що в даному випадку відсутня необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги кредитодавця, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту та за які встановлена комісія за видачу кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Таким чином, оскільки умови договору щодо обов`язку здійснення платежів за комісією є нікчемними, нарахована позивачем заборгованість за комісією у сумі 4 200 гривень стягненню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662 гривні 40 копійок.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки загальна ціна позову складала 73 640 гривень, а судом задоволено позовні вимоги у розмірі 55 440 гривень, що складає 75,29% від загальних вимог, з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 004 гривні 52 копійки.

Керуючись статтями 81, 133, 141, 158, 258, 259, 263265, 268, 273, 280284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 25.01.2026-100000123 від 25 січня 2026 року в розмірі 55 440 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 004 (дві тисячі чотири) гривні 52 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук