Ухвала суду № 1408064, 20.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

    У   Х   В   А   Л   А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20грудня 2007 року                                                                                 м. Київ

Колегія суддів                           Вищого адміністративного суду України в складі:   Головуючого – Харченка В.В., суддів – Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Чалого С.Я.,  Леонтович К.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стройпрогрес» до Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції  про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року було задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Стройпрогрес» до Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції  про скасування податкового повідомлення-рішення Орджонікідзевської ОДПІ №0000422301/3 від 07.08.2006р. про визначення суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 253667,7грн.

В основу зазначених судових рішень покладено висновки про те, що податковий кредит ТОВ «Стройпрогрес» підтверджений податковими накладними, які  можуть бути підставою для віднесення сум до податкового кредиту.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Орджонікідзевська ОДПІ звернулася з касаційною скаргою, у якій просить  постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга ґрунтується на порушенні судами норм матеріального права, зокрема пункту 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість», яке на думку скаржника полягало в тому,  що у контрагентів позивача відсутні ліцензії на здійснення діяльності.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України,   дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з таких підстав.

            Як було встановлено по справі судами першої та апеляційної інстанцій Орджонікідзевською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Стройпрогрес" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.05р. по 30.09.05р., за результатами якої складено акт №113/23-118/31277192 від 27.04.2006р.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422301/3 від 07.08.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 253667,7грн. (169111,8 грн. - основний платіж та 84555,9грн. - штрафні санкції).

 Прийняття зазначеного рішення вмотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем в порушення вимог пп.7.2.1., 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено до складу податкового кредиту суму не підтверджену належним чином оформленими податковими накладними.

Такі висновки вмотивовано тим, що податкові накладні виписані ПП "Діаксен" та ТОВ "Укртехбуд", видані у серпні – вересні 2005 року  не містять окремими рядками номенклатури послуг та їх кількісні показники. Крім того, у ПП "Діаксен" та ТОВ "Укртехбуд" були відсутні ліцензії на здійснення будівельно-монтажних робіт, а тому вказані підприємства не мали, на думку відповідача, права виписувати податкові накладні за якими ТОВ "Строй прогрес" були віднесені до податкового кредиту суми ПДВ.

    Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1). Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

   Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Згідно цієї норми податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Оскільки податкові накладні № 96 від 31.08.05р. (а.с.38) та № 7 від 30.09.05р. (а.с. 120) відповідають зазначеним вимогам колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів також погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Законом України «Про податок на додану вартість» можливість видачі податкової накладної не обумовлено наявністю ліцензії на право здійснення певного виду діяльності. Відсутність ліцензії тягне інші правові наслідки, ніж визначені пунктом 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

 Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргуОрджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і оскарженню не підлягає.

Головуючий          /підпис/                В.В.Харченко

           Судді                   /підпис/                С.Я.Чалий

                              /підпис/                М.П.Гордійчук

                              /підпис/                Н.В.Васильченко

                              /підпис/                К.Г.Леонтович   

З оригіналом вірно                                

суддя                                                              Н.В.Васильченко