Постанова № 140806056, 20.10.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1667/26

Номер провадження 3/350/312/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1, ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

установив:

ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, допустила порушення встановленого законом порядку провадження господарської діяльності, а також порушила встановлений порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі.

Адміністративні правопорушення вчинено за таких обставин.

ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність без одержання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а саме реалізовувала алкогольні напої за відсутності чинної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушила вимоги статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 порушила встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: провела розрахункову операцію на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій; не видала покупцеві розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної розрахункової операції; провела розрахункову операцію без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушила вимоги пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих їй адміністративних правопорушень визнала повністю. Пояснила, що строк дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями закінчився, однак саме в цей період здійснювався продаж алкогольних напоїв.

Досліджені в судовому засіданні письмові докази та їх оцінка судом:

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , оцінивши наявні письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 та ч. 1 ст. 164 КУпАП, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. За відсутності події або складу адміністративного правопорушення провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння може бути кваліфіковане як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з обов`язкових ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення виявляється у протиправній дії чи бездіяльності, яка порушує встановлені законом правила поведінки, та характеризується, зокрема, місцем, часом, обставинами і способом вчинення правопорушення, а у випадках, передбачених законом, також наслідками такого діяння та причинним зв`язком між діянням і його наслідками.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП, полягає, зокрема, у провадженні господарської діяльності без одержання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у здійсненні такої діяльності з порушенням установлених умов ліцензування.

Суб`єктами зазначеного правопорушення можуть бути особи, які безпосередньо здійснюють відповідну господарську діяльність, а також керівники та інші посадові особи суб`єктів господарювання, на яких покладено обов`язки щодо забезпечення додержання встановленого законом порядку її провадження.

Із суб`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 164 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Для встановлення вини необхідно з`ясувати ставлення особи до своїх дій чи бездіяльності та обставин, які свідчать про порушення встановленого законом порядку провадження господарської діяльності.

Частиною першою статті 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом, крім випадків застосування принципу мовчазної згоди.

Відповідно до законодавчого визначення підприємництво є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правове регулювання виробництва та обігу алкогольних напоїв, а також порядку ліцензування відповідних видів господарської діяльності здійснюється спеціальним законодавством України.

Відповідно до положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями належить до видів господарської діяльності, провадження яких потребує наявності відповідної ліцензії.

Наявність ліцензії є встановленою законом умовою правомірного провадження відповідного виду господарської діяльності. Здійснення реалізації алкогольних напоїв за відсутності чинної ліцензії свідчить про порушення встановленого державою порядку провадження такої діяльності.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування винні особи несуть відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт або наданням послуг з метою одержання прибутку чи без такої мети. Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язковими ознаками якої є безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення №1382, складеним стосовно ОСОБА_1 , у якому викладено суть інкримінованого адміністративного правопорушення, зазначено обставини здійснення господарської діяльності без чинної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також норми законодавства, порушення яких поставлено їй у вину;

- актом документальної перевірки, яким зафіксовано виявлені під час перевірки обставини здійснення господарської діяльності з порушенням установлених законодавством вимог щодо ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Зазначені письмові докази суд оцінює у сукупності з поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні, відповідно до яких вона підтвердила факт закінчення строку дії ліцензії та здійснення продажу алкогольних напоїв у цей період.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Частиною першою статті 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій, забезпечення належного обліку розрахунків за реалізовані товари та надані послуги, а також дотримання встановлених державою правил проведення таких операцій.

Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення виражається у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема шляхом незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, коли їх застосування є обов`язковим, невидачі розрахункових документів установленої форми та змісту, а також недотримання встановлених законодавством вимог щодо проведення розрахункових операцій із підакцизними товарами.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини особи, яка допустила порушення встановленого законом порядку проведення розрахункових операцій.

Суб`єктами адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків безпосередньо здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення таких операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

За способом викладення диспозиція частини першої статті 155-1 КУпАП є бланкетною, тобто для встановлення ознак відповідного адміністративного правопорушення необхідно звертатися до положень інших нормативно-правових актів, які визначають конкретні правила проведення розрахункових операцій.

Таким нормативно-правовим актом є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 3 зазначеного Закону суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, у тому числі шляхом відтворення на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій, QR-коду, який дозволяє особі здійснити його зчитування та ідентифікацію з відповідним розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, та/або шляхом надсилання електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер чи адресу електронної пошти;

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, їх цін та обліку кількості.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 інкриміновано порушення пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у недотриманні встановленого законом порядку проведення розрахункових операцій під час реалізації товарів.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення №1383, складеним стосовно ОСОБА_1 , у якому зазначено відомості про посадову особу, яка склала протокол, особу, щодо якої його складено, суть та обставини інкримінованого адміністративного правопорушення, а також положення законодавства, порушення яких поставлено їй у вину;

- актом (довідкою) фактичної перевірки, у якому відображено встановлені перевіркою обставини щодо дотримання порядку проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі.

Відповідно до частини першої статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Разом із тим частиною другою статті 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в такому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Як установлено судом, ОСОБА_1 вчинила два адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 155-1 та частиною першою статті 164 КУпАП. Матеріали про притягнення її до адміністративної відповідальності за вказаними статтями розглядаються судом одночасно, а тому при визначенні остаточного адміністративного стягнення підлягають застосуванню положення частини другої статті 36 КУпАП.

Санкцією частини першої статті 155-1 КУпАП за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Водночас санкція частини першої статті 164 КУпАП за провадження господарської діяльності без одержання відповідної ліцензії передбачає більш суворе адміністративне стягнення, а саме штраф від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, одержаних унаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Отже, більш серйозним із вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень є правопорушення, передбачене частиною першою статті 164 КУпАП, санкція якої підлягає застосуванню при визначенні остаточного адміністративного стягнення за правилами частини другої статті 36 КУпАП.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Згідно зі статтею 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд ураховує характер і обставини вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, ступінь їх суспільної шкідливості, особу правопорушниці, її ставлення до вчиненого, а також необхідність забезпечення справедливого співвідношення між характером допущених порушень і суворістю адміністративного стягнення.

За таких обставин суд вважає, що накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 164 КУпАП. Саме такий вид і розмір адміністративного стягнення, на переконання суду, відповідатиме характеру вчинених правопорушень, ступеню вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та забезпечить досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.

З огляду на характер вчиненого правопорушення, обставини справи та відсутність у досліджених матеріалах належних відомостей про конкретні предмети чи кошти, які підлягають конфіскації, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.36, 40-1, 247, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1, ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення:

за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень;

за ч. 1 ст. 164 КУпАП - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, одержаних унаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 визначити в межах санкції, встановленої за більш серйозне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, одержаних унаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

Штраф сплатити на рахунок: UA328999980314050542000009656, отримувач коштів: ГУК в Ів.-Фр. обл./ТГ Перегін/21081100, код ЄДРПОУ отримувача 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів - Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030106, код ЄДРПОУ отримувача 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушниці, її роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною другою статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушниці стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного в постанові про накладення штрафу, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя