Вирок № 140805881, 20.10.2026, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 198/49/26

Провадження № 1-кп/0198/66/26

20.10.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), потерпілої ОСОБА_4 та її представника адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника-адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в Юр`ївському районному суді Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2025 за № 12025040000001624, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Юр`ївське Павлоградського району Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньо-спеціальною освітою, не працює, не судимий.

На даний час утримується в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)»,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

встановив :

ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 , за таких обставин.

09 грудня 2025 року о 00:40 годин водій ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння з концентрацією етилового спирту в крові 1,28 ‰, чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_9 , рухався по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної частини із с.Новогригорівка в напрямку с.Юр`ївка Павлоградського району Дніпропетровської області, перевозячи при цьому на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_8 .

Продовжуючи рух зазначеною дорогою, водій ОСОБА_6 , проявляючи злочинну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, однак легковажно розраховуючи на їх відвернення, маючи об`єктивну можливість у межах видимості за напрямком руху спостерігати за дорожньою обстановкою, а також своєчасно реагувати на її зміни, не виконавши покладені на нього обов`язки, як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи неуважність до дорожньої обстановки та ігноруючи її зміни, за відсутності перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, під час зміни напрямку свого руху, у місці де, проїзна частина має заокруглення ліворуч, не впевнився, що його дії будуть безпечними та не створять небезпеки для інших учасників руху, здійснив виїзд за межі проїзної частини ліворуч, і в подальшому допустив зіткнення керованого ним автомобіля зі стовпом та деревом.

Своїми діями водій автомобіля марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1 ПДР України.

Так, відповідно до пункту 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а так само бути взаємно ввічливими.

Згідно з пунктом 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до пункту 2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з пунктом 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 10.1 ПДР України визначено, що перед початком руху, перебудуванням і будь-якою зміною напрямку свого руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Порушення вимог п. 10.1 ПДР України водієм ОСОБА_6 знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажиру із переднього пасажирського сидіння зазначеного вище автомобіля ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді саден в лобній ділянці зліва, по центру, на кінчику носа, в правій виличній ділянці, на верхній губі справа, на нижній губі зліва, в проекції верхньо-внутрішнього квадранту правої сідниці, забійних ран на верхній повіці правого ока, в проекції правої надбрівної дуги, в лобній ділянці зліва, синця в проекції гребня правої здухливої кістки, розривів правої легені, правої долі печінки, правої нирки, селезінки, переломів ребер справа, верхньої гілки лобкової кістки справа.

Смерть ОСОБА_8 настала на місці дорожньо-транспортної пригоди, а саме 09.12.2025 приблизно о 00:40 внаслідок сумісної тупої травми грудної клітини, живота та тазу з розривом правої легені, переломами ребер справа, правостороннім гемотораксом (1850мл), розривами печінки, правої нирки, селезінки, гемоперитонеумом (190мл), переломом верхньої гілки лобкової кістки справа, забійними ранами, саднами, синцями тіла, яка ускладнилась травматичним шоком, що й призвело до безпосередньої причини смерті, а травми перебувають в прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті.

Кримінальне правопорушення підлягає кваліфікації за ч. 3 ст. 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, не оспорюючи час, місце, обставини, наслідки скоєного кримінального правопорушення, обсяг порушених ним правил дорожнього руху України та дав показання про те, що 09 грудня 2025 року о 00:40 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної частини із с.Новогригорівка в напрямку с.Юр`ївка Павлоградського району Дніпропетровської області, втратив контроль над керуванням автомобілем і спричинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої пасажир його автомобіля ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження не сумісні із життям. Моральну шкоду, заподіяну злочином, готовий відшкодовувати.

Окрім зізнавальних показань обвинуваченого ОСОБА_6 , його вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, підтверджується такими доказами:

- протоколом огляду місця події від 09.12.2025 та додатку до нього у виді схеми, а саме ділянки автодороги поблизу будинку № 1 по вул.Центральна с.Новогригорівка Павлоградського району Дніпропетровської області;

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/104-26/454-ІТ від 09.01.2026;

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/104-26/435-ІТ від 23.01.2026;

- висновком судово-токсикологічної експертизи № 513 від 12.01.2026;

- висновком судово-медичної експертизи № 43/14 від 26.01.2026.

Зазначені докази щодо часу, місця, обставин вчинення кримінального правопорушення співвідносяться між собою та показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 , є належними. Підстави вважати зазначені докази недостовірними, недопустимими відсутні.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що вина ОСОБА_6 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого, доведена. Скоєне ОСОБА_6 підлягає кваліфікації за ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Обираючи покарання для ОСОБА_6 , суд згідно зі ст.ст. 65-67 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_6 скоїв злочин, який згідно з ч. 5 ст. 12 КК України, є тяжким, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно. За відсутності обтяжуючих покарання обставин, пом`якшуючою суд для ОСОБА_6 визнав щире каяття. Обвинувачений негативно ставиться до вчиненого та просив вибачення у потерпілої ОСОБА_4 .

Слід зазначити, що ОСОБА_6 є суб`єктом злочину. Підстави вважати вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення у стані неосудності відсутні.

Суд бере до уваги і досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, відповідно до якої ризик небезпеки з боку ОСОБА_6 як для суспільства, так і для окремих осіб, та ризик вчинення ним повторних кримінальних правопорушень оцінюється як середній.

На думку органу з питань пробації виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства.

Ґрунтуючись на завданні Кримінального кодексу України, меті та загальних засадах призначення покарання, визначених у ст.ст. 1, 50, 65 КК України, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, конкретні обставини справи, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих, суд призначає покарання ОСОБА_6 в межах санкції ч. 3 ст. 286-1 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки доходить переконання, що саме таке покарання буде не тільки карою, а також сприятиме виправленню ОСОБА_6 і попередженню вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень, а окрім того є цілком справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім, та відповідатиме не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість і верховенство права, а також гуманності, справедливості та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захистом інтересів суспільства і правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Окрім того, суд бере до уваги позитивну поведінку ОСОБА_6 після вчинення злочину (дійсне, відверте каяття).

Однак, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, суд не знайшов підстав для застосування до обвинуваченого правил ст.ст. 69, 75 КК України, адже на переконання суду виправлення ОСОБА_6 можливе лише за умови реального відбування ним покарання.

Потерпілими ОСОБА_4 і ОСОБА_10 до ОСОБА_6 заявлені цивільні позови, підтримані ними під час судового розгляду, про стягнення моральної шкоди на суму 500 000,00 гривень і 650 000,00 гривень, відповідно.

Відповідач ОСОБА_6 визнав заявлені цивільні позови частково, а саме в сумі по 250 000,00 гривень кожен.

Надаючи оцінку обставинам справи, поясненням та доводам в частині, що стосується цивільних позовів, суд доходить таких висновків.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою розуміють втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Водночас суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 червня 2020 року у справі № 439/1213/18 (провадження № 61-8734св19), від 05 серпня 2020 року у справі № 439/1218/18 (провадження № 61-11853св18), від 08 жовтня 2025 року у справі № 753/16824/18 (провадження № 61-5644св24).

Врахувавши наведені вище вимоги закону, оцінивши характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, потерпілими, які втратили сина та батька, неможливість поновити попереднє становище внаслідок його загибелі, а також істотність вимушених змін у їх житті і наслідків, що настали та негативно позначилися на їх моральному стані, суд, керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, доходить висновку про те, що розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн кожному із потерпілих є достатнім, співмірним та справедливим, хоча і має суто умовний вираз, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винним у пред`явленому за ч. 3 ст. 286-1 КК України обвинуваченні.

ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286-1 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк десять років.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 23.12.2025.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 17.12.2025, на автомобіль марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , шкіряний чохол на кермо та ручку перемикання передач на зазначений транспортний засіб, скасувати.

Речові докази автомобіль марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , шкіряний чохол на кермо та ручку перемикання передач на автомобіль марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , які зберігаються на території Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, повернути ОСОБА_9 , як володільцю.

Цивільний позов ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_4 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) на відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_10 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 ) на відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/104-26/435-ІТ від 23.01.2026, в сумі 3 565,60 гривень; судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/104-26/454-ІТ від 09.01.2026, в сумі 3 565,60 гривень, стягнути в дохід держави з обвинуваченого ОСОБА_6 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області.

Копію вироку вручити негайно прокурору та обвинуваченому.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1