Рішення № 140805729, 20.10.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/78/26

2/215/1707/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

за участю: секретаря - Мироненко А.О.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

05.01.2026 позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду з даною позовною заявою, в обґрунтування якої вказує, що 10.08.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту №09342-08/2023 згідно якого остання отримала кредит в сумі 13900 грн. строком на 360 днів по 03.08.2024 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,50% від суми кредиту за кожен день користування (912,50% річних).

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків належним чином не виконала, має заборгованість, яка станом на час подання позовної заяви становить 62550 грн. з яких: 13900 грн. заборгованість за кредитом; 48650 грн. заборгованість за процентами.

27.12.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №27122023, згідно якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за Договором про надання фінансового кредиту №09342-08/2023 від 10.08.2023.

На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №09342-08/2023 від 10.08.2023 в розмірі 62550 грн.

04.03.2026 представник відповідача адвокат Старча А.В. подав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнає в повному обсязі та вказує, що: відповідач ОСОБА_1 не вчиняла жодних дій з метою укладення кредитного договору, а тому не укладала кредитного договору; Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів не містить підпису відповідача, а будь-яких доказів підписання відповідачем даних документів в електронному вигляді позивачем не надано; в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором; в матеріалах справи відсутні будь-які докази (платіжні інструкції, квитанції, меморіальні ордери про виконання позивачем умов Договору факторингу №27122023 від 27.12.2023 в частині оплати за право вимоги (а.с.48-66).

09.03.2026 представником позивача Піскуровською А.В. надана відповідь на відзив на позовну заяву в якій зазначає, що кредитний договір було укладено в електронній формі з повним дотриманням норм діючого законодавства, а між сторонами угоди було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Кредитний договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на телефонний номер відповідача, який вона зазначила в електронному кабінеті ТОВ «АВАНС КРЕДИТ». Відповідачем не надано належних і допустимих доказів на спростування того, що кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок вказані в договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження перерахування кредитних коштів та обґрунтування розміру заборгованості відповідача за кредитним договором. Договір факторингу між первісним кредитором та позивачем укладений у відповідності до вимог чинного законодавства та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача (а.с.69-80).

10.03.2026 відповідач ОСОБА_1 надала заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву в яких вказує, що позивач не довів належним чином фактів укладення кредитного договору, отримання нею кредитних коштів та належності їй карткового рахунку на який здійснено перерахування кредитних коштів. Крім того, позивачем не доведено належним чином перехід до нього права вимоги, а надані документи є неналежними доказами у справі (а.с.91-95).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Так, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 вищезазначеного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 вказаного Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 цього ж Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 зазначеного вище Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як видно із доданих до позовної заяви копій документів, 10.08.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту №09342-08/2023 згідно якого остання отримала кредит в сумі 13900 грн. строком на 360 днів по 03.08.2024 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,50% від суми кредиту за кожен день користування (912,50% річних) (а.с.6-14). Зазначений кредитний договір був укладений за допомогою відповідного електронного сервісу та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором (а.с.10, 11, 13, 14).

Під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», позичальник надав всі необхідні відомості шляхом заповнення обов`язкових реквізитів кредитного договору та проставив відмітку про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, що відповідає ЗУ «Про захист персональних даних» та рекомендаціям Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо застосування положень цього Закону.

Водночас, відповідач ОСОБА_1 є дієздатною особою, яка в повній мірі має можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними, розуміти наслідки вчинення певних дій та можливість відмовитись від вчинення таких дій, що будуть суперечити її інтересам, адже без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» не був би укладений.

Крім того, підписанням за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора W1289 кредитного договору, ОСОБА_1 підтвердила свою обізнаність та згоду із запропонованими умовами надання кредиту, що свідчить про її вільне волевиявлення, спрямоване на укладення договору саме на тих умовах, що у ньому визначені.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладання між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 . Договором про надання фінансового кредиту №09342-08/2023 від 10.08.2023.

На виконання умов Договору про надання фінансового кредиту №09342-08/2023 від 10.08.2023, позивачем ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 13900 грн.

Даний факт підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 22.07.2025 (а.с.15), а також витребуваною судом під час розгляду справи випискою за період з 10.08.2023 по 11.08.2023 по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я відповідача.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків належним чином не виконала, має заборгованість, яка станом на час подання позовної заяви становить 62550 грн. з яких: 13900 грн. заборгованість за кредитом; 48650 грн. заборгованість за процентами (а.с.24-25).

27.12.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №27122023, згідно якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за Договором про надання фінансового кредиту №09342-08/2023 від 10.08.2023 (а.с.16-23).

Відповідно до ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 умов Договору про надання фінансового кредиту №09342-08/2023 від 10.08.2023, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13900 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом суд приходить до такого висновку.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 суд, формуючи практику, дійшов такого висновку: «проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч.1 ст.1048 ЦК України.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Позивач вказує, що станом на дату подання до суду позовної заяви, розмір заборгованості по процентам за користування кредитом становить 48650 грн.

Разом з тим, у п.1.2, 1.4 Договору про надання фінансового кредиту №09342-08/2023 від 10.08.2023, визначено, що кредит надається строком на 360 днів, а процентна ставка за користування кредитом є фіксованою, становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, тобто дорівнює 912,50% річних (а.с.6).

Тобто, із зазначених умов кредитного договору та Графіку платежів до нього (а.с.11) слідує, що за користування кредитом відповідач має сплатити проценти в розмірі 125100 грн. (360 днів * 2,50% * 13900 грн. тіла кредиту).

Також, у п.4 Паспорта споживчого кредиту, реальна річна процентна ставка зазначена як 133859,83% річних, а загальні витрати за кредитом (нараховані проценти за користування кредитом протягом строку кредиту) складають 125100 грн. (а.с.12).

Як видно із наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачем ОСОБА_1 жодної оплати за кредитним договором не здійснювалось, а розмір нарахованих відсотків за період з 10.08.2023 по 27.12.2023 склав 48650 грн. (а.с.24-25).

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.24-25), нараховані відповідачу суми процентів не відповідають умовам Договору про надання фінансового кредиту №09342-08/2023 від 10.08.2023, Паспорту споживчого кредиту та Графіку платежів (а.с.6-13), що унеможливлює встановлення формули за якою здійснювалось нарахування відповідачу процентів за користування кредитом та перевірки судом правильності такого нарахування.

Враховуючи викладене, суд не може вважати наданий позивачем розрахунок заборгованості належним та достовірним доказом наявності у відповідача заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом у заявленому позивачем розмірі, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за нарахованими процентами в сумі 48650 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було понесені судові витрати в розмірі 3028 грн. сплаченого судового збору (а.с.1).

Оскільки, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» були задоволенні судом частково, а саме із заявленої позивачем суми заборгованості в розмірі 62550 грн. стягнуто лише 13900 грн. (22,22% від заявленої суми заборгованості), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 672,82 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №09342-08/2023 від 10.08.2023 в розмірі 13900 грн., що складається з тілу кредиту, а також понесені судові витрати в розмірі 672,82 грн. сплаченого судового збору, а всього 14572,82 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційну скаргу безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд.

Повне рішення складено 20.10.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: Київська обл., Броварський р-н., м. Бровари, вул. Лісова, 2.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: