Рішення № 140805116, 21.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9500/26 2/335/4791/2026РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Шевченко К.В., представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Лівобережний відділ виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення індексації аліментів, стягнення пені за прострочення сплати аліментів та збільшення розміру,-

ВСТАНОВИВ:

31.08.2026 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 звернулася до Вознесенівського районного суд м.Запоріжжя із позовом до ОСОБА_3 , третя особа Лівобережний відділ виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення індексації аліментів, стягнення пені за прострочення сплати аліментів та збільшення розміру.

Вимогу позову обгрунтовує тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2013 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягувались аліменти у розмірі 486 грн. на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В силу явної невідповідності такого рішення економічним реаліям розмір аліментів у 2019-2020 роках, в межах справи №335/9844/19 був переглянутий, збільшений до 3500 грн, але внаслідок апеляційного оскарження Відповідачем з січня 2021 року становив у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. На підставі вказаного рішення Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист №335/9844/19, на підставі якого Лівобережним ВДВС у м. Запоріжжі відкрито виконавче провадження №61889793.

Також, враховуючи що з часу ухвалення останнього рішення про стягнення аліментів істотно змінилися обставини, які мають значення для визначення їх розміру, змінилась країна проживання дитини та незрівнянно змінився рівень базових витрат на дитину, розмір аліментів 2000,00 грн щомісячно перестав відповідати реальним потребам дитини, її віку, витратам на харчування, одяг, навчання, лікування, розвиток та інші необхідні потреби, така сума є не те що не наближеною до рівної участі батька в утриманні дитини вона є просто непомітною у обсязі необхідних витрат. У зв`язку з цим позивач просить збільшити розмір аліментів до 5000,00 грн щомісячно.

Аліменти, визначені судом у твердій грошовій сумі, підлягають індексації відповідно до закону, адже в іншому випадку реальне утримання дитини з часом знецінюється, а судове рішення формально виконується, але фактично поступово втрачає свій зміст.

Позивачка зверталася до державного виконавця з питанням належного перерахунку заборгованості з урахуванням індексації аліментів. Зокрема, 20.02.2026 року позивачка направила державному виконавцю заяву про перерахунок заборгованості з аліментів з урахуванням індексації. Після отримання розрахунку, який не відповідав правилам індексації, позивачка також зверталася зі скаргою від 08.04.2026 року. У своєму зверненні позивачка прямо зазначала, що розрахунок державного виконавця не відповідає Порядку.

Станом на 01.07.2026 року, відповідно до розрахунку Позивачки, сума індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі становить 53 335,43 грн.

Відповідач виконував встановлений Постановою Запорізького апеляційного суду від 06.01.2021 року обов`язок нерівномірно та несвоєчасно. Частина місячних аліментних зобов`язань сплачувалася не у той місяць, за який вони були нараховані, а пізніше. Тому навіть у тих випадках, коли відповідне місячне зобов`язання зрештою було погашене, воно було виконане з простроченням, що відповідно до закону є підставою для нарахування пені.

При визначенні розміру пені Позивачка використовує розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, наданий Лівобережним відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі у виконавчому провадженні №61889793 станом на 01.07.2016 року.

За розрахунком Позивачки, що додається до цієї позовної заяви, загальна сума пені за прострочення сплати аліментів становить: 35 957,76 грн. (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім гривень 76 коп.).

З часу визначення розміру аліментів на самому початку 2021 року істотно змінилися обставини, які мають значення для утримання дитини. Дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часу початку повномасштабного вторгнення фактично проживає 6 Чеській Республіці, навчається в чеській школі та перебуває у зовсім іншому ціновому, побутовому, освітньому середовищі. З радикально більшою вартістю та необхідністо транспортних та медичних послуг.

Окремою постійною статтею витрат є харчування дитини у ціколі. З наданої інформації для відвідувачів їдальні Початкової школи ім. Гуса вбачається, що вартість харчування визначається залежно від віку учня. Для учнів 15 років і старших, тобто 9 класу, вартість обіду становить 54 чеські крони, а щомісячний аванс становить 1080 чеських крон (приблизно 2200 грн. за курсом на момент подання позову). Транспортні витрати також є регулярними і необхідними. Надані документи щодо придбання відповідних платіжно-транспортних карток "інтегрованого транспорту IDOL y Ліберецькому краї". Зокрема, у тарифній таблиці для маршруту Ліберець Яблонець-над-Нисою зазначено, що студентський проїзний IDOL на 30 днів коштує 455 чеських крон (приблизно 950 грн. на момент подачі позову), на 90 днів - 1295 чеських крен, а на 365 днів - 4200 чеських крон. Окремий платіжний документ підтверджує сплату на користь zak.cen. IDOL Liberec у розмірі 455 чеських крон 14.06.2026 року.

Розмір аліментів 2000,00 гри був визначений у попередніх умовах. Нині така сума с очевидно недостатньою для забезпечения навіть базових регулярних потреб дитини, враховуючи її вік, місце проживання, навчання у Чеській Республікі та фактичний рівень необхідних витрат. Збільшення розміру аліментів до 5000,00 гри щомісячно с необхідним, обгрунтованим та таким, що відповідає інтересам дитини.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 індексацію аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, за період з січня 2021 по дату останнього розрахунку заборгованості, 01.07.2026 року у розмірі 53 335,43 грн. (п`ятдесят три тисячі триста тридцять п`ять гривень 43 коп.) пеню за прострочення сплати аліментів які мали місце за період з січня 2021 по дату останнього розрахунку заборгованості, 01.07.2026 року у розмірі 35 957,76 грн. (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім гривень 76 коп.) Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000,00 грн щомісячно до 5000,00 гри щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 07.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, надавши пояснення, аналогічні викладеному.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву відповідачем, в порядку ст. 178 ЦПК України у встановлений судом термін до суду подано не було не подано. Заяв чи клопотань на адресу суду подано не було.

У судове засідання представник третьої особи не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

16.10.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та з урахуванням складності справи ухвалив відкласти ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення 21.10.2026 року о 11:30 годині.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2013 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 486 грн. на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В межах справи №335/9844/19 розмір аліментів був переглянутий, збільшений до 3500 грн, але внаслідок апеляційного оскарження Відповідачем з січня 2021 року становив у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. На підставі вказаного рішення Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист №335/9844/19, на підставі якого в свою чергу Лівобережним ВДВС у м. Запоріжжі відкрито виконавче провадження №61889793.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України).

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 184 СК України передбачено, що тверда грошова сума - це відповідна (фіксована) сума коштів на утримання дитини, яка не є одноразовим платежем, а твердою грошовою сумою визначеною судом на утримання дитини до її повноліття.

Частина друга статті 184 СК України передбачає, що визначений судом у твердій грошовій сумі розмір аліментів, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно розрахунку державного виконавця індексація аліментів за період з січень 2021 по 01.01.2026 становить 3612,00 грн.

Також згідно розрахунку позивача індексація аліментів за період з січня 2021 по 01.07.2026 становить 53335,45 грн., Правильність такого розрахунку ніким не оспорюється.

Частиною 2 ст. 184 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 17 травня 2016 року було внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 7 ст. 5 вказаного Закону, індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Згідно з ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 16 листопада 2016 року «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» вказаний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 доповнено пунктом 10-4 такого змісту:

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.

Для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 р., обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 р. № 1368-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі.

У разі проведення державним, приватним виконавцем індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з наступного року з місяця, що відповідає місяцю встановлення розміру аліментів.

При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 відсотків грошового доходу платника аліментів.

Відповідно до пункту 2 Порядку індексації підлягає, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Право на індексацію відбувається, коли індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який із січня 2016 року встановлено у розмірі 103 %.

Згідно з пунктом 6 Порядку індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які провадять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів. Індексація таких аліментів проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 % грошового доходу платника аліментів.

З викладеного вбачається, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, провинна проводитись відповідно до вищевказаного законодавства органом виконавчої служби або підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які провадять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

Законом України «Про внесення змін до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов`язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 01 вересня 2020 року № 831-ІХ встановлено, що індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» у вказаній редакції Закону від 01 вересня 2020 року, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.

Відтак позовна вимога позивача про стягнення суми індексації аліментів на утримання дитини у розмірі 53335,43 грн. підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно роз`яснень, які викладені у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Звертаючись до суду із вимогою про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, позивач надала розрахунок за період з січня 2023 року по червень 2026 року включно, згідно якого розмір заборгованості відповідача становить 35957,26 гривень.

Згідно частини першої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

При розрахунку пені за заборгованістю за аліментами необхідно виходити із положень, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Суд розраховує суму пені за наступною формулою:

р=(А1 х 1 % х Q1)+(A2 х 1 % х Q2)+………(An х l% х Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню становить 35957,76 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 17.11.2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03.04.2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові витрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконане або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Як роз`яснено в абзаці 1 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 р., передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц, правило про стягнення неустойки у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Згідно з прецендентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Відсутність гарантії виконання судового рішення у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачені гарантії надані сторонам - справедливий, відкритий і швидкий розгляд.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач достовірно знав про наявне в нього зобов`язання зі своєчасної сплати аліментів, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України, а тому з останнього слід стягнути 35957,76 грн. пені за несвоєчасну сплату аліментів, що є не більше 100 відсотків заборгованості.

При вирішенні питання про збільшення розміру аліментів суд виходить із наступного:

Згідно з частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним та може бути змінений за позовом одержувача аліментів.

Зокрема суд може змінити за позовом платника або одержувача розмір аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених статтями 182-184 СК України, також не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Заявляючи позовні вимоги про збільшення розміру аліментів, позивач послалася на те, що раніше присуджений розмір аліментів на утримання дітей є недостатнім для їх гармонійного розвитку, так як зі збільшенням віку діти потребують більше витрат. Крім того, відбулося зростання цін на освітні та медичні послуги, одяг, медикаменти, товари особистої гігієни, продукти тощо.

При цьому позивач наполягає в своєму позові, що відповідач є працездатним, інших утриманців не має.

Суд вважає доведеним, що на сьогодні розмірі аліментів, є недостатнім для забезпечення потреб дитини та її гармонійного розвитку.

Відповідач доказів погіршення його майнового стану не надав.

Тому суд вважає можливим позов у частині збільшення розміру аліментів, що стягуються з відпровідача на утримання неповнолітньої доньки, на підставі постанови Запорізького апеляційного суду від 06.01.2021 року, задовольнити та стягувати з аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн щомісячно

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судового збору в дохід держави, оскільки позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Лівобережний відділ виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення індексації аліментів, стягнення пені за прострочення сплати аліментів та збільшення розміру задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 індексацію аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, за період з січня 2021 по дату останнього розрахунку заборгованості, 01.07.2026 року у розмірі 53 335,43 грн. (п`ятдесят три тисячі триста тридцять п`ять гривень 43 коп.)

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів які мали місце за період з січня 2021 по дату останнього розрахунку заборгованості, 01.07.2026 року у розмірі 35 957,76 грн. (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім гривень 76 коп.)

Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000,00 грн щомісячно до 5000,00 гри щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , в дохід держави судовий збір по справі в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2

Третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 45028225, місцезнаходження: м.Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6.

Відповідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.10.2026 року

Суддя Ю.В. Апаллонова