Рішення № 140805028, 21.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.10.2026

Справа № 334/9377/25

Провадження № 2/334/640/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафарм», товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Вита», приватного підприємства «Максфорт» про стягнення суми та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Фарма», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аква Віта», приватне підприємство «Максфорт» про стягнення частини доходу юридичних осіб, які є спільною сумісною власністю подружжя,

установив

І. Зміст первісних позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач ОСОБА_3 звернувся із позовом до суду із вимогами (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог т. 8 а.с. 1-3) в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з відповідача ОСОБА_4 8 330 600 гривень 00 коп., як половину отриманого чистого доходу від діяльності підприємства ТОВ «ВІТАФАРМА» за період з 2022 року по третій квартал 2025 року та 3 781 550 гривень, як половину отриманого чистого доходу від діяльності підприємства ТОВ «ВКФ «АКВА ВИТА» за період з 2022 року по третій квартал 2025 року.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 12.09.2003 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, зареєстрований Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, про що «12» вересня 2003 року складено відповідний актовий запис №298 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2023 року у справі № 335/7479/23, залишеним в силі Постановою Запорізького апеляційного суду від 03.04.2024 року, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.

Перебуваючи у шлюбі з 12.09.2003 року сторони вели спільний бюджет та спільне господарство, здійснювали спільні витрати та спільні заощадження, за рахунок спільних коштів купували майно, зареєстрували та створивши приватні підприємства створивши спільний сімейний фармацевтичний бізнес, з метою отримання доходу, для розвитку якого докладали як спільні зусилля так і грошові кошти, за рахунок яких набували нерухоме майно, які використовували для ведення спільного бізнесу. Так, з метою ведення спільного сімейного фармацевтичного бізнесу, його розвитку та отримання прибутку за рахунок спільних коштів та спільними зусиллями сторонами були створені: 1. Приватне підприємство «ВІТАФАРМА» (код за ЄДРПОУ 37526877), яке створене 02.02.2011 року, засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 , (правонаступником якого є ТОВ «ВІТАФАРМА» з 30.10.2025 року у зв`язку зі зміною організаційно-правової форми); 2. Приватне підприємство «МАКСФОРТ» (код за ЄДРПОУ 40907474), яке створене: 21.10.2016 року, кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

За роз`ясненнями п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до якого вклад до статутного фонду господарського товариства не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК України якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім`ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

Ураховуючи вищенаведене, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти первісного позову, вказавши на те, що в обґрунтування своєї позиції позивач посилається на правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 03.06.2015 № 6-38цс15, за якою якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Тобто, виходячи зі змісту вказаної правової позиції позивач має право обрати лише один із варіантів поділу частки у статутному капіталі 1) або право виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя; 2) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Однак, в провадженні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя знаходиться справа № 335/170/25 між тими самими сторонами, однак в цій справі позивач вимагає виплати половини вартості внесеного майна до статутних капіталів тих самих підприємств в загальному розмірі 24 895 900,00 грн. Більш того, в провадженні Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду знаходиться справа № 461/2733/23 в якій питання поділу часток у статутному капіталі вказаних підприємств фактично вже було вирішено. Тобто, Позивач вже скористався своїм правом на судовий захист, зокрема у справі № 461/2733/23 і на теперішній час наявне рішення суду, наявне таке, що набрало законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ураховуючи наведене, просила закрити провадження у справі за первісним позовом.

ІІ. Зміст зустрічних позовних вимог та заперечень сторін.

ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічною позовною вимогою до первісного позивача ОСОБА_3 (т. 3, а.с. 1-10), у якій просила суд в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_3 :

1) 1/2 частини доходу, отриманого товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізька фармацевтична компанія» (код ЄДРПОУ: 38839196; місцезнаходження: 69118, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 4-Б, прим. 8) від здійснення господарської діяльності, за період з 01.01.2022 по 01.06.2025 в сумі 5 673 250,00 гривень;

2) 1/2 частини доходу, отриманого приватним підприємством «Львівська фармацевтична компанія» (код ЄДРПОУ: 40353823; місцезнаходження: 79017, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд. 54, прим. 2) від здійснення господарської діяльності, за період з 01.01.2022 по 01.06.2025 в сумі 2 477 650,00 гривень;

3) 1/2 частини доходу, отриманого товариством з обмеженою відповідальністю «Азов Фарма» (код ЄДРПОУ: 23856057; місцезнаходження: 69004, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 4Б, прим. 8-А) від здійснення господарської діяльності, за період з 01.01.2022 по 01.06.2025 в сумі 355 100,00 гривень;

4) 1/2 частини доходу, отриманого товариством з обмеженою відповідальністю «Київська фармацевтична компанія» (код ЄДРПОУ: 41058743; місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Михайла Гончаренка, буд. 13-А, прим. 12) від здійснення господарської діяльності, за період з 01.01.2022 по 01.06.2025 в сумі 378 400,00 гривень;

5) 1/2 частини доходу, отриманого товариством з обмеженою відповідальністю «Ля Гранд» (код ЄДРПОУ: 38285545; місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Михайла Гончаренка, буд. 13-А, прим. 5) від здійснення господарської діяльності, за період з 01.01.2022 по 01.06.2025 в сумі 59 950,00 гривень;

6) 1/2 частини доходу, отриманого товариством з обмеженою відповідальністю «Фарма Люкс» (код ЄДРПОУ: 20495481; місцезнаходження: 69004, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158) від здійснення господарської діяльності, за період з 01.01.2022 по 23.10.2023 в сумі 1 613 400,00 гривень;

7) 1/2 частини доходу, отриманого приватним підприємством «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» (код ЄДРПОУ: 23289309; місцезнаходження: 69004, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 4-Б, прим. 8-А) від здійснення господарської діяльності, за період з 01.01.2022 по 23.10.2023 в сумі 2 826 750,00 гривень;

8) 1/2 частини доходу, отриманого товариством з обмеженою відповідальністю "Інтенд" (код ЄДРПОУ: 31425939; місцезнаходження: 69067, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, 53, прим. 61-64, 66-67) від здійснення господарської діяльності, за період з 01.01.2022 по 01.06.2025 в сумі 21 117 950,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог вказала на те, що за час тривалого шлюбу сторони за спільні грошові кошти для потреб сім`ї набули разом певне майно. Зокрема, ОСОБА_3 є власником корпоративних прав у наступних юридичних особах: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ: 38839196; місцезнаходження: 69118, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 4-Б, прим. 8); 2) Приватне підприємство "Львівська фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ: 40353823; місцезнаходження: 79017, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд. 54, прим. 2); 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов - Фарма" (код ЄДРПОУ: 23856057; місцезнаходження: 69004, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 4Б, прим. 8-А); 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ: 41058743; місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Михайла Гончаренка, буд. 13-А, прим. 12); 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ля Гранд" (код ЄДРПОУ: 38285545; місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Михайла Гончаренка, буд. 13-А, прим. 5); 6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Світова фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ: 44926176; місцезнаходження: 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 115, кв. 25); 7) Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільна фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ: 44965739; місцезнаходження: 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 115, кв. 25); 8) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтенд" (код ЄДРПОУ: 31425939; місцезнаходження: 69067, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, 53, прим. 61-64, 66-67). Також до 23.10.2023 ОСОБА_3 був власником корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Фарма-Люкс" (код ЄДРПОУ: 20495481; місцезнаходження: 69004, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158) та Приватному підприємстві "Азовська фармацевтична компанія "Здрава" (код ЄДРПОУ: 23289309; місцезнаходження: 69004, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 4-Б, прим. 8-А).

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 756/10797/15-ц, право власності на спільне майно, внесене до статутного фонду юридичної особи (тобто речове право), трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя, або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

У постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 496/1249/13-ц суд касаційної інстанції зазначив, що в ситуації, коли під час шлюбу один із подружжя зареєстрував ПП як юридичну особу, у власності якого на час розірвання шлюбу перебували об`єкти нерухомості, автомобілі, земельні ділянки, то ефективним способом захисту, при поділі майна подружжя, для позивача - є стягнення з іншого з подружжя грошової компенсації за частку в статутному капіталі підприємства, або стягнення половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

У постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 у справі № 6-38цс15 вказано, що грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску.

Ураховуючи вищенаведене просила суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач за зустрічним позовом заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог, вказавши на те, що сума коштів заявлена до стягнення не може бути стягнута, оскільки ОСОБА_4 заявляє до стягнення суму виходячи з обороту (валового доходу), а не чистого прибутку (тобто його реальний розмір з урахуванням сплачених податків, витрат на утримання майна, закупівлю товарів, оплату заробітної плати працівників, тощо); ОСОБА_4 посилаючись на загальний оборот таких юридичних осіб (валовий дохід), не зазначає та не доводить розміру чистого прибутку таких юридичних осіб; валові надходження не є автоматично об`єктом спільної сумісної власності.

Враховуючи наведене просив відмовити у задоволені зустрічного позову.

ІІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі

Ухвалою суду від 10.11.2025 року відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче засідання, витребувано докази.

Ухвалою суду від 15.12.2025 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву, витребувано докази.

Ухвалою суду від 12.03.2026 року відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмету позову щодо збільшення позовних вимог в частині визнання спільної сумісної власністю доходів отриманих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та стягнення їх половини на користь ОСОБА_3 , прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_3 адвоката Цирулевського Р.О. про збільшення позовних вимог від 23.02.2026 року.

Ухвалою суду від 20.03.2026 року заяву представника позивача ОСОБА_3 адвоката Цирулевського Романа Олександровича про забезпечення позову залишити без задоволення.

18.06.2026 року матеріали справи повернулись до суду першої інстанції з суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року повторну заяву про зміну предмету позову щодо збільшення позовних вимог в частині визнання спільної сумісної власністю доходів отриманих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та стягнення їх половини на користь ОСОБА_3 залишено без розгляду, закрито підготовче провадження у справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 25.09.2026 року проведені судові дебати, судом оголошено перерву для складання повного тексту судового рішення на 06.10.2026 року.

06.10.2026 року судове засідання не відбулось у зв`язку із зайнятістю суді в розгляді кримінальної справи, судове засідання перенесене на 21.10.2026 року.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом

12.09.2003 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, зареєстрований Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, про що 12 вересня 2003 року складено актовий запис №298 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2023 року у справі № 335/7479/23 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.

Рішення набрало законної сили 03.04.2024 року після ухвалення постанови Запорізького апеляційного суду у справі №335/7479/23.

ОСОБА_4 у період шлюбу із ОСОБА_3 набула право власності на корпоративні права (заснувала) ПП «ВІТАФАРМА» (код за ЄДРПОУ 37526877), яке створене 02.02.2011 року, засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 .

Згідно із фінансовою звітністю ПП «Вітафарма» (т. 4, а.с. 30-41), підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 1 804 100 грн. за 2022 рік, 1 976 200 грн. за 2023 року та 890 500 грн. за перший квартал 2024 року.

ОСОБА_4 у період шлюбу із ОСОБА_3 набула корпоративних прав ТОВ «ВКФ «АКВА ВИТА» (код за ЄДРПОУ 31075647), яке створене: 27.07.2000 року, кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 .

Згідно із фінансовою звітністю ТОВ «ВКФ «АКВА ВИТА» (т. 4, а.с. 42-53), підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 513 100 грн. за 2022 рік, 594 500 грн. за 2023 рік та 369 000 грн. за перший квартал 2024 року.

ОСОБА_3 у період шлюбу із ОСОБА_4 набув у власність корпоративні права ТОВ "Запорізька фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ: 38839196), кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_3 .

Згідно із фінансовою звітністю ТОВ "Запорізька фармацевтична компанія" (т. 4, а.с. 58-53), підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 406 300 грн. за 2022 рік, 22 600 грн. за 2023 рік та 48 700 грн. за перший квартал 2024 року.

ОСОБА_3 у період шлюбу із ОСОБА_4 набув у власність корпоративні права ТОВ "Азов - Фарма" (код ЄДРПОУ: 23856057), кінцевим бенефіціарним власником якого у спірний період був ОСОБА_3 .

Згідно із фінансовою звітністю ТОВ "Азов - Фарма" (т. 4, а.с. 65-66), підприємство у період 2022-2023 років не отримувало прибутку.

ОСОБА_3 у період шлюбу із ОСОБА_4 набув у власність корпоративні права ТОВ «Київська фармацевтична компанія» (код ЄДРПОУ: 41058743), кінцевим бенефіціарним власником якого у спірний період був ОСОБА_3 .

Згідно із фінансовою звітністю ТОВ «Київська фармацевтична компанія» (т. 4, а.с. 67-72), підприємство отримало 8 000 грн. чистого прибутку за 2022 рік, чистий збиток у розмірі 535 000 грн. за 2023 рік та 140 500грн. збитків за 2024 рік.

ОСОБА_3 у період шлюбу із ОСОБА_4 набув у власність корпоративні права ТОВ «Ля Гранд» (код ЄДРПОУ: 38285545), кінцевим бенефіціарним власником якого у спірний період був ОСОБА_3 .

Згідно із фінансовою звітністю ТОВ «Ля Гранд» (т. 4 а.с. 73-76) отримало чистий збиток у розмірі 107 000 грн. та 116 000 грн. чистого збитку за 2023 рік.

ОСОБА_3 у період шлюбу із ОСОБА_4 набув у власність корпоративні права ТОВ "Світова фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ: 44926176), кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_3 .

Згідно із фінансовою звітністю ТОВ "Світова фармацевтична компанія" (т. 4 а.с. 54-55) підприємство за 2023 рік не отримувало ані збитків, ані прибутків.

ОСОБА_3 у період шлюбу із ОСОБА_4 набув у власність корпоративні права ТОВ «Вільна фармацевтична компанія» (код ЄДРПОУ: 44965739), кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_3 .

Згідно із фінансовою звітністю ТОВ «Вільна фармацевтична компанія» (т. 4 а.с. 56-57) підприємство за 2023 рік отримало 1000 грн. збитків.

ОСОБА_3 у період шлюбу із ОСОБА_4 набув у власність корпоративні права ТОВ "Інтенд" (код ЄДРПОУ: 31425939), кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_3 .

Згідно із фінансовою звітністю ТОВ "Інтенд" (т. 4 а.с. 77-91) підприємство за 2022 рік отримало 114 700 грн. збитків, за 2023 рік отримало 583 600 грн. збитків, за перший квартал 2024 року168 100 грн. збитків.

ОСОБА_3 у період шлюбу із ОСОБА_4 набув у власність корпоративні права ТОВ "Фарма-Люкс" (код ЄДРПОУ: 20495481), кінцевим бенефіціарним власником якого до 23.10.2023 року був ОСОБА_3 .

Згідно із фінансовою звітністю ТОВ "Фарма-Люкс" (т. 4 а.с. 93) підприємство за 2022 рік не отримало ані збитків, ані прибутку.

ОСОБА_3 у період шлюбу із ОСОБА_4 набув у власність корпоративні права ПП "Азовська фармацевтична компанія "Здрава" (код ЄДРПОУ: 23289309), кінцевим бенефіціарним власником якого до 23.10.2023 року був ОСОБА_3 .

Згідно із фінансовою звітністю ПП "Азовська фармацевтична компанія "Здрава" (т. 4 а.с. 92) підприємство за 2022 рік отримало 39 900 грн. прибутку.

ОСОБА_3 у період шлюбу із ОСОБА_4 набув у власність корпоративні права ПП "Львівська фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ: 40353823). Бенефіціарні кінцеві власники: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частинах.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Майнові відносини, які складаються між подружжям урегульовано нормами Сімейного кодексу України (далі текстом СК України).

У статті 60 СК України зазначено підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною першою статті 57 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц дійшла до висновку про те, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у ряді рішень зауважує, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою. Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції", пункти 69 і 73).

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних судів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.

Отже, першою умовою виправданості втручання у права, гарантовані статтею першою Протоколу № 1 до Конвенції є те, що воно має бути передбачене законом.

У статті 62 СК України таке втручання у право особистої приватної власності передбачено. У цій статті вказано, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 03.06.2015 № 6-38цс15, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Статутний капітал, умовно кажучи, це сукупність грошових коштів, майна та майнових прав, які засновники передають компанії у власність під час її створення та є базою для подальшою діяльності підприємства. В процесі діяльності підприємства, вона за рахунок використання цього первісного капіталу воно може отримувати прибуток (у разі успішної діяльності) або ж збитки.

Виходячи з аналізу норм Сімейного кодексу України та висновків, які викладені у вищенаведеній постанові Верховного Суду України, суд дійшов переконання, що у випадку внесення спільного майна подружжя до статутного капіталу підприємства інший з подружжя при поділі майна не має обов`язку обрати або виділення такої частки і виплати її вартості, або ж отримання частки від доходу.

Оскільки такий дохід формується за рахунок використання первісно внесеного майна (тобто фактично є «плодом» такого майна), поділу може підлягає і саме майно, яке передано у власність господарського товариства шляхом передання до статутного капіталу, і доходи отримані за рахунок використання такого майна у господарській діяльності відповідного товариства.

Враховуючи наведене суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_4 про те, що позивач вже скористався своїм правом на поділ майна шляхом звернення з іншою позовною заявою щодо стягнення частки вартості майна відповідних господарських підприємств.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України дохід це загальна сума грошей, матеріальних чи нематеріальних активів, отриманих за звітний період, а прибуток це фінансовий результат, що визначається як різниця між отриманими доходами та документально підтвердженими витратами.

У постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 359/10855/19 (провадження № 61-881св23) зазначено: «Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про поділ доходів від підприємницької діяльності відповідача, оскільки ці доходи були у володінні подружжя під час шлюбу, отже сторони мали можливість та право розпорядитися ними спільно за взаємною згодою, а доказів того, що чоловік використав кошти, отримані від підприємницької діяльності, не в інтересах сім`ї позивач не надала. Крім того, надані позивачем декларації відповідача, в яких відображено дохід відповідача за 2016-2018 роки у розмірі 2 214 769,00 грн, не можуть бути підставою для стягнення їх частини, оскільки дохід розраховується як загальна сума грошей, отримана в результаті реалізації товарів або послуг, в той час як прибуток - це дохід з відрахуванням витрат на виробництво, придбання і збут товарів або послуг. Таким чином заявлені позивачем кошти включають в себе не лише прибуток (заробіток) підприємця, який можна було б визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя, але й кошти, які включають в себе собівартість виготовлення та реалізації продукції. При цьому доказів, з яких можливо б було встановити чистий прибуток, отриманий таким суб`єктом підприємницької діяльності за заявлений період, до справи позивачем представлено не було. Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 755/20605/15».

Зважаючи на це суд погоджується із доводами представника ОСОБА_5 про те, що оскільки спір стосується саме поділу майна подружжя, то відповідному розподілу підлягають не доходи отриманні господарськими товариствами, а саме відповідна частина прибутку.

Як вже зазначалось вище ст. 70 СК України встановлена презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Сторони у цій справі не оспорювали факту того, що вони, як бенефіціарні власники відповідних господарських товариств отримали у своє розпорядження прибутки від діяльності таких товариств, і це питання додатково не досліджувалось судом.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог сторін щодо поділу прибутку господарських товариств в порядку поділу спільного майна подружжя.

Проте, відповідно до приписів частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що таке рішення суду набрало законної сили у день прийняття постанови Запорізького апеляційного суду у справі № 335/7479/23, тобто 03.04.2024 року. Після припинення шлюбу доходи отримані кожним з колишнього подружжя від підприємницької діяльності вже не є спільною сумісною власністю і не підлягають поділу, як спільна сумісна власність подружжя, на відміну від спільного майна, яке було передано за час шлюбу у власність господарських товариств.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність вимог, як первісного, так і зустрічного позивачів щодо поділу доходів господарських товариств за період після 03.04.2024 року.

Зважаючи на вказане вимоги первісного позивача ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню в частині поділу прибутків ТОВ «Вітафарм» за період з 2022 року по перший квартал 2024 року, що становить 2 335 400 грн. (1 804 100 грн. за 2022 рік, 1 976 200 грн. за 2023 року та 890 500 грн. за перший квартал 2024 року/2), а в частині поділу прибутків ТОВ «ВКФ «АКВА ВИТА» у розмірі 738 300 грн. (513 100 грн. за 2022 рік, 594 500 грн. за 2023 рік та 369 000 грн. за перший квартал 2024 року), а всього 3 073 700 грн.

Вимоги же ОСОБА_4 за зустрічним позовом, з урахуванням висновків суду щодо періоду за який правомірна вимога про поділ майна та стосовно поділу саме прибутку, підлягають частково задоволенню у розмірі 238 800 грн. половини прибутку ТОВ "Запорізька фармацевтична компанія" з 2022 року по перший квартал 2023 року, 4000 грн. половини прибутку ТОВ «Київська фармацевтична компанія» за 2022 рік та 19 950 грн. половини прибутку ПП "Азовська фармацевтична компанія "Здрава" за 2022 рік, а всього 262 750грн.

Решта господарських товариств у період з 2022 року по перший квартал 2024 року прибутків не отримувало.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частинах володіють корпоративними правами ПП "Львівська фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ: 40353823), а відтак мають рівні права на отримання прибутку від діяльності цього підприємства, а у випадку не досягнення згоди між ними стосовно цього питання, такий спір вже має бути вирішений за правилами господарського судочинства, а не цивільного, адже обидві сторони володіють рівними частинами корпоративних прав.

Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив

первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафарм», товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Вита», приватного підприємства «Максфорт» про стягнення суми задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) половину отриманого чистого доходу від діяльності підприємства ТОВ «ВІТАФАРМА» за період з 2022 року по перший квартал 2024 року у сумі 2 335 400 (два мільйони триста тридцять п`ять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) половину отриманого чистого доходу від діяльності підприємства ТОВ «ВКФ «АКВА ВИТА» за період з 2022 року по перший квартал 2024 року у сумі 738 300 (сімсот тридцять вісім тисяч триста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 09 копійок.

В задоволені решти вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Фарма», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аква Віта», приватне підприємство «Максфорт» про стягнення частини доходу юридичних осіб, які є спільною сумісною власністю подружжя задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 ) половину отриманого чистого доходу від діяльності підприємства ТОВ "Запорізька фармацевтична компанія" за період з 2022 року по перший квартал 2024 року у сумі 238 800 (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот) гривень

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 ) половину отриманого чистого доходу від діяльності підприємства ТОВ «Київська фармацевтична компанія» за 2022 рік у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 ) половину отриманого чистого доходу від діяльності підприємства ПП "Азовська фармацевтична компанія "Здрава" за 2022 рік у розмірі 19 950 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 92 (дев`яносто дві) гривні 24 копійки.

В задоволені решти вимог відмовити.

Провадження у справі про стягнення частини доходу ПП "Львівська фармацевтична компанія" (код ЄДРПОУ: 40353823) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити ОСОБА_4 її право на звернення до відповідного господарського суду за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, оскільки заявлені нею вимоги підлягають розгляду судом господарської юрисдикції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін