Ухвала суду № 140804543, 20.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15151/26

1-кс/308/6283/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Закарпатської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою, в якій просить зобов`язати уповноважену особу Закарпатської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР згідно заяви про кримінальне правопорушення від 07.10.2026 року № 07.10 розман 21/3389 - фазекош ЄРДР 358 366 та надіслати витяг з ЄРДР.

Скаргу обґрунтовано тим, що заявником подано заяву про кримінальне правопорушення. Однак суб`єкт оскарження: не вніс відомості до ЄРДР протягом 24 годин; не надіслав витяг з ЄРДР; фактично проігнорував заборону відмови (ч. 4 ст. 214 КПК).

19.10.2026 року до суду надійшли письмові заперечення Ужгородської окружної прокуратури, у яких серед іншого зазначено, що у законний спосіб, протягом 24 годин із моменту надходження повідомлення про можливе вчинення кримінального правопорушення, отримано завірену копію рішення №164 від 29.10.2024 від Ради адвокатів Закарпатської області, що підтверджує наявність та достовірність такого документа. У зв`язку із цим, у зверненні відсутні дані, що свідчать про наявність складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 358 КК України та ст. 366 КК України в діях голови Ради адвокатів Закарпатської області, відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.

Окрім того, відповідно до ст.ст. 1012, 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пунктів 3.5, 3.6, 6.2 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 22.08.2022 № 74, відомості про набуття особою права на заняття адвокатською діяльністю, у тому числі відомості про номер та дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України та є відкритими і доступними для перегляду на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України.

Разом із тим положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не встановлено обов`язку Ради адвокатів регіону оприлюднювати на вебсайті повний текст кожного рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

З огляду на викладене, підстави вважати не оприлюднення на вебсайті повного тексту рішення про видачу свідоцтва порушенням вимог ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відсутні, за умови належного внесення передбачених законом відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та їх відкритого відображення в ньому. Вказана скарга надійшла до окружної прокуратури з обласної прокуратури 08.10.2026 згідно з територіальною юрисдикцією та вимогами наказу Офісу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» та 09.10.2026 надана відповідь на адресу скаржника, тому твердження про бездіяльність не відповідає дійсності. Враховуючи викладене, у задоволені скарги ОСОБА_3 просить відмовити.

19.10.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення ОСОБА_3 , в яких серед іншого зазначив, що відповідно до закону, рішення про видачу свідоцтва адвоката приймає рада адвокатів регіону як колегіальний орган. Витяг лише засвідчує зміст уже прийнятого рішення, але не може замінити його, створити факт колегіального волевиявлення або підтвердити рішення, якого не існує.

Саме тому наявність документа, наприклад оформленого як витяг, не спростовує доводів заявника, а потребує перевірки його першоджерела. Якщо колегіальне рішення членів Ради фактично не приймалося, виникають обґрунтовані підстави перевірити обставини виготовлення та використання документа, який може видаватися за витяг із такого рішення, а також законність видачі свідоцтва адвоката.

Саме ці обставини, а не формальна наявність документа з відповідними реквізитами, є предметом поданої заяви про можливе кримінальне правопорушення.

Суть поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення полягає не в оскарженні змісту рішення, яке було належним чином ухвалене Радою адвокатів Закарпатської області, не в незгоді з таким рішенням і не у формальному оспорюванні правильності оформлення документа.

Суть заяви полягає в іншому: наявні обґрунтовані підстави перевірити, чи існує взагалі колегіальне рішення членів Ради адвокатів Закарпатської області, яке зазначене як правова підстава для видачі відповідного свідоцтва адвоката та внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ). Інакше кажучи, предметом повідомлення про можливе кримінальне правопорушення є не законність уже ухваленого рішення, а можлива відсутність самого юридичного факту його ухвалення. Це дві принципово різні правові ситуації, які не можуть ототожнюватися.

Сам по собі факт наявності копії документа, оформленого як рішення або витяг із нього, не дає вичерпної відповіді на питання, чи було відповідне колегіальне рішення фактично прийняте колегіальним органом у встановленому порядку.

Питання про те, чи відбулося засідання, чи були присутні члени Ради, чи існував кворум, чи проводилося голосування та чи було рішення реально ухвалене, потребує окремої перевірки у рамках КПК.

Якщо заявник повідомляє про можливе оформлення витягу з неіснуючого колегіального рішення, посилання на сам факт існування такого витягу не спростовує повідомлених обставин. Навпаки, саме в такій ситуації необхідно встановити, яке першоджерело лежить в основі документа, чи існує оригінал рішення, чи відповідає він протоколу засідання та чи підтверджуються його реквізити фактичними обставинами діяльності колегіального органу. Не можна ототожнювати існування документа, який зовні оформлений як витяг із рішення, з доведеністю факту реального прийняття самого колегіального рішення.

Якщо відповідного колегіального рішення не існує, то документ, який видається за витяг із такого рішення, не може підтвердити законність видачі свідоцтва лише завдяки наявності в ньому відповідних реквізитів.

За таких обставин необхідно перевірити, ким, коли, за яких обставин та на підставі яких матеріалів було створено і підписано відповідний документ, чи існувало рішення, з якого нібито зроблено витяг, а також чи використовувався цей документ для внесення відомостей до ЄРАУ. Саме встановлення цих обставин, а не формальна констатація наявності копії документа, дасть змогу надати належну правову оцінку викладеним у заяві відомостям у порядку КПК

Заявник вказує, що наявність копії документа не може сама по собі бути достатньою підставою для висновку про відсутність необхідності перевіряти повідомлені обставини.

На цьому етапі заявник не просив визнати будь-яку особу винуватою або наперед встановити факт підроблення. Заявник просить забезпечити передбачену законом процедуру перевірки конкретного повідомлення про можливе кримінальне правопорушення. Принципово важливо, що в разі підтвердження відсутності первинного колегіального рішення питання не обмежуватиметься лише технічним недоліком оформлення витягу. Йтиметься про можливу відсутність самої юридичної підстави для видачі свідоцтва та внесення відповідних відомостей до ЄРАУ. Тому встановлення факту існування або відсутності колегіального рішення є необхідним для належної правової оцінки всього подальшого ланцюга документального оформлення.

Одним з аргументів на користь відмови в задоволенні скарги стала наявність копії рішення Ради адвокатів Закарпатської області, наданої в межах іншого кримінального провадження.

Однак такий аргумент не усуває суті повідомлення заявника, оскільки останній ставить під сумнів не лише форму документа, а передусім фактичне існування колегіального рішення, яке мало бути прийняте на засіданні Ради. Наявність копії документа не дає змоги без додаткової перевірки зробити висновок про те, що засідання відбулося, кворум був наявний, члени Ради голосували, а рішення було ухвалене саме колегіально. Для такого висновку необхідно перевірити відповідні первинні документи та фактичні обставини. Проте саме неможливість перевірити ці обставини без належних процесуальних дій і становить одну з підстав, з яких заявник звернувся із повідомленням про можливе кримінальне правопорушення.

Таким чином, відмова у внесенні відомостей до ЄРДР із посиланням на наявність копії документа не відповідає на центральне питання заяви та не спростовує викладених у ній обставин. Вважає, що має оцінюватися, чи містить повідомлення конкретні обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, а не виходити з того, що наявність документа, який і є предметом сумнівів заявника, сама собою усуває необхідність перевірки. Заявник не зобов`язаний до внесення відомостей до ЄРДР самостійно довести, що кожен із 23 членів Ради не був повідомлений про засідання, що кворум був відсутній, що ніхто не голосував або що підписаний документ є підробленим. Це обставини, які мають бути встановлені за результатами належних процесуальних дій, якщо для цього є законні підстави. На цій стадії необхідно забезпечити перевірку повідомлення у встановленому законом порядку, а не вимагати від заявника надати результати перевірки, яку він просить провести компетентні органи.

Викладені в заяві обставини стосуються можливої відсутності первинної юридичної підстави для видачі свідоцтва адвоката, а саме - факту реального прийняття колегіального рішення Радою адвокатів Закарпатської області.

Тому в разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо того, чи проводилося відповідне засідання, чи був наявний кворум, чи брали члени Ради участь у голосуванні та чи було прийнято колегіальне рішення, необхідно перевірити саме ці обставини. Факт наявності копії рішення або витягу не є автоматичним підтвердженням реального колегіального прийняття рішення та не спростовує повідомлення про можливе оформлення документа на підставі неіснуючого рішення.

Саме в межах кримінального процесуального законодавства можуть бути витребувані первинні документи, встановлено обставини скликання та проведення засідання, перевірено наявність кворуму, результати голосування, походження документа й достовірність відомостей, внесених до ЄРАУ.

Таким чином, подана заява містить конкретні обставини, які підлягають перевірці, а не лише загальну незгоду заявника з рішенням органу адвокатського самоврядування.

У зв`язку з викладеним вважає, що висновки про відсутність достатніх об`єктивних даних для внесення відомостей до ЄРДР є передчасними, оскільки наявність копії документа, сама собою не спростовує повідомлення про можливу відсутність первинного колегіального рішення.

Заявник у судове засідання 20.10.2026 не прибув, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, у скарзі просив її розглянути за його відсутності.

Представник Закарпатської обласної прокуратури у судове засідання 20.10.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника, оскільки його відсутність згідно з ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, що кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 ст. 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання керівником органу досудового розслідування.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по-батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по-батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (ч. 2 ст. 214 КПК України).

Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке затверджене наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року.

Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення до Реєстру, окрім іншого, вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України.

Таким чином, норма ст. 214 КПК України містить два ключових положення: 1) строк, протягом якого мають бути внесені відомості невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; 2) зміст заяви, повідомлення вони мають бути про вчинене кримінальне правопорушення.

Разом з тим, ст. 25 КПК України визначено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

З вказаною нормою кореспондується вимога п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудового розслідування вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Викладене свідчить про наявність у слідчого, дізнавача, прокурора обов`язку після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, перевірити достатність відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і лише за наслідками такої перевірки ним може бути ухвалене рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться не будь-які заяви (повідомлення), які надходять до органів досудового розслідування чи прокуратури, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли вони викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення, які можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на нібито підроблення головою Ради адвокатів Закарпатської області рішення Ради адвокатів Закарпатської області №164 від 29.10.2024 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/3389 на підставі неіснуючого рішення членів ради адвокатів, його використання для внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та необхідності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, оскільки засідання членів Ради адвокатів Закарпатської області 29.10.2024 не проводилося та рішення №164 членами Ради адвокатів Закарпатської області не приймалося і не підписувалося.

В додаткових поясненнях ставить під сумнів факт прийняття рішення, факт проведення засідання у встановленому порядку, наявність кворуму, факт голосування.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що Радою адвокатів Закарпатської області було надано Ужгородській окружній прокуратурі належним чином засвідчену копію рішення Ради адвокатів Закарпатської області №164 від 29.10.2024, про відсутність якого стверджує скаржник. Твердження заявника зводяться до незгоди з прийнятим рішенням та порушенням процедури.

Частина 1 ст. 358 КК України встановлює кримінальну відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

За ч. 1 ст. 366 КК України передбачено кримінальну відповідальність за складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Між тим, слідчий суддя приходить до переконання, що заява скаржника не містить достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів щодо наявності ознак кримінальних правопорушень, про які він зазначає. Скаржником не наведено обставин, які би підтверджували реальність конкретної події кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 242, 220, 303, 307, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Закарпатської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1