Рішення № 140804369, 21.10.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1143/26

Провадження № 2/302/692/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

21.10.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Бобонич Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 03 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця укладено Договір № 083122-КС-003 про надання кредиту, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За твердженням представника позивача, для укладення кредитного договору відповідач увійшов до особистого кабінету на вебсайті кредитодавця та подав заявку на отримання кредиту із зазначенням необхідних персональних даних і реквізитів банківської картки. Після цього кредитодавець направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти кредитний договір, яку останній прийняв 03 грудня 2023 року шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-8100, надісланого на номер мобільного телефону, зазначений ним під час реєстрації.

Відповідно до умов укладеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн на умовах строковості, повернення та платності, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором грошові зобов`язання.

Представник позивача зазначила, що договором встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,16683334 % за кожний день користування кредитними коштами. Відповідно до пункту 2 договору проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом з урахуванням дня його видачі та дня повернення, відповідно до погодженого сторонами графіка платежів.

На виконання умов договору позивач 03 грудня 2023 року перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були зазначені позичальником під час оформлення кредиту. На підтвердження зазначених обставин представник позивача послалася на додані до позовної заяви документи щодо перерахування кредитних коштів.

Представник позивача вказала, що відповідач належним чином не виконував узятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ними та передбаченої договором комісії, унаслідок чого станом на 28 липня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 9 680,22 грн, яка складається з:

?3 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

?6 230,22 грн заборгованість за процентами за користування кредитом;

?450,00 грн заборгованість за комісією.

При цьому позивач зазначив, що після закінчення строку дії кредитного договору проценти за користування кредитом не нараховувалися, а заявлена до стягнення заборгованість за процентами сформувалася протягом установленого договором строку кредитування. Штрафні санкції та проценти, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, до складу заявлених вимог не включено.

Щодо комісії представник позивача зазначила, що її сплата передбачена умовами кредитного договору та відповідним графіком платежів, а тому заборгованість за комісією в розмірі 450,00 грн також підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, представник позивача заявила клопотання про витребування від Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» відомостей щодо належності відповідачу банківської картки, на яку було перераховано кредитні кошти, та виписки про рух коштів за відповідним банківським рахунком за період із 03 грудня 2023 року до 24 березня 2024 року. Необхідність витребування зазначених доказів обґрунтувала неможливістю їх самостійного отримання у зв`язку з тим, що відповідна інформація становить банківську таємницю.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, положення Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію», представник позивача просила стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 083122-КС-003 про надання кредиту від 03 грудня 2023 року в загальному розмірі 9 680,22 грн, а також судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно судом визначено, що розгляд, формування та зберігання матеріалів справи здійснюються у змішаній формі паперовій та електронній.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року частково задоволено клопотання представника позивача Дармограй Анастасії Тимофіївни про витребування доказів та витребувано від Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо належності платіжної картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , а також відомості щодо зарахування 03 грудня 2023 року на відповідний банківський рахунок грошових коштів у розмірі 3 000,00 грн. У задоволенні клопотання в частині витребування повної виписки про рух коштів за рахунком за період із 03 грудня 2023 року до 24 березня 2024 року відмовлено.

Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року постановлено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14 жовтня 2026 року на виконання ухвали суду від 26 серпня 2026 року надійшла відповідь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» від 30 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260923/143375-БТ, відповідно до якої платіжна картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Також банком повідомлено про зарахування 03 грудня 2023 року на рахунок, відкритий для обслуговування зазначеної платіжної картки, грошових коштів у розмірі 3 000,00 грн та надано виписку за відповідним рахунком, яка містить відомості про зазначену операцію.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся шляхом направлення судових повісток за відомою суду адресою його зареєстрованого місця проживання, а також шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебпорталі судової влади України.

Причини неявки відповідач суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, відзиву на позовну заяву не надіслав.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, його неявку без повідомлення причин, неподання відзиву на позовну заяву та відсутність заперечень представника позивача проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України дійшов висновку про наявність підстав для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв`язок у сукупності відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 03 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця укладено Договір № 083122-КС-003 про надання кредиту, відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 3 000,00 грн, а відповідач повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за його надання у порядку і строки, визначені договором.

Укладення зазначеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи електронним кредитним договором, пропозицією (офертою) щодо його укладення, акцептом пропозиції, анкетою позичальника та відомостями про послідовність дій сторін в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Зокрема, з відомостей про послідовність дій сторін убачається, що 03 грудня 2023 року відповідач здійснив вхід до особистого кабінету, ознайомився з умовами кредитування та прийняв пропозицію кредитодавця шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-8100, яким підписав кредитний договір.

Відповідно до пунктів 2.12.7 Договору № 083122-КС-003 кредит надано в розмірі 3 000,00 грн строком на 16 тижнів, із визначенням строку дії договору до 24 березня 2024 року. Сторонами погоджено фіксовану стандартну процентну ставку в розмірі 2 % на день та знижену процентну ставку в розмірі 1,16683334 % на день. Крім того, пунктом 2.5 договору передбачено одноразове нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 450,00 грн у дату його видачі.

На підтвердження виконання зобов`язання щодо надання кредитних коштів позивачем надано підтвердження Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» про здійснення 03 грудня 2023 року о 09 год 32 хв переказу грошових коштів у розмірі 3 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_4 , емітовану Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК», із зазначенням призначення платежу перерахування коштів ОСОБА_1 за кредитним договором № 083122-КС-003 від 03 грудня 2023 року.

З метою перевірки обставин фактичного отримання відповідачем кредитних коштів судом витребувано відповідні відомості безпосередньо від банківської установи.

Згідно з відповіддю Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» від 30 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260923/143375-БТ платіжна картка № 5168-7456-1475-5970 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Наданою банком випискою за відповідним рахунком підтверджується проведення 03 грудня 2023 року операції із зарахування переказу в розмірі 3 000,00 грн. Зазначені відомості узгоджуються з підтвердженням платіжної установи щодо здійснення переказу та реквізитами банківської картки, зазначеними відповідачем під час оформлення кредиту.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд установив, що позивач виконав своє зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн.

Згідно з наданими позивачем розрахунком заборгованості та довідкою про стан заборгованості станом на 28 липня 2026 року заборгованість відповідача за Договором № 083122-КС-003 становить 9 680,22 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 6 230,22 грн заборгованість за процентами за користування кредитом та 450,00 грн заборгованість за комісією. Заборгованість за штрафними санкціями та процентами, передбаченими статтею 625 Цивільного кодексу України, у зазначених документах відсутня.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що протягом періоду з 03 до 24 грудня 2023 року проценти нараховувалися за зниженою процентною ставкою 1,16683334 % на день, а починаючи з 25 грудня 2023 року за стандартною процентною ставкою 2 % на день.

Станом на 24 березня 2024 року загальна сума нарахованих процентів становила 6 230,22 грн. Після зазначеної дати подальшого збільшення заборгованості за процентами у наданому розрахунку не відображено.

Водночас розрахунок заборгованості свідчить про відсутність платежів відповідача в рахунок погашення основної суми кредиту, процентів та комісії.

Таким чином, наданими позивачем документами підтверджуються обставини укладення між сторонами кредитного договору, фактичного перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн та нарахування передбачених договором процентів і комісії. Правова обґрунтованість стягнення кожної зі складових заявленої заборгованості підлягає оцінці судом з урахуванням умов договору та вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частин першої третьої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, або якщо воля сторін виражена за допомогою інформаційно-комунікаційної системи. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Правові засади укладення електронних правочинів також визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин третьої, четвертої, шостої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції іншою стороною. Відповідь особи про прийняття пропозиції може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення інших дій, які вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі. Електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Матеріали справи містять пропозицію укласти кредитний договір, акцепт пропозиції, Договір № 083122-КС-003 про надання кредиту від 03 грудня 2023 року, паспорт споживчого кредиту, Правила надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», анкету клієнта та відомості про послідовність дій відповідача в інформаційно-комунікаційній системі позивача.

Із зазначених доказів убачається, що відповідач під час оформлення кредиту зазначив свої персональні, паспортні та контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу проживання, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, а також реквізити платіжної картки, на яку мали бути перераховані кредитні кошти.

Після ознайомлення з умовами кредитування відповідач прийняв пропозицію позивача та підписав акцепт одноразовим ідентифікатором UA-8100, надісланим на зазначений ним номер мобільного телефону.

Використання відповідачем одноразового ідентифікатора в поєднанні з відомостями про проходження ним процедури реєстрації, заповнення анкети, зазначення реквізитів платіжної картки та послідовність учинених в інформаційній системі дій підтверджують його волевиявлення на укладення кредитного договору на запропонованих позивачем умовах.

Таким чином, Договір № 083122-КС-003 про надання кредиту від 03 грудня 2023 року укладено сторонами в передбаченій законом електронній формі, його зміст зафіксовано в електронних документах, а волевиявлення відповідача підтверджено електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до наданих позивачем розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості станом на 28 липня 2026 року заборгованість відповідача за Договором № 083122-КС-003 від 03 грудня 2023 року становить 9 680,22 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 6 230,22 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 450,00 грн заборгованість за комісією.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, отримані кредитні кошти не повернув, передбачені договором проценти та комісію не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу надання споживчого кредиту, при цьому позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн, що підтверджується документами платіжної установи та відомостями, отриманими безпосередньо від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Водночас відповідач, отримавши кредитні кошти, взяті на себе зобов`язання щодо їх повернення та сплати передбачених договором процентів належним чином не виконав.

Згідно з пунктом 2.4 кредитного договору сторонами погоджено стандартну процентну ставку в розмірі 2 % на день та знижену процентну ставку в розмірі 1,16683334 % на день.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися в межах визначеного договором строку кредитування, а їх загальний розмір станом на 24 березня 2024 року становив 6 230,22 грн. Після закінчення зазначеного строку подальше нарахування процентів у розрахунку не відображено.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 3 000,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 6 230,22 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 450,00 грн, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, проценти за користування кредитом, комісії кредитодавця та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця і кредитного посередника (за наявності), пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Отже, законодавство про споживче кредитування передбачає можливість включення комісій до загальних витрат споживача за кредитом. Водночас правомірність їх встановлення та стягнення підлягає оцінці з урахуванням змісту відповідної договірної умови, характеру платежу та вимог законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг.

Як убачається з пункту 2.5 Договору № 083122-КС-003 від 03 грудня 2023 року, сторонами погоджено комісію за надання кредиту в розмірі 450,00 грн, яка нараховується одноразово в дату видачі кредиту. Договором визначено фіксований розмір зазначеної комісії та передбачено неможливість її одностороннього збільшення кредитодавцем.

Відомості про розмір комісії також відображені в паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомився до укладення договору та який підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, розмір комісії був визначений сторонами заздалегідь, відображений у документах, що містять умови кредитування, та не залежав від тривалості прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Суд ураховує, що спірна комісія передбачена договором як одноразовий платіж, пов`язаний із наданням кредиту, а не як періодична плата за обслуговування кредитної заборгованості чи надання інформації про стан кредиту.

При цьому фактичне надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн підтверджується належними доказами, а нарахування комісії здійснено одноразово в дату видачі кредиту відповідно до пункту 2.5 договору.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що заявлена до стягнення комісія в розмірі 450,00 грн передбачена погодженими сторонами умовами кредитного договору, її розмір є визначеним, а нарахування відповідає встановленому договором порядку. Тому вимога позивача про стягнення зазначеної комісії також підлягає задоволенню.

За таких обставин, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 083122-КС-003 про надання кредиту від 03 грудня 2023 року в загальному розмірі 9 680,22 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 6 230,22 грн заборгованість за процентами за користування кредитом та 450,00 грн заборгованість за комісією, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 9 680,22 грн, які судом задоволено в повному обсязі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердження зазначених витрат позивачем надано Договір про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС», рахунок-фактуру № 05-083122-КС-003 від 15 травня 2026 року, а також документи, що підтверджують право Глуховецького Олександра Степановича на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 зазначеного договору адвокатське об`єднання зобов`язалося надавати клієнту професійну правничу допомогу, здійснювати представництво його інтересів та надавати інші види правничої допомоги, а клієнт зобов`язався оплатити відповідний гонорар на умовах договору.

Згідно з пунктом 4.3 договору розмір гонорару за підготовку однієї позовної заяви є фіксованим і становить 10 000,00 грн.

Відповідно до пункту 4.5 договору оплата гонорару за підготовку позовних заяв здійснюється клієнтом у розмірі фактично компенсованих йому витрат на професійну правничу допомогу не пізніше шести місяців із дати надходження відповідної компенсації на рахунок клієнта.

На виконання умов договору Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС» виставлено рахунок-фактуру № 05-083122-КС-003 від 15 травня 2026 року на суму 10 000,00 грн за надання правничої допомоги, а саме підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Таким чином, розмір заявлених до відшкодування витрат визначено сторонами договору про надання правничої допомоги у фіксованій сумі, а виставлений рахунок-фактура стосується безпосередньо підготовки позовної заяви в цій справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Отже, відсутність доказів фактичної сплати гонорару на момент вирішення справи сама по собі не виключає можливості розподілу витрат на професійну правничу допомогу, якщо відповідні витрати підтверджені належними доказами та підлягають сплаті згідно з умовами укладеного договору.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України враховує їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність розміру таких витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін та інших обставин, передбачених зазначеною нормою.

Оцінюючи заявлені позивачем витрати, суд бере до уваги, що підготовка позовної заяви вимагала опрацювання матеріалів щодо укладення електронного кредитного договору, перевірки умов кредитування, розрахунку заборгованості та документів, які підтверджують виконання кредитодавцем своїх зобов`язань.

Суд також ураховує, що предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним в електронній формі, а встановлення обставин фактичного надання кредитних коштів потребувало витребування додаткових доказів від банківської установи.

Водночас суд бере до уваги, що справа не характеризується підвищеною правовою складністю, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, а ціна позову становить 9 680,22 грн.

Разом із тим зазначені обставини самі по собі не свідчать про необґрунтованість погодженого сторонами фіксованого гонорару, оскільки визначення його розміру належить до договірних відносин між клієнтом та адвокатським об`єднанням, а для вирішення питання про розподіл відповідних витрат суд оцінює їх реальність, необхідність, зв`язок із розглядом справи та співмірність.

Судом установлено, що заявлені до відшкодування витрати стосуються підготовки позовної заяви саме в цій справі, їх розмір визначений договором про надання правничої допомоги та конкретизований у виставленому рахунку-фактурі.

При цьому відповідач відзиву на позовну заяву не подав, обґрунтованих заперечень щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу не висловив та клопотання про їх зменшення у зв`язку з неспівмірністю відповідно до частин четвертої шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України не заявив.

Оцінивши надані докази в сукупності, врахувавши умови договору про надання правничої допомоги, фіксований характер погодженого гонорару, безпосередній зв`язок відповідних витрат із розглядом справи, повне задоволення позовних вимог та відсутність заперечень відповідача щодо співмірності таких витрат, суд доходить висновку про наявність підстав для їх відшкодування позивачу в заявленому розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, відповідно до статей 133, 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 1013, 19, 7681, 89, 133, 137, 141, 258259, 263265, 268, 273, 280283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ) заборгованість за Договором № 083122-КС-003 про надання кредиту від 03 грудня 2023 року в загальному розмірі 9 680,22 грн (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 22 копійки), що складається з:

?3 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

?6 230,22 грн заборгованість за процентами за користування кредитом;

?450,00 грн заборгованість за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Міжгірським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя????????????????? Пухальський С. В.