Рішення № 140803272, 21.10.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
21.10.2026
Номер справи
580/900/26
Номер документу
140803272
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокусправа № 580/900/26м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка) через свою представницю подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17 вересня 2025 року № 9710151853 щодо відмови в перерахунку пенсії;

- зобов`язати Відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаський області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виключивши періоди заробітної плати за 2000, 2001, 2002, 2004, 2005 та 2009 роки та врахувати періоди заробітної плати за період 2010 та 2011 року;

- зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з дати призначення пенсії за віком;

- зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до безперервного страхового наступні періоди: з 16.09.1973 року по 23.09.2013 року, 26.11.1975 року, 11.02.1986 року по 02.03.1986 року, 21.08.1987 року по 01.09.1987 року, з 02.09.1993 року по 12.01.1994 року;

- зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж за період з 01.01.2004 року по 04.01.2005 рік з 03.08.2009 року по 27.06.2014 рік.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивачки зазначила, що відповідач невірно нараховує коефіцієнт заробітної плати, а саме: на даний час враховується заробіток для обчислення пенсії за період з 01.03.1977 по 28.02.1982 року та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 20.06.2011 року. Як вбачається із розрахунку заробітної плати від 26.11.2024 року коефіцієнт заробітної плати за 2000, 2001, 2002, 2004, 2005 та 2009 роки є найменшим. А отже дані періоди мають бути виключені із розрахунку. Натомість має бути включений період заробітної плати за 2010 та 2011 роки, оскільки там високий показник коефіцієнту заробітної плати.

Крім того, представниця позивачки вказала, що середньомісячний заробіток для призначення пенсії має братися за 3 попередні календарні роки перед переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, тобто за 2021, 2022 та 2023 роки в розмірі 13559,41 грн, а не за 2014-2016 роки (3764,40 грн).

Також представниця позивачки зазначила, що до безперервного страхового стажу ГУ ПФУ в Черкаській області не було враховано періоди: з 16.09.1973 року по 23.09.1973 року, 26.11.1975 року, 11.02.1986 року по 02.03.1986 року, 21.08.1977 року по 01.09.1987 року, з 02.09.1993 року по 12.01.1994 року. Окрім цього невірно нарахований стаж: за період з 01.01.2004 року по 04.01.2005 рік. ГУ ПФУ в Черкаській області рахується за цей період 3 місяці та 3 дні. Однак страховий стаж за цей період складає 1 рік 3 дні. За період з 03.08.2009 року по 27.06.2014 рік відповідач нараховує 4 роки 7 днів, однак стаж за цей період складає 4 роки 11 місяців 24 дні. Оскільки в цей період позивачка мала інвалідність, отримувала пенсію по інвалідності та працювала.

Позивачка звернулася до відповідача із заявою про заявами про перерахунок пенсії та просила: провести перерахунок пенсії з виключенням періодів заробітної плати за 2000, 2001, 2002, 2004, 2005 та 2009 роки та з врахуванням періоду заробітної плати за період 2010 та 2011 року; здійснити перерахунок пенсії виходячи з середньомісячного заробітку за три попередні календарні роки перед переведенням з одного виду пенсії на інший, тобто за 2021, 2022, 2023 роки; зарахувати до безперервного страхового наступні періоди 16.09.1973 року по 23.09.2073 року, 26.11.1975 року, 11.02.1986 року по 02.03 1986 року 21.08.1987 року по 01.09.1987 року, з 02.09.1993 року по 12.01.1994 року; зарахувати страховий стаж 1 рік 3 дні за період з 01.01.2004 року по 04.01.2005 рік та 4 роки 11 місяців 24 дні за період з 03.08.2009 року по 27.06.2014 рік, однак відповідач відмовив у задоволенні заяв.

Ухвалою від 03 лютого 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.

17.02.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому представниця відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю та зазначила, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 580/6843/24 позивачку з 07.05.2024 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 33 роки, заробітної плати з 01.03.1977 по 28.02.1982 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 30.06.2011 (індивідуальний коефіцієнт заробітку 1,02904). Під час розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії автоматично виключено 36 місяців підряд (10 відсотків тривалості страхового стажу) із 01.01.2001 до 31.12.2003. Крім того, додатково виключено неповні місяці за періоди із 01.01.2004 до 31.01.2005, із 01.08.2009 до 30.06.2011. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати до оптимізації становив 0,68439, після оптимізації збільшився до 1,02904. Виключення періодів заробітної плати із найменшими коефіцієнтами здійснено автоматизованим способом і є оптимальним варіантом розрахунку. Враховуючи вищезазначене, законодавчі підстави для призначення пенсії за віком відповідно до Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2021-2023 роки відсутні.

18.02.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представниця позивачки вказала на його необґрунтованість та зазначила, що виключення періодів відбувається за вибором особи. Те, що такий перерахунок здійснювати недоцільно не є підставою для відмови у виключенні періодів та перерахунку пенсії. Крім того вказала, що оскільки ОСОБА_1 працювала після призначення їй пенсії по інвалідності до 2014 року і в 2024 році вперше звернулася за переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, то середній заробіток для обчислення пенсії має братися за 2021-2023 роки. В даному випадку відбулася зміна виду отримуваної пенсії, оскільки позивачка з моменту призначення отримувала пенсію по інвалідності, після цього відпрацювала більш ніж 24 календарних місяці, а на даний час отримує пенсію за віком. Відтак, у органів Пенсійного фонду України виник обов`язок застосувати при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.

30.03.2026 до суду надійшло додаткове пояснення, у якому представниця позивачки зазначила, що у період за 2000, 2001, 2002, 2004, 2005 та 2009 роки позивачка працювала не всі місяці. В загальному, позивачка просить виключити 55 місяців заробітної плати, що відповідає обмеженням, встановленим ст. 40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Таке виключення відбувається за вибором особи, якій нараховується пенсія. Зазначила, що якщо особі не зараховано певний період страхового стажу, то це прямо впливає на розмір пенсії, оскільки чим більший стаж, тим більший розмір пенсії. Також вказала, що неповний місяць страхового стажу, може бути зарахований за бажанням особи як повний. Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» неповний місяць роботи зараховується до страхового стажу як повний за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша від мінімального страхового внеску. ОСОБА_1 перебувала на пенсії за віком та працювала, тому її страховий стаж за неповні місяці має бути зарахований як за повні місяці. Крім того зазначила, що періоди безперервного страхового стажу: 02.09.1987 01.09.1993; 13.01.1994 13.07.1994; 14.07.1997 31.12.2003; 01.01.2004 04.01.2005; 03.08.2009 27.06.2014 мають бути враховані відповідно до чинного на той час законодавства (КЗпП УРСР та Правил обчислення безперервного трудового стажу робітників та службовців при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 13.04.1973 № 252). Вказала також, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

10.04.2026 до суду надійшло додаткове пояснення, у якому представниця позивачки вказала, крім доводів висловлених раніше, які саме місяці у 2000-2005 роках позивачка просить виключити із відомостей про заробітну плату.

22.04.2026 до суду надійшло додаткове пояснення, у якому представниця позивачки вказала, що позивачка просить виключити 48 місяців страхового стажу.

Ухвалою від 23 квітня 2026 року суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 580/900/26 на 30 днів з 07.04.2026.

01.05.2026 до суду надійшло додаткове пояснення, у якому позивачка вказала на помилковість розрахунків її пенсії відповідачем, зокрема її індивідуального коефіцієнту та вказала, що індексація її пенсії здійснюється лише з 2025 року. Крім того вказала на помилковість включення до позовних вимог про зарахування до страхового стажу періоду з 02.09.1993 до 12.01.1994, який просила виключити із позовних вимог.

04.05.2026 до суду надійшла заява про компенсацію витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 05 травня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

12.05.2026 до суду надійшли заперечення щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні 26 травня 2026 року суд вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що позивачці з 12.01.1995 призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до розпорядження № 146128 від 25.09.2009, позивачку, на підставі її заяви, переведено на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із заявою від 04.07.2011 позивачку переведено із пенсії за віком на пенсію по інвалідності 1 групи по зору відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 580/6843/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийняло рішення щодо переведення позивачки з 07.05.2024 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

04.03.2025 та 29.05.2025 позивачка звернулася із заявами до відповідача, в яких просила:

1) провести перерахунок пенсії з виключенням періодів заробітної плати за 2000, 2001, 2002, 2004, 2005 та 2009 роки та з врахуванням періоду заробітної плати за період 2010 та 2011 року (заява від 04.03.2025);

2) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з середньомісячного заробітку за три попередні календарні роки перед переведенням з одного виду пенсії на інший, тобто за 2021, 2022, 2023 роки (заява 04.03.2025);

3) зарахувати ОСОБА_1 до безперервного страхового наступні періоди: з 16.09.1973 року по 23.09.2073 року; 26.11.1975 року; 11.02.1986 року по 02.03.1986 року; 21.08.1987 року по 01.09.1987 року; з 02.09.1993 року по 12.01.1994 року (заява від 29.05.2025);

4) зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж 1 рік 3 дні за період з 01.01.2004 року по 04.01.2005 рік та 4 роки 11 місяців 24 дні за період з 03.08.2009 року по 27.06.2014 рік (заява від 29.05.2025).

Листом від 14.03.2025 № 2631-2461/П-02/8-2300/25 та від 10.06.2025 №6015-6201/П-03/8-2300/25 відповідач розглянув заяви позивачки відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та повідомив про те, що пенсію обчислено згідно із законодавством та документами пенсійної справи.

Вказана відмова стала предметом судового розгляду у справі № 580/7496/25.

На виконання рішення суду у справі № 580/7496/25 відповідач повторно розглянув заяви позивачки та прийняв рішення від 17 вересня 2025 № 971010151853, яким відмовив у перерахунку пенсії за віком, зазначивши, що оскільки ОСОБА_1 пенсію було призначено з 12.01.1995 а на пенсію за віком вперше переведено з 14.09.2009, підстави для застосовування показника плати (доходу) в Україні з якого сплачено страхові внески за три роки, що передують року звернення за перерахунком пенсії (2021, 2022 та 2023 років) відсутні. Для розрахунку пенсії позивачки врахована заробітна плата за період з 01.03.1977 до 28.02.1982 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 30.06.2011. Під час розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії автоматично виключено 36 місяців підряд (10 відсотків тривалості страхового стажу) із 01.01.2001 до 31.12.2003. Крім того, додатково виключено неповні місяці за періоди із 01.01.2004 до 31.01.2005, із 01.08.2009 до 30.06.2011. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати до оптимізації становив 0,68439, після оптимізації збільшився до 1,02904. Виключення періодів заробітної плати із найменшими коефіцієнтами здійснено автоматизованим способом і є оптимальним варіантом розрахунку. Також вказано, що чинним законодавством не передбачено безперервний стаж для обчислення пенсій. Першим періодом, який ОСОБА_1 просить зарахувати до стажу в залі від 29.05.2025, є період з 16.09.1973 до 23.09.2024 (в мотивувальній частині рішення суду у справі № 580/7496/25 зазначено період 16.09.1973 до 23.09.2073). Кінцева дата включає всі наступні періоди, які позивачка просить зарахувати є незрозумілою та необґрунтованою зважаючи на те, по трудова діяльність ОСОБА_1 згідно даних трудової книжки та індивідуальних відомостей про застраховану особу тривала до червня 2014 року (звільнена 27.06.2014 року наказ № к.61 від 13.06.2014), а тому зарахування цього періоду не є можливим. Крім того, ОСОБА_1 просить зарахувати до її страхового стану день 26.11.1975 року, та періоди з 11.02.1986 до 02.03.1986, з 21.08.1977 до 01.09.1987 року та з 02.09.1993 до 12.01.1994. Зазначені періоди не підтверджені записами в трудовій книжці, довідками, виписками з наказів чи іншими документами, передбаченими Порядком № 637, тому також не можуть бути врахованими до страхового стажу. Також в заяві від 29.05.2025 ОСОБА_1 просить зарахувати стаж за період із 01.01.2004 до 04.01.2005 в розмірі 01 рік 03 дні та за період з 03.08.2009 року по 27.06.2014 року стаж в розмірі 04 роки 11 місяців 24 дні, однак за цей період є неповні місяці роботи, а доплату до мінімального страхового внеску здійснено не було, тому підстави зараховувати дані періоди у календарному значенні, а не згідно даних про сплату страхових внесків, відсутні. До стажу ОСОБА_1 зараховано всі періоди трудової діяльності згідно із записами трудової книжки та даними персоніфікованого обліку, стаж враховано до 27.06.2014 і він становить 33 роки 27 днів.

Рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачка вважає протиправним, а тому звернулась в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі Закон № 1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Аналіз зазначених положень вказує на право особи, яка звернулася за призначенням пенсії, за її вибором, виключити з періоду, за який враховується заробітна плата, періоди до 60 календарних місяців страхового стажу незалежно від перерв та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Суд врахував, що позивачка у заяві від 04.03.2025 просила провести перерахунок пенсії з виключенням періодів заробітної плати за 2000, 2001, 2002, 2004, 2005 та 2009 роки та з врахуванням періоду заробітної плати за період 2010 та 2011 року.

Натомість відповідач, під час розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії позивачки автоматично виключив 36 місяців підряд (10 відсотків тривалості страхового стажу) із 01.01.2001 до 31.12.2003. Крім того, додатково виключив неповні місяці за періоди із 01.01.2004 до 31.01.2005, із 01.08.2009 до 30.06.2011. Як зазначив відповідач у спірному рішенні, виключення періодів заробітної плати із найменшими коефіцієнтами здійснено автоматизованим способом і є оптимальним варіантом розрахунку.

Під час надання оцінки спірному рішенню у цій частині суд встановив, що згідно із розрахунком (а.с. 59-62 Тому 1) у 2000 році загальна сума заробітної плати позивачки склала 508,75 грн (за 6 міс); у 2001 833, 66 грн (за 12 міс); у 2002 741, 61 грн (за 12 міс); у 2003 1187,25 грн (за 12 міс); у 2004 650,40 грн (за 12 міс); у 2005 61,93 грн (за 1 міс); у 2009 2450 грн (за 5 міс); у 2010 6695,10 грн (за 12 міс); у 2011 3632,84 грн (за 6 міс).

Аналіз встановлених обставин вказує на те, що у 2003 році заробіток позивачки є вищим у порівнянні із 2000 роком, з урахуванням пропорції відпрацьованих місяців у зазначених роках, у зв`язку із чим суд висновує про необґрунтованість виключення відповідачем відомостей про заробіток позивачки у 2003 році.

Крім того, у 2010-2011 роках заробіток позивачки був найвищим серед зазначених місяців, у зв`язку із чим, на переконання суду, вони не мали виключатися із заробітку для обчислення пенсії, безвідносно до повноти їх зарахування до страхового стажу.

З урахуванням зазначеного суд висновує про протиправність спірного рішення у цій частині.

Щодо частини вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статтею 45 Закону № 1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Отже, за загальним правилом, визначеним частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом № 1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.

Разом з тим, абзацом третім частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV встановлено виняток із зазначеного правила, відповідно до якого, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу, то при першому переведенні її на пенсію за віком середня заробітна плата (дохід) визначається за правилами, передбаченими частиною другою статті 40 цього Закону, тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії за віком.

Отже, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV визначено три обов`язкові умови, за одночасного дотримання яких під час переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком може застосовуватися показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують зверненню за переведенням на пенсію за віком, а саме: 1) особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати; 2) особа набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі; 3) переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком здійснюється вперше.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 09 вересня 2025 року та від 26 травня 2026 року у справі № 520/33989/24.

Суд вище встановив, що 12.01.1995 позивачці призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до розпорядження № 146128 від 25.09.2009, позивачку, на підставі її заяви, переведено на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV.

Згідно із заявою від 04.07.2011 позивачку переведено із пенсії за віком на пенсію по інвалідності 1 групи по зору відповідно до вимог із Законом № 1058-IV.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 580/6843/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийняло рішення щодо переведення позивачки з 07.05.2024 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Аналіз зазначених обставин вказує на те, що позивачці з 07.05.2024 було повторно призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, оскільки перше призначення відбулося згідно з розпорядженням № 146128 від 25.09.2009.

З урахуванням зазначеного у спірних правовідносинах відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки.

Щодо частини вимог про зобов`язання відповідача зарахувати позивачці до безперервного страхового стажу періоди: з 16.09.1973 до 23.09.1973 року, 26.11.1975, 11.02.1986 до 02.03.1986 року, 21.08.1987 до 01.09.1987, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 Правил обчислення безперервного трудового стажу робітників та службовців при призначенні допомоги з державного соціального страхування затвердженої постановою Ради Міністрів СРСР від 13 квітня 1973 № 252 при переході з однієї роботи на іншу безперервний трудовий стаж зберігається за умови, що перерва у роботі не перевищила одного місяця, якщо інше не встановлено цими Правилами та іншими нормами чинного законодавства. При звільненні після 1 вересня 1983 р. бажанню без поважних причин безперервний трудовий стаж зберігається за умови, що перерва в роботі не перевищила трьох тижнів. Причини, що визнаються поважними при звільненні за власним бажанням, визначаються Державним комітетом СРСР з праці та соціальних питань та ВЦРПС.

Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590 «Про затвердження Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» при призначенні пенсії по старості нараховуються такі надбавки, зокрема, за безперервний стаж роботи (пункт 116) понад 15 років або за загальний стаж роботи чоловікам, які пропрацювали не менше 35 років, та жінкам, які пропрацювали не менше 30 років, 10 відсотків пенсії (п.20 постанови № 590).

Відповідно до пункту 116 Постанови № 590 надбавки за безперервний стаж нараховуються незалежно від того, коли робітник чи службовець мав цей безперервний стаж: перед зверненням за пенсією чи будь-коли раніше.

Якщо робітник чи службовець звернувся за пенсією після припинення роботи, то надбавка нараховується за безперервний стаж, що був до дня припинення роботи або колись раніше.

Питання збереження безперервного стажу під час переходу з однієї роботи на іншу вирішуються за тими самими правилами, як і при призначенні допомоги з державного соціального страхування, за винятком правил заліку в безперервний стаж роботи як член колгоспу у разі припинення діяльності колгоспу у зв`язку з передачею земель радгоспу або іншому державному підприємству. При цьому для нарахування надбавки за безперервний стаж роботи, встановленої абзацом другим підпункту «а» пункту 20 цього Положення, правила збереження безперервного стажу роботи при звільненні за власним бажанням не застосовуються, за винятком випадків звільнення вагітних жінок, матерів, які мають дітей віком до 14 років (у тому числі тих, що перебувають на їхньому піклуванні) або дитини-інваліда у віці до 16 років, звільнення з місця виходом на пенсію за старістю або інвалідністю, а також звільнення у зв`язку з переїздом на роботу в іншу місцевість у порядку організованого набору робітників, сільськогосподарського переселення або громадського призову.

Аналіз зазначених положень вказує на існування у радянському законодавстві поняття «безперервного трудового стажу», наявність якого надавала працівнику право на отримання відповідної надбавки, а його обсяг впливав на розмір такої надбавки. Крім того обсяг безперервного трудового стажу впливав на розмір допомоги з державного соціального страхування та розмір пенсії за віком.

Суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого позивачка отримує пенсію за віком, на містить поняття «безперервного трудового стажу» та не містить пільгових умов обчислення страхового стажу у зв`язку із наявністю перерв між періодами праці менше одного місяця.

З урахуванням зазначеного суд висновує про відсутність підстав для зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивачки спірні періоди.

Щодо частини вимог про зобов`язання відповідача зарахувати позивачці страховий стаж за період з 01.01.2004 до 04.01.2005, з 03.08.2009 до 27.06.2014, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Впровадження системи персоніфікованого обліку відбулося з 01.07.2000 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 року № 794.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону № 1058-ІV), якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. (ч. 2 ст. 20 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до ст. 11 Закону № 1058-ІV застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал.

Отже, обов`язок зі сплати страхових внесків закон покладає на страхувальника.

За змістом спірного рішення суд встановив, що відповідач відмовив у зарахуванні вказаних періодів у календарному значенні у зв`язку із наявністю у цей період неповних місяців роботи, а доплату до мінімального страхового внеску здійснено не було.

Під час надання оцінки доводам спірного рішення у цій частині суд зазначає, що відповідно до відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) у період з 01.01.2004 до 04.01.2005 позивачка працювала у ВАТ «Черкаський автобус» повні місяці.

Отже, у період з 01.01.2004 до 04.01.2005 страхувальником позивачки та відповідальним за сплату страхових внесків є ВАТ «Черкаський автобус».

Суд встановив, що роботодавець позивачки перерахував за позивачку страхові внески у спірному періоді у розмірі 19,12 грн 61,93 грн, зокрема, у січні-квітні 2004 року (8 днів у місяці); у травні 2004 року (за 2 дні), у червні-серпні 2004 року (8 днів у місяці); у вересні-грудні 2004 року (7 днів у місяці); у січні 2005 року (4 дні).

У свою чергу розмір мінімального страхового внеску складав: у січні-грудні 2004 році (65,60 75,84грн), у січні 2005 році (84,63 грн).

Отже, у період з 01.01.2004 до 04.01.2005 роботодавець позивачки перерахував страхові внески лише частково та у розмірах менших за мінімальний.

Суд зазначає, що внаслідок невиконання роботодавцем позивачки обов`язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України у спірний період у належному розмірі, позивачка позбавлена соціальної захищеності та пенсійного стажу за час її роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Наявність чи відсутність сплати страхових внесків роботодавцем не спростовує самого факту виконання позивачкою трудових обов`язків.

Така позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 08 жовтня 2025 року у справі № 400/2492/24, від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17.

З урахуванням зазначеного суд висновує, що позивачка не може нести несприятливі для себе наслідки у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з 01.01.2004 до 04.01.2005 у ВАТ «Черкаський автобус», до страхового стажу за порушення, вчинене вказаним страхувальником.

Щодо періоду з 03.08.2009 до 27.06.2014 суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Суд встановив, що відповідно до відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) у період з 03.08.2009 до 27.06.2014 позивачка підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, за неї сплачувались страхові внески.

Суд встановив, що за роботодавець позивачки перерахував страхові внески у період з 03.08.2009 до 27.06.2014 (490 грн у 2009 році; 499,80-579,60 грн у 2010 році; 579,60 632,50 грн у 2011 році; 636,48-1263,61 грн у 2012 році; 1263,76-1300 грн у 2013 році; 1300-2564,75 грн у 2014 році).

Розмір мінімального страхового внеску спірний період складав: у серпні-грудні 2009 році (209,16-222,11грн), 2010 році (288,51-306,10 грн), 2011 році (326,53-348,39 грн), 2012 році (372,33-393,50 грн), 2013 році (398,01-422,65 грн), у січні-червні 2014 року (422,65 грн).

Аналіз зазначених відомостей вказує на те, що за позивачку у період з 03.08.2009 до 27.06.2014 сплачені страхові внески у розмірах, не менших за мінімальний, у зв`язку із чим суд висновує про необхідність врахування вказаного періоду до страхового стажу позивачки.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивачки суд вважає за потрібне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачки, виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, відомості про заробітну плати за 2000, 2001, 2002, 2004, 2005 та 2009 роки та врахувавши відомості про заробітну плати за періоди 2010 та 2011 року, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов потрібно задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат з правничої допомоги суд зазначає таке.

Представниця позивачки просить відшкодувати судові витрати та зазначає про понесені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17500 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких є витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд врахував, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представниця позивачки подала суду договір про надання правової допомоги від 10.12.2025 № 172, відповідно до п. 7.2 якого гонорар визначається сторонами у Додатку. Додаток № 1 визначає розмір винагороди 10000 грн; Акт виконання робіт від 22.01.2026 № 1, який передбачає такі виконані роботи: консультація 2000 грн, підготовка позову 5000 грн, підготовка відповіді на відзив 3000 грн, загалом 10000 грн. Також додала квитанцію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 22.01.2026 на суму 10000 грн.

Крім того представниця позивачки подала Додаток № 2 від 15.03.2026 до договору про надання правової допомоги від 10.12.2025 № 172, який визначає розмір винагороди за представництво інтересів у судовому засіданні 2500 грн. Акт виконання робіт від 28.04.2026 № 2, який передбачає відвідування 3 судових засідань (7500 грн). Також додала квитанцію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 28.04.2026 на суму 7500 грн.

Під час дослідження питання обґрунтованості заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до Акту виконання робіт від 22.01.2026 № 1 загальний розмір гонорару адвоката включає підготовку відповіді на відзив 3000 грн.

Суд врахував, що заявлений обсяг позовних вимог є частково обґрунтованим (фактично одна третина від заявлених вимог), у зв`язку із чим суд висновує про наявність достатніх правових підстав для стягнення понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5833,33 грн, пропорційно задоволеним вимогам, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», то підстави для його розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17 вересня 2025 року № 971010151853 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, відомості про заробітну плати за 2000, 2001, 2002, 2004, 2005 та 2009 роки та врахувавши відомості про заробітну плати за періоди 2010 та 2011 року, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 до 04.01.2005, з 03.08.2009 до 27.06.2014 рік, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5833 (п`ять тисяч вісімсот тридцять три) грн 33 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивачка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 21.10.2026.

СуддяВасиль ГАВРИЛЮК

Часті запитання

Який тип судового документу № 140803272 ?

Документ № 140803272 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140803272 ?

Дата ухвалення - 21.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140803272 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140803272 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140803272, Черкаський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140803272, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 140803272 відноситься до справи № 580/900/26

Це рішення відноситься до справи № 580/900/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140803258
Наступний документ : 140803274