Рішення № 140802246, 21.10.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
21.10.2026
Номер справи
176/2781/26
Номер документу
140802246
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

справа №176/2781/26

провадження №2/176/2193/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Волчек Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2026 року позивач КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради звернулося до суду з позовом до відповідачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. В поданій до суду позовній заяві посилається на те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 . Між позивачем і відповідачами, як власниками квартири, яка розташована в багатоквартирному будинку, існують правовідносини, які регулюються законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Квартира відповідачів відключена від централізованого опалення в установленому законом порядку з 11.10.2002. При цьому відключення квартири від мереж центрального теплопостачання не веде до втрати Відповідачами статусу «Споживача» та обов`язків оплачувати послуги, надані КП Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради з централізованого опалення багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , тому що відповідачі є співвласниками спільного майна будинку та зобов`язані брати участь у загальних витратах на його утримання, в т.ч. опалення місць загального користування та допоміжних приміщень. У позивача відкрито особовий рахунок даної квартири, оформлений на ім`я відповідачки ОСОБА_1 . Нарахування за послуги з постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.01.2025 по 30.04.2026 здійснено відповідно до вимог Методики розподілу №315. За період з 01.01.2025 по 30.04.2026 існує заборгованість в загальному розмірі 3326,77 гривень. Крім того, вважає, що відповідно до ст.625 ЦК України відповідачі мають сплатити вказану суму боргу із врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за отримані послуги, а саме, за опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в розмірі 3618,47 гривень.

Ухвалою судді від 23.07.2026 відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

08.09.2026 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, де остання позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача. Посилається на те, що ніяких договірних відносин між позивачем та відповідачами не існує. Будинок АДРЕСА_2 входить до складу ОСББ «На Хмельницького», відповідачі є його членами та в повному обсязі сплачують внески на його утримання. Витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку. Вважає, що не повинна відповідати за пред`явленим позовом та вважає себе неналежним відповідачем. А також, посилається на те, що позивачем не надано розрахунку кількісного показника комунальної послуги з постачання теплової енергії для обігріву місць загального користування кількість одиниць виміру обсягу отриманої споживачем комунальної послуги. Окрім того в будинку за адресою: АДРЕСА_2 розташоване ПРУ (протирадіаційне укриття) комунальної власності Жовтоводської міської територіальної громади площею 97,4м2, підключене до мережі централізованого опалення, а також технічне підвальне приміщення, яке використовує комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» ДОР для облаштування та обслуговування вузла комерційного обліку.

17.09.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, де зокрема зазначає, що обсяг теплової енергії, витрачений на загально будинкові потреби опалення будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення). Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі. Також навів методику та детальний розрахунок основного боргу відповідачів по справі.

22.09.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, зазначаючи, що власника квартири АДРЕСА_1 не повинні відповідати за пред`явленим позовом та є неналежними відповідачами. Також зазначає, що вихідні дані для розподілу спожитої теплової енергії будинком АДРЕСА_2 , які не мають жодного документального підтвердження величин наведених в них не відповідають дійсності. Розрахунки, виконані з використанням фіктивних даних, є недостовірними, та не можуть бути враховані при розгляді справи. Просить у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

28.09.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення, де позивач позовні вимоги підтримує, просить задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві та у додаткових поясненнях. Зазначивши, що відповідачі хоч і відокремлені від мережі центрального опалення, але повинен оплатити за опалення місць загального користування. Будинок в цілому забезпечений теплом, а не тільки окремі квартири.

19.10.2026 від ОСОБА_3 надійшли пояснення на додаткові пояснення позивача, де не погоджується з додатковими поясненнями позивача.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР є юридичною особою, яка здійснює свою діяльність згідно Статуту підприємства, основним предметом і напрямком діяльності якої є виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії, надання послуг з централізованого опалення для об`єктів бюджетної сфери, житлового фонду та інших господарських об`єктів.

Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.12).

За адресою АДРЕСА_3 позивачем відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

У квартирі відповідачів влаштована індивідуальна (автономна) система опалення, відповідачі отримує послуги з постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення, які надаються позивачем.

Згідно розрахунку заборгованості, позивач в період опалювальних сезонів з 01.01.2025 по 30.04.2026 надавав послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , але плата за послуги відповідачами не вносилася, існує заборгованість за вказаний період в розмірі 3326,77 гривень.

Відповідачами вказаний розрахунок не спростовано.

Типовим індивідуальним договором передбачено умови надання комунальних послуг, такий договір є публічним договором приєднання відповідно до п.5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII. Зазначений договір є публічним договором приєднання з урахуванням ст.633,634,641,642 ЦК України, з метою надання послуг з постачання теплової енергії Споживачу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторонами визнається, що квартира АДРЕСА_1 , власниками якої є відповідачі, - відключена від системи центрального опалення з 11.10.2002.

Нарахована сума заборгованості відповідача стосується оплати за теплопостачання місць загального користування, а не квартири АДРЕСА_1 .

Відключення від мережі центрального теплопостачання не веде до втрат Відповідачами статусу «Споживача» та обов`язків оплачувати послуги надані КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР з централізованого опалення багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . Відповідачі є співвласниками спільного майна будинку та зобов`язані брати участь у загальних витратах на його утримання, в т.ч. опалення місць загального користування та допоміжних приміщень.

У будинку АДРЕСА_2 відсутній вузол комерційного обліку теплової енергії, що не уможливлює укладання колективного договору і договору з колективним споживачем.

Правовідносини між сторонами регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правил надання послуг постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету міністрів України 21.08.2019 №830, в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022.

Житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Місця загального користування та допоміжні приміщення це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. За рахунок тепловідведень від ізольованих розподільчих трубопроводів, які розташовані в підвалах, створюються сприятливі умови для нормального функціонування мереж водопостачання та водовідведення та інших інженерних комунікацій.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно з п.1 та п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

В силу п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).

Обов`язок споживача житлово-комунальних послуг ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов`язок відповідача своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Так, як законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

Відповідно до ст. 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

В силу ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст.526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Місця загального користування - це місця, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, крім допоміжних приміщень.

Опалювані місця загального користування та допоміжні приміщення - це місця загального користування та допоміжні приміщення у будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж або обладнана системою автономного теплопостачання, для яких нормується температура внутрішнього повітря.

Опалюване приміщення - це приміщення у будівлі, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Відповідно до наведених норм закону суд констатує, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Постановою Верховного Суду від 22.12.2020 по справі №311/3489/18 визначено, що споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов`язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування.

Відповідно до ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що допоміжні приміщення це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні та технічні приміщення).

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець) і фізичною особою та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (послуги)регулюються Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (далі - Правила).

Відповідно до п.33 Правил плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.

За змістом пункту 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 №830 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Таким чином, співвласники квартир у багатоквартирному будинку повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення (відокремлення) окремих квартир такого будинку від мережі централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлях комунальних послуг №315, якою регламентовано визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень (розділ ІІІ Методики).

Ця Методика встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів.

У ч.2 Методики зазначено, що загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення. Місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень.

Згідно з пунктом 2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.

Відповідно до розділу ІІІ Методики розподілу передбачено, що обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: одноповерхова будівля - 20%; двоповерхова - 18%; триповерхова - 16%; чотириповерхова - 14%; п`ятиповерхова - 12%; шестиповерхова та вище -10%.

Для визначення обсягів використання теплової енергії в приміщеннях споживачів, які обладнані індивідуальним опаленням у будинках переважно використовується спрощений метод, згідно пункту 8 розділу IV Методики розподілу у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ місць загального користування (вестибюля, загальних коридорів, сходових клітин тощо) та допоміжних приміщень (колясочних, комор, сміттєкамер, шахт і машинних відділень ліфтів, вентиляційних камер та інших підсобних приміщень) та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: для 1-5 будівлі/будинку 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Споживачі, власники житлових/нежитлових приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення, проводять оплату: за обсяг теплової енергії витраченої на загальнобудинкові потреби протягом опалювального сезону, за абонентське обслуговування, що нараховується щомісячно протягом року, з наявністю будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії.

Оскільки житло відповідачів знаходиться у багатоквартирному будинку, вони зобов`язані нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, отже, оплачувати послуги згідно з встановленими тарифами.

Отже, Методикою встановлено можливість визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування за показами приладу обліку, лише у разі якщо системою будинкового обліку передбачено окремий прилад обліку теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування; у інших випадках - визначення кількості теплової енергії проводиться розрахунковим способом, за формулами, зазначеними у Методиці.

Таким чином, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювальні приміщення від центрального теплового пункту теплорегулюючої/когенераційної установки. Законодавство не передбачає залежності від наявності приладів опалення у місцях загального користування для здійснення розподілу теплової енергії на такі місця.

Отже, відсутність приладів опалення в багатоквартирному будинку не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування всього будинку.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові №357/4664/15-ц від 20 листопада 2019 року.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року в справі №311/3489/18 зроблено висновок, що спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Отже, співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

На підставі вищевикладеного, відповідачі, як володільці квартири АДРЕСА_1 , яка обладнана системою індивідуального опалення, зобов`язані нести витрати на обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.

Посилання те, що договір про надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення квартири АДРЕСА_4 був розірваний є помилковими, оскільки нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини не передбачено звільнення споживачів від обов`язку з оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові №357/4664/15-ц від 20 листопада 2019 року.

Відключення від мереж централізованого опалення та можливість встановлення системи індивідуального опалення в багатоквартирних житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), і Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169.

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 № 630 (яка діяла до 01.05.2022) було передбачено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Враховуючи викладене, нарахування відповідачам плати за опалення місць загального користування та функціонування систем є законним.

Незгода відповідачів сплачувати за послуги з теплопостачання багатоквартирного будинку, співвласником якого вони є, оскільки їм не зрозуміло яким чином нараховуються послуги, не є підставою для їх звільнення від такого обов`язку, передбаченого законом.

Тому, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з теплопостачання за період 01.01.2025 року по 30.04.2026 року в сумі 3326,77 гривень.

При вирішенні питання щодо стягнення 3 % річних та розрахованої суми інфляції суд виходить з наступного.

Встановлено, що відповідач отримував послуги із централізованого постачання теплової енергії як співмешканець багатоквартирного будинку, що свідчить про приєднання споживача до умов індивідуального договору.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст.526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідносини, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

За період з 01.01.2025 року по 30.04.2026 року нараховано індекс інфляції в сумі 210,14 гривень, 3 % річних в сумі 60,25 гривень та пеня в розмірі 21,31 гривня. Таким чином, загальна сума заборгованості з урахуванням штрафними санкціями складає 3618,47 гривень.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, на спростування доводів відповідача, що згідно пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього кодексу, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Згідно абзацу 2 п.1 Постанови КМУ від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населення (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено ОСББ, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій) або тимчасово окупованих РФ відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуг розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 №285). Однак Жовтоводська міська територіальна громада не включена до «Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерством розвитку громад та територій України.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в сумі 2662,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,263-265 ЦПК України, ст.ст.16,525,526,541 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Жовті Води, вул. Березнева, 42, ЄДРПОУ 23645975; р/рахунок НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк») суму заборгованості за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені в розмірі 1809,23 гривень за період з 01.01.2025 по 30.04.2026, яка складається: основний борг 1663,39 грн, пеня 10,65 грн, 3% річних 30,12 грн, інфляційні витрати 105,07 грн. А також судовий збір в сумі 1331,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не відомий, на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Жовті Води, вул. Березнева, 42, ЄДРПОУ 23645975; р/рахунок НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк») суму заборгованості за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені в розмірі 1809,24 гривень за період з 01.01.2025 по 30.04.2026, яка складається: основний борг 1663,39 грн, пеня 10,65 грн, 3% річних 30,13 грн, інфляційні витрати 105,07 грн. А також судовий збір в сумі 1331,20 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. Волчек

Часті запитання

Який тип судового документу № 140802246 ?

Документ № 140802246 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140802246 ?

Дата ухвалення - 21.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140802246 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140802246 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 140802246, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 140802246, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 140802246 відноситься до справи № 176/2781/26

Це рішення відноситься до справи № 176/2781/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140802245
Наступний документ : 140802249