Рішення № 140802024, 07.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14900/23

Провадження № 2/201/278/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Мурадовою С.М.,

за участі :

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Матросової Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк 2», треті особи: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські Електромережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс-Дніпро», Комунальне підприємство «Дніпроводоканал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіромакс-Про», Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «Затишок Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроартбут» про усунення перешкод в користуванні приміщенням та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення упущеної вигоди, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача та пояснень третіх осіб

До Соборного районного суду міста Дніпра 04 грудня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк 2», треті особи: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські Електромережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс-Дніпро», Комунальне підприємство «Дніпроводоканал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіромакс-Про», Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «Затишок Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроартбут» про усунення перешкод в користуванні приміщенням та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення упущеної вигоди, в якому з урахуванням збільшення позовних вимог просила суд:

-Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк 2» усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням шляхом перенесення загальнобудинкових мереж електропостачання, зовнішнього та внутрішнього освітлення будинку, живлення домофонії, камер відеоспостереження з нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 101

-Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк 2» вчинити необхідні дії стосовно підключення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 до внутрішньобудинкових мереж електропостачання з потужністю не менше 10 кВт, централізованого водопостачання та водовідведення

-Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк 2» упущену вигоду у розмірі 421 800 грн.

-Стягнути судові витрати по справі

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилається на те, що ОСОБА_1 придбала у власність на підставі договору купівлі-продажу від 23 березня 2023 року нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 9,4 кв.м.

Згідно технічного паспорту нежитлове приміщення №101, має наступне інженерне обладнання: електрику, водопровід, каналізація, вид опалення місцеве, приміщення не має окремого входу зовні.

Будинок в якому знаходиться нежитлове приміщення позивача обслуговує ОСББ «Рівер Парк 2», проте позивач не має можливості використовувати своє майно, оскільки у даному приміщенні відсутнє електропостачання належної потужності, водопостачання та водовідведення, окрім того в приміщенні розташовані загальнобудинкові мережі електропостачання, зовнішнього та внутрішнього освітлення будинку, живлення домофону, камер відеоспостереження, доступ до яких має бути у представників цілодобово.

Оскільки нежитлове приміщення позивача є невід`ємною частиною будинку, позивач по відношенню до АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі», КП «Дніпроводоканал» є субспоживачем.

З метою забезпечення під`єднання приміщення до мереж вона неодноразово звертався до відповідача, проте зі сторони відповідача не було вчинено жодних дій щодо забезпечення її нежитлового приміщення електроенергією, водопостачанням та водовідведенням.

Без згоди відповідача на використання нею загальнобудинкових мереж та під`єднання даного приміщення у багатоквартирному будинку, неможливо забезпечити належне функціонування та використання її нерухомого майна.

Неодноразові звернення до відповідача результатів не дали, тому вона змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Окрім того у зв`язку з тим що відповідачем тривалий час не переносилися загальні комунікації з її приміщення вона була позбавлена права належним чином ним користуватися, а саме здавати нежитлове приміщення в оренду у зв`язку з чим понесла значні збитки які просить суд стягнути з відповідача на її користь (т. 1 а.с. 1-16, т. 4 а.с.1-9).

30 листопада 2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю з наступних підстав.

Відповідачем неодноразово на адвокатські запити представника позивача надавались відповіді, що не заперечують проти підключень приміщення № 101 до мереж, окрім того відповідачем пропонувалася зустріч позивачу з залученням фахівців до співпраці для вирішення питань, проте дані пропозиції були проігноровані.

Позивачем не зазначено, які саме дії повинно вчинити ОСББ «Рівер Парк 2» для підключення нежитлового приміщення до внутрішньо будинкових мереж електропостачання, потужністю не менше 10 кВт, централізованого водовідведення та каналізації та не надано докази чому саме власник нежитлового приміщення №101 не може самостійно укласти прямі договори з постачальниками.

Відповідно до Робочого проекту по електропостачанню, розробленого ТОВ «Лібер ЛТД» по замовленню замовника будівництва ТОВ «Анерс-2005», приміщення №101 взагалі відсутнє.

Придбавши приміщення позивач оглядав його та візуально бачив відсутність комунікацій та особистих рахунків у постачальників житлово-комунальних послуг. Окрім того відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 23 березня 2023 року у п. 1.6. Продавець несе відповідальність за всі приховані недоліки щодо технічного стану приміщення, що відчужується. Покупцем оглянуто приміщення, зазначене у п. 1.2. цього Договору, претензії щодо його технічного стану відсутні.

Оскільки ОСББ «Рівер Парк 2» не є власником потужностей та мереж, а тому позов поданий до неналежного відповідача.

Окрім того заперечували проти стягнення з них на користь позивача упущеної вигоди так як позивачем не надано належних доказів на підтвердження того що вона могла отримували дохід за спірне приміщення шляхом надання його в оренду. Саме лише посилання про намір позивача здавати приміщення в оренду не може служити підставою для покладання на відповідача обов`язкової оплати витрат сплаченою позивачем вигодою, оскільки зазначене, не підтверджено належними доказами.

Позивач жодного разу не здавав нежитлове приміщення № 101 за адресою: АДРЕСА_1 в оренду, відсутній укладений Договір оренди, а приміщення наразі перебуває у стані після забудовника (т. 1 а.с. 112-120).

12 лютого 2024 року від третьої особи ТОВ «Затишок Сервіс» надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначила, що останні не заперечують проти задоволення позовних вимог за наявності правових підстав (т. 1 а.с. 156).

27 лютого 2024 року від третьої особи Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що 29 березня 2023 року позивач звернулася до них з заявою про тимчасове приєднання. 31 березня 2023 року ОСОБА_1 надано відповідь в якій роз`яснено вимоги та умови щодо приєднання приміщення № 101. В заяві не вказано що приміщення 101 має окремий вхід зовні, а тому нежитлове приміщення №101 є частиною об`єкта будівництва (будинок 42Ш), як об`єкт містобудування, і не має самостійної прив`язки та координат розміщення на земельній ділянці та, відповідно, не може бути об`єктом містобудування (будівництва) в розумінні статей 1, 3, 4 та 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Отже, в разі приєднання об`єкта, а також збільшення потужності на об`єкт архітектури в цілому, при цьому звернутись із заявою про тимчасове приєднання повинен балансоутримувач/керівник (власник внутрішніх електромереж) будівлі на збільшення потужності з передачею для об`єкта - приміщення № 101, крім того, із зазначенням існуючої величини потужності на будівлі в цілому згідно з проектною документацією (проектних рішень), так як відповідно до положення 3.1 глави 3 розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок у споживача повинна бути технічна документація, зокрема затверджена проектна документація (кріплення, пояснювальні записи) тощо) з усіма змінами.

Розподіл величин дозволеної потужності на потреби житлових/нежитлових приміщень (в тому числі на технічні цілі та освітлення східних клітин) визначають відповідно до проектних рішень.

Для можливості укладення договору про тимчасове підключення та технічних умов, позивачеві запропоновано звернутися до АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» через особливий кабінет з технічних підключення в мережі інтернет із з копіями всіх документів передбачених вимогами п. 8 Порядку (т. 1 а.с. 172-174).

28 березня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив в якому представник позивача зазначила що позивач неодноразово зустрічалася з представниками ОСББ для вирішення всіх питань проте зустрічі результату не дали.

Відсутність спірного приміщення в робочому проекті ТОВ «Лібер ЛТД», на яке посилається відповідач, не значить що його немає.

Твердження відповідача про те що позивач при придбанні приміщення оглядала його та бачила відсутність комунікацій є лише їх припущенням та нічим не підтверджується.

З приводу тверджень відповідача що вони не є власником потужностей полягали на тому що позивач зверталася до ОСББ саме як до уповноваженої обслуговуючої будинок організації проте з їхнього боку була бездіяльність.

Окрім того зазначила те, що приміщення жодного разу не здавалось в оренду спричинено саме бездіяльністю з боку ОСББ, яке після численних звернень та вимог так і не здійснило перенесення комунікацій з приміщення, а самостійно це зробити позивачка не мала законного права (т. 1 а.с. 222-228).

14 листопада 2025 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення в яких підтримали подані раніше заперечення та додатково пояснили, що вони не мають технічної можливості підключити нежитлове приміщення № 101 до внутрішньо будинкових мереж електропостачання з потужністю не менше 10 кВт.

Позивачу для можливості укладання договору про тимчасове приєднання до технічних умов потрібно звернутися до АТ «Дніпровські електромережі» через особистий кабінет з технічних приєднань в мережі інтернет за посиланням https:connect.dtek.com/ із новою належним чином оформленою заявою про тимчасове приєднання до електричних мереж із копіями всіх документів передбачених вимогами п.8. Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану.

На звернення ОСББ «Рівер Парк 2» до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» щодо надання інформації по об`єкту АДРЕСА_2 , отримали відповідь, що у ОСББ як управителя багатоквартирного будинку на вказане приміщення відсутнє виділення дозволеної потужності (ВДДП) та не передбачена проектними рішеннями (згідно робочого проекту шифр 88.10/22 ЕП та розподілу потужності вих. 18373/1001 від 20.06.2022), роз`яснено можливість звернутися до ОСР й подати на погодження проект електрозабезпечення об`єкта, що містить дані про перерозподіл потужності з урахуванням технічних вимог та/або вихідних даних.

За відсутності у ОСББ обґрунтованої можливості виділити / відступити ВДДП на користь нежитлового приміщення № 101 зі своєї ВДДП, ОСББ «Рівер Парк 2» може звернутися до ОСР для її збільшення.

ОСББ звернулось із заявою до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» стосовно приєднання приміщення 101 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 та 16 лютого 2024 року отримали відповідь згідно якої приміщення об`єкта архітектури (квартири, вбудовані або прибудовані нежитлові приміщення тощо) не підлягають під визначення об`єкти будівництва, оскільки вони будуються у складі об`єкта архітектури, та не є окремим об`єктом в розумінні Закону України «Про архітектурну діяльність» (із змінами). Приміщення № 101, яке було збудовано у складі багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , та відповідно до проектної документації на будинок власником якої є саме ОСББ «Рівер Парк 2» повинна бути передбачена для розподілення потужність.

Приєднання нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, мають окремий вхід ззовні та відокремлені від іншого об`єкта споруди (будівлі) стінами перекриттями або електрозарядних станцій у паркінгу (у межах визначених паркомісць, що належать замовнику на правах власності або користування), що зазначається замовником у заяві про приєднання може здійснюватись у порядку, визначеному Главами 4.3, 4.4, 4.6 розділу Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.03.2022 № 352, зі змінами (ділі Порядок тимчасового приєднання) та інших нормативно правових актів.

Отже, якщо нежитлове приміщення № 101 відповідає вищезазначеним критеріям (має окремий вхід ззовні та відокремлене від іншого об`єкта споруди (будівлі)стінами та перекриттями), за власним бажанням власник цього приміщення може звернутись із заявою про приєднання через особистий кабінет з приєднань в мережі Інтернет.

ОСББ вжило усіх заходів щодо подання заявок на підключення та збільшення потужності у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , однак, отримало відмови від АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», оскільки приміщення, на яке позивач має право власності нежитлове приміщення № 101 є частиною об`єкта будівництва (багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 ), як об`єкту містобудування, і не має самостійної прив`язаної координат розміщення на земельній ділянці та відповідно, не може бути об`єктом містобудування (будівництва) в розумінні статей 1,3, 4 та 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а отже не має можливості окремо виділити потужність.

Отже технічно, щоб виділити ВДДП на користь нежитлового приміщення № 101 шляхом збільшення ВДДП на увесь житловий будинок ОСББ треба проводити Загальні Збори, закуповувати нову потужність, витрати які не передбачені кошторисом ОСББ, розробляти новий проект, витрати які не передбачені кошторисом ОСББ, проте такі питання позивач не піднімає та не є предметом розгляду даної справи.

Окрім того зазначили що на підтвердження вимог щодо підключення приміщення № 101 до централізованого водопостачання та централізованого водовідведення позивачем взагалі не надано жодного доказу (т.3 а.с.175-181).

19 листопада 2025 року представником позивача подано заперечення на письмові пояснення представника відповідача в якому остання зазначила, що відповідач в письмових поясненнях фактично підтверджує те, що у спірному приміщенні не виділена дозволена потужність (ВДДП).

Проектом будинку дане нежитлове приміщення взагалі не враховане у розподілі потужностей, що є порушенням. Отже ОСББ прийняло в експлуатацію будинок в цілому та зокрема спірне нежитлове приміщення, яке не має технічної можливості бути підключеним до електрики належним чином і протягом кількох років правління для підключення цього приміщення ОСББ «Рівер Парк2» нічого не зробило.

ОСББ «Рівер Парк2» може самостійно подати заяву до електропостачальника про збільшення потужності тобто саме ОСББ відповідає за підключення та потужність.

Бездіяльність відповідача створює перешкоди у використанні нежитловим приміщенням позивачки, як наслідок підстави для стягнення упущеної вигоди, моральної шкоди та відшкодування всіх судових витрат (т.4 а.с.223-241).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 05 грудня 2023 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (т.1 а.с.91).

Ухвалою судді від 08 грудня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк 2», треті особи: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські Електромережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс-Дніпро», Комунальне підприємство «Дніпроводоканал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіромакс-Про», Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «Затишок Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроартбут» про усунення перешкод в користуванні приміщенням та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення упущеної вигоди. (т.1 а.с.93-94).

12 січня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження. (т.1 а.с.100-101).

Ухвалою суду від 15 січня 2024 року призначено розгляд справи за правилами загального провадження. (т.1 а.с.108-110).

04 березня 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (т.1 а.с.186-191).

28 березня 2024 року від представника позивача надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження. (т.2 а.с.1-10).

Ухвалою суду від 10 квітня 2024 року зупинено провадження по вказаній справі до розгляду іншої справи. (т.2 а.с.24-25).

25 квітня 2024 року представником позивача подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про зупинення провадження. (т.2 а.с.33-38).

Постановою апеляційного суду від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. (т.2 а.с.88-92).

14 липня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про відновлення провадження по справі. (т.2 а.с.128-141).

Ухвалою суду від 15 липня 2025 року поновлено підготовче провадження по справі. (т.2 а.с.142-143).

02 жовтня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів. (т.3 а.с.15-150).

17 листопада 2025 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в частині упущеної вигоди. (т.4 а.с.1-16).

19 листопада 2025 року представником позивача подано заперечення на письмові пояснення представника відповідача та подано клопотання про витребування доказів. (т.4 а.с.223-235).

19 листопада 2025 року представником відповідача подано заперечення на клопотання про долучення доказів. (т.4 а.с.243-247).

26 листопада 2025 року представником відповідача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи. (т.5 а.с.1-5).

01 грудня 2025 року представником відповідача подано заперечення на клопотання про витребування доказів. (т.5 а.с.49-52).

05 грудня 2025 року представником відповідача подано заперечення на клопотання про збільшення позовних вимог. (т.5 а.с.55-62).

05 січня 2026 представником позивача подано заперечення на письмові пояснення відповідача. (т.5 а.с.94-102).

Ухвалою суду від 12 січня 2026 року прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог (т. 5 а.с. 117-118).

12 січня 2026 року ухвалою суду частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (т. 5 а.с. 109-110).

25 лютого 2026 року на виконання ухвали суду, представником відповідача надано статут ОСББ «Рівер Парк 2». (т.5. а.с.124-151).

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті. (т.5 а.с.165-166).

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні, пояснивши що з моменту придбання нежитлового приміщення позивач позбавлена права ним користуватися, оскільки відповідач не підключає її приміщення до внутрішньобудинкових мереж електропостачання та централізованого водопостачання та водовідведення. Її неодноразові звернення до відповідача залишилися без реагування. У зв`язку з тим що відповідач не вчинює дій щодо підключення її нежитлового приміщення до мереж вона втрачає дохід від здачі приміщення в оренду, а тому з відповідача необхідно стягнути на її користь упущену вигоду.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки ОСББ жодним чином не перешкоджає позивачу у користуванні нею її нежитловим приміщення, щодо підключення її приміщення до електропостачання зазначила що ОСББ не має необхідної потужності яку просить позивач, а для її збільшення передбачено інший порядок. Стосовно упущеної вигоди наполягала на тому , що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що нею було укладено договори оренди та вона мала намір здавати приміщення в оренду.

Фактичні обставини встановленні судом

Відповідно до договору купівлі - продажу від 23 березня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1044, ОСОБА_1 придбала нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 9,4 кв.м. Пунктом 1.6 вищезазначеного договору передбачено, що покупцем оглянуто приміщення і претензії щодо його технічного стану відсутні. (т.1 а.с.78-82).

Відповідно до технічного паспорту від 16 липня 2018 року приміщення №101 визначено як нежитлове приміщення. (т.1 а.с.83-87).

Відповідно до листа ОСББ «Рівер Парк 2» від 24 березня 2023 року до компетентних органів ОСББ не заперечує проти підключення нежитлового приміщення №101, що належить на підставі права власності ОСОБА_1 до внутрішньо будинкових мереж водопостачання та каналізації житлового будинку АДРЕСА_1 , а також не заперечує щодо укладання самостійного договору. (т.1 а.с.47).

29 березня 2023 року позивач звернулася з заявою до ТОВ «Авто-Люкс-Дніпро» з проханням здійснити підключення приміщення за адресою: АДРЕСА_2 від ТП5304. (т.1 а.с.18).

З заявою від 29 березня 2023 року позивач звернулася до голови ОСББ з проханням надати їй копії проектної документації з питань електропостачання та наявності додаткової напруги за адресою місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 42Ш, для подальшого вирішення питань щодо виділення 9 кв. її приміщенню та оформлення проектної документації та технічних умов (т. 1 а.с. 56).

04 квітня 2023 року ОСББ «Рівер Парк 2» надало відповідь на заяву позивача, в якій зазначили, що на виконання рішення Загальних Зборів співвласників ОСББ «Рівер Парк 2» було розроблено Робочий проект з електропостачання. Відповідно до Робочого проекту, який затверджено АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», який був розроблений на підставі листа з передачі потужностей Замовника будівництва житлового комплексу за адресою: м. Дніпро, вул Набережна Перемоги, будівельна адреса № 44, ТОВ «АНКЕРС 2005», виділено на все загальнобудинкове обладнання, насоси житлового будинку АДРЕСА_1 лише 3 кВт. Отже, виділення нежитлового приміщення № 101 у житловому будинку АДРЕСА_1 9 кВт є неможливим, оскільки нежитлове приміщення № 101 запитується із загальнобудинкової мережі. ОСББ може виділити приміщення у користуванні 1 кВт.

Окрім того ОСББ повідомило, що в нежитловому приміщенні позивача розташовані загальнобудинкові мережі електропостачання, зовнішнього та внутрішнього освітлення будинку, живлення домофонії, камер відеоспостереження. Тому їм необхідно погодити і здійснити дії щодо переносу мережі комунікацій з приміщення № 101 на технічний поверх житлового будинку.

До відповіді позивачу було надано робочий проект по електропостачанню, в якому приміщення 101 відсутнє (т.1 а.с.48-55).

26 квітня 2023 року представником позивача подано адвокатський запит до Голови правління ОСББ «Рівер Парк 2» з метою отримання інформації стосовно:

-того хто розподіляв електроенергію в секції №8 за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 42 Ш, прим. 101;

-чому відсутні у ОСББ прямі договори з Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські Електромережі», Комунальне підприємство «Дніпроводоканал»;

-хто буде відшкодовувати вартість збитків у випадку аварійної ситуації;

-яким чином відбувається післяплата за спожиті водні та електричні ресурси, відшкодування коштів на водопостачання та каналізацію нежитлових та житлових приміщень за споживання;

-з яких підстав електроенергія в нежитловому приміщенні за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 42 Ш, прим. 101 фактично є, при цьому приміщення № 101 в робочому проекті по електропостачанню за умови наявності як єдиної архітектурної будівлі відсутнє;

-хто саме займався по секції №8 рівномірним розподілом кіловат між нежитловими приміщеннями, а також за підведення електроенергії, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. (т.1 а.с.25-27).

27 квітня 2023 року ОСББ «Рівер Парк 2» надало відповідь на адвокатський запит від 26 квітня 2026 року, у якій рекомендувало оформити ордер належним чином і звернутись із запитом повторно. (т.1 а.с.57-58)

Також представником позивача 26 квітня 2023 року подано адвокатський запит до ТОВ «Затишок Сервіс» стосовно надання інформації хто на якій підставі та яким чином розподіляв електроенергію в секції 8, чому наразі відсутні окремі договори з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», ТОВ «Дніпровські Енергетичні Погслуги» та КП «Дніпроводоканал», чому в робочому проекті відсутнє приміщення 101, хто уповноважений розподіляти кіловати між нежитловими приміщеннями та чому в нежитлове приміщення 101 не було виділено відповідну кількість кіловат (т.1 а.с. 28-29).

27 квітня 2023 року ТОВ «Затишок Сервіс» надало відповідь, що останні не є розпорядником запитуваної вами інформації. (т. 1 а.с.59)

В матеріалах справи також містяться адвокатські запити до ТОВ «Дніпроартбуд» від 26 квітня 2023 року (т. 1 а.с.38-39) та ТОВ «Авто-Люкс-Дніпро» від 26 квітня 2023 року (т. 1 а.с.40-43). В свою чергу, 15 травня 2023 року ТОВ «Авто-Люкс-Дніпро» надало відповідь, у якій рекомендувало оформити ордер належним чином і звернутись із запитом повторно. (т.1 а.с.63-64)

27 квітня 2023 року ТОВ «Затишок Сервіс» на адвокатський запит від 26 квітня 2023 року надано відповідь в якій зазначено, що ТОВ «Затишок Сервіс» ніколи не були управителем або виконавцем житлово-комунальних послуг багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Технічну документацію на будинок було передано 30 листопада 2021 року до ОСББ «Рівер Парк 2». (т.1 а.с.59).

02, 10 та 22 травня 2023 року представником позивача подано повторний запит з аналогічними вимогами як і в адвокатському запиті від 26 квітня 2023 року до ОСББ «Рівер Парк 2». (т.1 а.с.30-37, 44-46)

04 травня 2023 року ОСББ «Рівер Парк 2» надало відповідь на адвокатський запит від 02 травня 2023 року, в якому зазначило, що розподіл електроенергії було здійснено на підставі виділеної потужності від Замовника будівництва (ТОВ «АНКЕРС 2005», на сьогоднішній день ТОВ «КІРОМАКС-ПРО») за принципом остаточної потужності від споживання електроустановок, відповідно до розробленого проекту.

При утворенні ОСББ «Рівер Парк 2» (реєстрація 14.09.2021 року, взяття будинку № 42Ш в управління з 01.12.2021 року), ОСББ вживало всі заходи (звернулося до ДТЕК, до Замовника будівництва листами) щодо отримання потужностей у Замовника будівництва ТОВ «АНКЕРС 2005». Однак, останній реагував бездіяльністю та ухиленням. Замовник будівництва передав потужності листом лише влітку 2022 року. З липня 2022 року ОСББ, після отримання потужностей одразу, розпочало процедуру укладення договору з ДТЕК. Наразі Договір з ДТЕК та постачальником ЯСНО укладено, однак лічильники ще не опломбовано. Оплату за споживану електричну енергію ОСББ несе на підставі Договору з ТОВ «Авто-Люкс-Дніпро».

Щодо водовідведення: ОСББ «Рівер Парк 2», ОСББ вживало всі заходи (звернулося до КП Дніпроводоканал, до Замовника будівництва листами) щодо отримання проекту водопостачання у Замовника будівництва ТОВ «АНКЕРС 2005». Однак, останній реагував бездіяльністю та ухиленням. Наразі ОСББ користується послугами водопостачання на підставі Гарантійного листа про компенсацію.

Щодо виникнення аварійних ситуацій ОСББ у місцях загального користування у житлових будинках, прийнятих в управління здійснює самостійне обслуговування та ремонтні роботи.

Щодо оплати за спожиті послуги водопостачання, електропостачання - нежитлові приміщення мають можливість оплачувати на підставі Договору компенсації з ТОВ «Авто-Люкс-Дніпро».

Щодо розподілу кіловат- Замовник будівництва (ГОВ «АНКЕРС 2005»), листом передав потужності ОСББ.

Також зазначили, що житловий будинок АДРЕСА_1 був введений в експлуатацію у 2018 році. Після введення житлового будинку в експлуатацію управління житловим будинком АДРЕСА_1 було здійснено управителем ТОВ «ОК «Затишок Сервіс» на підставі Протоколу № Б/Н зборів співвласників багатоквартирного будинку від 27 березня 2019 року та на підставі Колективного договору № НП/42Ш/8 про надання послуг з управління будинком, спорудами та прибудинковою територією багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Жодне нежитлове приміщення у житловому будинку АДРЕСА_1 не отримало від замовника будівництва (ТОВ «АНКЕРС 2005») або ТОВ «ОК «Затишок Сервіс» розподіл кіловат. Нежитлові приміщення користувались електропостачанням на умовах компенсації за виставленими квитанціями (без укладання договорів) від ТОВ «ОК «Затишок Сервіс».

ТОВ «Затишок Сервіс», ніколи не обслуговував житловий будинок АДРЕСА_1 .

Щодо користування електропостачанням роз`яснено, що позивач має можливість звернутися до ДТЕК Дніпровські електромережі та укласти заявку-приєднання. ОСББ жодним чином не перешкоджає та надало відповідні листи відповіді щодо надання наявної вільної потужності.

Також, ОСББ не заперечує що у позивача є можливість звернутися до ТОВ «Авто-Люкс-Дніпро» із заявою щодо виділення додаткових потужностей, оскільки саме дана юридична особа є розпорядником додаткових потужностей у ЖК «Рівер Парк».

Щодо водовідведення позивач має можливість звернутися до замовника будівництва (ТОВ «АНКЕРС 2005») та порушити питання щодо підключення до водопостачання або звернутися до КП «Дніпроводоканал». ОСББ жодним споживачам не давав жодних дозволів на врізки (т.1 а.с.60-61).

15 травня 2023 року ОСББ «Рівер Парк 2» надало відповідь на адвокатський запит від 10 травня 2023 року, в якому зазначено, що співвласник не звертався до Голови Правління ОСББ та не порушував жодного питання. ОСББ не порушує прав співвласників. (т.1 а.с.62).

22 травня 2023 року позивач звернулась до Голови правління ОСББ «Рівер Парк 2», повідомила про намір підключити вищезазначене приміщення до електроенергії, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. (т.1 а.с.19-20).

29 травня 2023 року ОСББ «Рівер Парк 2» у відповідь на заяву від 22 травня 2023 року запропонувало позивачу робочу зустріч щодо плану організаційних звернень зі сторони власника та ОСББ до постачальників послуг та розробити позивачу проекти договірних відносин щодо користування електропостачання, водопостачання та водовідведення на умовах компенсації. (т.1 а.с.65). Також 29 травня 2023 року ОСББ надало відповідь на адвокатський запит. (а.с.66-67).

В матеріалах справи міститься лист від 15 червня 2023 року ОСББ «Рівер Парк 2», на виконання рішення Загальних Зборів співвласників ОСББ «Рівер Парк 2» вирішено було розпочати питання щодо укладення прямого договору з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги» щодо постачання електричної енергії.

ОСББ у строки до трьох місяців після опломбування та прийняття узлів обліку звернеться з листом до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги» щодо збільшення потужності (до 10 кВт) у нежитловому приміщенні, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Строк опломбування узлів обліку АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» плаваючий та не залежить від дій уповноважених осіб ОСББ (а.с.68)

26 червня 2023 року позивач повторно звернулась до Голови правління ОСББ «Рівер Парк 2», просила повідомити її коли вона має надати доступ представникам ОСББ для перенесення загальнобудинкових, зовнішнього та внутрішнього освітлення будинку, живлення домофонії, камер спостереження. Окрім того просила здійснити підключення її приміщення до електроенергії з потужністю не менше 10 кв., до централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. (т.1 а.с.21-22). На вказаний запит позивач отримала відповідь ОСББ «Рівер Парк 2», в якій зазначено, що надати запитувану потужність неможливо через відсутність технічної можливості. У вказаній відповіді також міститься інформація про можливість зустрічі позивача з фахівцями по електриці, проте кожна запропонована дата була відхилена представником позивача. (т.1 а.с. 69)

На підтвердження позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди позивачем надано наступні документи:

Звіт аналіз рекомендованої вартості комерційного приміщення за адресою АДРЕСА_2 , де рекомендованою вартістю є 10 000 - 12 000 грн. + експлуатаційні послуги. (т.1 а.с.73)

Листи ТОВ «Втор-Система» від 16 лютого 2023 року про відмову від наміру оренди приміщення з березня 2023 по листопад 2023 року та з грудня 2023 по травень 2024 року. (а.с.133-139). Проте суд звертає увагу, що право власності позивач отримала лише 23 березня 2023 року, таким чином не зрозуміло як саме ТОВ «Втор-Система» орендувало би приміщення позивача з 01 березня 2023 року, тобто за 22 дні до отримання позивачем права власності на приміщення №101.

Листи від ФОП ОСОБА_4 від 14 та 21 травня 2024 року про відмову від наміру оренди приміщення в період з 01 червня 2024 року по 30 листопада 2024 року. (т.4 а.с.211-212).

Звіт №3793/25 від 31 жовтня 2025 року, яким встановлюється, що ринкова вартість об`єкту оцінки упущеної вигоди за період з 01 березня 2023 року по 31 жовтня 2025 року становить 421 800 грн. (а.с.27-73).

Разом з письмовими поясненнями АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», долучено лист «Про узгодження в частині комерційного обліку електричної енергії» від 21 лютого 2023 року, відповідно до якого в секції 42Ш (п.4) в частині житлового будинку для загальнобудинкового навантаження Рн= 3кВт опломбованої шафи обліку в якій встановлені дообліковий автоматичний вимикач та лічильник, вказане з відміткою «погоджено». Окремо погоджено встановлення опломбованих шаф для загального навантаження квартир, ліфтів, гаражів, вбудованого нежитлових приміщень №90-96. (т.1 а.с.175-177).

АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» завернулось до ОСББ «Рівер Парк 2» з листом від 14 липня 2023 року, в якому зазначило, що ОСББ надало останнім підписану заяву-приєднання до умов договору, тож відповідно на адресу ОСББ направлено додатки, що є невід`ємною частиною договору та конкретизують умови договору розподілу. У зв`язку з приєднанням об`єкту до мереж Товариства для споживання електричної енергії необхідно обрати електорпостачальника та звернутись до нього із заявою-приєднання. (т. 1 а.с.178)

Відповідачем ОСББ «Рівер Парк 2» надано лист відповідь на звернення останнього від АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» від 12 та 19 лютого 2024 року, де заначено, що на заявку ОСББ щодо надання інформації по прим.№101, у ОСББ як управителя будинку на вказане приміщення відсутнє виділення дозволеної потужності та не передбачена проектним рішенням (згідно робочого проекту шифр 88.10/22-ЕП та розподілу потужностей вих.18373/1001 від 20 червня 2022 року) ОСББ має можливість звернутись до ОРС й подати на погодження проект електрозабезпечення об`єкта, що містить дані про перерозподіл потужності з урахуванням технічних вимог. За відсутності у ОСББ обґрунтованої можливості виділити ВДДП на користь нежитлового приміщення №101 зі своєї ВДДП, ОСББ може звернутись до ОСР для її збільшення. (т.3 а.с.182-183).

АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» листом від 16 лютого 2024 року на звернення ОСББ від 19 січня 2024 щодо приєднання приміщення №101 у будинку АДРЕСА_1 , повідомило наступне: приміщення 101, яке було збудовано у складі багатоквартирного будинку та відповідно до проектної документації на будинок власником якого є ОСББ, повинна бути передбачена для розподілення потужність. У разі якщо нежитлове приміщення 101 відповідає критеріям кодексу систем розподілу (має окремий вхід ззовні та відокремлене від іншого об`єкту споруди (будівлі) стінами та перекриттям), за власним бажанням, власник цього приміщення може звернутись із заявою про приєднання. (т.3 а.с.184-185).

До суду долучено адвокатський запит від 12 квітня 2024 до ОСББ «Рівер Парк 2» (було отримано останніми 15 квітня 2024 року), в якому представник позивача просить, надати інформацію, щодо проведення в березні 2024 року нової домофонії:

-дані комунікації нової домофонії були врізані/підведені у вже існуючу систему чи була проведена нова?

-комунікації, які підведені до нового домофону запитані з приміщення 101?

-які важливі для життєдіяльності співвласників секції комунікації ідуть з приміщення 101?

-на підставі акту прийому передачі від ТОВ «ОК «Затишок Сервіс», технічну документацію на будинок було передано 30 листопада 2021 року до ОСББ «Рівер Парк 2» - на підставі даних документів які саме комунікації під`єднані до нежитлового приміщення №101, як на момент передачі, так і на сьогоднішній день?

-на підставі акту прийому передачі від ТОВ «ОК «Затишок Сервіс» та ОСББ «Рівер Парк 2» -нежитлове приміщення №101 передавалось безоплатно чи яким чином? Дане питання також відноситься і до інших нежитлових приміщень, що розташовані у секціях на перших поверхах ЖК «Рівер Парк». Надати копію акту прийому-передачі та технічної документації?

-чи були протягом управління запити від співвласників ОСББ або спірні питання щодо відчуження приміщення 101, а також інших нежитлових приміщень, що розташовані у секціях на перших поверхах ЖК «Рівер Парк»?

-чи знаходилось при управлінні ОСББ нежитлове приміщення у праві власності співвласників як допоміжне, або вже мало статус нежитлового приміщення, яким володів один співвласник?

-чи заявляв забудовник при управлінні ОСББ спірні питання відносно відчуження приміщення 101?

-чи заявлялись ОСББ вимоги по відчуженню інших спірних нежитлових приміщень, розташованих у секціях на перших поверхах ЖК «Рівер Парк»? (т.3 а.с.74,75,82,83,84,99-108).

Листом від 30 квітня 2024 року ОСББ «Рівер Парк 2» надано відповідь на адвокатський запит від 12 квітня 2024 року, де вказано, що:

-ОСББ не має доступу до внутрішньобудинкових мереж, розташованих в загальнобунковому за проектом спец. приміщенні (консьєржна), ОСББ вимушено провести окрему лінію живлення домофонної системи;

-комунікації до нової домофонної системи запитані з електощитової у житловому будинку АДРЕСА_1 , однак містять автомат на блоку електрощитка, що безпосередньо знаходиться у нежитловому приміщені 101, доступ до якого обмежений;

-у нежитловому приміщені (консьєржна) у житловому будинку АДРЕСА_1 розташований головний пульт освітленням будинку, що включає: чергове освітлення вхід у секцію, освітлення холу, освітлення міжповерхових сходових клітин, освітлення загального коридору, сама консьєржна має освітлення, яке заживлено разом з системою загальнобудинкового освітлення, у пульту розташованому у консьєржній знаходиться захисна система освітлення будинку;

-згідно технічної документації на будинок АДРЕСА_1 переданої керуючою компанією ТОВ «ОК «Затишок Сервіс» приміщення 101 відсутнє, замість нього на його місці знаходиться загальнобудинкове спец. приміщенні (консьєржна);

-на інші питання ОСББ не надавало відповіді через відсутність певної інформації. (т.3 а.с.76-77).

12 квітня 2024 року представник позивача подав адвокатський запит до ТОВ «ОК «Затишок Сервіс», для отримання інформації:

-за проектом та документами, що були передані, які саме з комунікацій секції будинку під`єднані до нежитлового приміщення 101?

-за проектом та документами, що були передані нежитлове приміщення 101 проектувалось як допоміжне чи не допоміжне?

-надати копію акту прийому передачі від 30 листопада 2021 року між ТОВ «ОК «Затишок Сервіс» та ОСББ «Рівер Парк 2», копію технічної документації на будинок;

-чи передавалось від забудовника ТОВ «ОК «Затишок Сервіс» нежитлове приміщення 101 у разі передачі чи була вона безоплатною. (т.3 а.с.93-98).

На відповідь представнику позивача (на адвокатський запит від 12 квітня 2024 року) ТОВ «ОК «Затишок Сервіс» надало лист від 16 квітня 2024 року, в якому зазначено, що ТОВ «ОК «Затишок Сервіс» та співвласників будинку АДРЕСА_1 пов`язували лише договірні відносини, Товариство не здійснювало ніяке «правління», а лише надавало житлово-комунальні послуги співвласникам, з 01 грудня 2021 року Товариство припинило надання житлово-комунальних послуг на підставі звернення ОСББ «Рівер Парк 2», яке прийняло його у власне управління, у зв`язку з відсутністю технічної документації (в тому числі проектної та технічного паспорту, який містив поверхові плани технічної інвентаризації) на будинок АДРЕСА_1 не можливо надати відповіді стосовно приміщення 101 (стосовно приєднань, цільового призначення, державної реєстрації права власності), Товариство не приймало жодних приміщень будинку АДРЕСА_1 від Забудовника. (т.3 а.с.130). ТОВ «ОК «Затишок Сервіс» надало акт прийому передачі від 30 листопада 2021 року (а.с.131-132).

Представником позивача 12 та 10 липня 2024 року подано ідентичні адвокатські запити до ОСББ «Рівер Парк 2» щодо надання інформації про наміри ОСББ заволодіти приміщенням 101 (т.3 а.с.87-92,109-129) на які ОСББ 17 липня 2024 року надано відповідь щодо нечіткості та не конкретності запитувальної інформації (т.3 а.с.78-81).

До матеріалів справи долучено рішення суду від 26 травня 2025 року, відповідно якого відмовлено у задоволенні позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк 2» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння. (т.3 а.с.140-146).

Представником ОСББ «Рівер Парк 2» до матеріалів справи долучено експертний висновок будівельно технічної експертизи №0503/24-ТЗ від 05 березня 2024 року «Про результати обстеження нежитлового приміщення з дослідженням його функціонального призначення, за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 42 Ш, прим. 101», відповідно до вказаного висновку вищезазначене приміщення відноситься до «приміщення технічні» загально будинкового призначення та невід`ємні від інших приміщень загального користування багатоквартирного житлового приміщення будинку. (т.5 а.с.9-33).

Також представником відповідача до матеріалів справи долучено статут ОСББ «Рівер Парк 2». (т.5 а.с.130-147).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України, якими можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним;3) припинення дії, яка порушує право;4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов`язку в натурі;6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення;8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина друга статті 16 ЦК України).

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18).

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.

Якщо право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (пункт 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц, провадження № 14-651цс18).

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (частини перша, друга статті 319 ЦК України.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуванні та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що: нежитлове приміщення це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ОСББ усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням шляхом перенесення загальнобудинкових мереж суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 заявляючи позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням шляхом перенесення загальнобудинкових мереж електропостачання, зовнішнього та внутрішнього освітлення будинку, живлення домофонії, камер відеоспостереження з її нежитлового приміщення не надала ні при поданні позовної заяви ні в ході слухання справи жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, яким чином загальнобудинкові мережі в її нежитловому приміщенні перешкоджають їй в його користуванні.

Окрім того суд зауважує що купуючи нежитлове приміщення, позивач набуває право власності на об`єкт у тому технічному стані, який існував на момент купівлі. Наявність загальнобудинкових комунікацій є фактичним технічним обтяженням приміщення, про яке новий власник мав знати.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позовні вимоги в частині усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням не підлягає задоволенню з підстав недоведеності.

Щодо зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк 2» вчинити необхідні дії стосовно підключення нежитлового приміщення до внутрішньобудинкових мереж електропостачання з потужністю не менше 10 кВт, централізованого водопостачання та водовідведення суд зазначає наступне.

Правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно зі статтями 4, 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Статтею 9 Закону визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками; за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

В статті 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що до зобов`язань ОСББ входить, серед іншого, забезпечення дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майни.

Частиною 4 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Так позивач звертаючись до суду з позовом просила суд зобов`язати ОСББ вчинити необхідні дії стосовно підключення її нежитлового приміщення до внутрішньобудинкових мереж електропостачанян з потужністю не менше 10 кВт, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення стверджуючи про те що ОСББ перешкоджає їй у підключенні.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що ОСББ не заперечує проти підключення позивача до електромереж та водопостачання та надання наявної вільної потужності, про що неодноразово надавали письмові відповіді на звернення позивача та її представника. Проте ОСББ не має змоги виділити позивачу 9 кВт , оскільки на усе загальнобудинкове обладнання виділено лише 3 кВт.

З наданих письмових пояснень ДТЕК вбачається, що 29 березня 2023 року позивач звернулася до них з заявою про тимчасове приєднання та 31 березня 2023 року ОСОБА_1 надано відповідь в якій роз`яснено вимоги та умови щодо приєднання приміщення № 101. В заяві не вказано що приміщення 101 має окремий вхід зовні, а тому нежитлове приміщення № НОМЕР_1 є частиною об`єкта будівництва (будинок 42Ш), як об`єкт містобудування, і не має самостійної прив`язки та координат розміщення на земельній ділянці та, відповідно, не може бути об`єктом містобудування (будівництва) в розумінні статей 1, 3, 4 та 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Отже, в разі приєднання об`єкта, а також збільшення потужності на об`єкт архітектури в цілому, при цьому звернутись із заявою про тимчасове приєднання повинен балансоутримувач/керівник (власник внутрішніх електромереж) будівлі на збільшення потужності з передачею для об`єкта - приміщення № 101, крім того, із зазначенням існуючої величини потужності на будівлі в цілому згідно з проектною документацією (проектних рішень), так як відповідно до положення 3.1 глави 3 розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок у споживача повинна бути технічна документація, зокрема затверджена проектна документація (кріплення, пояснювальні записи) тощо) з усіма змінами.

Розподіл величин дозволеної потужності на потреби житлових/нежитлових приміщень (в тому числі на технічні цілі та освітлення східних клітин) визначають відповідно до проектних рішень.

Для можливості укладення договору про тимчасове підключення та технічних умов, позивачеві запропоновано звернутися до АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» через особливий кабінет з технічних підключення в мережі інтернет із з копіями всіх документів передбачених вимогами п. 8 Порядку.

Окрім того на звернення ОСББ до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» щодо надання інформації по об`єкту АДРЕСА_2 , отримали відповідь, що у ОСББ як управителя багатоквартирного будинку на вказане приміщення відсутнє виділення дозволеної потужності (ВДДП) та не передбачена проектними рішеннями (згідно робочого проекту шифр 88.10/22 ЕП та розподілу потужності вих. 18373/1001 від 20.06.2022), роз`яснено можливість звернутися до ОСР й подати на погодження проект електрозабезпечення об`єкта, що містить дані про перерозподіл потужності з урахуванням технічних вимог та/або вихідних даних.

За відсутності у ОСББ обґрунтованої можливості виділити / відступити ВДДП на користь нежитлового приміщення № 101 зі своєї ВДДП, ОСББ «Рівер Парк 2» може звернутися до ОСР для її збільшення.

ОСББ звернулось із заявою до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» стосовно приєднання приміщення 101 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 та 16 лютого 2024 року отримали відповідь згідно якої приміщення об`єкта архітектури (квартири, вбудовані або прибудовані нежитлові приміщення тощо) не підлягають під визначення об`єкти будівництва, оскільки вони будуються у складі об`єкта архітектури, та не є окремим об`єктом в розумінні Закону України «Про архітектурну діяльність» (із змінами).

Приміщення № 101, яке було збудовано у складі багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , та відповідно до проектної документації на будинок власником якої є саме ОСББ «Рівер Парк 2» повинна бути передбачена для розподілення потужність.

Оскільки приміщення, на яке позивач має право власності нежитлове приміщення № 101 є частиною об`єкта будівництва (багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 ), як об`єкту містобудування, і не має самостійної прив`язаної координат розміщення на земельній ділянці та відповідно, не може бути об`єктом містобудування (будівництва) в розумінні статей 1,3, 4 та 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а отже не має можливості окремо виділити потужність.

Відповідно до узгодження проекту в частині комерційного обліку електричної енергії ДТЕК Дніпровські електромережі від 21 лютого 2023 року погодило ОСББ робочий проект житлового будинку 42Ш в тому числі секції 8, проте нежитлового приміщення позивача в погодженому проекті відсутнє.

Відтак доводи позивача щодо бездіяльність ОСББ судом відхиляються. Навпаки відповідачем на всі запити позивача та її представника надавалися відповіді та роз`яснення.

Твердження позивача що відповідач не надає згоди на її підключення до електромереж спростовуються наданими відповідями ОСББ де вони не заперечують проти під`єднання її приміщення до мереж.

Позивач помилково інтерпретує неможливість з технічних підстав надати їй необхідну кількість потужності з відмовою в надані такої.

На підтвердження порушення прав позивача щодо не підключення її нежитлового приміщення до електромереж, водовідведення та каналізації, саме ОСББ не надано жодного доказу в якому б ОСББ заперечувало чи перешкоджало, їй у підключенні до мереж. Позивачем не надано доказів звернення до ДТЕК та КП «Водоканалу» з заявами на укладення договорів.

Окрім того матеріали цивільної справи не містять належних та допустимих доказів того, що існуюча потужність електричної енергії унеможливлює або істотно обмежує користування нежитловим приміщенням позивачки .

Зобов`язання ОСББ підключити (або відновити підключення) нежитлового приміщення до внутрішньобудинкових електромереж зводиться до двох ключових висновків: ОСББ не має правових підстав самовільно відключати споживачів або чинити перешкоди у користуванні комунікаціями, проте нове підключення або збільшення потужності жорстко залежить від наявної технічної можливості будинку та рішень загальних зборів. Питання погодження розрахунку потужності повинно виноситися на загальні збори на яких співвласники повинні висловити свою волю шляхом голосування, проте з даними питання позивач не зверталася.

Враховуючи вищенаведене суд вважає що позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити певні дії стосовно підключення її приміщення до внутрішньобидинкових мереж є необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача упущеної вигоди

У пункті 8 частини другої статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У пункті 4 частини першої статті 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною першою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У частині другій статті 22 ЦК України визначено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Як зазначено вище, збитки, як правова категорія, включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.

Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки особи (боржника);

2) збитків, заподіяних такою особою;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками;

4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.

За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).

Також позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

При цьому слід мати на увазі, що тлумачення змісту частини другої статті 22 ЦК України, свідчить, що упущена вигода, будучи складовою поняття «збитки», на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов`язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника.

У частині третій статті 623 ЦК України закріплено норму, яка регламентує ціни на товари, роботи, послуги тощо, які використовуються для обчислення збитків, зокрема, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Водночас аналіз змісту положень ЦК України свідчить про відсутність закріплених норм, що детально регламентують методику розрахунку - критерії визначення (обчислення) збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначенні (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії «упущена вигода», принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

При визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків. Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Аналіз таких принципів цивільного права, як справедливість, добросовісність, розумність дає підстави для висновку, що розумними витратами є витрати кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.

Слід зазначити, що визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення), як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.

Суд звертає увагу, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Тобто така міра відповідальності, як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди перш за все є спрямованою на захист (відновлення) порушеного права потерпілого. Тому справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішенні порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Враховуючи що позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності дій відповідача та причинного зв`язку між діями відповідача та спричиненими збитками позивачу суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення упущеної вигоди.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк 2», треті особи: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські Електромережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс-Дніпро», Комунальне підприємство «Дніпроводоканал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіромакс-Про», Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «Затишок Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроартбут» про усунення перешкод в користуванні приміщенням та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення упущеної вигоди залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року

Суддя С.О. Демидова