Рішення № 140801694, 14.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/5479/26

Провадження № 2-а/209/44/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Юрченко Я.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії ЕНА № 7632879 від 29.07.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Дніпровського районного суду міста Кам`янського перебуває адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії ЕНА № 7632879 від 29.07.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 29.07.2026 року інспектором патрульної поліції відносно неї було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7632879, згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за порушення вимог дорожнього знака 4.1 «Рух прямо» по проспекту Василя Стуса в м. Кам`янське. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки знак встановлено з порушенням ДСТУ 4100 (схований під кроною дерева та закритий інформаційним таблом), що виключає її вину. Крім того, інспектор патрульної поліції грубо порушив процедуру розгляду справи, позбавив її права на захист за ст. 268 КУпАП та не надав жодних належних доказів (відеозапису з бодікамери) на підтвердження факту правопорушення.

У зв`язку з викладеним позивач звернулась до суду з проханням скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7632879, складену 29.07.2026 року відносно неї за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 серпня 2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 28).

Відповідно до ч. 3 ст.171 КАС України, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

12 серпня 2026 року згідно з вимогами ч. 3 ст. 171 КАС України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача.

14 вересня 2026 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача (а.с. 29).

Ухвалою судді від 14 вересня 2026 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії ЕНА № 7632879 від 29.07.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 30).

Представником Департаменту патрульної поліції Марченко А.О. 15.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 23463 до суду скеровано відзив на позовну заяву, у якому заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача. Вказує, що згідно з відомостями бази даних ІПНП, оскаржувану постанову серії ЕНА № 7632879 від 29.07.2026 року відносно ОСОБА_1 винесено інспектором Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Мізюк Олександром Сергійовичем. Оскільки вказаний інспектор не є працівником Патрульної поліції, Департамент патрульної поліції є неналежним відповідачем. Разом з тим, представник звертає увагу суду на тому, що оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам п. 5 Розділу 4 та п. 9 Розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, а дії поліції базувалися на вимогах ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 11 ч. 1 ст. 23, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.9 ПДР України, а також статтях 33, 222, 251, 252, 258 КУпАП, та просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.32-34).

Позивачем ОСОБА_1 15.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 23481 скеровано відповідь на відзив, відповідно до якого остання не заперечувала щодо заміни відповідача - Департаменту патрульної поліції на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Крім того, просила суд проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.39-40,42-43).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 21.09.2026 року замінено неналежного відповідача - Департамент патрульної поліції на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області; витребувано відео з нагрудних камер поліцейських, які фіксували події, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7632879 від 29.07.2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 122 КУпАП, що є предметом розгляду у вищевказаній справі; оригінал або належним чином засвідчену копію постанови серії ЕНА № 7632879 від 29.07.2026 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 (а.с. 46-47).

Представником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Мігрін Б.О. 05.10.2026 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 25774 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, провести розгляд справи без участі представника, обґрунтовуючи свою позицію тим, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 7632879 від 29.07.2026 року, якою зафіксовано порушення ОСОБА_1 , передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП, є законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства, відповідає вимогам ст.283 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395. Вважає пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення метою дискредитації працівників поліції та спробою уникнути встановленої законом адміністративної відповідальності, що є неприпустимим. Звертає увагу суду щодо надання відеофайлу з нагрудної камери поліцейських, які фіксували порушення правл дорожгього руху Калюжної О.О. 29.07.2026 року не є можливим у зв`язку з закінченням термінів зберігання. Зазначає, що вищевказана постанова про адміністративне правопорушення направлена до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за вих. № 387329-2026 від 21.08.2026 року для подальшого відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення штрафу (а.с.49-51,54).

Позивачем ОСОБА_1 05.10.2026 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 25775 скеровано відповідь на відзив, відповідно до якого просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та зазначила, що посилання відповідача на неможливість надання відеозапису через закінчення терміну його зберігання свідчить про відсутність у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту правопорушення, що відповідно до ст. 77 КАС України є обов`язком суб`єкта владних повноважень (а.с. 56).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України (далі ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1 ПДР України - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності врегульовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

За змістом ч.1 ст.122 КУпАП відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягне відповідальність у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

В розумінні ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 72 КАС України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України). Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина перша статті 74 КАС України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За нормами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, вичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.

Варто зазначити, що відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 5 розділу ІV Інструкції встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Оскаржуючи вчинення адміністративного правопорушення, позивач заперечував факт порушення нею правил дорожнього руху, наголошувала на безпідставності та незаконності постанови ЕНА № 7632879 від 29.07.2026 року, недотриманні поліцейським вимог чинного законодавства.

Матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 порушень ПДР.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 21.09.2026 року від відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області було витребувано оригінал або належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови серії ЕНА № 7632879 від 29.07.2026 року, а також відеозапис з нагрудних камер поліцейських, які фіксували події 29.07.2026 року.

Суд під час розгляду справи враховує інформацію, повідомлену суб`єктом владних повноважень у відзиві на позовну заяву, відповідно до якої відеофайл з нагрудної камери поліцейських, які фіксували порушення ПДР Калюжної О.О. неможливо надати у зв`язку з закінченням термінів зберігання (30 діб) відповідно до п. 3 розділу VІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026.

Відповідно до практики Верховного Суду приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення (постанови від 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а).

Водночас, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Лише фіксація саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.

Додатково суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи наведене вище суд вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ПДР України, а тому у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 286 КАС України.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Аналогічна позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17, від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що відповідач при винесені оскарженої постанови належним чином не задокументував наявність правопорушення, що унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчиненого порушення та вини особи в його вчиненні, а тому постанова серії ЕНА № 7632879 підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Відповідно до конституційно узгодженого тлумачення норм Закону України «Про судовий збір», викладеного у Рішенні Конституційного Суду України від 9 вересня 2026 року № 10-р(ІІ)/2026, положення законодавства не містять обов`язку сплачувати судовий збір за подання позову про скасування постанови органу державної влади про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що судовий збір позивачем при зверненні до суду не сплачувався, а також те, що за приписами законодавства вказана категорія позовів не є об`єктом справляння судового збору, судові витрати, які б підлягали розподілу або відшкодуванню відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні

Керуючись ст. ст. 9, 72, 74, 77, 139, 229, 241, 246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії ЕНА № 7632879 від 29.07.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7632879 від 29.07.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн., - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-А.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року у зв`язку з надмірним навантаженням судді.

Суддя Я.О.Юрченко